Реклама

molli

“Інвестор має почуватися в нас, як на курорті: витрачати кошти відпочиваючи”, – губернатор Черкащини

Юрій Ткаченко, голова Черкаської обласної державної адміністрації, переконаний, що місцева влада цілком спроможна створити умови для безперешкодного приходу інвестицій у регіон. Про це він розповів в інтерв’ю виданню “Бізнес“.

Ткаченко

Про інвестпроекти

— Які галузі в Черкаській області найбільше потребують інвестицій?
— Черкащина — унікальне місце на карті України. Вона у буквальному сенсі є центром нашої держави і, без перебільшення, центром Європи. У нас є все: унікальні чорноземи, потенційно приваблива інфраструктура, вод­на артерія, працьовиті люди, врешті, пам’ятки історії та культури загальноукраїнського значення. Так от, я бачу наше завдання в тому, щоб перетворити область у центр залучення інвестицій в Україні.
Виходячи з потенціалу регіону, перше місце серед галузей, що потребують інвестицій, посідає сільське господарство, і передусім тваринництво (свинарство, скотарство, птахівництво). Далі — переробна галузь.
На третє-четверте місця я б поставив машинобудування та інфраструктуру. Добре відомо, що в нас виробляють автобуси “Богдан”, є можливості налагодити збирання легковиків Hyundai тощо. Але це не все! Зважаючи на центральне місце області у транспортному сполученні та перекиданні вантажів, та й Дніпро, як то кажуть, під боком, украй важливе створення в регіоні потужного логістичного центру. Крім того, інвестицій потребує виробництво сільгосптехніки — цього вимагає розвиток напрямів агрокомплексу, про які я згадував. Також ми можемо розгорнути потужності з виробництва сонячних модулів — сонця в нас багато, як ви бачите (усміхається). І особливо зараз, коли для України такий актуальний розвиток альтернативної енергетики.

Цей пріоритет визначений, до речі, й Президентом України Петром Порошенком. Ще один інвестиційно привабливий напрям — видобування горючих сланців. Маємо Бовтинське родовище. Нас приваблює досвід Естонії, яка використовує їх як альтернативу традиційним вуглеводням. Наш проект дозволить створити 2,5 тис. робочих місць, отримати додаткову електроенергію й будівельні матеріали з відходів основного виробництва. Це ж стосується і видобування бурого вугілля. Маємо в області чотири розвіданих родовища: Рижанівське, Мокрокалигірське, Новосілківське та Журавське. Але є й низка недостатньо вивчених родовищ: Балабанівське, Оксанинське, Зеленьківське, Сердюківське та Чигирино-Галаганівське.

Ми чекаємо інвестицій також у харчову промисловість. Маю на увазі реконструкцію підприємств із перероблення м’яса, будівництво ліній із виробництва дитячих консервів тощо. Перспективне й будівництво заводу з перероблення твердих побутових відходів у Черкасах (над цим проектом, до речі, вже працює робоча група). Загалом я пропоную робити акцент на створенні кластерів. От у Каневі компанія Saturn створюватиме кластер з виробництва побутової техніки. Також наш пріоритет — імпортозаміщення. Тим більше що зараз це особливо актуально.

— На інвестиційному форумі Черкащини, який за сприяння БИЗНЕСа відбудеться в Києві у вересні, будуть презентовані детальні плани розбудови Канева, Умані й Чигирина. В основу цих проектів покладено туристичну привабливість цих міст?
— Безумовно. Але ми пропонуємо глобальний підхід — з погляду побудови цілісної інфраструктури цих міст. У такому разі окрім туристичної складової будуть розвиватися й інші.

— Чи можете розставити пріоритети цільового призначення інвестицій: вкладення коштів, закупівля імпортного обладнання, впровадження новітніх технологій?
— Передусім необхідні новітні технології. Саме завдяки їм можна досягти зниження собівартості продукції, а отже, конкурувати на ринках й досягти імпортозаміщення. Цього, як я знаю, прагнуть багато підприємств, що представлені у цьому номері БИЗНЕСа.

— Як економіст за фахом та голова ОДА, скажіть, яким формам участі інвестора у проектах буде надаватися найбільша підтримка місцевої влади?
— Ми готові підтримувати будь-які форми інвестування. За двох умов. По-перше, якщо вони не суперечитимуть чинному законодавству. По-друге, якщо вливання додаткового капіталу дозволить створити чи збільшити кількість робочих місць, збільшить надходження до бюджету та сприятиме вирішенню соціальних проблем.
Окремо хочу сказати щодо кредитування. Наразі банківські кредити непосильні для більшості підприємств. На мій погляд, держава має створити умови для зниження відсоткової ставки по кредитах у гривні й можливості погашення певної їхньої частки знову-таки за рахунок держави. Наприклад, цілком прийнятною може бути річна ставка у 15%, 10% з якої погашається за рахунок держави. Для довгострокових кредитів ідеальна ставка — 5%.

— Усе ж таки повернімося до підтримки проектів із боку регіональної влади. Не буду приховувати: серед низки підприємців існує думка, що підтримуються лише проекти так званих наближених підприємств…
— Немає такого! Проте я розумію, звідки ноги ростуть. На жаль, у попередні роки бізнес призвичаїли оплачувати так званий “вхідний квиток”. Простіше кажучи, давати хабара за початок будь-якої справи, вирішення якої залежить від місцевих чиновників. Але такого вже нема!!! Скажімо, до нас повертається “Нібулон”, зараз прицінюється до земельних ділянок. Питаю в пана Вадатурського, власника компанії: “Чому?”. Він відповідає, що ще чотири роки тому планував розмістити своє виробництво на Черкащині, але тоді завадила влада. А зараз, на його думку, для інвестицій в область найкраща нагода. Звичайно, ми будемо цьому сприяти. Але про “вхідний квиток” не йдеться! Повірте мені!

Про стратегічні проекти

— Черкащина розробляє інвестпроекти загальноукраїнського значення, як от будівництво і реконструкція автодороги Київ — Черкаси — Дніпропетровськ, реконструкція міжнародного аеропорту “Черкаси” тощо. Що для цього зроблено в області?
— Від будівництва автодороги ми не відмовляємося. Але є низка питань, які можуть бути вирішені виключно на державному рівні. Йдеться не тільки про значний обсяг коштів, а й про налагодження механізму державно-приватного партнерства й узгодженість дій міністерств і відомств.

— Знаю, що свого часу пророблялася ідея доставки матеріалів для будівництва дороги, а також для інших потреб Дніпром, але виявилося, що внаслідок відомчих розбіжностей зробити це майже неможливо…
— На мій погляд, ця проблема лежить у площині узгодження позицій між Мінінфраструктури, “Укрзалізницею” й “Укравтодором”. Крім того, в області відчувається брак електроенергії. Ми хотіли, аби Міненерговугілля попрацювало задля збільшення потужностей для потреб області. Я знаю, є плани щодо розширення Канівської ГЕС наступного року.

— З черкаського аеропорту планують здійснювати чартерні рейси до Болгарії…
— Так, крок за кроком повертаємо наше літовище до життя. Колись воно обслуговувало 70-80 бортів на добу (потенційно до 200 бортів на добу), інтенсивність пасажиропотоку складала 220 тис. пасажирів на рік. В аеропорту збереглася майже вся необхідна інфраструктура. Є плани щодо розбудови тут потужного вантажного термінала (як, до речі, в Умані на місці колишнього аеродрому стратегічної авіації). Адже на території черкаського аеропорту є ангари. Сам аеро­порт сертифікований, має прикордонний і митний пости. А злітно-посадкова смуга (дов­ша, ніж у “Жулянах”, — 2,5 км) здана приймати літаки класу Іл-76 вагою до 186 т. Що важливо, аеропорт розміщено на ділянці площею 174,5 га, яку можна розширити за рахунок сусідніх вільних — для створення логістичного центру. Розробленням проекту зараз займається власник банку “Михайлівський”. Він зацікавлений в інвестуванні. Після проведення експертизи проекту звертатимемося до Державного фонду регіонального розвитку.

— Яка потрібна допомога з боку держави?
— Аеропорт потребує сучасного навігаційного обладнання, систем освітлення тощо. Це — значні кошти, яких, на жаль, в обласному бюджеті немає.

— Проясніть ситуацію з будів­ництвом сміттєпереробного заводу в Черкасах. Начебто для цього проекту є інвестори, у тому числі й іноземні (наприклад, з Коро­лівства Бахрейн), але завод поки не будується…
— Ще не визначене місце його розташування. Фахівці компанії “Еко-Баік”, що опікується цим проектом, уже взяли проби з міського сміттєзвалища. Проводять інші підготовчі роботи. Це дозволить точніше визначитися з потужностями підприємства. Наразі триває опрацювання
техніко-економічного обґрунтування проекту.

Про інвестклімат

— Навесні в Черкаському районі відбулися акції протесту проти будівництва компанією “Перемога Нова” пташників під гаслом, що вони шкодять довкіллю. Проте інвестор збирається вкласти у проект близько 2 млрд грн. і створити 500 робочих місць…
— Моя позиція з цього приводу однозначна: усім треба дотримуватися норм законів. Інвестор має всю необхідну дозвільну документацію. Є висновок екологів, що проект не шкодитиме довкіллю. Більше того, попервах у громадськості не виникало питань із приводу цього будівництва. Коли ж почалася стадія реалізації проекту, відбулися протести. За нашою інформацією, люди були простимульовані зацікавленими особами, тобто конкурентами інвестора. Зараз проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу.

— Протилежний приклад. Для вирішення земельних питань, отримання дозволів для розміщення в Золотоноші заводу із глибокої переробки сої інвестору з Дніпро­петровська знадобилося лише півроку. Це рекордний термін для України…
— Справді рекордний для України, але маємо прагнути до днів, а не місяців. У цьому випадку цікавий і сам проект інвестора, і його соціальна складова — розбудова центру Золотоноші. В ОДА за проектом була закріплена конкретна людина. Завдяки цьому ми отримували оперативну інформацію і так само оперативно вирішували питання, переважно пов’язані з виділенням земельної ділянки тощо. Якщо десь хтось саботував процес — ми одразу реагували. Але взагалі я вважаю, що надалі так робити не можна.

— Чому?
— Нещодавно я спілкувався з одним з австрійських інвесторів, який розповів, що там процедура виділення земельної ділянки з усіма необхідними комунікаціями триває один день. Схожа ситуація у Грузії. Чому? Сама процедура залучення інвестицій побудована таким чином, що в разі появи добропорядного інвестора питання отримання дозволів, землі, під’єднання до комунікацій — суто технічні, а не бюрократичні, тим паче не корупційні. Ще й земельну ділянку там можна оформити дистанційно. Я вважаю, що ми теж цілком спроможні створити умови для безперешкодного приходу інвестицій у регіон. Очільник області не повинен водити інвестора за руку, як зараз.

— У “Стратегії розвитку області на період до 2020 року” визначено декілька завдань щодо поліпшення інвестклімату в регіоні. Що вже вдалося зробити?
— Найскладніше питання в реалізації інвестпроекту — земельні відносини. Реальні повноваження в місцевих рад, виконкомів. А там рідко можна уникнути суб’єктивізму. Але ми долучаємося, як можемо, аби пришвидшувати їхню роботу. До речі, наша область — перша в Україні, де вже можна дистанційно отримати витяг про земельну ділянку з Держгеокадастру. Також зараз ми спільно із земельниками відпрацьовуємо механізми пришвидшення процесу оформлення землі тощо. Це — по-перше. По-друге, ми прямуємо до створення центрів із надання адміністративних послуг на кшталт будинків юстиції у Грузії. Ті центри, що маємо наразі, нас не влаштовують. Бо все одно лишається контакт між заявником і чиновником, що породжує корупційні ризики. Також намагаємося, аби реєстрація прав на землю та нерухомість була єдиним процесом.

Узагалі, маємо намір найближчим часом створити обласний реєстр вільних земельних ділянок, потенційно придатних для створення індустріальних парків. Справа в тому, що ми домовилися про співпрацю з Асоціацією індустріальних парків України, оскільки за умов створення таких парків в області (гадаю, нам до снаги створити два-три) ми можемо розраховувати на суттєві інвестиції. А Державний фонд регіонального розвитку може спрямовувати кошти на облаштування в них необхідної інфраструктури.

— Підприємці нерідко нарікають на місцевих чиновників, які замість того, аби розібратися у питанні по суті, посилаються на начебто заборони, передбачені законодавством. Як упоротися з бюрократією?
— Радикально. На останньому засіданні Кабміну я подав пропозицію скоротити штат ОДА на 50%, при цьому залишивши фонд заробітної плати — для мотивації працівників. Прем’єр-міністр мене підтримав. Тепер міжвідомча комісія за два тижні має розробити типову структуру для ОДА. Вважаю, що систему треба змінювати зсередини, з кожного працівника. Тоді й не буде бюрократичних перепон, зокрема, і для бізнесу. Я переконаний: інвестор має почуватися на Черкащині, як на курорті: витрачати кошти відпочиваючи. І саме цим принципом керуюся у роботі сам і так налаштовую
інших.
Підприємці можуть звертатися
зі своїми пропозиціями
безпосередньо до губернатора.
Електронна пошта:
[email protected]

Подібні публікації

Коментарі

avatar

Реклама

Реклама