“Мером я працюю більше 12 років, і це найскладніша професія у світі”, – Садовий у Черкасах

26.09.2018, 13:06

У дощовий понеділок в Черкаси завітав Андрій Садовий – мер одного з найбільш прогресивних українських міст та  культурного центру нашої країни – Львова. На початку тижня лідер об’єднання «Самопоміч» приїхав до обласного центру в межах програми Urban Talks.

Оскільки форум був запланований лише на вечір, Садовий використав вільний час і, окрім селфі, та, звичайно, зустрічі з міським головою Черкас, зустрівся із представниками місцевих ЗМІ.

Протягом години Садовий, відповідаючи на питання преси, розповідав про своє бачення розвитку країни, про майбутні вибори та про роботу мера, про упорядкування міста й про політичну ситуацію в Черкасах.

Пропонуємо ознайомитися із головними тезами, які політик озвучив під час свого перебування в Черкасах.

Про політичну ситуацію в Черкасах та «канівську сесію»

Якщо говорити про Черкаси, то я бачу штучно створений конфлікт. Так виглядає, коли хтось не хоче втрачати владу. Взагалі влада в місті має належати громадянам, які через своїх представників – депутатів повинні здійснювати контроль виконавчої гілки влади. Обираючи мера, громада делегує йому право брати на себе всю відповідальність за виконавчу роботу. А так не є, бо деколи депутати намагаються контролювати всі процеси, не несучи при цьому жодної відповідальності.

Так не має бути. Безперечно потрібно вносити зміни до законодавства, щоб була чітко проведена відповідальність, і не було навіть потреби проводити засідання сесій в інших містах. На мою думку, було б правильно, якби засідання відбувалися тут, у місті. Я не є детально проінформований про це пленарне засідання. Але  думаю, що якщо у якоїсь зі сторін виникли питання, то їх треба вирішувати у правовому полі. Закон має бути однаковий для всіх.

У нас одна проблема – немає покарання за злочини. Скільки випадків грабунку комунального майна, і зазіхань на майно, але натомість жодного вироку судів, ніхто не сидить у тюрмі. І це стосується всіх міст нашої країни. У нас правоохоронна система працює тільки тоді, коли це комусь вигідно, або коли її використовують у політичних переслідуваннях. Маємо десятки випадків, коли був тиск, коли були погрози, арешт. Ми через це проходили. Я б дуже хотів, щоб Черкаси мали чіткий і сталий розвиток. Щоб депутати розуміли, що їхнє завдання – це приходити, контролювати, але не підміняти собою виконавчі органи.

Про міський транспорт

Місто в ідеалі має контролювати всі процеси у громадському транспорті, забезпечити якісне надання послуги. У цьому році у Львові купуємо 150 автобусів, оголосили тендер на 50 тролейбусів, купуємо 30 трамваїв. У наступному році плануємо купити ще 100 автобусів, за кошти Міжнародної фінансової корпорації хочемо в перспективі придбати 100 електробусів. Це кардинально змінить ситуацію в місті. Важливо, щоб автобуси, тролейбуси і трамваї ходили по графіку.

Про розміщення реклами та МАФів у місті

У нас є чітка програма, що передбачає зменшення кількості малих архітектурних форм.  Коли є спальний район, немає магазинів, то ми не проти того, щоб там був кіоск. Якщо ж є магазин, який сплачує податки, а перед ним ставлять три МАФи, то це неправильно.

Кількість реклами ми також поступово зменшуємо. Фактично з 2007-го у Львові почали прибирати рекламу з центру міста, особливо, коли йшлося про вивіски. Ми дійшли висновку, що вивіска має містити невелику інформацію про те, що є в тому чи іншому закладі, а не закривати увесь фасад сіро-буро-малиновими відтінками. Будівлі мають бути красивими, не треба їх спотворювати рекламою. У нас є спеціальне рішення виконавчого комітету з цього приводу. Наша дорожня карта доступна для всіх міст України, беріть, робіть більше і краще, аніж це робимо ми.

Про розвиток країни

Я пропоную не боятися і йти вперед. Бо коли ти стоїш на місці, це означає, що ти рухаєшся назад. Ніхто не чекатиме, всі розвиваються семимильними кроками, тому динаміка – тільки вперед, тільки креативна економіка, створення нових робочих місць. Це є можливість успіху для нашої країни. Маємо розуміти, що маючи сусідом Росію, ми перебуваємо у зоні підвищеної небезпеки. Ми повинні мати сильну армію, сучасне озброєння, ракети, які будуть точними і створюватимуть таку систему захисту, що ніхто навіть не подумає нападати на Україну.

В Україні сьогодні всього-на-всього працюють 10 летовищ, усі перевезення між містами відбуваються через Київ. У Німеччині всі міста між собою з’єднані. Це розвиває туризм, створює нові робочі місця, об’єднує країну, дає імпульс розвитку малого та середнього бізнесу. Ми маємо багато речей, де маємо бути лідерами.

Вдихнути життя у місцеві летовища заважає нерозуміння держави їхньої важливості. 10 років тому була річка – було місто, сьогодні: є летовище – є місто. Я вважаю, що всі обласні центри повинні мати активні летовища, з яких здійснюватимуться польоти в інші міста країни. У вас є летовище? У якому воно стані? Ви подивіться, у Європі маленькі села мають летовища і приймають регулярні рейси. А в нас – 10 міст в Україні. Треба розвивати виробництво, створювати робочі місця і давати людям можливість подорожувати і розвивати бізнес.

Про вибори

Мером я працюю більше 12 років, і це найскладніша професія у світі. Це відповідальність зранку і до вечора за життя людей. Бути президентом сьогодні в Україні – це теж непроста робота. Якщо ти хочеш розвитку для країни, то не можеш просто стояти осторонь і спостерігати. Треба йти вперед. І «Самопоміч» ухвалила рішення. Ми будемо брати участь і у виборах президента, і в парламентських.

Ми маємо достатньо кандидатів. У нас є прекрасні депутати Верховної Ради, є готові міністри, але кінцеві рішення ми озвучимо вже найближчим часом.

Можу чітко сказати: ми йдемо і перемагаємо. Це наша країна і, крім нас, тут ніхто порядку не наведе.

Про політичну відповідальність

Міський голова за все відповідає. Якщо є якась проблема в місті, хто винен? Мер міста. Так само в країні: є проблема – винен президент. Тоді дуже просто жити. Тоді немає крайніх. Якщо ти назвався – то вперед, неси відповідальність.

Ми пережили з Катериною (дружиною, – ред.) та малими дуже непрості періоди в житті. По нашому будинку два рази стріляли з гранатомета. Також у 2015 році кидали гранату на подвір’я. По стрілянині з гранатомета – я озвучував президенту, хто, на мою думку, є одним із замовників та виконавців цього злочину, також надавав інформацію слідчому.

До сьогодні немає результатів, справа в суд не передана, ще дорослідують, хоч і пройшло вже три роки.

Про президентську гонку

Партійці наполягають. Для мене це буде найважливіше рішення в цьому житті.

Думаю, вона (президентська гонка – ред.) буде складною. Головними союзниками України є наші громадяни. Ми маємо сусідом Росію, яка буде робити все можливе, щоб створювати нам проблеми. Західний світ – має свої інтереси. Дай бог, що є потужна підтримка з боку США, що займають сильну проукраїнську позицію. Але наша сила – в нас самих. Світ належить сильним. Ми повинні розраховувати на власні сили.

Завдання кожного із нас – зробити так, щоб вибори пройшли чесно. Якщо володіти якимись фактами тасування, то треба робити все можливе, щоб вони були публічними, щоб правоохоронна система працювала. Громадяни повинні мати право чесно вибирати президента і верховну владу.

Люди у нас не мають можливості бути реально представленими у владі. Влада із 2000-х років належить кільком сім’ям, а на місцях вона належить кільком феодалам, які по франшизі беруть собі бренд. Багато партій на місцях мають умовних членів. Бо вони контрольовані феодалами.

Про підготовку до виборів на місцях

Штаб сформований. На всеукраїнському рівні його очолює Олег Лаврик. По областях є обласні і міські організації, які чітко готуються до виборів. Ми маємо намір перемагати, тому готовність має бути найбільш високою.

Інше питання: ми не маємо таких фінансових можливостей, які мають інші партії, що давно працюють. Скільки коштують оці всі білборди, оця реклама, що крутиться зараз, то це мова йде про сотні мільйонів.

Про місцеву політику

Коли ми створювали свої осередки, то в кожній області ми отримували пропозиції з кимось працювати по франшизі. Ніде ми не пішли на таку співпрацю. Ми шукали самодостатніх людей, до яких маємо високий ступінь довіри.

У кожному місті є своя специфіка. Не завжди партійність мера є основною. Для мене основною є жертовність мера і його готовність працювати для громади. Кожен депутат має чітке завдання – працювати для громади, яка його обрала.

Давати вказівки, з ким йти в коаліцію – це неправильно. Звичайно, є «Опозиційний блок». З ним нам не по дорозі, так само, як і з будь-якими людьми, що мали партквиток Партії регіонів.

Про політичних партнерів

На минулих виборах «Самопоміч» показала приклад об’єднання. Ми відкрилися максимально і взяли людей з різних середовищ. Ми не брали лише тих, хто до 2014 року був або міністром, або депутатом ВР. Бо вони своєю діяльністю довели Україну до біди і ослаблення.

Ми стоїмо на принципах об’єднання. Ми відкриті для подальшої співпраці. На сьогодні наша фракція – одна із найбільш дієвих. Навіть перебуваючи в опозиції, ми підтримуємо реформаторські закони, які пропонує Уряд. Бо це правильно, і треба працювати в інтересах держави. Ми будемо робити все можливе, щоб була створена якісна коаліція із тими силами, що готові працювати для країни.

Хто буде у ВР, з тим і будемо шукати порозуміння в інтересах нашої країни. Думаю, як мінімум, 5-6 партій такі шанси мають.

Про війну і мир

Війну можна або виграти, або програти. Я пропоную, щоб ми війну вигравали. Це можливо, лише маючи сильну армію, маючи сильне і високоточне озброєння і економіку на підйомі. Рівень ВВП дуже часто є тим чинником, який вирішує, чи будуть на тебе нападати. Це такі реалії.

Наші плани є чіткими і твердими. Українська незалежна держава, яка має показувати зовсім інші принципи розвитку. Ми маємо не стояти і проситися в НАТО і ЄС, а ми повинні бути настільки готові, щоб вони з радістю нас прийняли. Для цього треба не боятися робити реформи, не боятися робити складні речі. У кінцевому випадку це все буде вигідно людям, які живуть у нашій країні.

Про молоді кадри

Кадровий потенціал України – один із найвищих в світі. Тут народжуються мудрі діти. Ми маємо достатньо сильну систему підготовки у школах. Складніша ситуація з університетами. Не так багато є вишів, що готові готувати спеціалістів високого рівня. Тому я підтримую можливість вчитися за кордоном, щоб потім працювати тут.

За 12 років, що я працюю міським головою, близько 10 тисяч студентів пройшли стажування в міськраді. Кращих ми беремо на роботу. Більше половини працівників мерії – це молоді дівчата й хлопці. До речі, більшість керівництва міста – це жінки.

Треба зробити все можливе, щоб українці мали вплив на владу. Бо що ми маємо: держава  – це територія, це люди, це влада і це ресурси. Влада і ресурси належать невеликій групі людей. Олігархи мають займатися бізнесом і платити податки. Політикою вони не повинні займатися, бо інакше вони роблять політику справою свого особистого збагачення. А це не є правильно, бо це висмоктує сили із нашої держави. Я пропоную людей у владу. Сьогодні наші 26 депутатів – це готові міністри.

Треба сприяти можливості мудрим дітям отримувати освіту в кращих вишах світу. Я би ніколи на освіту грошей не шкодував. Освіта, наука, культура – це галузі, що повинні мати пріоритет в державному бюджеті. Що ми за країна, якщо не маємо в пріоритеті культуру? Що ми тоді захищаємо? Що ми за країна, що не ставить в пріоритет науку, у цьому світі високих технологій? Маючи геніальну ідею, можна заробити мільярди для своєї країни.

Про національну ідею

Національна ідея – це служити державі.

Хлопці одягають форму і починають займатися безчинствами – це недопустимо, бо це зневага для держави. Я – за повагу до закону. Я не можу уявити, щоб міська рада могла проводити голосування, коли в залу заходять люди у формі і починають тиснути на депутатів. Якби в нас було щось подібне, то я би припиняв сесію негайно. Не має права нога людини у формі заходити в залу, де ухвалюються важливі речі для держави та для міста. Це недопустимо!

Про мовне питання

Хоч ви говорите українською, хоч російською, хоч англійською, хоч польською. Чим більше мов ви знаєте, тим більш освіченою людиною ви є. У Львові часто на вихідних посеред міста російська мова домінує. Приїздять люди зі Сходу, з центральної України і перші дні говорять російською, але на третій день вони переходять на українську. Бо в них з’являється повага до своєї держави.

Це делікатна тема. Має бути повага до мови, і тут держава має багато всього робити. Сьогодні чуєте критичні моменти з Ужгородом. Але ніхто не говорить, що в Ужгород не літають літаки, що там немає сполучення «Інтерсіті», що складна ситуація з дорогами. Якщо держава не буде інвестувати туди свої кошти і час – то буде біда.

На жаль, наші міністерства не мають на це часу. І це неправильно. Якщо би з 1990 року наша влада мала розвиток Криму в пріоритеті і не віддавала би Донецьку і Луганську область в керування певним олігархам, то тої біди не було би.

0 коментарів

Залишити відповідь