“Задовільно, думаю, буде нормально”, – Анатолій Бондаренко про підсумки року роботи на посаді мера (інтерв’ю)

21.11.2016, 12:16

25 листопада минає рік від першої сесії, коли міським головою офіційно став батьківщинівець Анатолій Бондаренко. Він переміг колишнього мера Сергія Одарича у другому турі. У 2015 році за Анатолія Бондаренка проголосували 29 645 виборців, його конкурент натомість набрав 27 604 голосів. До цього Одарич керував містом дев’ять років.

Аби поспілкуватися з Анатолієм Васильовичем про його річне перебування на посаді, зустрічаємось у п’ятницю по обіді в його кабінеті. Сам Бондаренко оцінює свою роботу «задовільно» і переконує: був готовий до цієї посади ще рік тому.

– Почнімо із найрезонанснішої теми останніх днів – скасування міською радою порогів для закупівель в електронній системі «Прозорро».

– Я не вважаю, що подія, яка не суперечить закону, повинна набувати великого резонансу. Є Закон України. Ініціатори цих нововведень – фракція «Самопоміч». Якщо взяти, наприклад, Білу Церкву (мер міста Геннадій Дикий представляє партію «Самопоміч», – ред.) – там немає порогів. Там рішення таке ж, як у нас. То чим ми відрізняємось? Чи вони як: чужим – закон, а своїм – привілеї?

dsc02275

Я ще не встиг на обід приїхати в четвер, як до мене телефонували з Верховної Ради. Я прошу: приведіть чинне законодавство в порядок, щоб воно було одне для всіх. Я можу працювати в системі «Прозорро» хоч від однієї тисячі. Спокійно. Просто для цього слід збільшити тендерні комітети. Це технічне питання.

Загалом, напевно, 98 % жителів міста цікавить результат роботи, а не процес. А щодо якості і ціни – в нас є правоохоронні органи, які із задоволенням повинні за моїм зверненням перевіряти всіх підрядників, постачальників і людей, які причетні до використання бюджетних коштів.

Приведіть чинне законодавство в порядок, щоб воно було одне для всіх. Я можу працювати в системі «Прозорро» хоч від однієї тисячі. Спокійно

– Як тепер відбуватимуться закупівлі в Черкасах? Заклади самі визначатимуться, який поріг собі встановити?

– Я рекомендуватиму закладам, коли це аварійні роботи, не використовувати систему «Прозорро». Коли це закупівля канцтоварів, приладів тощо – самим виходити на майданчик «Прозорро», робити закупівлі і повідомляти громадськості.

Взагалі у нас уже більше року департамент охорони здоров’я у цій системі працює – закуповує ліки. Нічого страшного в цьому немає.

– У місті Черкаси вперше Програму соціально-економічного розвитку ухвалюватимуть не на рік, а на три. З чим це пов’язано?

– Я хотів би, щоб ПСЕР працювала незалежно від прізвища міського голови чи чиновників, які тут працюють в міській раді. Щоб усі знали, що в такому-то році ми зробимо такі-то дороги, ремонти в таких-то садочках, школах тощо.

Таку Програму можна ухвалювати й на п’ять років. У нас стільки проблем… Запитів від департаментів щодо робіт – на майже два мільярди, у той час як бюджет розвитку – близько п’ятиста мільйонів. Оці запити від громади – це і є стратегія розвитку міста. Саме громада має визначати найважливіші пріоритети: де слід насамперед класти дороги, які зміни робити в галузі медицини, освіти тощо.

dsc02363

– На скільки на сьогодні вас влаштовують темпи реконструкції міських доріг?

– Хотілося б, щоб осінь ще трішки протрималася, не було дощів, і ми могли завершити розчищення каналізації на вулиці Героїв Дніпра і покласти вирівнюючий шар на бульварі Шевченка. В середу ми вже плануємо почати ямковий ремонт і укладання нижнього шару бульвару.

Зважаючи на мої будівельні підходи, мене ніколи не влаштовували темпи робіт. Жодна з наших компаній не може порівнятися з тією, де я працював. Виконують роботи значно повільніше.

– З чим це пов’язано?

– Багато років не приділялася належна увага розвитку комунальної  галузі. Серйозні підрядники зараз працюють на великих будівництвах. Мені б хотілося, щоб участь в реконструкції наших доріг брали і провідні європейські компанії. Але обсяги, які ми пропонуємо, їм просто нецікаві. Вони готові «заходити» від 500 мільйонів гривень, мільярда… Ми не можемо таких сум запропонувати – у нас дорога може коштувати мільйонів 10-20.

dsc02492
На фліпчарті в мера Черкас – графіки ремонтів

Ті компанії, що лишилися в нас, працюють так, як уміють. Але є одна компанія, яка сьогодні відповідає вимогам, – це «Черкасиміськбуд». Темпами її робіт я задоволений. Загалом і решта підрядників встигають із графіком. Але наступного року ми будемо ці графіки скорочувати.

– На скільки місто Черкаси готове до зими? Нещодавно підприємець Андрій Бортник (підприємець, що прибирає місто в зимовий час, – ред.) заявив, що досі не проведено торги на утримання доріг з початку 2017 року.

– Андрій Бортник хай краще займається господарськими питаннями і готує техніку до виїзду в перший снігопад. Коли в нас на вулиці був 0 градусів, він випустив на дороги автомобілі. Я особисто «завернув» техніку в парк. Не вважаю за доцільне витрачати 200 тисяч гривень міського бюджету, щоб полити один раз дороги. Вони через дві години стали нормальними. Жодної аварії, зупинки громадського транспорту і жодних незручностей!

Щодо прибирання доріг у січні, то, згідно із законодавством, є тимчасові угоди, за якими можна вирішити ці питання. Не переживайте – вулиці будуть почищені.

Гройсман періодично телефонує мені з різних питань. Приємно, що я можу спокійно набрати прем’єр-міністра і поспілкуватися

– Багатьох цікавило, як вам вдалося домовитися із Дмитро Фірташем щодо передавання 15 тролейбусів місту Черкаси.

– Хай це буде моєю маленькою таємницею. Скажу тільки, що стосунки з ним склалися позитивно. Міський голова обраний для того, щоб робити користь для громади. Якими методами він це робить – це вже його питання. Але запевняю, що жодних привілей для «Азоту» ми не запропонували. Жодних!

Наступного року наше місто отримає ще певні вкладення в об’єкти соціальної сфери. Найближчим часом «Азот» поставить п’ять нових зупинок, десяток нових майданчиків у школах.

– Які плани на наступний рік щодо розвитку комунального підприємства «Черкасиелектротранс»?

– Узагалі мені б хотілося, щоб по бульвару Шевченка ходили лише тролейбуси. Але це на перспективу.

За останній рік в нас з’явилися 23 нові тролейбуси. А це – найбільше, що є по Україні, за один рік. Думаю, наступного року нам потрібно працювати над тим, щоб купити тролейбуси великої місткості, так звані «гармошки». Це дуже економічно вигідно. І працювати над тим, щоб паралельно до тролейбусів запустити автобуси, може електробуси, які були б у власності «Черкасиелектротрансу». Комунальне підприємство має бути монополістами у галузі перевезень.

dsc02467

– Як у вас склалися стосунки із прем’єром Володимиром Гройсманом після його приїзду на Черкащину?

– Гройсман періодично телефонує мені з різних питань. Надзвичайно приємно, що я можу спокійно набрати прем’єр-міністра і поспілкуватися.

Нині Володимир Гройсман дав доручення профільним міністерствам через Державний фонд регіонального розвитку щодо фінансування ремонту вулиці Героїв Холодного Яру (колишня Першотравнева, – ред.). Але я звик бачити гроші на папері, коли вони вже будуть у бюджеті, тому поки про це рано говорити.

Скрізь, де я працював, зі мною пов’язують будівництво доріг. Це – моя фішка. І на попередній роботах казали: там, де Бондаренко, там будуть дороги. Дороги – це моя слабкість. Я будував їх, будую і буду будувати

– Як охарактеризуєте стосунки з обласною владою? Голова обласної адміністрації є представником БПП «Солідарність», а ви – «Батьківщини»…

– Як тільки я переступив поріг кабінету міського голови, забув про політичні речі. Якщо десь живуть прихильники «Опозиційного блоку», і в них не буде води, я буду вирішувати їхні проблеми.

З головою обласної адміністрації в нас стосунки складаються позитивно. У міста на сьогодні більше фінансових можливостей, ніж в області. Ми могли б забути за проблеми театру, тому що це обласна комунальна власність, але натомість пішли на зустріч, спрямували 5 млн грн, бо мені болить душа, що театр не накритий. Наступного року ми хочемо зробити площу перед драматичним театром. Тому що це площа, на якій уперше був піднятий прапор України, вона має бути не з пощербленої плитки…

За парком на Жужоми спільно з обласною адміністрацією ми плануємо створити Містечко майстрів, де кожен район міг би побудувати свою хату-музей і її обслуговувати. Можна сказати, що ми – столиця Черкащини, обласний центр, куди райони могли б приїздити, проводити конкурси народної творчості біля своїх експозицій. Можна зробити такий маленький Переяслав. Це – наш спільний амбітний проект.

– Говорячи про «родзинки», одразу згадуються кілька неприємних інцидентів, які збурили громадськість. Так, обуренням супроводжувалось створення уже двох міських обєктів. Спочатку – стели «Я люблю Черкаси», тепер – фонтану біля Центру дитячої та юнацької творчості. Чому ці питання постійно виникають?

– Хто не працює, той не помиляється. Як кажуть: чистіше всього мила тільки хлорка… Так, є певні непорозуміння. Комусь подобається, комусь – ні. Я – не фахівець, але є відділ дизайну, є головний архітектор. Вони мають над цим працювати. Комусь не подобається колір тротуару, комусь здається, що плитка мала, комусь, що велика… Але, на мою думку, те, що 20 років ніякої зовсім не було, – це більша проблема.

dsc02334

– Зараз в Україні триває активний процес децентралізації. Чи зверталися до вас сільські голови з ініціативою об’єднатися?

– Я вважаю, що громади тільки виграють, якби до нас приєдналися. А от чи виграє голова сільради – це вже інше питання.

У Геронимівці проблема з водою, вони винні близько мільйона нашому «Водоканалу», постійно просять «розстрочку». А так це було б наше спільне підприємство. Ще одна проблема – стан дороги до Геронимівки. Те ж саме і з дорогою на Свидівок.

Натомість нам би об’єднання дало можливість забезпечити АТОвців ділянками, створити технопарк.

Думаю, з часом ця реформа сама назріє. Її не слід педалювати. Законодавство чітко говорить: добровільне об’єднання громад. Треба, щоб вони самі зрозуміли переваги. Люди насамперед переживають за земельні ділянки, бо вони не зможуть приватизувати 15 соток – у місті менше. Але, думаю, вони матимуть значно більше переваг, зокрема, громадський транспорт, більший бюджет.

– 25 листопада минає рік із часу вашого обрання. Де можна буде побачити ваш публічний звіт?

– Зараз ми саме плануємо мої звіти, вони відбуватимуться у кожному мікрорайоні міста. Графік буде оприлюднено на сайті міськради.

– На скільки балів оцінюєте роботу своєї команди?

– Зараз, коли часом буваю в магазині або в інших публічних місцях, часто чую подяку від людей. Насамперед – за дороги. Це приємно, це надихає на подальшу роботу, хочеться творити, летиш на роботу, даєш прочуханки всім і маєш результат. Але при цьому і сам працюєш (посміхається).

Я думаю, «задовільно» – це буде нормально. Я пам’ятаю свою передвиборчу газету, я її періодично читаю, порівнюю з тим, що вдалося зробити за рік. Планую, що робитимемо наступні роки. Вважаю, що команда працювала, віддавалася роботі. Є люди, робота яких вразила, а є – навпаки, на яких розраховував, а вони підвели.

За рік роботи ще раз пересвідчився, що молоді люди, які хочуть працювати, дають кращі результати, аніж ті, які майже пенсійного віку, допрацьовують незалежно від результату. Приємно вразив молодий колектив «Дирекції парків». Із комунальних підприємств вони спрацювали найкраще.

Як казав мені один депутат: коли я прокидаюсь о другій ночі, і рука автоматично тягнеться до планшету, щоб читати новини – це вже, певно, хвороба. Буває і в самого так

– Чим пишаєтесь у своїй роботі найбільше?

– За посаду не тримаюся, але скажу відверто: робота мені приносить задоволення, після виборів я був до неї готовий. Приємно бачити перетворення у місті. Якби можна було обрати відпочинок у теплій країні або роботи на дорозі з укладання асфальту, я б вибрав друге.

Скрізь, де я працював, зі мною пов’язують будівництво доріг. Це – моя фішка. І на попередній роботах казали: там, де Бондаренко, там будуть дороги. Дороги – це моя слабкість. Я будував їх, будую і буду будувати.

Згідно зі статистикою Кабміну, на одного жителя міста Черкаси мають найбільше квадратних метрів заасфальтованого покриття в цьому році. Можна відверто сказати, що ми – номер один у кількості квадратних метрів, покладених у 2016 році. Це визнає навіть керівництво держави. Цифри говорять самі за себе.

Але є питання до якості робіт. На деяких вулицях підрядники вже на мене сердяться, бо доводиться перероблювати.

У 2017-му, окрім доріг, більше уваги звертатимемо на велодоріжки та тротуари. Там, де найбільше жителів міста рухається, там і робитимемо тротуари. Якщо це, звісно, не суперечитиме правилам дорожнього руху. Знаєте, як раніше робився тротуар у Німеччині? Там, де люди натоптали собі доріжку, там і виконували роботи.

Коли ми робили проект по скверу «Юність», там є одна пряма доріжка. Я сказав: ми там маємо робити алею, і там будуть люди рухатися, бо їм так зручно.

dsc02428

– Можете згадати найприємніший і найприкріший моменти у роботі за рік?

– Найскладнішим було обрання виконавчого комітету – робота була паралізована. Також складною була ситуація із комунальним підприємством «ЧЕЛУАШ». Я і зараз не зовсім задоволений роботою цього КП.

А найприємніша емоція  – День Незалежності, коли ми підсвітили вежу Шухова. Тоді мене справді перебирали емоції, я був гордий, щасливий…

– Мабуть, не менш приємним було вручення Ольгою Фреймут відзнаки «Гордість міста»?

– Кажуть, команда Ольги 20 днів була в Черкасах. Знімали все: і мою квартиру, і дороги, і наче навіть загальну баню, в яку я ходжу. Мабуть, містяни в нас не надто пильні, якщо так довго не помічали її (посміхається).

Дружина моя «попалася» на агента за два тижні до того. Він представився студентом Івано-франківського університету, який пише дипломну роботу про дружин мерів обласних центрів. Переписка тривала два тижні, все таки вона погодилась дати йому інтерв’ю і все розповіла.

Коли в суботу близько 12-ої години дня пролунав дзвінок у двері, думав, сусід Юрій прийшов поговорити, чи поїдемо ми грати в більярд. Виявилося, що це Ольга Фреймут.

Скажу відверто, вручення відзнаки було дуже неочікуваним, але приємним.

– Яким є типовий день міського голови Анатолія Бондаренка?

– Останнім часом багато відряджень, доводиться повертатися й після півночі. Зазвичай встаю десь о шостій, о пів на сьому. З дружиною доньку завозимо в школу по черзі.

Чим снідає міський голова? Буває, не снідаю. Типовий сніданок: м’який сир  із чаєм. Я не їм хліба. Уже за сорок – треба тримати форму. Зараз менше часу для занять спортом. Але щопонеділка із заступниками й депутатами граємо у футбол.

Після сніданку їду на роботу – проводжу оперативну роботу о 8.00 і потім працюємо. О 17.00 знову збираємось із заступниками, підбиваємо підсумки дня, плануємо наступний.  Вчасно ніхто не йде додому – десь о 19 – 20-ій.

– У вас досить інтенсивний графік робити. Чи вистачає часу на дітей?

– На дітей часу катастрофічно бракує, я дуже за ними сумую. Діти ростуть, донька пішла в перший клас. Я щоденно приходжу і бачу, як дитина змінюється. Буває, такі речі «видає». Дзвонить і каже: «Тату, а в тебе що змінились плани?» (посміхається). А потім додає: «Ну, то приїжджай, ми вже їдемо». І це ж їй лише сім років!

Коли дружина була у відрядженні, ми були з Єлизаветою разом і тут, у мерії, і на телекомпанії «ВІККА». Тоді вона сказала: «Я теж хочу бути ведучою».

– Маєте якісь шкідливі звички?

– Основна шкідлива звичка – інтернет. Я з нею борюся постійно. «Фейсбук» дивлюся, тому що люди пишуть, треба реагувати. А от решту сайтів намагаюся переглядати рідше.

Як казав мені один депутат: коли я прокидаюсь о другій ночі, і рука автоматично тягнеться до планшету, щоб читати новини – це вже, певно, хвороба. Буває і в самого так. Прокидаюсь, і рука тягнеться прочитати, що відбувається в Україні.

Робоче місце міського голови
Робоче місце міського голови

Кілька фактів про міського голову Черкас:

– Завжди сам прасує брюки. Раніше прасував і сорочку, але через брак часу тепер це робить дружина.

– У магазині зазвичай купує хліб, ковбасу і продукти для дітей. Яйця, картоплю і «закрутки» його родині передає з села мама.

– Любить смажену рибу. Оскільки дружина її не любить, часто готує сам.

– На полювання не їздить, «бо щось не до душі». 

Спілкувалася Єлєна Щепак

2 коментарів

Залишити відповідь