Реклама

molli

10 порад українському філологові щодо успішного складання його учнями ЗНО з української мови та літератури (частина 1)

Багато років працюю у школі. Не один раз мої випускники складали ЗНО з української мови та літератури. Не було жодного випадку, коли б випускник одержав на цьому випробуванні нижчі бали за ті , які він мав у мене. Тому, здається, маю право порадити молодим зацікавленим колегам, як краще підготувати учнів до незалежного оцінювання знань з мови та літератури. Але відразу зауважу: це справа не одного місяця, навіть не одного року.

Порада перша

Для початку хотілося б нагадати про учительське покликання. Так-так, це і нерви згорають мов хмиз, і не бачиш нічого , крім зошитів, і не підеш на урок, доки вкотре не перечитаєш програмового твору, і робота над помилками для когось нудна, а для мене – просто пісня, і більше часу чужим дітям, а не власним. Адже ЗНО – це перевірка не тільки учнівських знань, а й учительської роботи, ставлення до наших з вами обов′язків. Справжній учитель складає ЗНО разом зі своїми учнями, радіє успіхам і робить висновки із невдач. Тож, колего, постараймося бути справжніми: знаючими, вимогливими і чесними. Готуймо учнів до цього випробування!

Порада друга

Дуже важливо для вчителя-філолога не забувати, що саме ми найбільше причетні до справи виховання національно свідомих патріотів-зодчих української держави, для яких Україна, мати, мова, культура повинні стояти у одному ряду. Влюбімо школярів у себе, у свій предмет, у свої уроки!

Порада третя

Почнімо підготовку до ЗНО із 5 класу. Для учителя-практика не повинно бути тем, визначених програмою лише на один-два уроки. Треба зробити їх темами років. Мудрий наставник бачить місце даного теоретичного матеріалу у великій системі ґрунтовних знань. Ознайомивши школярів у 5 класі із звертанням, вставними словами, однорідними членами речення, прямою мовою, діалогом, учитель практично удосконалює їхні навички аж до 8 класу, де поглиблює знання із синтаксису. Протягом 5-7 класів ми маємо десятки разів згадати цей матеріал. Учень за цей час навчиться чути і бачити ці синтаксичні категорії, а це основа свідомих глибоких знань з рідної мови. У 9-11 класах учитель-учень закріплять ці знання, ні на місяць не випускаючи з поля зору жодної лінгвістичної теми.

Так і з літератури. Вивчивши фольклор у 5-8 класах, не забуваймо його, повторюймо у літературних розминках, поглиблюймо у літературних практикумах. Учень повинен знати імена письменників, назви творів, тему, ідею, імена героїв.

Тоді і буде тема не тільки для уроку, а й для учня, для його знань. Для вчителя це не просто. А що для нас легко?

Порада четверта

Багато років нам допомагає зошит-копілка. Заводимо його у 5 класі з усіма учнями. Протягом 5-11 два-три учні відмовляться від нього – справа їхня. Це звичайний загальний зошит. Який умовно ділимо на дві половини: мова та література. У першій частині у вигляді схем оформляємо лінгвістичний матеріал( спочатку разом під час уроку, потім самостійно під час пояснення нового матеріалу чи дома). У кінці цієї частини учень самостійно веде власний орфографічний словник, записує слова з особливими орфограмами.

Друга частина зошита – матеріал із літератури: прізвище письменника, місце народження, основні твори, збірки, герої, мотиви, літературознавчі терміни.

Скептики скажуть, що краще купити довідник, їх зараз багато. Але копілка – це власні записи, у яких учень добре орієнтується, там немає нічого зайвого. Це неоціненний матеріал, посібник у ході повторення.

Порада п’ята

У своїй роботі здавна використовую таблиці-опори. За багато років уклав 75 таблиць із мови та літератури. Вони дають можливість учню розкритися, почувати себе вільно, виявити творчість. У навчальний процес залучено не лише інформацію з підручника, від учителя, а й ту, яку він одержує, працюючи в парах, у невеликих групах. Утілення в шкільну практику блочного вивчення матеріалу доцільне ще й тому, що вивільняє навчальний час для виконання практичних завдань, вправ, навчальних тестів, спрямованих на міцне і свідоме засвоєння мовної та літературної теорії, а отже, підготовки до ЗНО.

Таблиця-опора – це навчальний матеріал кількох параграфів, як правило, однієї теми. Це допомагає учням сформувати повне уявлення про тему, побачити її цілісно, є зразком смислової передачі матеріалу, сприяє розвитку мислення.

Починаючи з 5 класу, вчу учнів читати готову таблицю-опору після ознайомлення з матеріалом підручника. У 6-7 класах залучаю учнів до колективного складання власних таблиць. У 8-9 класах школярі вже звикають до такої форми роботи. У 10-11 випускники самі просять подати їм таблиці.

Крім того, після 5 класу учні бачать узагальню вальну таблицю-опору, яка містить весь матеріал теорії та орфографії за цей період. Маємо таку таблицю після вивчення морфології у 6-7 класах, синтаксису простого речення у 8 класі і синтаксису складного речення у 9 класі. Це дає змогу майже на кожному уроці мови під час мовної розминки працювати над раніше вивченим матеріалом, поглиблювати, систематизувати знання.

Далі буде

1
Коментарі

avatar
0 Теми коментарів
0 Відповідь по темі
0 RSS
 
Вподобаний коментар
Популярний коментар
0 Коментарі автора
Нещодавні автори

Реклама

Реклама