Гроші від сонця
Як обрати, встановити та підключити міні-електростанцію?
Компанії, які працюють у сонячній енергетиці, називають цей напрямок перспективним, в Обеленерго засвідчують цифрами попит на сонячні електростанції, а їхні власники кажуть, що це хороша інвестиція. Першу приватну сонячну електростанцію зареєстрували на Черкащині у 2015-му році. Тоді господарств-електростанцій було всього 6, уже наступного року – 35. Нині енергію сонця на Черкащині генерують електростанції 82 домогосподарств і 5 підприємств. Також на стадії підписання у «Черкасиобленерго» перебувають два договори.

Про відновлювальну енергетику в світі говорять вже давно. Україна ще у 2005 році підписала Договір про заснування Енергетичного Співтовариства. Виконання його положень прописане і в Угоді про Асоціацію. Співробітництво України з ЄС у енергетичній сфері передбачає розвиток та підтримку відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища.

Оскільки процес генерації електроенергії із сонячної поступово набирає популярності на Черкащині, «ІнфоМІСТ» вирішив з'ясувати, скільки коштує сонячна електростанція, та як на ній можна заробити. Також переповімо досвід черкащан, які вже отримують прибутки із сонячної енергії.

Навчання, заробіток та популяризація альтернативних джерел
Одним із перших черкащан, які придбали сонячну електростанцію, став пенсіонер із Ватутіного Борис Домніцький. Ще у 2015-му році він монтував 58 сонячних панелей. Тоді на це витратив 14 тисяч євро. Потужність його станції – 10 кіловат. У інтерв'ю іншим виданням чоловік стверджував, що в середньому щомісяця отримує 7 тис. грн прибутку.
З просвітницькою метою встановили сонячні батареї і на другому корпусі Черкаського державного технологічного університету. Обладнання з'явилося там завдяки грантовому проекту «CherkasyGreenEnergy». Проект покликаний популяризувати використання альтернативних джерел енергії.

Альтернативну енергетику практично вивчають у навчально-виховному комплексі села Верхнячка (Черкаська область). Уроки фізики у закладі відбуваються без використання «мережевої» електрики. Натомість застосовують сонячні батареї та міні-вітряк, який збудував вчитель фізики Сергій Сабадин разом із школярами. Вітрова міні-станція, яка має потужність 2-3 кіловати, освітлює кілька кімнат.
Серйозніше обладнання, не лише для уроків, минулоріч збирався придбати і департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради. Для цього оголосили тендер на купівлю системи геліоколекторів. Орієнтовна вартість – 1,57 млн грн. Аукціон відбувся 12 грудня. Договір із переможцем (ПРАТ «ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ»), який запропонував майже 889 тисяч, уклали лише 5 січня, хоча поставку товару мали здійснити ще до 25 грудня 2017 року.

За словами заступника директора міського департаменту освіти Богдана Бєлова, придбання системи мало відбутися у межах співпраці із Регіональним екологічним центром для Центральної та Східної Європи. Міжнародна організація має надати 30 тисяч євро на заходи енергозбереження за умови, що таку ж суму на заходи з енергозбереження спрямують із міського бюджету.
– За умовами проекту ми мали придбати систему геліоколекторів для 91-го садочка. Вона дозволяла б підігрівати воду завдяки сонячній енергії та не використовувати системну. У такий спосіб відбувалася б економія енергоносіїв, коштів, а також вдалося б зменшити викиди в атмосферу СО2, – говорить Бєлов.

Проект мав завершитися до 31 грудня. Однак тендерна процедура відбулася із відтермінуванням. Нині триває процес переговорів із представниками РЕЦ. Адже тендер дозволив зекономити кошти.

Водночас департамент проводив ще один аукціон з придбання п'яти тисяч LED-ламп для закладів освіти, на якому також вдалося зекономити значну суму.

– Економія по двох закупівлях становила понад мільйон гривень. Тому ми звернулися до міжнародної організації з пропозицією продовжити термін реалізації проекту та зарахувати до співфінансування заходи з енергозбереження, що вже були здійснені в ДНЗ№91 в 2017 році, – розповідає освітянин.

Нині департамент чекає погодження від організації та перерахування коштів.

Продаж і встановлення: типи електростанцій, вартість та ризики
Сонячна енергетика є досить перспективним напрямком. Лише в Черкасах працюють кілька компаній, які постачають і встановлюють обладнання для сонячних електростанцій. Керівник однієї із таких стверджує, що навіть узимку, зважаючи на те, що не сезон для таких робіт, вони отримують щодня дзвінки із запитами.
Існують три типи сонячних електростанцій: автономні, мережеві та гібридні. Автономні встановлюють для власного споживання енергії, мережеві – для продажу електроенергії в мережі місцевого Обленерго за так званим «зеленим» тарифом, гібридні поєднують в собі функції мережевої та автономної станцій.

– Більше запитів компанія отримує на встановлення мережевих електростанцій, – розповідає керівник одного з місцевих товариств Дмитро Іщук. – Це свідчить про те, що люди хочуть вкласти кошти та отримати їх назад. Такі запити є логічними. Адже мережева станція дешевша, ніж автономна. Натомість автономні станції встановлюють там, де часто трапляються перебої в постачанні електроенергії або там, де її взагалі немає. Тоді монтаж цього типу автостанції є виправданим. В іншому разі автономна сонячна електростанція матиме довгий термін окупності. Приблизно удвічі більший, аніж мережева.

Протягом минулого року в Україні компанія встановила близько 10 автономних станцій, а мережевих –півсотні.

Користуються попитом серед населення мережеві електростанції потужністю 10, 20 і 30 кВт. Нині вартість станції 10 кВт коливається в межах 9 тисяч доларів, 20 кВт – близько 15, на 30 кВт – 21 тисяча доларів. На термін окупності, за словами експерта, впливають чимало факторів.

– Сонячна 10-кіловатна електростанція окупиться за 4-4,5 роки лише за ідеальних умов, якщо кут нахилу даху – 30-45 градусів, він розташований на південь та без затінень, – говорить Дмитро Іщук.

За словами керівника компанії, жодних ризиків не існує. Все обладнання має гарантійний термін: сонячні панелі – від 20 років, інвектори – залежить від виробника: якісний європейський від 5 років, китайський – 1-1,5 роки.

Алгоритм співпраці з клієнтами у компанії вже напрацьований. Під час звернення клієнта фахівці з'ясовують, що йому потрібно, якщо він розуміється, якщо ні – розповідають з нуля та пропонують варіанти на вибір. Коли людина обрала необхідний із запропонованих їй варіантів, фахівці виїжджають на об'єкт, роблять оцінку даху (визначення кута нахилу, затіненості, розташування тощо). Після цього підбирають комплектуючі компоненти і систему кріплень.

– Ми обираємо оптимальний варіант, даємо клієнту на погодження. Після внесення правок ми укладаємо угоду і постачаємо та монтуємо обладнання. Після цього, якщо це мережева станція, людина має два варіанти: або самостійно звертається в Обленерго та укладає угоду, або замовляє цю послугу в нас, – говорить Іщук.

За подібним алгоритмом працює іще одна компанія. Її технічний директор Сергій Скринський розповідає: перший досвід та перші гулі набив ще у 2015 році, коли не працював у цій сфері. Тоді він встановлював на даху свого будинку в Червоній Слободі гібридну сонячну електростанцію.

–Я встановив 10 кВт електростанцію, але виникли проблеми з її підключенням до мережі. Усе тому, що пішов не тим шляхом, яким потрібно. Люди, які займалися підключенням моєї електростанції до "зеленого тарифу", купили лічильник для промислових підприємств. Він коштував понад 8 тис. гривень. Через це мені довелося купувати інший лічильник – прямого підключення. За нього я заплатив більше 9 тисяч, – розповідає чоловік.

Черкасець самотужки монтував придбане обладнання, планував підключити електростанцію до кінця 2015 року, поки діяв тариф 20 євроцентів. Однак через низку проблем підключення довелося перенести на понад 5 місяців.

Тоді Сергію Скринському електростанція обійшлася у близько 17 тисяч доларів, коли мережева коштувала лише 12 тисяч.

– Дорого, тому що я поставив гібридну. Це електростанція з акумуляторами, яка працює навіть тоді, коли зникає електроенергія з мережі Обленерго, – розповідає чоловік. – Термін окупності моєї електростанції складе 8,5 років. Сьогодні ця станція працює і приносить дохід. Це суттєва допомога до бюджету – близько 3,5-4,5 тисяч гривень щомісяця в середньому.

Однак чоловік наголошує: прибуток міг би бути вищим, що скоротило б і термін окупності, однак його домогосподарство споживає щомісяця 500-550 кВт.

Після першого складного досвіду чоловік зацікавився напрямком сонячної енергетики. Нині працює в компанії, яка купує та монтує обладнання. Говорить: минулого року на Черкащині встановили близько 10 сонячних електростанцій.

Крім сонячних електростанцій, підприємство займається продажем та встановленням геліосистем (призначені для нагрівання води від енергії сонця).

– Геліосистема для підігріву щодня 220 літрів води коштує близько 2,5 тисяч доларів. Вона прослужить вам 25 років і за цей час окупиться. Для прикладу, в моєму будинку встановлений бойлер на 80 літрів. Щомісяця він споживає близько 180 кВт, а це майже 300 грн. З геліосистемою витрачаєте лише раз і більше не турбуєтесь, – говорить чоловік.

Проте такі системи на Черкащині тільки починають набирати популярності, нині їх частіше замовляють на Київщині.
Як підключити «зелений тариф»?
Щороку черкащани продають все більше «зеленої» енергії. Встановлюють сонячні електростанції як приватники, так і підприємства. Усе для того, аби забезпечити власні потреби та реалізувати решту енергії. У першому кварталі 2018 року «зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, становить 587,05 коп/кВт·год.
У 2017-му році ПАТ «Черкасиобленерго» придбало майже 430 тисяч кіловат-годин від домогосподарств. Орієнтовно домогосподарства Черкащини отримали за вироблену на їхніх станціях електрику понад 2,5 млн гривень.

Наприклад, у липні домашня електростанція потужністю 30 кВт здатна генерувати близько 4110 кВт*год, а це понад 24 тисячі гривень у найспекотніший місяць. У грудні така станція генерує 114 кВт, що приносить лише 670 грн.

Особливість процедури встановлення та підключення до мережі сонячної електростанції регламентована спеціальною постановою НКРЕ «Порядок продажу, обліку та розрахунків за вироблену електричну енергію з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств».
За словами заступника технічного директора з перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» Володимира Рєзніка, процедура підключення сонячної електростанції складається із кількох етапів:

– Кожен власник приватного домогосподарства має право встановити на об'єкті сонячну електростанцію. Для цього дозволена потужність у договорі про користування електричною енергією повинна бути не меншою, аніж потужність інвертора сонячної електростанції, – говорить енергетик.

Пояснюємо: кожен власник приватного домогосподарства укладає договір про користування електричною енергією, у якому зазначено дозволену для використання потужність. Наприклад, якщо у вашому договорі вказана потужність 3 кВт, а ви хочете поставити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт, то вказану у договорі потужність доведеться збільшити у 10 разів. Для цього необхідно подати відповідну заяву та пакет документів, що передбачений затвердженими НКРЕ «Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж».

– Договір про приєднання до електричних мереж передбачає, що замовник сплачує вартість приєднання до електричних мереж, а електропередавальна організація зобов'язана надати послугу з приєднання у термін, передбачений правилами: забезпечення надійного та якісного електропостачання, наприклад, 30 кВт від мереж ПАТ «Черкасиобленерго». Для цього проводиться реконструкція електромереж: заміна проводу, в деяких випадках – встановлення розвантажувальних трансформаторних підстанцій. Це доволі затратна та довготривала процедура, – розповідає Володимир Рєзнік.

Замовник платить за ці послуги ставку за стандартне приєднання, яка змінюється щороку. НКРЕ вже затвердила цьогорічні ставки: від 1 до 16 кіловат – для міст 1512 грн за кВт, для села – 1752. Понад 16 до 50 кВт – 876 та 1128 грн за кВт відповідно.

– Якщо ви хочете підключити електроустановку в сільській місцевості потужністю 30 кВт, то ця послуга вам коштуватиме майже 34 тисячі гривень. Коли відбулася оплата, ми будуємо електричні мережі та встановлюємо прилади обліку для споживання. Тоді у договорі про користування з'являється необхідна потужність, – продовжує заступник директора Обленерго.

Опісля власник домогосподарства пише заяву-повідомлення та надає однолінійну схему підключення генеруючої установки. Потім встановлюється лічильник, який обліковує електроенергію в обох напрямках. Це відбувається за кошти замовника. Далі – укладається договір купівлі-продажу електричної енергії з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства.

– Ми купуємо у приватного домогосподарства різницю кількості виробленої та спожитої енергії на підставі цього договору. Оплачується вона з рахунку ПАТ «Черкасиобленерго», – говорить Рєзнік.

Сонячна енергетика в Україні: завдання та перспективи
Останні кілька років у світі спостерігається тенденція до розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та поступового заміщення ними традиційної генерації. У 2015 році світові інвестиції у відновлювальну енергетику становили рекордні 349 млрд дол. Частка відновлюваної енергетики у нововстановлених потужностях у світі вперше склала понад 50%. У ЄС аналогічний показник за підсумками 2016 року становив 87%.
2016-ий же став п'ятим роком поспіль, коли інвестиції у відновлювальні джерела електричної енергії у світі перевищили вкладення у виробництво електричної енергії на основі викопного палива. Тоді в Європі було встановлено 24,5 ГВт нових енергетичних потужностей. Більше половини із них становлять вітрові електростанції – 12,5 ГВт. У загальній структурі енергетичних потужностей у Європі станом на кінець 2016 року ВДЕ займають найбільшу частку – 46% (включно з великими ГЕС).

Загалом у період з 2000 по 2016 рік склалася стійка тенденція до заміщенням традиційної генерації (особливо атомної, генерації на мазуті та вугіллі) відновлюваними джерелами енергії. За ці 16 років в Європі збудовано близько 256 ГВт об'єктів відновлюваної енергетики, натомість виведено з експлуатації – 16 ГВт атомної, 38 ГВт – вугільної, 37 ГВт – генерації на мазуті.

Про це йдеться у звіті «Розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні», який підготували минулоріч у межах проекту «Секретаріат та Експертний хаб з енергоефективності», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Уряду Республіки Словакія та сприяння Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств в Україні.
Власне заміщення традиційної генерації відновлювальною, дотримання високих європейських стандартів з відновлювальних джерел енергії передбачено і Угодою про Асоціацію. Відповідно до вимог директиви №2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлювальних джерел був затверджений Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. У плані зазначено, що частка енергії, отриманої з ВДЕ, до 2020 року досягне 11%. Це дозволить замістити понад 10 млрд куб м газу. А відповідно до нещодавно ухваленої Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», відновлювальна енергетика досягне рівня 25% у загальній структурі виробництва електричної енергії.

Поки ж встановлені в Україні потужності складають лише 1 375 МВт. Вони генерують менше 2% електроенергії, що споживається в Україні. Найбільшу частку серед відновлювальних джерел енергії в Україні займають вітрові та сонячні електростанції. Головними стимулами для встановлення ВДЕ є система «зелених тарифів», які затверджені з прив'язкою до євро та гарантовані до 2030 року. Цікаво, що в Україні – один із найбільш вигідних «зелених» тарифів серед європейських країн. Це впливає і на зростання кількості приватних сонячних електростанцій. Якщо ще у 2015 році їх було 244, то станом на початок 2018 року – 3 100.

Нині в Україні також триває впровадження дорожньої карти з питань енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, підписаної ще у квітні 2008 року. Також впроваджується програма бюджетної підтримки в межах Європейського інструменту сусідства та партнерства, зокрема, на реалізацію енергоефективних проектів в Україні у бюджетній сфері та комунальній теплоенергетиці.
Автор
Світлана Спасібіна
Публікацію створено у межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою"