Реклама

molli

«Прицейкать» і «щітаю»: черкащани розповіли, чи готові відмовитися від суржику

«Прицейкать», «білєтік», «тудою», «обої», «скіки врем’я», «як діла», «щітаю», «вродє», «пєчіво», «пішліть», «поняв», «послєдній». І це ще не повний перелік слів, який черкащани чують ледь не щодня. Таке явище має назву суржик. Здавна в Україні це поняття означало мішанину зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також низькосортне борошно. Сьогодні суржиком прийнято називати мову, в якій штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов. «ВиЧЕрпно» вирішило з’ясувати, наскільки важливо говорити черкащанам виключно українською мовою та чи існують шляхи боротьби із суржиком.

Що таке суржик?

Суржик — це суміш декількох мов. При російському царизмі українську мову забороняли століттями, але навіть 1910 року на території сучасної України понад 70% людей, навіть на сході, розмовляли українською мовою.

Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів багатьох регіонів України. За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у 2003 році поширеність подібної «суржикомовності» серед дорослого населення різних регіонів України становила від 2,5 % (Західний регіон) до 21,7 % (Східно-Центральний регіон), а загалом по Україні — близько 12 %.

600px-SurzhykUse (1)

Подібне явище існує в багатьох мовах різних країн світу. В білоруській мові воно отримало назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови — «жуаль», поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови. На Ямайці частина населення говорить на місцевому варіанті англійської з домішками мов західної Африки — патва. У Ніґерії є «ніґерійський піджин» (спрощена англійська із запозиченнями з мов йоруба й іґбо). У США подібне мовне явище — суміш іспанської та англійської, якою спілкуються вихідці з Латинської Америки — називають «спангліш».

a46a8934715e7353a313e67295e317e2

Характерні ознаки суржику

1. Уживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), да (так), нє (ні), када (коли), нє нада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), напрiмєр (наприклад), допустім (припустимо), мєжду (між), вмєсто (замість), вродє/будто (наче, начебто), імєнно (саме), рядом (поруч), язик (мова), больнiця (лікарня), циплята (курчата), предохранітєль (запобіжник), предсідатель (голова), почта (пошта), почтальйон (листоноша) тощо.

2. “Українізовані” форми російських дієслів – уїхав (поїхав), уволився (звільнився), дівся (подівся), поняв (зрозумів), получав (отримував), щитав (“вважав” або “рахував” залежно від контексту), отдав (віддав), включив (ввімкнув).

3. “Українізовані” форми російських числівників – первий/перва, послєдній.

4. Змішування українських і російських форм займенників – хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось), кой-шо (щось), кой-які (якісь).

5. Порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком – по вулицям (замість вулицями), на російській мові (замість російською мовою), зошит по біології (замість зошит з біології);

6. Утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови – самий лучший (найкращий), саме тверде (найтвердіше).

7. Утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком – купивший, прийшовший, зробивший.

8. Слова і вирази, кальковані з російської – міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, так як, бувший у користуванні, на протязі, повістка дня, під відкритим небом, або “насильно милим не будеш” (до речі, українською це буде – “на милування нема силування”).

Чи готові черкащани відмовитися від суржику?

Черкащанка Анна Тиха переконана, що знати і володіти українською мовою повинен кожен свідомий громадян країни. Також вона наголошує і на тому, що нещодавно набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя.

1245bda5-5a14-4014-95ff-13cab4cca77c

– У моїй родині завжди говорили суржиком, тому я не можу себе пересилити і почати спілкуватися виключно українською мовою. Це вже як звичка і суржик дещо рідніший. На роботі говорю українською, постійно намагаюся виправляти себе і прагнути до того, щоб говорити без помилок. Мене обурює, коли на державному рівні вирішують, що російська мова повинна бути на рівні з українською. Це взагалі не причина для дискусій, тому що у будь-якій розвиненій державі немає таких проблем. Кожен громадянин країни повинен знати свою державну мову. Вивчення різних мов — це дуже добре, але державною має бути лише одна, — зауважила Анна Тиха.

Тамара Віхарєва, яка приїхала навчатися до Черкас з Луганщини, розповідає, що вже звикла говорити російською мовою в усіх сферах життя. Це пов’язано з тим, що і її родина, і жителі рідного містечка послуговуються лише цією мовою.

– На Сході дуже мало україномовних людей. Звичайно, що зараз їх стало набагато більше, тому що вивченню української мови стали приділяти більше уваги. Я думаю, що неважливо, якою мовою ти говориш, але важливо відчувати себе громадянином України. Проте знати українську мову має кожен, бо це наша рідна мова, — підкреслила Тамара Віхарєва.

69d6b716-df26-4a4d-8244-1c7d7075e367

Зі свого боку Дар’я Роженкова, яка приїхала до Черкас із Запоріжжя, наголошує, що в залежності від різних життєвих ситуацій послуговується або виключно українською, або російською.

– Я не поділяю українську мову за різними сферами. Взагалі можу розмовляти і українською, і російською. Намагаюся говорити виключно однією із мов, щоб не псувати її суржиком. Я сама із російськомовного міста і дуже складно було перейти на українську, але тепер починаю мислити нею. Коли я приїжджаю додому, то здебільшого спілкуюсь російською мовою. Не думаю, що мова може впливати якимось чином на твій патріотизм. Відчуття того, що ти українець, воно в тобі є або немає. Проте кожен українець повинен знати свою державну мову, — зауважила Дар’я Роженкова.

76619289_1391096707731039_1993325761234206720_n

Чи існують шляхи боротьби із суржиком?

Кандидатка педагогічних наук, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Руденкозазначила, що основними причинами суржикового мовлення є: низька читацька активність громадян, практика білінгвізму, брак гарних зразків еталонів мовлення, байдужість до гуманітарних дисциплін, низьке оцінне ставлення до мови та комплекс меншовартості українців.

Зі свого боку докторка філологічних наук, професорка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Ганна Мартинова підкреслила, що суржик – це потворне явище, яке виникло внаслідок зближення двох мов. Він виник у середовищі спочатку менш освіченого прошарку населення, а потім поширився і на інші прошарки населення.

– Суржик функціонує там, де немає літературної мови. Загалом будь-яка форма репрезентації мови має різне місце, бо є різні групи населення. Проте групи, яка б репрезентувала суржик, немає. Є населення, яке говорить просторіччям, жаргонним мовленням, користується регіолектом (мовою, яка вже втратила діалектні особливості, але не досягла рівня літературної мови). Чи зможемо ми побороти суржик, залежить від внутрішньої настанови мовця, — зауважила професорка.

Також Ганна Мартинова наголосила, що для боротьби із суржиком потрібна чітка система заходів. Це планомірна і дуже тривала робота, тому що навіть заходи мовної політики не можуть надто ефективно вплинути на усні форми функціонування мови. Якщо в суспільстві буде усталена думка, що українська мова престижна, то населення буде прагнути до її вивчення.

Коментарі

avatar

Реклама

Реклама