Як зекономити?
Теорія та практика термомодернізації на прикладі черкаських ОСББ

За останні два роки в Черкасах суттєво збільшилися обсяги робіт із термомодернізації багатоквартирних будинків. Минулоріч на роботи спрямували понад 25 мільйонів, тоді як у 2016-му ця сума була вдвічі меншою. Нині ОСББ отримали чимало інструментів та можливостей для втілення необхідних заходів, які фінансово підживлюються як державними, так і місцевими програмами. Однак, за словами експертів, цього недостатньо.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а також участь України в Енергетичному співтоваристві південно-східної Європи передбачають створення ефективних механізмів підтримки термомодернізації житлових будинків, сприяння державою енергоефективності та енергозбереженню. Йдеться як про формування відповідної політики і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу, відповідно до стандартів ЄС, так і про фінансування заходів термомодернізації, що допоможуть заощаджувати.

Це питання національного масштабу. Адже майже половина населення України мешкає в багатоповерхівках. За офіційною статистикою їх 255 тисяч. Водночас на житловий сектор припадає 25% загального споживання електроенергії і 45% – тепла. Понад дві третини житлового фонду – це будинки з величезними енергетичними затратами.

Нині вже ухвалено низку базових законів для регулювання ринку енергоефективності, що імплементують вимоги до енергетичної ефективності та сертифікації будівель, систему організації комерційного обліку споживання різних видів енергії, організацію ринку житлово-комунальних послуг, а також знаковий закон для запуску Фонду енергоефективності, який надаватиме фінансову підтримку проектам із енергомодернізації будівель у житловому секторі.


Значний прогрес у цьому напрямку в останні роки демонструють і черкаські ОСББ. На кінець 2017 року їхня кількість зросла до 309 (загалом 320 будинків), що удвічі більше, аніж було ще два роки тому. Зросла і сума коштів, яку в міському бюджеті закладали на програми підтримки ОСББ. У 2015 році вона становила майже 4,1 млн, у 2016 році – 8,1 млн грн.

– Минулого року місто спрямувало 13,2 мільйона гривень для співфінансування 86 ОСББ. Об'єднання натомість доклали своїх 11,3 мільйона, що дало старт роботам на понад 25 мільйонів гривень, – розповідає головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ Черкаського міського виконавчого комітету Юрій Кучеренко.

Кошти пішли на утеплення будинків, ремонт покрівель, встановлення ІТП, а також заміну вікон і дверей.


Про те, як правильно модернізувати будинки та яких помилок не слід допускати, «ІнфоМІСТ» дізнавався у голів ОСББ та експертів.

З ІТП та ненадійним дахом
Утеплення, ІТП і капремонт ліфтів – так підсумовують рік, що минув, у ОСББ «Енергія – 2016» (вул. Гоголя 250 та 256). На всі роботи витратили майже 744 тисяч гривень, більшість із яких – кошти міського бюджету.

За рік жителям вдалося утеплити 2/3 стін 250-го будинку, натомість у 258-ому – поки лише 20%. Роботи виконували у співфінансуванні із міською радою: 60% сплатили жителі ОСББ, ще 40% – з міського бюджету.

Також зробили капітальний ремонт трьох ліфтів в будинку № 250 за міською програмою. Із бюджету «покрили» аж 70% вартості робіт.

В обох будинках встановили індивідуальні теплові пункти (вузли погодного регулювання).

– Ми включили їх (ІТП –ред.) у роботу 31 грудня 2017 року, перед Новим роком, - говорить голова правління ОСББ «Енергія-2016» Яків Шепель. – З часу запуску веду графік, у якому кожного дня фіксую показники. Через місяць можна буде зрівняти їх із витратами у період, який характеризувався такими ж погодними умовами. Але судячи по платі вже сьогодні, ми можемо зробити висновок, що за січень ми на будинку № 250 зекономимо не менше 22-25 Гкал. Одна ж гігакалорія коштує майже 1184 грн.

Яків Якович усе життя пропрацював у енергетичній сфері. Чоловік стверджує, що витрати на опалення будинку можна вирахувати лише по якості енергоносія, а її визначають температурою. Без ІТП можливості регулювати температурний показник немає.

– Від температури повітря на вулиці та контрольних замірів у квартирах залежить температура води, яка приходить від теплопостачального підприємства і температура «зворотного» носія. Ми ж маємо можливість коригувати її, – говорить Шепель.

Наводить просту формулу. Вартість за тепло залежить від добутку двох величин: кількості спожитої енергії на різницю температури «прямої» мережевої води від «зворотної». Чим менше споживання, чим менша різниця температур, тим меншим буде показник споживання теплоенергії.

– Сам лічильник не економить, він лише фіксує кількість спожитого, але у такий спосіб спонукає мешканців до економії. Адже коли ти бачиш, скільки «з'їдаєш» тепла, то розумієш, що необхідно вживати заходів, які допоможуть заощадити, – говорить енергетик з досвідом.

За словами Шепеля, не всі люди розуміють необхідність утеплення стін, стверджуючи, що старі будинки здатні утримувати тепло за температур до 21 градусу морозу. Щоб продемонструвати мешканцям, що це не так, і утеплена стіна поводить себе по-іншому, аніж не утеплена, Яків Шепель на початку своєї роботи провів невеликий енергоаудит. Тепловізором стіни обох будинків перевірили на предмет теплопровідності.



– Цього було достатньо, щоб підтвердити значні енерговитрати. Тут тепла стіна, там холодна. Де зустрічається теплий із холодним потоки, утворюється точка роси. Це погане явище, адже це сирість, руйнація стін, холодні квартири. Наші будинки погано себе почувають, бо мають велику пропускну здатність, – переконаний голова правління ОСББ. – Сьогодні це заважає нам мати велику економію. Це значні витрати, що лягають на кишені людей, які не розуміють, у що вони вкладають кошти.

Яків Шепель є чинним членом Академії будівництва України, тривалий час працював директором Теплокомуненерго і 8 років був членом урядової комісії з реформування комунального господарства. Ще тоді він у її складі розробляв закони, які нещодавно ухвалили та ввели в дію. Зокрема, про комерційних облік, водовідведення тощо.

– Треба людям давати не рибу, а вудилище, – переконаний голова правління. – Я категорично проти «проїдання» субсидій.

На його думку, ці кошти краще було б спрямувати на термомодернізаційні заходи, адже вони дозволять зменшити обсяги використання енергії, а відповідно і розмір плати за неї.

За підрахунками чоловіка, будинки їхнього ОСББ витрачають у чотири рази більше теплової енергії через несучі стіни та конструкції, дахи, підвали, фундаменти, вікна, стіни.

– Якщо будинок досконало утеплити, то нагріти його можна буде лише теплом від двох запалених свічок, – каже енергетик.



Він вважає несправедливим той факт, що мешканці, які витратилися на термомодернізацію своїх квартир, мають платити на рівні із тими, хто ігнорує такі заходи. У зв'язку із цим Яків Шепель розробив алгоритм розподілу обсягів спожитої теплової енергії на будинок між споживачами, згідно з показниками вузла комерційного обліку.

Такий розподіл обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами передбачений ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Відповідний лист ОСББ надіслало директору ВП «Черкаської ТЕЦ». У документі просять впровадити поправкові коефіцієнти для квартир, в яких виконані роботи:

1) по заміні дерев'яних вікон на металопластикові – 0,9;

2) утеплення зовнішніх стін квартири – 0,7.

Поки відповідного наказу немає, однак у разі позитивної реакції на прохання ОСББ, мешканці, які провели вказані роботи з термомодернізації, будуть отримувати менші цифри у платіжках, аніж ті, хто ігнорують аналогічні роботи. На переконання Шепеля, різниця в тарифі заохочуватиме власників квартир до термомодернізації.



Наступним важливим етапом у роботі над термомодернізацією стане ремонт даху.

– У рік ми маємо право подавати до міської ради одне звернення з проханням про співфінансування. Минулого року ми в ньому вмістили чотири типи робіт. Однак від одного змушені були відмовитися. Йдеться про ремонт покрівель, – говорить Яків Якович. – Плануємо виконати ці роботи у 2018 році.

Окрім того, голова правління хоче закласти частину секцій вікон у місцях загального користування (коридори та сходинкові клітини), а решту – замінити на металопластикові. Вже після цього утеплити стіни загальних приміщень.

У всіх під'їздах власними силами ОСББ замінило жаророзжарювальні лампи на енергоефективні. В майбутньому планують встановити детектори руху.

Через значну кількість робіт, які планують провести у новому році, зростання мінімальної заробітної плати та вартості матеріалів на зборах ОСББ ухвалили рішення змінити тариф на утримання будинків та прибудинкових територій. У середньому тариф зріс на дві гривні. Наприклад, якщо раніше квартири на поверхах із ліфтами платили 3,4 грн за кв. метр, то відтепер платитимуть 5,4 грн.

– Таке зростання було необхідне для ремонту дахів обох будинків. За час їхньої експлуатації там практично нога людська не ступала, особливо потерпають квартири на 9 та 10 поверхах. Катастрофічна ситуація! Але прийде такий час, що не лише верхній поверх буде заливати від дощів та талого снігу, а й до нижніх дійде. Це призведе до руйнації усього будинку. Тому вирішено на зборах зараховувати роботи в тарифи, щоб вчасно все виконати, – аргументує голова правління ОСББ.


На всі сто
100-відсотково утеплитися вдалося черкаському ОСББ «Домовик», за адресою вул. Лесі Українки, 6. Дев'ятиповерховий будинок раніше був «холостяцьким» гуртожитком місцевої фабрики. У 1999 році тут почалася реконструкція. У 2002-му – це повноцінний житловий 55-квартирний будинок, який не захотів брати на баланс ЖЕК. Зрештою мешканцям порадили створити ОСББ. Вони стали третім об'єднанням у місті.


Скориставшись міською програмою співфінансування, ОСББ повністю утеплило будинок, замінило вхідні двері та вікна на металопластикові. Роботи обійшлися у майже 583 тисячі гривень. Із міського бюджет спрямували 70% (майже 407 тис грн.), мешканці сплатили лише 30% (майже 175 тис грн).

Попри те, що зима цьогоріч не сувора, температурний фон у приміщеннях зріс.

– Ми добре відчули, що утеплився будинок. У під'їзді стало тепло, на кілька градусів зросла температура і в квартирах, – говорить голова правління ОСББ Валентина Шпора.


Жінка зазначає, що спочатку пропонувала на зборах поставити ІТП. Однак мешканці вирішили, що насамперед слід утеплятися.

– Хоча я була проти. Вважаю, що спочатку слід було ставити терморегулятор, – додає голова правління.

Тоді на його встановлення необхідно було близько 160 тисяч гривень, адже одночасно потрібно було перебудовувати систему опалення. Поки що в ОСББ розбираються із фінансовою звітністю за утеплення перед казначейством. Вже після того, як питання «закриють», почнуть обговорювати можливість встановлення ІТП.


Тариф на утримання будинку невеликий, із 1 січня становить 3 гривні (у 2017 році – 2,5 грн.). Щомісяця, за умови 100% сплати, на рахунок ОСББ надходить лише 9769 грн.

Утеплення за 1200 грн
Значний крок на шляху до економії енергоресурсів зробили й в ОСББ «Різдвяна, 9». Нині вже утеплено 70% будинку. У 2017 році із 108 квартир утеплили 64. Також встановили ІТП. Для цього, задля економії власного фінресурсу, скористалися міською програмою. Загалом виконали робіт на понад 856 тисяч гривень, з них майже 600 тисяч спрямували з міського бюджету.

– Ми могли утеплити 100 % будинку, однак я так і не змогла переконати людей у тому, що варто взяти кредит. Від слова «кредит» у них починається паніка, – говорить голова правління ОСББ Оксана Стукал.

Вартість утеплення для мешканців була невисокою. Так, за утеплення однокімнатної квартири слід було заплатити близько 1200 гривень, двокімнатної – близько 2500, трикімнатної – від 2,7-5 тисяч гривень, залежно від розташування.

– Ефект від виконаних робіт вже помітний. На 8-му поверсі, який вважається найхолоднішим, завдяки утепленим стінам та металопластиковим вікнам температура сягає 24 градусів тепла. Тоді як 4-ий не утеплений поверх із дерев'яними вікнами мерзне – у квартирах лише 18-19 градусів, – говорить Оксана Стукал.

Поряд із відсутністю одноголосного рішення про утеплення досягнути компромісу ледь вдалося і під час вибору матеріалів для утеплення. Усі мешканці, які робили утеплення до 2017 року самотужки, використовували матеріали товщиною п'ять сантиметрів, ОСББ вирішило утеплюватися «десяткою».

– Коли стартували роботи, частина мешканців виявила бажання також зробити утеплення стін. Але оскільки ми проходили ще по програмі позаминулого року, то не мали права збільшувати площу. Натомість я радила людям робити утеплення власним коштом, адже підрядник обіцяв хороші знижки, оскільки технічні засоби, матеріали на місці, та й одну стіну відразу робити легше, аніж шматками. Кілька мешканців доєдналися поза програмою, – розповідає голова правління.



Минулоріч ОСББ також встановило міні-ІТП. Про економію поки не говорять, а от те, що це – комфортно, стверджують беззаперечно. По-перше, ІТП дозволяє прослідкувати за змінами, які виникають у системі під час заміни батарей і труб у квартирах. По-друге, завдяки циркуляції вдається досягнути однакових температур енергоносія на різних поверхах. По-третє, можливість обрати необхідний режим роботи.

– Нині ІТП працює у режимі «комфорт». За рахунок того, що на вулиці тепло, зима не типова, і рахунки не мають захмарний вигляд, ми можемо собі це дозволити. Однак коли почнуться морози, то прогнозую, що люди самі попросять перейти в економний режим, – додає Оксана Стукал.

Встановлювали індивідуальний тепловий пункт також у співфінансуванні із міською радою. Вартість робіт – 97 тисяч гривень. Мешканці сплатили лише 30% від цієї суми. З однокімнатної квартири – близько 170 грн, двокімнатної – 250 грн, трикімнатної – близько 350.


У цьому році ОСББ змінило тариф на утримання. У 2017 році він становив 3,7 грн/м кв., у грудні ухвалили кошторис із розрахунку 4,5 грн/м кв. За старим тарифом вільних коштів, які не проходили по загальнообов'язкових платежах, ОСББ щомісяця мало 10 тисяч гривень. Цього року, кажуть, буде така ж сума, попри збільшення тарифу. Усе через зростання вартості обслуговування ліфтів, податки, зарплати, електроенергію.

У новому році ОСББ має чимало планів. Серед них – заміна вікон у місцях загального користування, утеплення стін і модернізація освітлення.

Термомодернізація: досвід Європи, пріоритетність заходів і джерела фінансування
Термомодернізаційні заходи будуть ефективними у тому випадку, коли характеризуватимуться системністю. Поки Україна тільки починає робити перші кроки у цьому напрямку. Функціонує низка державних та місцевих програм, які сприяють засобам енергозбереження.
Денис Назаренко
аналітик DiXiGroup
Технічно і практично процес термомодернізації в Україні мало чим відрізняється від європейського досвіду. Свого часу кожна країна-член Європейського Союзу починала робити реформу житлового комплексу. Значна різниця полягає у тому, що більшість із них пройшли цей етап раніше, а Україна поки лише підходить до нього.

– Це має свої переваги та недоліки. З одного боку, ми можемо перейняти досвід інших країн, також технології стали дещо дешевшими. Але з іншого, якихось суперлайфхаків немає. Усе одно кращий досвід прописаний в Директиві про енергоефективність будівель, яку Україна нині намагається імплементувати зі змінним успіхом. Але тим не менше, профільний закон ухвалили, і ми очікуємо, що в 2018 році почнеться системна робота у цьому напрямку, – коментує Денис Назаренко.

Серед головних помилок, які допускають ОСББ під час організації енергоефективних заходів, експерт називає клаптикове утеплення, неправильну послідовність заходів та старт робіт без попереднього енергоаудиту.

– Утеплення легше зробити на рівні квартири, але ефективність таких дій вкрай низька. Окрім того, є значні проблеми технічного характеру: повітряний конденсат, руйнування стін будинку тощо. Якщо приміщення старе, то ці негативні наслідки більш серйозно виражені, – наголошує Назаренко.

Створення ОСББ не лише розширює перелік інструментів для утеплення, а й варіанти фінансування. Окрім того з'являється можливість звернутися за професійною порадою до енергоаудитора, який зафіксує стан будинку, пропише перелік заходів, які будуть найбільш корисними.

– З цього у великому будинку і слід починати. ОСББ не зможе отримати значний кредит на комплексні заходи без професійного аудиту, – говорить аналітик. – Якщо щось болить, то варто звернутися до лікаря, який точно скаже, що відбувається в організмі. Звісно, ми всі знаємо якісь загальні способи лікувати, наприклад, простуди. Але якщо звернутися до фахівця, то він врахує вік, супутні захворювання та усі симптоми, щоб підібрати найдієвіше ліки. Так і у випадку із багатоквартирним будинком.

Пріоритетними заходами для енергоефективності він вважає встановлення приладів обліку, а також індивідуального теплового пункту.

– А далі має йти низка заходів, почерговість яких насправді буде індивідуальною для кожного будинку, – переконаний Денис Назаренко.



До 2020 року в Україні продовжили дію популярних «Теплих кредитів». Саме на неї і радить звертати увагу експерт, розглядаючи питання утеплення будинків.

– На цю програму спрямовують кошти регулярно, але у недостатніх кількостях. Наприклад, упродовж минулого року її дофінансовували тричі, а ті кошти розходилися за тиждень-два. Попит шалений, набагато перевищує фінансування, і це свідчить про те, що людей цікавить утеплення, вони готові брати кредити, – наголошує аналітик DiXiGroup.

Окрім того, в Україні діє програма IQ energy, що дублює «теплі кредити», але фінансується за рахунок ЄБРР. Обидві програми спрямовані першочергово на фізичних осіб-позичальників, тобто окремі квартири, домогосподарства. Хоча «теплі кредити» передбачають і фінансування певного відсотку ОСББ.

Цікаво, що вказані програми можуть діяти як самостійно, так і підвищувати ефективність за рахунок місцевих програм співфінансування. За словами експерта, як правило, такі національні програми покривають відсоток по кредиту, а місцеві мають різні формати: можуть покривати і тіло кредиту, і відсотки.

У Черкасах Програма підтримки ОСББ діє з 2008 року. Частка співфінансування робіт з капітального ремонту будинків з міського бюджету з 2008 по 2011 рік становила 50%. У 2012-му - лише 40 %, 2013-му - 35%. Наступні два роки повернулися до 50%. У 2016-му році на капітальний ремонт ліфтів та інші роботи, якщо зверненя відбувалося вперше, з міського бюджету компенсовували аж 70 %. У решті випадків - 50 %. У 2017-му році у разі першого звернення - 60 %, усі наступні - лише 40%. На капітальний ремонт ліфтів міськрада стабільно спрямовує 70%. На яких умовах відбуватиметься підтримка ОСББ цьогоріч, поки не відомо.


Великі надії Україна покладає і на Фонд енергоефективності. Він має стати структурним об'єктом національної політики з просування широкомасштабних заходів із енергоефективності.

– Ця інституція має аналоги в інших центральноєвропейських країнах, які пізніше, аніж Західна Європа, почали впроваджувати енергоефективні заходи. У Словаччині, Польщі і Литві фонд зарекомендував себе дуже ефективно. Завдяки цій інституції їм вдалося зробити масштабні зміни, – говорить Денис Назаренко. – Програма «Теплих кредитів» діє вже чотири роки, але якщо оцінити її реальний вплив з боку енергоефективності по всій країні, то він абсолютно мізерний – близько відсотка. А Фонд планується як система, яка б могла запустити структурні зміни.

Угоду з Європейським Союзом щодо фінансування Фонду енергоефективності в Україні планують підписати на початку поточного року. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко на своїй сторінці у "Фейсбук".

- Підписання Угоди відкриває доступ до ресурсу безповоротної донорської допомоги від ЄС у 50 млн євро (близько 1,75 млрд) на фінансування заходів енергоефективності, що здійснюватимуться ОСББ за правилами Фонду енергоефективності цього року, а також можливість додатково залучити ще 50 млн євро у 2019 році, - повідомив Зубко.


Також ця інституція буде фінансуватися частково за рахунок державного бюджету. Цьогоріч закладено близько 800 мільйонів гривень. Однак, на думку аналітика DiXiGroup Дениса Назаренка , навіть цих грошей недостатньо.

– Ми говоримо про потреби у десятки і сотні разів більші, аніж те, що поки що спрямовується на його існування. До всього реалізація фонду теж затягується. Він мав почати роботу ще у квітні 2016 року. Станом на зараз є ухвалений закон, підзаконні нормативні акти, але поки що сказати чітко, коли він буде працювати та видавати кредити для ОСББ і домогосподарств, ще важко. Буде добре, якщо до кінця року він фактично почне діяти, – додає Назаренко.

Тому поки радить на Фонд не покладати великих сподівань, а користуватися двома існуючими програмами (теплі кредити, IQ energy) та коштами, які спрямовують із місцевих бюджетів на реалізацію термомодернізаційних заходів.

Автор
Світлана Спасібіна
Публікацію створено у межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".