“Золота акція” зі столичним присмаком: як в міськраді все перевернулося

Черкаська міськрада одним махом прибрала із посади секретаря мастодонта місцевої політики Олександра Радуцького та ухвалила персональний склад нового виконавчого комітету. Все пройшло без шуму і пилу по заздалегідь узгодженому десь в затишних кабінетах Києва плану. Розвиток подій зайвий раз нагадав, якою мілюзгою є наший обласний центр із своїми розкладами, порівняно із політичною міццю столиці.

Як все було, чому саме так стало, та хто зірвав великий куш за результатами сесії 6 лютого, – читайте в матеріалі «Інфоміст».

Цей текст можна було б наповнити десятками скрін-шотів. Там Ярослав Нищик розповідає про принципову позицію «Свободи», фракція якої не голосуватиме за будь-який склад виконавчого комітету, а тут Анатолій Бондаренко говорить, що працюватиме з двома заступниками, або й зовсім без них, задля економії бюджетних коштів.

Але ми пожаліємо читачів і не будемо зайвий раз навантажувати їх подібними речами.

«Обіцянка-цяцянка, а…» – так влучно написав ще в кінці ХІХ століття вітчизняний драматург Іван Карпенко-Карий.

Через півстоліття більш точно в контексті політичного життя висловився Черчілль. У політиці немає друзів, а є інтереси, – проста, як двері, але вкрай влучна фраза, що личить в тому числі і до черкаських реалій.

З ніг на голову за кілька днів

Ситуація в черкаській політиці перевернулася з ніг на голову буквально за кілька днів.

Ще в середині січня в обласний центр завітали високопоставлені представники партії «Батьківщина» Вадим Івченко та Іван Кириленко. Вони зустрічалися з мером й іншими партійцями. Крім всього, мова йшла про обласний осередок партії, який, здавалося, Бондаренко ризикував навіть втратити.

Паралельно в політичних колах представники так званої «групи 22» поширювали інформацію, що голоси за «депутатський» склад виконкому активно збираються, і «свободівців», які зайняли позицію нейтралітету, в ході голосування замінять окремі депутати від «Черкащан» та навіть, прости Боже, «Батьківщини». А там після виконкому наче й до імпічменту рукою подати.

Як би там не було, подібні розклади зараз залишилися жевріти хіба у фантазіях чи в солодких снах представників «антимерської коаліції».

Ще раніше, восени, фігурувала інформація про ряд домовленостей, які нібито були досягнуті на найвищому рівні між керівництвом «Свободи» та «Батьківщини» щодо співпраці між цими силами. Проте в Черкасах представники «Свободи» подібні речі категорично заперечували словом і ділом, довгий час залишаючись надією і опорою для вже згаданої «групи 22» на чолі з Олександром Радуцьким.

Гості зі столиці

Та останнім часом щось пішло не так… Ввечері, 5 лютого, над головою Радуцького згустилися хмари.

– Це домовленість на найвищому рівні між Тягнибоком і Тимошенко, – констатує один з депутатів міськради перед сесією.

– У «Батьківщині» домовлялися з Ігорем Кривецьким (впливовий «свободівець», один з головних спонсорів партії – ред.). Був перелік із речей, які Бондаренко повинен виконати за 20 днів. Йдеться про влаштування депутатів і партійців від «Свободи» на керівні посади. – розказує не під запис ще один депутат.

Також народні обранці зазначають, що в переговорному процесі Бондаренку безпосередньо допомагав Костянтин Бондарєвголова Київської парторганізації «Батьківщини».

Схоже, питання сесії були настільки важливими, що Бондарєв особисто з’явився на засідання і був до самого його кінця. Смаглявий і в картатому шарфові він непомітно стояв поруч із столами, за якими засідали члени фракції ВО «Батьківщина». Під час 15-хвилинних перерв київський гість кликав до себе черкаських партійців і міського голову для обговорення, схоже, нагальних питань.

– Анатолій Бондаренко є моїм колегою багато років, в нас багато чого спільного. Я приїхав подивитися, як відбувається сесія. Крім того, сьогодні бурхливі події, коли змінюється керівний склад. Нічого несподіваного, що колеги їздять один до одного, немає, – з посмішкою відповідає Бондарєв на запитання «Інфомосту» щодо причини його візиту в Черкаси.

Бондарєв (в центрі) в оточенні однопартійців

Його ім’я лише одного разу прозвучало в залі:

– Бондарєв, ти подивися, як Мушієк (Михайло Григорович – ред.) застроює Митницю! – патетично вигукнув Радуцький.

– Ми з ним (з Радуцьким – ред.) спілкувалися декілька разів. Він кілька разів приїздив до Києва по службових  питаннях. В чомусь допомагав я… Спілкувалися щодо проблем в місті. Можливо, це емоційне продовження якоїсь розмови. Що він мав на увазі, я не зрозумів, – прокоментував журналісту репліку тоді ще секретаря «батьківщинівець».

«Свобода» теж не залишилися без «важкої артилерії» в залі. Наглядати за втіленням в життя досягнутих домовленостей приїхав член політради партії, заступник голови ВО з питань координації депутатів місцевих рад Андрій Мохник.

– Я заступник голови ВО «Свобода» з питань роботи з депутатами, тому знаю ситуацію в усіх радах, де працюють «свободівці». Зрозуміло, ситуація в Черкасах назрівала дуже довго. Ми намагалися врегулювати цю ситуацію і зараз вийшли на прийнятний формат. Ми зацікавлені в тому, щоб проукраїнські сили взяли на себе відповідальність і працювали в Черкасах на розвиток міста, – розповів він.

Андрій Мохник

У відповідь на питання про мету свого візиту Мохник зазначив наступне:

– Я постійно приїжджаю на сесії. Враховуючи, що є така ситуація в Черкасах… Крім того, я ніколи не був тут. Це мої посадові обов’язки по роботі з депутатами, – сказав він.

Як бачимо, впливу Михайла Бродського для вирішення питань на всеукраїнському рівні цього разу не вистачило. По факту всі місцеві розклади, які майже півроку цеглинка за цеглинкою будував Радуцький і його товариші, розсипалися від одного лиш подиху із Києва.

Крім того, присутність «гостей згори» в сесійній залі, здається, наочно ілюструє рівень довіри між сторонами, що домовились.

Як на сесії депутати змінили “батька”

Тут все коротко і просто. Вчорашня сесія була одним з найбільш штучних заходів в стінах «Придніпровки». При чому цього разу, народні обранці навіть не намагалися симулювати активність чи пил обговорення. Все було  вирішено до сесії. Ці рішення залишалося легалізувати бутафорним голосуванням та розчерком пера від мера під відповідними документами.

– Та буде 26-27 голосів, – перед «таємним» голосуванням за свою відставку коментує Олександр Радуцький.

Було 26. Об 11.00 Радуцького таки відправили у відставку. ПВД та «Солідарність» – не голосували, «Свобода» – підтримала відставку.

Ми запитали в Радуцького, чи не вважає він такі результати голосування зрадою?

– У політиці друзів не буває. Тому зараз було визначено вищим керівництвом, я так розумію, що певні політичні сили мають об’єднатися заради подальшої роботи в місті. Це вже буде їхня особиста відповідальність. Я впевнений, в «свободівців» вистачить мужності і здорового глузду, щоб підтримувати те, що ми почали, – томно прокоментував Олександр Романович.

– Ми переходимо в опозицію до міського голови. “Громадянська позиція”, БПП, ПВД. Будемо конструктивно направляти Анатолія Васильовича. Щоб ті схеми, які ми прибрали, знову не з’явилися, – поділився Радуцький планами на найближче майбутнє.

10 місяців тому Радуцький вберіг під собою секретарське крісло, пояснивши це красивим афоризмом про вмінням шукати вихід з будь-якої ситуації. Та чи знайде тепер? Принаймні міський голова впевнений, що зачинив перед Романовичем всі можливі політичні «двері». Але чи перший він, хто так думає?

Повернемося до посади секретаря. Новим батьком депутатів став «свободівець» Ярослав Нищик.

І не вір після цього в чудодійні властивості секретарського крісла

– Це політика. Місто рухається вперед в тому напрямку, в якому треба, – зазначив глава ПВД Олександр Згіблов.

Рука допомоги Або «Свободу» не спинити!

– Та ні, не той уже буде виконком, – рано вранці у вівторок каже журналісту «Інфомосту» один з депутатів.

Справді, не той, вірніше, не зовсім той. «Красивий» проект, до якого доволі часто апелював міський голова, залишився «висіти» на сайті міськради хіба в якості архаїзму. Нову версію персонального складу виконавчого комітету розіслали депутатам на пошту зранку 6 лютого. Дещо пізніше він засвітився і на сайті мерії.

Новий проект без перебільшення викликав легкий шок і мав відчутний «патріотичний» присмак. Місце в ньому знайшлося відразу 4 членам партії «Свобода», при чому відразу двоє з них – в якості заступників. Така комбінації доволі прозоро натякала на те, що фракція «Свободи» готова до зміни своєї «принципової» позиції.

– Ми не приховували нашу позицію, чому ми наголошуємо на неприйняті для нас голосування за виконавчий комітет. Є дві групи впливу, які не хочуть між собою домовлятися і їхнє протистояння заганяє місто в кризу. Наша позиція: рука допомоги, протягнута місту, щоб припинити колотнечу у владі, щоб розвивалися стратегічні і тактичні проекти в місті Черкаси, – пояснив зміну вектору один з головних героїв дня Ярослав Нищик.

Наступне, що кидалося у вічі із нового складу, це кількість заступників: їх аж 5. Це виглядало доволі дивно на фоні рішучих заяв міського голови про посади заступників як пережиток минулого і їхню загальну економічну недоцільність.

– Я говорив, що достатньо буде 2 заступників. Але це стало предметом компромісу і діалогу між фракціями усіма. Це був компроміс і компромісне питання у цьому плані, – прокоментував «компромісний» Бондаренко.

Новий склад виконавчого комітету підтримали 26 депутатів. Більшість кандидатур не викликали питань в депкорпусу. Словом, все пройшло, як по маслу.

То хто ж тепер двічі на тиждень засідатиме за напівкруглим столом в тісній 206-аудиторії?

Розпочнемо із «золотих свободівців». Депутат облради Юрій Ботнар особливого представлення не потребує, щоб пересвідчитися в його можливостях, читачам достатньо переглянути одне відео.

Ще один заступник від цієї партії – Ігор Коломоєць. Ігор Анатолійович – єдиний, хто пройшов до комітету із «списку Радуцького» і по суті єдиний, хто зберіг за собою посаду заступника в новому складі виконкому.

Із Золотоніської міськради на підмогу побратимам прибув 21-річний ветеран АТО Олександр Поліщук, також до складу комітету увійшла прес-секретар обласного осередку партії Діана Тяско. Здається, маємо випадок, коли партія отримала більше місць, ніж має кадрів.

Заступниками Бондаренка разом із «свободівцями» стали: молодий, але вже досвідчений його однопартієць Ігор Волошин, що облишив департамент освіти і гуманітарної політики, юрист «Самопомочі» Людмила Бордунос та «черкащанин» Ігор Кривошеєв, що заради посади пожертував депутатським мандатом.

Від громадськості до виконкому делеговані Сергій Амброс, батько загиблого на Сході «азовця», та ветеран АТО, «азовець» Ігор Зайчук. Обоє, схоже, є креатурами дружньої до мера партії «Національний корпус».

Зазначимо, що після кожного з голосувань мер із трибуни доручав терміново публікувати рішення на сайті міськради. Можливо, в рамках вище згаданих домовленостей між політсилами було покращення роботи сайту установи? Якщо так, то журналісти скажуть Анатолію Васильовичу лише спасибі.

Якщо серйозно, то трактування такого поспіху ми залишимо на розсуд читачам, що зайвий раз не здатися суб’єктивними.

Питання замість епілогу. Все буде добре?

На сьогодні ми маємо класичний приклад «золотої акції», який, можливо, колись включать в підручники з історії черкаської політики.

ВО «Свобода» в один момент отримала все й одразу, а міський голова не без допомоги “згори” переміг у війні з тепер уже екс-секретарем ради. Ситуація в місцевому політикумі обіцяє стабілізуватися, принаймні на деякий час, і породити нові коаліції й домовленості.

Проте природна схильність черкаських владців до деструктиву є очевидною. Тож головне питання полягає зараз в тому, чи довго протримають київські “мотузки” в єдності місцевих  депутатів?

Радуцький пише у “Фейсбуці”, що він “свабодєн”

А скільки всього ще хочеться запитати… Яка частина всеукраїнських домовленостей між партіями залишилася за ширмою? Чи вплинуть дружні стосунки між «Свободою» і Радуцьким на співпрацю «свободівців» з Бондаренко? Чи витримає спина «свободівців» солідне навантаження відповідальності, яке вона отримала на останній сесії? Чи не померкне політичне майбутнє Олександра Романовича після такої поразки? Чи довго протримаються ПВД, БПП, “Громадянська позиція” в опозиції? Та й взагалі, чи буде все добре?

Текст – Сергій Макаренко

Фото – Ірини Гнойової

4 коментарів

Залишити відповідь

  • Не треба спекулювати висловом “Все заради розвитку міста та добробуту черкащан”. Набридли політичні підтексти, підступність та зухвалість окремих людей, якими керують “ляльководи” та намагаються “втюхати” в керівні крісла “своїх”..Навіть “засланого козачка” з Києва направили! Це щоб все відбувалося згідно із домовленостями! Як оця “вистава” нагадує події правління Тулуба-Білоусова…Ну що, місця біля “корита” розподілені, будете працювати? Чи як?

  • По факту договорняк. Интерестно на какие именно проблемы города они начнут обращать внимания? Застройка набережной на Мытнице? Или запустят наконецто “Прозоро”? По мне так протянут пару хороших тендеров (Естественно особо не афишируя или наоборот но замылят глаза). Где же та команда что была первый год после выборов? П.С Надеюсь все к добру (нет)

    • Вчера читала, что мэр сейчас активно занимается прихватизацией зданий по Крещатику. Не знаю, правда или нет, но почему-то я верю!…Наверное, это сейчас для него самый актуальный вопрос.