“Все буде добре”. Як Радуцький вберіг під собою секретарське крісло

Справа від входу в приміщення ОДТРК “Рось” за круглим столом із кількома роздрукованими листками А4 сидів Олександр Радуцький. Цього вечора, 23 лютого, і до, і після ефіру секретар був похмурий і небагатослівний.

Після години в студії “Росі”, де Радуцький був спокійним, лаконічним і багато дякував присутнім, секретар повільно йшов коридором.

 – Та все нормально, я просто втомився, – каже Олександр Романович, відповідаючи на питання журналіста сайту “ІнфоМІСТ” щодо свого настрою.

Вже на вулиці він кличе кореспондента в сторону.

 – Знаєш, коли я заходжу в кімнату, я відразу шукаю вихід. Він завжди є, і я його завжди знаходжу, – загадково філософствує секретар міськради.

Того вечора Радуцький злукавив на рахунок причин поганого настрою і виявився 100 % правим у своїй філософії: свою коронну фразу він повторить 19 квітня.

А тепер про все по порядку.

Ідея з відставкою і “збір” голосів, або 20 як “стеля”

Вперше про відставку Радуцького публічно заговорили на сесії міської ради 22 лютого. Тоді сумбурний відрізок засідання із перепалкою Радуцького з депутатом Павлом Карасем закінчився пропозицією останнього внести питання про відставку секретаря в порядок денний: пропозиція не набрала необхідної кількості голосів.

Проте, як виявилося, ідея все ж отримала певну підтримку в рядах депутатського корпусу. Уже 23 числа, перед тим самим вищезгаданим ефіром, опозиційні до персони Радуцького сили говорили, що нібито мають неохідний для відставки мінімум голосів (23 – ред.) і готові реєструвати проект та відповідно вносити питання вже наступного сесійного засідання.

Радуцький в ефірі “Росі” 23 лютого

Перший із запланованих кроків був зроблений швидко: 24 лютого позафракційний депутат Михайло Бінусов опублікував текст проекту про відставку секретаря у своєму “Фейсбуці”, 27 лютого проект рішення був зареєстрований.

У пояснювальній записці Бінусов апелював до того, що Радуцький не виконує покладених на нього повноважень. Із рукава екс-УКРОПівець дістав козирі, від яких ще віддавало “скандальним” жаром: мова про “махінації” навколо проекту забудови Соснівки та програний міськрадою суд щодо призупинення дії “Прозорро” для допорогів. Словом, бекграунд у опозиції назбирався солідний.

Проте тут варто відзначити два нюанси. По-перше, кандидатура наступника Радуцького, по-друге, реальність “назбирати” голоси. До речі, обидва ці нюанси могли бути між собою взаємопов’язанами.

Про секретарські амбіції Бінусова, голос якого став ключовим при затвердженні складу виконкому в лютому 2016-року, говорили давно. Власне тепер, ставши фактичним ініціатором настільки важливого питання, Михайло Маркович отримував заповітний шанс. Проте, в кулуарах міської ради його кандидатура в ролі альтернативи не викликала захвату. Співрозмовники “Інфомосту” із депутатського корпусу називали різні прізвища: фігурували Карась, Романов і навіть Косяк. З великою долею вірогідності можна говорити, що далі розмов з приводу цих кандидатур справа просто не пішла. Уже незадовго перед самим голосуванням в “опозиції” озвучували іншу інформацію. Мовляв, головне – зняти Радуцького, а наступника потім знайдемо. Скоріше, це свідчило про відсутність консолідованої позиції, ніж про щось інше.

Тепер до голосів.

– Чи є в них 23 голоси? Сумніваюся, – коментував “Інфомосту” Олександр Радуцький.

Від початку цифра 23 виглядала малореальною чи навіть, говорячи покерним сленгом, була “блефом”. Реальним максимумом для опонентів була цифра в 19-20 голосів. За інформацією джерел “Інфомосту” із складу депутатського корпусу, відставку були готові підтримати 3 депутати від “Самопомочі”, 5 від “Черкащан”, 3 від УКРОПу, 8 – від Партії вільних демократів і позафракційний Бінусов.

Фото із “Фейсбуку” Анни Васільєвої

“Одарич говорив, що заради голосуваня за відставку Радуцького приїде навіть на сесію”, – жартували депутати перед одним із засідань.

Правда, при цьому інший співрозмовник, наближений до партії екс-мера, розповів журналісту “Інфомосту”, що Сергій Одарич був готовий залишити обсиджені на Буковині місця лише при наявності 22 реальних голосів, до яких “опозиції” так і не вдалося наблизитися.

У ході “торгів” “золота акція” випадала на долю фракції ВО “Свобода”. Але тут, схоже, інтрига так і не з’явилася. Депутати від цієї політсили голосувати за відставку Радуцького не збиралися від самого початку.

Отже, поки проект, який так жваво стартував, пилився на полицях в міській раді, “опозиція” по суті демонструвала свою безпомічність (чи взагалі свою відсутність?) і з часом, як показало голосування, розгубила і наявний запас. Депутати по факту не захотіли брати участь у завідомо безвиграшному голосуванні.

Сесія 19 квітня: голосування як формальність

Питання “Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради Радуцького О.Р.” було внесене в порядок денний під №15. І хоч до його розгляду депутати приступили аж після 17-ї години, будь-яка інтрига щодо його результату в повітрі новенького залу засідань в “Придніпровці” за 7 годин сесії так і не з’явилася.

Від самого початку в сесійній залі зареєструвалися 24 депутати. Тобто ледь вдалося зібрати кворум, не те, що бійців, готових іти на абордаж секретарського судна.

Ближче до вечора депутати, розігріті перемогою над муніципальним інспектором Давиденком та непереконливим виступом заступника мера “з невідомо чого” Сотуленка, багато жартували і посміхалися.

– Якби було таємне голосування, то голосів, може, і вистачило, – припускає ініціатор відставки Михайло Бінусов, якого, до речі, продовжують переслідувати нещастя. Цього разу йому прямо на сесії вручили повідомлення про підозру.

– Не збиралися, не рахували, сьогодні побачимо, що з голосами, – стисло додає депутат від “Самопомочі” Олексій Романов, на місце поряд з яким якраз і підсів Бінусов.

Олексій згодом все ж розповідає більше. Також спростовує, що нібито має “секретарські амбіції”.

– Кожен проект, який не набирає достатньої кількості голосів, нікуди ж не зникає. Він переходить до наступного порядку денного, – пояснює депутат. – Спершу треба знімати, а вже потім має бути процедура обговорення кандидатур. Секретарем має бути людина, що здатна консолідувати депутатський корпус: Карась, Сухарьков, Цегвінцева, Чернецький, – це все помірковані депутати. Може, ще Косяк (посміхається).

“Черкащанин” Павло Карась відповідає з посмішкою на запитання журналіста “Інфомосту” щодо його прогнозу на голосування

– Подивимось, я не знаю.

Уже безпосередньо перед реєстрацією і без того мінімальну частку інтриги вбили своїми заявами представники двох фракцій. Звісно, одна з них – це рідна для Радуцького фракція БПП, але її очільник, Костянтин Чернецький, вийшов на трибуну другим. Першими заявили про “неголосування” представники “Свободи”.

– Не так багато доводилося знімати секретарів, але сьогодні в залі така атмосфера, наче свято. Я наголошую, питання суто політичні, які не мають ніякого відношення до господарської діяльності, ми не голосуємо. У разі відставки ми не братимемо також участі і в голосуванні за наступного секретаря, – заявив голова фракції Ярослав Нищик.

Якщо в тому, що “Свобода” не піде проти Радуцького, можна було бути впевненим задовго до цього голосування, то форма, в якій “свободівці” задекларували свою підтримку дещо здивувала і переконала: в секретаря таки серйозний запас міцності за плечима.

Формальне голосування за відставку без обговорення розпочалося в таємному режимі близько 17-ї години. На той момент в залі зареєструвалися всього 28 депутатів.

– Буде десь до 10 голосів, – прогнозує “Інфомосту” Радуцький в ході голосування. Як виявилося, безпомилково.

Фінальний розгром

Як повідомив голова лічильної комісії Володимир Гриценко, із 15 депутатів, що таки вирішили взяти участь в голосуванні, свої голоси “за” віддали 8 народних обранців, “проти” – 3, ще 4 бюлетені були зіпсованими.

 – Де наливають сьогодні? – радісно зустрів оголошення результатів депутат-батьківщинівець Руслан Лола.

Отже, по суті відставку підтримали лише 2 фракції: депутати від “Самопомочі” та “Черкащан”, плюс до них – Михайло Бінусов.

Із “опозиційної обойми” на фінальному етапі випали “Вільні демократи”, які мали найбільш чисельну фракцію, та УКРОП.

Щодо останніх – то за весь час після реєстрації проекту, окрім “шахових” фото з Михайлом Бінусовим, у фракції УКРОПу чіткої позиції не оголошували. А от щодо ПВД – то фракція, яка мала стати однією з рушійних сил відставки, змінила свою думку ближче до голосування.

Тут в якості ремарки зазначимо, що 19 квітня на сайті міської ради з’явився проект №543-8-рд, яким в тому числі передбачено виділення 1 млн. грн. фінансової підтримки міській громадській організації «БК «Країна Баскетболія». Чи вплинув цей факт на фінальну позицію ПВД, достеменно невідомо.

– Сьогодні не проголосували найбільш залежні люди. Вибачте, Просто… Всі хвилюються за свої депутатські гроші, – коментує “Інфомосту” після голосування один з депутатів.

У свою чергу депутат Павло Карась говорить, що “Черкащани” були готові розглядати на посаду секретаря кандидатуру будь-якого депутат, окрім Радуцького.

– Чи від БПП, чи від “Батьківщини”, – будь-кого. Просто треба людина, яка може консолідувати і забезпечувати роботу ради. От, наприклад, у нас досі немає системи голосування. Депутати зібралися, прийшли на тестування, а він (Радуцький – ред.) навіть не прийшов. І це секретар, який відповідальний за роботу ради…?. Його просто не цікавить, – зазначає Карась.

Сам же Радуцький не приховував задоволення від результатів голосування, що наразі засвідчило “розгром” його опонентів.

–  У цій ситуації мене більше всього хвилює довіра тих людей, тих депутатів, які в першу чергу не беруть участі в голосуванні (виділено автором – ред.), які бачать, що іде в місті Черкаси дуже серйозне відновлення. Я по-філософськи ставлюся до всього. У мене є прислів’я таке: коли я заходжу в кімнату, я відразу шукаю вихід… – зазначає Радуцький, замикаючи коло.

Звичайно, філософія – це дуже добре, але до результатів цього голосування навряд варто її застосоувати. Тут справа більше в матеріалістичних поглядах на світ. Загалом же, попри всю свою формальну суть, голосування 19 квітня є важливим і показовим явищем, яке вкотре засвідчило відсутність в рядах депутатів консолідованої “опозиції”, і навпаки продемонструвало переконливу “більшість” у складі як постійних, так і тимчасових союзників. І поки ситуація буде незмінною, досвідчений філософ Олександр Радуцький і надалі швидко та успішно шукатиме виходи з будь-яких кімнат.

Сергій Макаренко

1 коментарів

Залишити відповідь

  • Элита города Черкассы. Весь интеллект отпечатался на лицах. Особенно впечатляет первая фотография.