Про дитячу залежність

30.01.2019, 11:46

Світ потроху починає розуміти небезпечність дитячої (не будемо лукавити, і дорослої) залежності від девайсів. Поки Україна відкладає цю проблему на другий-третій-п’ятий план, у США діють громадські організації, які виступають проти залежності дітей від телефонів і планшетів. А у Франції півроку тому заборонили використання смартфонів у школах.

Для мене є близькою ця тема, оскільки кілька років тому наша компанія eKreative створила мобільний додаток Kidslox, що допомагає боротися із залежністю від “екранів”. Через це разом із командою часто доводиться бувати на спеціальних тренінгах і семінарах, присвячених цій проблемі. Почуте щоразу вражає.

Я вважаю, що в України є шанс вчитись на чужих помилках – і не повторювати їх. І хоч поки що цю проблему не обговорюють у нас на законодавчому рівні, хочу поділитися у цьому блозі кількома фактами, які вразили мене, і змусили інакше подивитись на свій телефон. Одразу скажу, що, як наслідок, на власному смартфоні я встановив часове обмеження на використання соцмереж. Те ж саме – у моїх дітей Лізи та Миколи. Нещодавно із сім’єю ми влаштували “цифровий піст” – відпочивали тиждень у горах із вимкненими девайсами.

Отже, чому смартфони і планшети – це небезпечно? Насправді у самому питанні криється відповідь. Головна біда в нашому нерозумінні цієї небезпеки. Телефони і планшети продаються як “крута тема”, що нібито “розвиває” дітей. Дослідження ж показують зворотнє: діти, які пізнають світ не моторикою, а лише з екрану, гірше розвиваються. Наприклад, дитина може розуміти число 10 – як цифру, але не розуміти, що 10 – це насправді певна сукупність речей. А ще такі дітки менше говорять, бо звикли “спілкуватись” із предметом, що не говорить у відповідь.

Іще один самообман – думка батьків про те, що вони можуть легко протистояти девайсам. Хоча нині вже є підтверджена науковцями і психологами інформація про те, що насправді залежність від девайсів подібна до залежності від наркотиків. У питанні боротьби з наркотичною залежністю ми йдемо до професіоналів, відчуваємо в цьому велику небезпеку, лікуємось у реабілітаційних центрах. Чому ж девайси не лякають нас? Замість контролю за використанням дітьми телефонів і планшетів, ми самі даємо їх їм. А інколи використовуємо як заспокійливе або засіб відволікання дитини, яка хоче уваги, а батьки – втомлені після складного робочого дня.

І в цьому не слід картати самих батьків. Аби ми думали, що телефон і планшет – “крута тема”, у компаніях працюють спеціальні поведінкові лікарі і психологи. А на маркетинг ідуть мільйони доларів.

До слова, Асоціація педіатрів Америки виступає за заборону використання телефонів і планшетів дітьми до 2-3 років.

Що робити?

Батькам треба знову стати батьками, а не менеджерами своїх дітей. Найкращий спосіб боротьби із залежністю від “екранів” – заміщення. Не просто забирайте чи блокуйте телефон, а пропонуйте альтернативу. Читайте разом книжку, подивіться фільм, а опісля – обговоріть його з дитиною, грайте в настільні ігри. Нехай дитина будує стосунки не з гаджетом, а з живими людьми.

Статті від автора

    0 коментарів

    Залишити відповідь