Якість продукції та чистота грунтів.
Черкаську органіку можна знайти на полицях європейських магазинів
Без пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту та ГМО...

У Європі не один рік неабияким попитом користується органічна продукція. Чи не в кожному закордонному супермаркеті можна знайти окремі відділи, а почасти й окремі маркети із органікою. Дорожча, але безпечна та якісна.

Тоді як вітчизняний споживач не готовий купувати безпестицидне, адже ціна від традиційної продукції може відрізнятися чи не втричі. Та, попри невизнання на батьківщині, черкаські виробники органіки, як і десятки інших в Україні, успішно вийшли на ринки Європейського Союзу.

Яку продукцію сертифікують як органічну, про її переваги та ресурсозатратність для виробника, кореспондент сайту «ІнфоМІСТ» дізнавався на агрофірмі «Поле».
Органічна продукція в Україні
Почнемо із визначення «органічна продукція». Її виготовлення передбачає мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.

Аби сировина була належної якості, у Законі «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» прописані низка вимог і до ґрунтів, які оцінює аудитор із сертифікації. Збереження родючості земель для майбутніх поколінь і є головним принципом органічного виробництва.

Важливо, що виробляти органіку може лише підприємство, яке отримало сертифікати відповідності.

У сільському господарстві, яке працює з органікою, на полях не використовують хімічно-синтезованих мінеральних добрив, ГМО, а для боротьби зі шкідниками застосовують фізичні та біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими.

Натомість в органічному тваринництві особливу увагу приділяють кормам (без консервантів, стимуляторів росту, збудників апетиту) та безстресовим умовам утримання й транспортування, заборонено використовувати антибіотики та гормони.

Щодо готової продукції заборонено рафінування, мінералізація та інші прийоми, які вбивають поживні властивості продукту, а також додавання штучних ароматизаторів, барвників тощо.
Україна займає 11-те місце серед країн Європи та 20 у світі за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні.

При цьому майже половина таких земель в Україні зайнята під вирощування зернових (48,1%) – 7 місце серед основних країн-виробників органічних зернових. Понад 16% таких угідь займають олійні — 5 місце у світі та ще 4,6% бобові – 7 місце. Далі йдуть овочі – 2%, тут Україна посідає 10 місце, фрукти – 0,6% і виноград – 0,1%.

Проте в Україні споживання органічних продуктів на душу населення є значно меншим, ніж в країнах ЄС.

При цьому популярність органічної сільськогосподарської продукції на ринках розвинених країн зростає швидкими темпами, вже зараз попит на органічну продукцію в ЄС значно перевищує пропозицію.

Найбільшими країнами-споживачами української «органіки» є Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. Основними продуктами українського експорту є зернові, олійні, бобові, ягоди, фрукти та дикороси. Також ми постачаємо джеми, соки, горіхи, шріт (твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії, – ред.). Загалом експортується близько 80% органічної продукції, виробленої в Україні.

Зауважимо, що чинне законодавстсво не відповідає нормам законодавства ЄС. Наприклад, в українському законі застосовується вимога, щоб у складі органічної продукції було не менше 90% органічних інгредієнтів, європейське законодавство вимагає 95% органічних інгредієнтів.

На сьогодні є підготовлений новий євроінтеграційний проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції», який вже під підтримав Кабмін. Ухвалення законопроекту № 5448 очікують до кінця 2018-го.

Документ є максимально адаптований до законодавства ЄС в сфері органічного виробництва, - зазначають у Міністерстві агрополітики та продовольства. А також створює додаткові можливості для розвитку підприємств і механізми безпеки для українських громадян, а також сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції та розширенню зовнішніх ринків її збуту.

У 2017 році було зареєстровано логотип органічної продукції. Це, на думку керівництва Мінагрополітики, дозволить українським виробникам значно посилити свої позиції на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Цьогоріч двадцять українських компаній-виробників органічної продукції стали експонентами українського стенду на міжнародній виставці Biofach у німецькому Нюрнберзі. Серед них – і черкащани.
Органічна продукція – це безпека поряд із якістю, - комерційний директор черкаської агрофірми
Черкаську компанію «Поле» заснували у 2007 році. Тоді здійснили і поставки перших партій традиційної продукції до Європи.

А вже у 2009-му агрофірма була сертифікована відповідно до еквівалентного стандарту органічного виробництва та переробки Європейського Союзу.

Пшоно є головним продуктом компанії, однак у різних варіаціях обробки. Загалом компанія продає сочевицю, горох, пшеницю твердих сортів, ячмінь, жито, льон, овес тощо.

Із 2014-го черкащани почали виготовляти органічну макаронну крупку з твердої пшениці. Переробка пшениці здійснюється на окремій виробничій лінії, щоб запобігти ризику потрапляння глютену в органічне пшоно.

На сьогодні агрофірма співпрацює з 15 українськими сільськогосподарськими підприємствами із загальною органічною площею земель 9000 га, розташованих в основному на півдні України, а виробничі лінії компанії базуються в Черкасах.

У 2016-му році компанія була сертифікована відповідно до стандарту FSSC 22000, тоді як у 2015 і 2016 роках вдалося відкрити два представництва компанії в Чехії і Польщі.

На сьогодні компанія експортує органічну продукцію до Нідерландів, Німеччини, Австрії, Великобританії, Італії, Бельгії, Австралії, Малайзії, Польщі, Чехії та Франції.

«Органічний продукт – один із найтрендовіших в Європі», – розповідає комерційний директор ТОВ Агрофірми «Поле» Олександр Томенко. Він тут працює ще із часів студентства. Починав із роботи в цеху, потім – помічником і менеджером.
У європейських сусідів чи не в кожному магазині є окремі відділи з органікою, тоді як українці все ще надають перевагу традиційній, але в рази дешевшій продукції. Саме тому 95% виробленої в Україні органіки експортується.

Черкаська агрофірма готова працювати і для українського споживача, але на сьогодні через відсутність попиту продукції «Поля» немає у місцевих магазинах.

Виробники органіки добре знають, що кожен кілограм такої продукції контролюється і досліджується. Адже її головний принцип – безпека та якість.
– Контроль за процесом виробництва веде контролюючий сертифікаційний орган, починаючи із перевірки матеріалу, ґрунтів, посівів, кількості урожаю, складів, реалізації, переробки. Щоб земля, на якій вирощена продукція, здобула статус органічної, три роки заздалегідь на ній не можна використовувати хімічні препарати, – розповідає Олександр.

На початку діяльності було складно виходити на європейський ринок, продовжує директор підприємства. Тоді в основному працювали через прибалтійських і голландських трейдерів. Коли ж пішли по шляху органіки, іноземний покупець знайшовся сам. Адже органіка – це насамперед довіра і прослідкованість.
- Людина, яка взяла органічну продукцію за кордоном, може дуже легко відслідкувати її походження до поля і навіть до гектара. Бо коли ми купуємо сировину, сертифікаційний орган дає всю інформацію про неї. А при експорті – сертифікаційний орган дає так званий транзакційний сертифікат, в якому повністю викладена інформація про цю партію та її дослідження. Цей сертифікат також передається сертифікаційному органу компанії в Європі.

Олександр Томенко
комерційний директор ТОВ Агрофірми «Поле»
За словами Томенка, Європа раніше мало довіряла українським компаніям, купувала в основному в латвійських, литовських і голландських трейдерів.

На сьогодні співвідношення обсягів виробництва «Полем» традиційної та органічної продукції – десь 50 на 50, по 3 тисячі тонн.

Виробники органіки не приховують, що це не надто прибутковий бізнес, особливо на старті. Адже довготривалий перехідний період підготовки ґрунтів є по суті збитковим. Саме на цьому етапі підприємцям і бракує програм підтримки від держави, які не одне десятиліття існують в Європі.

Утім до програм підтримки, про які все частіше говорять парламентарі та урядовці, підприємці ставляться скептично. Кажуть: аби не заважали.
– Допомога повинна бути. Наприклад, ми переробна ланка – купуємо сировину, переробляємо продукт і поставляємо його в Європу. Допомога має надаватися саме господарствам, які перші три роки в землю не вносять хімікатів, відповідно втрачають урожай, а продукцію на цей час ще не продають як органічну, бо не мають статусу. Тож коли йде цей перехідний період – допомогли б дотації, аби це не було збитковим. Тому на сьогодні не всі підприємці готові до таких ризиків.

Олександр Томенко
комерційний директор ТОВ Агрофірми «Поле»
У більшості українських підприємств земля перебуває в оренді, тож за цей період хочуть витиснути з неї максимум. Що буде після них – мало кого цікавить. Тоді як в Європі про це думають і дбають, там дуже поширені дотації компаніям, які виробляють органіку: комусь – за реалізовану продукцію, комусь – за кількість оброблених гектарів, або ж отримують певні бонуси в рекламі.

– У 90% випадків органіки – це люди, в яких на меті не заробляння коштів, а ідейність. Це люди, які хочуть, щоб на цій землі через 10 років щось родило, бігали коники і так далі. Хімія ні до чого доброго не приведе! Органіка – не суперприбуткова справа, тут не вийде вкласти кошти і швидко отримати прибуток, – констатує Олександр.

Олександр Томенко розповідає, що багато українців в силу певних ментальних особливостей не сприймають зауваження чи побажання європейських партнерів, сприймаючи їх за спробу знизити вартість. У «Полі» пішли іншим шляхом, кажуть: саме клієнти постійно навчають, дають рекомендації чи роблять зауваження. Їх варто сприймати як виклик, працювати і вдосконалюватись.
Не обійшлося на агрофірмі і без інвестицій у обладнання. Зазначають: технології не космічні, але намагаються йти в ногу з часом. На виробництво закупили фотосепаратор. Цей пристрій призначений для оптичного сортування за кольором сільськогосподарських культур, для витягування з порожніх матеріалів домішків, що відрізняються за кольором.

Фотосепаратор дозволяє відокремити домішки, які часто неможливо ліквідувати традиційними очищувальними машинами механічного та аеродинамічного типу, вдається досягти 99,99% чистоти продукції.

На виробництві також діє система НАССР.
Як розповіла начальник відділу якості «Поля» Неля Мовчан, дослідження проводять на всіх рівнях:

– Контролюємо і сировину, і допоміжні матеріали, починаючи від постачальника. У пшениці досліджуємо кількість і якість клейковини, звертаємо увагу на мікотоксини, важкі метали. Щодо пестицидів, то тут користуємося послугами закордонних лабораторій, в основному німецьких. Вони мають швидкі сервіси, тож за 8 днів із пересилкою вони надають готові результати. Усе це робиться для того, аби в разі непередбачуваних ситуацій, виявленні шкідливих речовин, можна було повернутися і зрозуміти, на якому етапі відбулося забруднення, – розповідає фахівець.
Показує журналістам новий прилад – імонуферментний аналізатор, завдяки якому можна перевірити вміст глютену у пшоні. Факт важливий для виготовлення в подальшому продуктів безглютенового дитячого харчування.

– Після надходження на виробництво сировини її ретельно досліджують, зважують. Буває, що сировина не відповідає необхідним показникам, хоча ми їздимо на на господарства і відбираємо зразки, тісно співпрацюючи із постачальниками. У разі негативних результатів звертаємось до арбітражних лабораторій. А вже за підтвердження результатів повертаємо сировину. Сировину зважуємо, вивантажуємо в приймальний бункер,– ознайомлює з процесом виробництва пані Неля.
На складах зберігається напівфабрикат, а вже зі складу потрапляє в цех фасування. Оптичне сортувальне обладнання відбирає зіпсоване зерно, сторонні предмети тощо. Отримане фасується і відправляється у склад готової продукції.

На сьогодні на «Полі» працює близько 80 осіб, менеджери відвідують закордонні виставки, де презентують продукцію агрофірми, спілкуються із потенційними партнерами. Лише кілька днів тому команда агрофірми повернулася із чи не наймасштабнішої міжнародної виставки органічної продукції Biofach, яка цьогоріч відбулася у німецькому Нюрнберзі.

Тож перевагу тут надають комунікабельним фахівцями, які знають іноземні мови. Керівництво не приховує: запропонувати надвисокі зарплати не в змозі, оскільки бізнес не з числа найбільших. Але для роботи із високотехнологічним обладнанням необхідна і відповідна кваліфікація фахівців.
Зараз у компанії працюють над розширенням асортименту. Вже є напрацювання щодо виготовлення олії із пшона.

– Кожного дня дізнаємося, що з нього роблять. Пшоно для українців – це лише варіння каші. Насправді ж пшоно – сировина, з якого роблять дуже багато продукції: мюслі, шарики, пластівці тощо. Із проса роблять молоко. У нас лузгу сприймають як відходи, а за кордоном з неї роблять багато речей, наприклад, подушки. Є плани виготовлення дитячого харчування, але треба працювати над якістю сировини, спілкуватися із постачальниками, – каже комерційний директор підприємства.
Стрімкий розвиток органічного виробництва в Європі та Америці зумовлений в тому числі і значною підтримкою з боку держави
Про перспективу розвитку ринку органічної продукції розповів Голова Правління Федерації органічного руху України Євген Милованов.

За його словами, в Україні все ще недостатня підтримка виробників галузі як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях. Зокрема на Черкащині досі не затверджена обласна програма підтримки виробників органічної продукції. Тоді як відповідні регіональні програми розвитку вже успішно діють на Львівщині, Житомирщині, Полтавщині та Чернігівщині.

- У співпраці із Міністерством агрополітики Федерація органічного руху України розробила посібник "Регіональна підтримка органічного виробництва в Україні". У праці особлива увага приділена практичним аспектам стимулювання розвитку органічного сектору саме з боку місцевих органів влади, які здійснюють це в межах власних бюджетних ресурсів у своїх регіонах. Тож, сподіваюся, області та райони скористаються цими порадами.

На переконання Євгена Володимировича, стрімкий розвиток органічного виробництва в Європі та Америці зумовлений в тому числі і значною підтримкою з боку держави.

Однак, додає голова Правління Федерації органічного руху України, спрямування коштів із державного бюджету можливі за умови врегулювання чинного законодавства. Оскільки воно де-факто не забезпечує розвиток органічного виробництва в Україні.

Нагадаємо, що Мінагрополітики розробило євроінтеграційний проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції». Зміни законодавства очікують вже до кінця 2018-го.

- Тож діяльність українських підприємців, спрямована на вдосконалення власного виробництва, відповідність високим вимогам регулювання ЄС при відсутності ефективного власного законодавства є їхньою великою заслугою, - говорить Милованов.

Серед основних проблем галузі фахівець виокремлює:

- все ще відносно низький рівень обізнаності споживачів щодо переваг органічної продукції і відповідно недостатній попит серед українців;

- недостатню кількість фахівців у сфері органіки, адже, як свідчить практика, випускники ВУЗів зорієнтовані більше на хімічне виробництво. Однак, відзначає Милованов, прослідковується прогрес і в цьому напрямку, на сьогодні все більше навчальних закладів зосереджуються саме на органіку;

- бракує популяризації органічної продукції і на спеціалізованих виставках. Однак Федерація органічного руху України, спільно із Міністерством аграрної політики та продовольства у червні організовують спеціалізовану виставку-ярмарок органічних продуктів і технологій "ORGANIC-2018", яка відбудеться в рамках виставки "АГРО-2018". А 10-й Всеукраїнський Ярмарок органічних продуктів планують провести 15 вересня 2018-го на Контрактовій площі в Києві.

- ще існує значний потенціал вдосконалення вітчизняних біологічних засобів захисту рослин. У цьому сенсі українці мають приділяти більше уваги як власним розробкам, так і поглибленню кооперації з іноземними партнерами;

- необхідність підвищення професійного та репутаційного рівня українських лабораторій, що також позитивне вплине на загальний розвиток галузі.

Автор: Олена Шаповал
сайт "ІнфоМІСТ"

Публікацію створено у межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".