«Бачити не перешкоди, а можливості», – бізнес-кола з усього світу зібралися на черкаському інвестфорумі-2018 (фото)

22.10.2018, 13:00

Не у звичному конференц-залі, а в цеху заводу серед авто вітчизняного виробництва. Саме так у Черкасах стартувала найбільш очікувана бізнес-подія року – Міжнародний інвестиційний форум.

У форматі В2В захід проводять уже вчетверте. Головний меседж – “Майстерно творимо майбутнє зараз”. Тут зібралися представники великого, малого та середнього бізнесу, потенційні інвестори,провідні менеджери, закордонні партнери.

На відкритті форуму голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко зазначає: приміщення автомобільного заводу “Богдан Моторс” обрали не випадково, адже саме це підприємство символізує трансформацію та зміни. І додає: для того, аби бізнес розвивався, треба ставати конкурентноздатними, ризикувати та модернізуватися.

– Наш форум – майданчик для людей, які звикли діяти та генерувати. Ми зможемо будувати успішне майбутнє лише тоді, коли об’єднаємо людей, які хочуть змінювати нашу країну на краще, –переконаний Ткаченко.

На учасників чекали чотири панельні дискусії: “Робимо бізнес now: сьогодні і завтра”, “Експортуємо now: нові можливості”, “Інвестуємо now: чому саме зараз”, “Промисловість now: перезавантаження”. Після дискусії присутні мали можливість продовжити спілкування на В2В зустрічі.

Паралельно для керівників та топ-менеджерів підприємств діяла бізнес-майстерня “Як знайти бізнес-партнера у Німеччині?” від проекту GIZ “FitforPartnershipwithGermany”. В учасників була можливість пройти співбесіду на безкоштовне стажування в Німеччині.

Під час першої панелі спікери обговорили потреби та проблеми сучасного бізнесу. Зокрема, дискусію вели керівник Німецько-Українського Фонду Валерій Майборода, керівник сектору координації політики та інфраструктури підтримки розвитку Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, засновниця групи компаній Quadrate 28 Corp., засновниця онлайн-видання МС Tоday та академії SMEA Валерія Іонан, генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки та керівний партнер UnitCity Дмитро Єрьомін.

Керівник Німецько-Українського Фонду Валерій Майборода акцентує увагу на фінансовій проблемі саме малого бізнесу. Також розповідає про співпрацю із Черкащиною в межах програми компенсації процентних ставок для підприємців.

– Ми із Черкаською адміністрацією розпочали співробітництво, запроваджуємо спільну програму компенсації процентних ставок для малого та середнього бізнесу Черкащини. Кошти на компенсацію надає область, Німецько-Український фонд надає ж кредитний ресурс через свої банки-партнери. Такий принцип дозволяє розподілити кредитні ризики між банками-партнерами та НУФ і охопити програмами всі регіони країни за рахунок розвиненої філіальної мережі банків-партнерів. У підсумку підприємець отримує ресурс на фінансування своїх потреб. Процентна ставка – 8-10% річних, – каже Валерій Майборода.

Програмою можуть скористатися підприємці галузей сільського господарства, переробної промисловості, готельно-ресторанного бізнесу, а також ті, які реалізують у сфері енергоефективності.

Ця компенсація зменшує фінансове навантаження на підприємство і дає можливість брати кредит і обслуговувати борг.

За його словами, на сьогодні бізнесу якраз і бракує доступного фінансування. А такі програми дозволяють нівелювати проблему.

Засновниця групи компаній Quadrate 28 Corp., онлайн-видання МС Tоday та академії SMEA Валерія Іонан презентує своєрідну “карту болю” підприємців. Серед основних пунктів – освіта сьогодення, яка часто немає чітких цілей, адже студентів вишів, за виключенням бізнес-шкіл, не вчать розвивати власний бізнес.

– Часто людям, які хочуть мати бізнес, стоять на заваді невміння планувати, бачення перешкод, а не можливостей, непідкріпленість амбіцій, – розповідає Валерія. – Багато хто працює у “бульбашці”, тобто мало аналізують речі, що відбуваються у зовнішньому світі, мало спілкуються із іншими підприємцями. Багатьох бізнес-початківців обмежують ресурси або ж дефіцит надійної підтримки, – розповідає Валерія.

Чи не найпоширенішою є проблема команди: часто немає розуміння, як знайти спеціаліста, адаптувати,навчити, а головне – утримати. Або ж як мотивувати працівника та як вийти із “управлінської кризи”.

На переконання Валерії Іонан, виправити ситуацію може Стратегія малого та середнього бізнесу на рівні Уряду та регіону, яка має розроблятися активними підприємцями.

Разом із тим має бути прямий діалог держави не лише із крупним бізнесом, але й представниками МСБ. Тоді як в університетах обов’язковим має стати предмет “культура підприємництва”, “емоційний інтелект”. А в регіонах, на думку Валерії, варто створювати освітні навчальні заклади для підприємців.

На другій панельній дискусії міжнародного інвестиційного форуму говорили про експорт та експортний потенціал, представники бізнесу поділилися з присутніми власним досвідом виходу на європейські та інші ринки.

Найперше, до чого варто прагнути українському виробнику, переконані спікери, це культура, яка поєднує високі стандарти процесу виробництва, кадрову політику, етику експорту тощо.

Перший віце-президент, генеральний секретар Торгово-промислової палати України Михайло Непран зазначає, що Україна на сьогодні напрацювала та затвердила експортну стратегію. Але питання її реалізації залишається відкритим, адже вийти малому чи середньому бізнесу на європейський ринок, який насичений різноманіттям товарів, досить складно.

На його переконання, бізнес має об’єднуватися і спільно шукати шляхи виходу. Для прикладу наводить підтримку малого бізнесу великим.

– Чим нам був певною мірою вигідний російський ринок, який закритий на сьогодні. Туди насипали в ящик і повезли. У Європі ж діють високі стандарти, до яких має прагнути бізнес. Нам складно конкурувати, якщо товар не унікальний. Тому і малий, і великий, і середній бізнеси має об’єднуватися і спільними зусиллями шукати шляхи виходу, – каже експерт.

Директор ТОВ “Гібротек” Владислав Сушко переконаний, що не важливо, чи великий чи малий бізнес, якщо продукція якісна, і ви робите все, щоб вийти на закордонні ринки – все вдасться.

– Поставка на Лісабон нічим не відрізняється від поставки на Житомир. Коли ми починали експортувати, перед нами практично були відкриті всі ринки, адже нашій продукції не було аналогу. Ми виготовляємо системи опалення, які працюють від електроносіїв. Першою для експорту стала Європа – бо це близько. Почали із набору менеджерів, які знають іноземні мови. Три року тому це був малий бізнес, але головне шукати шляхи, – розповідає Сушко.

Власним досвідом ведення бізнесу поділивсязасновник та керівник ТОВ “Агро Плюс 2006” Томас Бруннер, який на Кам’янщині розвиває господарство з вирощування свиней. Особливу увагу він приділяє кадровій політиці. Каже: важливо, щоб люди розуміли цінність, сенс діяльності.

– Ми із працівниками відвідували музей, а потім після екскурсії сідали в кафе із тортом та чаєм обговорювали, що сподобалось, які враження викликали експонати. Треба налагоджувати комунікацію між працівниками, розвивати цінності, це важливо, – вважає Бруннер.

У межах дискусії поділився історією успіху і керівник компанії “Фабрикант” Євген Чернєй.

Остання у межах інвестиційного форуму у Черкасах дискусія стосувалася перезавантаження промисловості. Спікерами стали Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні ДуВей, голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, генеральний директор “Богдан Моторс” Віталій Старосуд та топ-менеджер з продажів компанії ” Cargill” Войтек Корженьовський.

Посол розповів про історію розвитку Китайської Народної Республіки, становлення ключових галузей економіки. Велику ставку керівництво КНР робить на інформатизацію виробництва як третю промислову революцію. Розвивають тут і альтернативні види енергії, у цій сфері Китай – лідер світового ринку. Зауважує, що найбільшими експортерами в Китаї є якраз малий і середній бізнес.

За словами посла, Україна має великі перспективи, однак попри кваліфіковані кадри, тут є брак фінансування.

Натомість як наголосив очільник Черкащини Юрій Ткаченко, саме сектор виробництва допоміг подолати бідність більшості країн, що розвиваються.

– Черкащина, як і в цілому країна, отримала розвинутий промисловий комплекс у спадок на початку своєї незалежності. Але не зуміла швидко, як того потребував час, перелаштувати його під нові умови. Але то вже минуле. Наше майбутнє – нові сучасні підприємства, перезавантаження всієї промисловості. Черкащина йде цим шляхом, адже лише за кілька останніх років побудували майже десяток нових підприємств. А існуючі підприємства знаходять нові ніші, – говорить Ткаченко.

На модернізацію підприємств за останні 3,5 роки спрямували більше 20 млрд гривень інвестицій.

Голова Черкаської ОДА наголошує, що розвиток та конкуренція за капітали і нові виробництва не можливі без інфраструктури. Саме тому обласна влада відновлює черкаський аеропорт, за останні два роки на Черкащини відремонтували 200 км доріг. Наступне – території для швидкого росту підприємств, ідеться про створення індустріального парку на Золотоніщині.

– Так, говоримо реальні речі, дороги – це найбільша проблема, але її не можна вирішити за один рік, це поступовий процес. Перед нами велике завдання, які ми заклали в Стратегії розвитку, аби створити умови іноземному інвестору. Є динаміка. Окрім того, Черкащина вкладає інвестиції в людей, в області запрацювала Школа малого та середнього підприємництва.

Засновник підприємства “ChemicalelementsUkraine” В’ячеслав Леоненко акцентує натомість, що є значний прогрес у співпраці влади та бізнесу. Адже процес децентралізації, внаслідок якого багато податків залишається на місцях, стимулює владу до співпраці. Розвивається підприємство – розвивається місто.

Додамо, що у червні 2014 року він разом з родиною та частиною колективу заводу хімічних реактивів “Донецьк-Реактив” переїхав до Черкас.

У Донецьку завод розташовувався поблизу аеропорту. Через постійні обстріли працювати стало небезпечно.

Вже на мирній території завод перереєстрували як нове підприємство ChemicalElementsUkraine LLC. Воно виготовляє неорганічні речовини для харчової, фармацевтичної та косметичної галузей. Частина продукції йде на експорт у країни СНД та Євросоюзу. Завод єдиний в Україні виробляє компоненти для оборонних підприємств та борну кислоту класу “А”, необхідну для безпечної роботи АЕС.

– Одна справа, коли ти сидиш в себе в офісі, а інша – коли спілкуєшся із гостями із Києва, з-за кордону, то розумієш, що ти є частиною спільного процесу. Черкаси – невелике місто, тому важливо спілкуватися із людьми з інших регіонів і країн, це дає змогу ширше бачити економіку. Особливо для мене це корисно. З допомогою саме таких форумів ми зрозуміли, куди нам іти і що нам робити, почали більше екпортувати, зараз експорт збільшився майже вдвічі, це рекордні для нас обсяги, – говорить В’ячеслав Леоненко.

Опісля панельних дискусій учасники мали змогу продовжити спілкування у форматі В2В зустрічі. Загалом Інвестфорум-2018 відвідали більш як двох сотень осіб.

0 коментарів

Залишити відповідь