Реклама

molli

Чотири дочки і синочок. Репортаж із життя черкаської багатодітної сім’ї

Діти – квіти життя. Наші батьки завжди так говорять. І, мабуть, легко погодитися з цим, коли у тебе одна чи дві дитини, за якими ще можна вгледіти. Проте що робити, коли маєш справу з п’ятьма? Як жити дітям у сім’ї, де за увагу треба поборотися? Відповідь на це питання шукав журналіст сайту “ІнфоМІСТ”, побувавши в гостях у багатодітної малозабезпеченої родини Торгашеєвих.

На небі ледь виглядає сонце з-за хмар, а я йду, тримаючи свою маленьку сестричку Кіру за руку, до тітки Каті. Вона – багатодітна мама. Сестру беру, тому що вона ходить в дитячий садок разом з Архіпом та Алісою Торгашеєвими. Чесно кажучи, у них там інколи буває «любовний трикутник». Та про це згодом.

Відчиняємо двері до хати, і до нас відразу біжать маленький хлопчик в шапочці й  куртці та дівчинка, одягнена в усе рожеве.

– Кі-і-і-і-а-а-а… – чую з порогу. Це так Архіп зве мою сестру. Йому лише три роки, тому деякі слова він вимовляє ще неповністю або неправильно. Але вона реагує з такою швидкістю, на яку інколи не здатні навіть дорослі. Швидко біжить до нього, і вони обіймаються. До них підбігає і одягнена для прогулянок надворі Аліса. Вона теж тягне Кіру до себе, відштовхуючи Архіпа подалі в бік. Навіть в садку такі «пристрасті» не можна приховати.

Взявшись за руки, вони разом йдуть гуляти надвір.

Аліса – зліва, Кіра – справа, посередині – Архіп

У будинку смачно пахне чимось з кухні. Визначити що це – складно: чи то суп готують, чи то борщ. Заходжу на кухню, тітка Катя метушливо крутиться біля плити.

– Що це ви готуєте? – запитую, заглядаючи до каструль.

– Обід для дітей, звичайно.

Попри те, що родина немаленька, пані Катерина готує дітям чотири рази на день: сніданок, обід, полуденок і вечеря. І постійно щось різне. Вона вважає, що діти повинні правильно харчуватися, тож ніколи не купує їм “шкідливе”, на кшталт чіпсів та сухариків.

– Якщо, звичайно, діти в садку чи в школі, то тоді обід не готую, бо вони харчуються там. А у вихідні я стараюсь, щоб у них була на сніданок принаймні манна кашка або молочні макарони, на обід – суп, бутерброди або хліб і компот, полуденок – щось смачненьке: сирники, запіканка чи пиріг, а на вечерю – гарнір або з м’ясом, або з рибою, – розповідає Катерина Торгашеєва.

Всього в родині п’ятеро дітей. Найменший – Архіп, йому три роки, і він єдиний хлопчик в сім’ї. Аліса трішки старша – їй вже чотири з половиною. Аня має шість повних рочків та відвідує старшу групу дитячого садочка. Насті – 8. Дівчинка ходить в третій клас. Аріна – найстарша, їй дев’ять років. Вона ходить в школу і старається найбільше допомагати мамі по господарству.

Зліва стоїть Аня, поруч Аріна, яка тримає Архіпа на руках, справа біля неї Аліса та Настя (фото з домашнього архіву)

У родині нещодавно з’явився ще один член сім’ї – Ролікс. Так звати чотирилапого друга, який став хатнім собакою. Діти його дуже люблять і часто бавляться з ним. Кіра чомусь “неподружилась” із ним. Кілька разів бідкалась мені, що Рол кусається.

– Він укусив мене, – крізь сльози говорить мені сестра. А поряд з нею стоять Архіп та Аліса. Кіра показує на носа, – там кров. Багато крові.

– У мене тоже вавка є, – у розмову втручається Аліса, показуючи на подряпину на щоці.

– Де це ти зробила її? – Запитую, тим часом намагаюсь заспокоїти Кіру.

– Укисив Лол (Ролікс, – ред.). Але у мене клові уже нема.

– До весілля загоїться, – посміхаюсь.

Біля нас також крутяться Аня з Настею. Вони вигнали Рола надвір, аби малі не боялись гратися. Аріна допомагає мамі на кухні, адже скоро обід.

– А ти рада, що у тебе так багато сестер і братик є? – Запитую у 8-річної Насті, адже вона в цій компанії найстарша.

– Да, – відповідає. – З ними весело граться, і ми мультіки разом дивимось всігда.

– І що, навіть не сваритесь ніколи?

– Ми ругаємось за ігрушки. Але нечасто. Треба ділиться з Алісою і Архіпом, бо вони менші.

Загалом день у сім’ї минає “мирно”. Хіба що найменші Аліса, Архіп та моя Кіра весь час не можуть поділити єдиного хлопця або якусь іграшку.

– Коли були маленькі, то сварились, звісно, більше. Як подорослішали – перестали, – говорить мама дітей Катерина Торгашеєва. – Вони миряться і дивляться один за одним. Аліса і Архіп дуже часто сваряться через іграшки. Але потім діляться або з допомогою старших сестричок, або ми з їхнім татом приходимо.

Поки ми тут розбирались із моєю «пораненою» Кірою, на столі з’являється обід. Спершу сідають менші, опісля – старші. Сьогодні їхня мама приготувала гороховий суп та яблука на десерт.

– Хто суп не зїсть, яблуко не отримає, – говорить Катерина Торгашеєва. І це мотивує дітей.

Обід. Кіра, Архіп, Аліса

А поки запитую в 9-річної Аріни, чи вона рада, що в сім’ї не одна. Дівчинка спершу мовчить. Мабуть, обдумує, адже на неї, як на старшу сестру, покладено найбільше обов’язків.

– Да, я рада. Але часом втомлююсь, бо вони постійно кричать, сваряться, і мені треба багато роботи робить за них. Мама також говорить, що я повинна наглядати за ними, щоб вони вели себе нормально, адже старша. Проте інколи хочеться бути одною.

– Але ненадовго. Коли їх тривалий час немає вдома, два-три дні, то Арінка починає скучати, – в розмову втручається мама.

Дівчинка знітилась, і пригорнувшись до матері, ховає обличчя.

– Аріно, а ти, як старша, найбільше допомагаєш мамі? – Запитую.

– Ну да, але я прошу, щоб мені помагали Настя і Аня.

– На правах старшої сестри Аріна любить покомандувати, – сміється Катерина Торгашеєва. – Особливо, коли не бачать батьки. І може роздавати накази: Настя зроби те, Аня – те.

– І вони слухаються тебе?

– Іногда не хочуть, то я тоді кажу, шо розповім мамі, – вона знову нітиться, пригортаючись до матері.

Менші діти граються на підлозі

Крім найбільшої кількості обов’язків, Аріна як старша сестра має і більше за решту «обновок». Спершу купуються речі їй, а вже потім іншим. Тому дівчинка доходить до висновку, що бути старшою сестрою не так і погано.

Малеча уже поїла і знову готова гратися. Надвір поки що не йдуть. Думаю, що вони бояться Ролікса. Тому діти вирішили грати в хованки. Де тільки не ховалися: і під столом, і в шафі, і за диваном, і за шторами, і навіть в іншій кімнаті.

Аріна, Настя та Аня

Такий галас, наче на якомусь великому концерті. Але…

– І хто це придумав ховатися в шафі з маминим одягом? – Здавалося, гнівним голосом запитує Катерина Торгашеєва у своїх дітей. Але ті не бояться. Стоять посміхаючись. І лише за кілька хвилин Архіп та Кіра показують на Алісу. – А я що казала вам за шафу? Тут не ховатися.

Після цього Аліса отримує по попі. Як говорить Катерина Торгашеєва: «Інколи без цього не можна обійтися». Та відразу все знову поновлюється, і діти починають гратися. Повзають по підлозі, крутяться, бігають одне за одним. Хаос.

Кличу до себе Аню, яка поки що втихомирилась і, здається, вирішила подивитися мультфільми. Вона швидко підбігає і сідає на дивані поруч.

– А що ти відчувала, коли народився Архіп?

– Я була дуже рада. Ми всі хотіли хлопчика.

Зі слів мами, я дізнаюсь, що як тільки Архіп народився, дівчата відразу почали одягати його в свій одяг. Адже в сім’ї було чотири дівчинки, і лише він один – хлопчик. Але, як говорить Катерина, вони постійно піклувалися про нього: міняли памперси, годували, і гралися, і переодягали.

– А я перша побачила, як Архіп почав ходити, – зізнається Аріна, яка теж прийшла до нас. – Я ходила з ним за ручку, вчила його робити перші кроки.

Більше дітлахи не хочуть ані братиків, ані сестричок. Адже тепер у них повна сім’я.

Аріна та Архіп

Їхня мама зізнається, що діти, особливо старші, дуже сильно допомагають їй.

– Аріна, Настя і Аня застилають за собою ліжко і прибирають у своїх кімнатах. На кухні у них висить графік чергувань, і там написано, хто повинен мити посуд. І вони миють його після усієї сім’ї. Головне – не балувати дітей, тоді справлятися з ними буде нескладно.

Також мати зізнається, що останні три роки їм, як багатодітній сім’ї, не надавали путівок до санаторіїв, хоча за законом вони повинні їх отримувати. Зазвичай вони отримували путівки двічі на рік: одну – в районний оздоровчий табір, а іншу – влітку на море.

– З тим, що зараз відбувається в країні, я не можу бути впевненою, що нам дадуть путівки цього року. Звичайно, запит подала. Будемо чекати.

Крім таких-от санаторіїв сім’я із Яснозір’я їздить у черкаський зоопарк. Але Катерина зізнається, що їхати в місто всім дуже складно, особливо з малечею в автобусі. На вихідних діти стараються бути разом, адже в будні вони ходять хто в школу, хто в дитячий садок. Старші люблять гуляти із сусідніми дітьми. У них там є вже подружки.

– У зимовий період складніше справлятися з ними, адже вони весь час сидять у будинку. А от влітку – легше, тому що всі граються надворі. Стає тихіше та спокійніше.

За словами Катерини Торгашеєвої, головне – графік та режим. Крім того, не слід дозволяти дітям балуватися.

– Тут спрацьовує метод «кнута і пряника» – і стоять в кутку, і отримувати по попі, але в той час хвалити їх, коли вони того заслуговують.

Забрати Кіру додому було неможливо. Вона дуже довго плакала і просила, щоб я залишила її в Архіпа. Але все ж таки, обнявшись і поцілувавшись в щічки, вони розпрощались. Ми вирушаємо додому. Провівши день в багатодітній родині, розумію, що діти – це все-таки квіти життя. Але не слід розслаблятися, якщо хочеш, аби в родині був порядок.

Коментарі

avatar

Реклама

Реклама