Дати друге життя пластику або не дати шанс на життя Землі?

05.03.2019, 12:07

 

 

 

 

Дуже зручний та інертний штучний матеріал, який придумали, буквально, сто років тому. У нього є велика кількість переваг. Він дешевий і універсальний. Здогадалися про кого ми? Пластик. Щодня українці використовують цей матеріал, іноді не помічаючи це. Зручно взяти їжу з собою із супермаркету, покласти її в пакет, а дорогою йти і пити стаканчик смачного американо. Кажуть, що особливою перевагою пластика є те, що він стійкий. Але чи дійсно це «плюс»?

                                      

 

                                          «Ще не пройшов той час, коли перший пластик,                                                вироблений у світі, розклався»

Завідувач кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, Олександр Спрягайло, розповів, що стійкість пластику перетворюється і у недолік: «Він не розкладається дуже тривалий час. Науковці називають різні дані: від 100 до 1000 років. Точно сказати дуже важко, адже ще не пройшов той час, коли перший пластик, вироблений у світі, розклався. А виробили його близько 70-ти років тому».

Еколог також розповідає, що вироби із пластику часто є причиною отруєнь та загибелі тварин, оскільки вони вважають пакети за їжу.  Від цього гинуть навіть дуже великі тварини, такі як кити, черепахи, які можуть жити сотні років. Також тварини заплутуються у виробах із пластику.

–  Із цим потрібно щось робити, тому що виробництво пластику все більше зростає. На жаль, ми цей пластик використовуємо приблизно 10 хвилин, – додає Спрягайло.

Що там у інших?

Для початку кілька фактів:

  • Упродовж історії людство виготовило 8,3 мільярда тонни пластику;‎
  • Половина цих обсягів виготовлена упродовж останніх 13 років;‎
  • Близько 30% цих обсягів досі перебувають у використанні;‎
  • Із того пластику, який опинився на смітнику, менш як 9% були перероблені;‎
  • ‎12% були спалені, ще 79% знаходяться на сміттєзвалищах;‎
  • Найкоротше використовується пакувальний пластик – в середньому менш як рік;‎
  • Найдовше пластикова продукція використовується у будівництві і машинному устаткуванні;‎
  • Нинішні тенденції прогнозують, що до 2050 року людство виготовить 12 млрд тонн пластику;‎
  • У 2014 році у Європі перероблялося 30% пластику, у Китаї – 25%, у США – 9%.‎                                                                 (за матеріалом BBC Україна)

Закордоном вже давно зрозуміли, що пластик – це не тільки зручно, а й небезпечно.  Як пише «Громадське.ТБ», у багатьох країнах світу давно замислилися над тим, як уникнути перетворення планети на великий смітник. Наприклад, у Швеції близько 2,5 мільйонів тонн сміття щороку спалюється для вироблення електрики або тепла. Країна має десятки сміттєпереробних заводів та «сміттєвих» електростанцій. Вони забезпечують енергією близько мільйона сімей – чимало як для 10-мільйонної країни. Таке місто як Мальме 60% своєї енергії бере з відходів.  99% сміття в країні використовується або як паливо для електростанцій, або як сировина для виробництва.

Швеція настільки успішна в переробці власного сміття, що їй його не вистачає. Тому вона почала завозити сміття з-за кордону. Країна імпортує його з Норвегії, Британії, Німеччини та інших країн.

При цьому шведи аж ніяк не «купують» цей мотлох: навпаки, інші країни доплачують їм для використання своїх відходів.

Уявіть, близько 100 000 кілометрів доріг в Індії зроблено з переробленого пластику. Пластик більш міцний, ніж звичайний асфальт, безпечний для навколишнього середовища і дозволяє заощадити на бітумі.

Індія — світовий лідер з технології створення «пластикових» доріг. За даними доповіді Всесвітнього економічного форуму за 2015 рік, у Індії проклали понад 33 796 км доріг. Однак у більш пізній доповіді йдеться про те, що фактична довжина індійських доріг із використанням інноваційної технології вітчизняного виробництва вже більша 100 тис. км (станом на жовтень 2017 року).

Використання переробленого пластику для будівництва доріг не тільки допомагає зменшити кількість сміття, але й створює робочі місця для тисяч людей, які займаються прокладанням доріг, пише «Велика ідея». 

У якості сировини для дорожнього покриття використовують майже всі види пластикових відходів, але в основному це пляшки з-під води або газованих напоїв. Спочатку їх сортують, після чого очищають, висушують і подрібнюють. Подрібнений пластик змішують і плавлять при температурі близько 170 °C. Потім у розплавлений пластик додають гарячий бітум. Після змішування суміш укладають, як звичайний асфальт.

Як жити без відходів?

Зараз у світі є популярний стиль життя – Zero Waste. Його мета – це виробляти якомога меншу кількість відходів та створити таке середовище, де сміття є корисним ресурсом. Люди, які долучаються до цього руху, намагаються сортувати сміття, використовувати деякі речі повторно, а інше відправляти на переробку або компостувати.

За словами екоактивістки Інни Ємець, екологічність починаєтьсь із двох питань: «Що ми їмо?» і «Як ми доглядаємо за собою?».

– Коли я ходила на базар, купляла пакетик один, другий, третій. Складала їх, складала. А потім знайшла альтернативу: торбинка, яка є вічною. Кава із собою. Її накривають кришечкою, дають соломинку, цукор і паличку. Все це є пластиком. Навіть пакетик від цукру. Кришечку переробляють, але не в Україні.

Інна розповідає, що соломинки теж шкідливі. Каже, що ніхто не замислюється над тим, що під час того, як ми вставляємо трубочку у стакан, вона віддає при температурі канцерогени, хімікати від пластика. У висновку ми вже вживаємо не смачну каву, а напій з домішками.

Ємець каже, що також варто повторно використовувати пакети або купляти екоторбинки.

– Особисто моя ініціатива виникла у тому, щоб використовувати пакет допоки він не розлізеться. Усе можна використовувати повторно! Якось я проводила дослідження пластику навколо себе. От у кожного на роботі є кулер із водою. Його потрібно через місяць-два постійно змінювати, тому що відчуватиметься присмак землі і цвілі.  Цей пластик небезпечний. І з часом він із дією сонячного проміння починає випускати токсини.

У інтерв`ю нашому виданню екоактивістка Лідія Криштоп розповідала, що якщо трьохсоттисячне населення Черкас в один день не візьмуть один паперовий стакан, то це вже буде позитивно впливати на екологію.

Черкащанка Марина Радевич каже, що вже більше року у закладах замість того, щоб брати паперовий стаканчик – п’є зі своєї чашки. Каже, що для людей ці стаканчики всього 20 хвилин комфорту, а планеті розгрібати це багато років.

– Насправді, у паперових стаканчиках є прошарок поліетилену, який утримує вологу.  Він повністю не розкладається. Я зараз ходжу по кафешкам,  питаю, чи є у них свої чашки, якщо немає, то пишу у книгу скарг і пропозицій, щоб щось змінили і поставили цукор насипом. Також можна замінити одноразові трубочки на багаторазові залізні.

Радевич розповідає, що сортувати сміття варто. Оскільки органіка, що не використана за призначенням та змішана із пластиком, виділяє багато шкідливих токсичних речовин.

До речі, у Черкасах є низка місць, куди можна здати пластик і не тільки.

 

Як альтернатива пластику

Замість паперового стаканчика – термочашка, заміть звичайної трубочки – залізна, замість пакетів – екоторбинки.

В Україні існує інтернет-мережа закладів, які мають назву «ECO FRIENDLY CAFE». Кафе, які входять у цей список мають спеціальні знижки для гостей, які просять налити напій у власну чашку. У Черкасах також існують такі заклади. Із ними ви можете ознайомитися на цій карті:

У Черкасах складно знайте екомагазин, де можна було б купити більш стійкі речі, які б підходили для людей зі стилем життя Zero Waste. Однак нам вдалося знайти одну крамничку, де продають багаторазові торбинки для покупок, різного формату і розмірів; щітки на спонжики з натуральної основи; пляшки для води, соломинки для напоїв і все це з нержавіючої сталі. Такі товари підійдуть для екосвідомих громадян. Марина Майорова створила свою еколавку через те, що, коли почала вдома сортувати сміття,  була спантеличена тією кількістю пластику, що збиралася за декілька тижнів: «Раніше мій екослід не був таким видимим, бо всі відходи йшли в одне відро, і зрозуміти масштаби використання поліетилену було важко. Коли я побачила реальну кількість, я задумалась, як змінити це. Я  зацікавилась ідеєю #zerowaste. Вона проста, але дієва: якщо не використовувати пластик, то ніщо і не забруднюватиме довкілля. Я почала змінювати свої звички, користуватися більш стійкими речами, на заміну всьому одноразовому».

Марина розповідає, що спочатку було важко знайти товари без пластику за доступною ціною і цілком екологічні. Мішечки шила сама, дещо замовляла  з-за кордону, шукала різні альтернативи українського виробництва. А потім вирішила відкрити екомагазин з товарами без пластику.

– Я впевнена, чимало людей прагне зменшити свій вплив на природу і теж шукає альтернативи. Заручившись підтримкою близьких і друзів, запустила  еко-дружній онлайн-магазин. Ми пропонуємо безліч надійних повсякденних речей і багаторазових альтернатив пластику. Багато товарів в нашому магазині українського виробництва, є речі, які робляться вручну спеціально для нашого магазину. Дещо замовляю з-за кордону у прямих постачальників, – додає Марина.

Олександ Спрягайло каже, що якщо такі темпи виробництва пластику будуть, то Земля буде втрачати види тварин: « Ми зараз маємо ситуацію повної невпорядкованості, зокрема в Україні. Це щось типу: автомобілів напридумували, а правила дорожнього руху ще ні. Це хаос і це загрожує життю самих людей. Треба чітко знати для чого ми його виробляємо, куди його подіти і що з нього далі робити».

 

0 коментарів

Залишити відповідь