У рейд із патрульними:

один день життя черкаських "копів"

Репортаж
- Я переходжу дорогу у встановленому місці, не сідаю за кермо нетверезим… А навкруги цей безлад. Ти як звичайна людина громадянин не завжди із цим можеш щось зробити, якось вплинути на ситуацію. А робота патрульним дозволяє впливати на порушників, - розповідає лейтенант Управління патрульної поліції Сергій Казановський.

Із тією ж метою – змінити Черкаси – йшов до поліції і Микола Тихоненко.

Тимчасовим «напарником» поліцейських став журналіст ІнфоМОСТу.

Патрулюємо місто разом із екіпажем не вперше, однак минулого разу ми вирушали на нічні рейди.

Подивимось, як працюється черкаським «копам» вдень.

Під'їзд патруля чується ще за квартал, поліцейські не втомлюються подавати звукові сигнали черкащанам-порушникам. При зустрічі одразу розповідають, щойно повернулися від Сумгаїтської, де проводили профілактичні бесіди зі стихійниками. Торгівля в недозволених місцях для Черкас - проблема не нова та, на жаль, стабільна. Продавці щоразу повертаються до базарування на площах і тротуарах, тож доводиться повертатися і патрульним.
30-річний черкащанин Сергій за освітою магістр промислового дизайну. Після завершення навчання працював за фахом у сфері реклами. Почувши про набір в поліцію, вирішив спробувати сили. Розповідає, на той час в основному працював за комп'ютером, до того ж був фріласером, практично постійно був удома. Старт набору до поліції став хорошою можливістю змінити сферу діяльності. Привабила Сергія у цій роботі не зарплата, яка була для багатьох основним стимулом, а цікавість до професії.

- Я міг би піти на більш оплачувану роботу і сидіти в офісі. Але я люблю авто, займаюсь спортом, є сили, можливості та бажання для активнішої роботи, - каже Сергій.

Сергій Казановський
лейтенант патрульної поліції
Микола Тихоненко навчався на психолога. Тривалий час працював логістом. Як і Сергій, під час оголошення старту набору теж вирішив спробувати свої сили. Виявилось – не марно.

Подолавши шалений конкурс, адже на 1 місце претендували близько 25 осіб, зараз хлопці вже лейтенанти та більше року слідкують за порядком на дорогах та безпекою в місті.

Микола Тихоненко
лейтенант патрульної поліції
Пригадуємо колишній ажіотаж навколо патрульних: постійна увага з боку населення, перші штрафи, незадоволення порушників, так званий «період селфі». Хоча Сергій та Микола відзначають, такої «популярності» як, наприклад, у столичних дебютантів, в черкаських «копів» не було.

За рік роботи, розповідають, натрапляли на різних порушників. Серед них – і відомі та впливові люди. Реагують по-різному: хтось погоджується, хтось, ностальгуючи за старою системою, починає дзвонити «впливовим друзям, які мають все вирішити». Коли ті нічого не вирішують - починається тиск на самих патрульних.

Поліцейські зауважують, часто не вистачає підтримки з боку містян. Особливо тоді, коли необхідно засвідчити той чи інший випадок. Зокрема, підписати документи тощо. Часто відповідають: ми вам повідомили, а ви вже робіть, що хочете.
Однак були випадки, коли небайдужість черкащан сприяла затриманню злочинця.


- Якось на перехресті бульвару Шевченка та Припортової (колишня Піонерська) чоловік вирвав сумку у дідуся. Хлопець, який неподалік гуляв із дівчиною, став свідком події та погнався за грабіжником. Коли на виклик приїхали патрульні, до них одразу підбігли підлітки та описали втікача. Тоді як буквально через кілька хвилин підійшли діти до 10 років та показали, де саме переховується грабіжник. Там ми його і затримали.
Пригадують патрульні і курйозні випадки.

- Якось викликала нас бабуся. Мовляв, у будинку вбили електрика і намагаються вивезти його в машині. Запитуємо: ви бачили? Відповідає: ні, я чула. Жінка стверджувала, що на техповерсі під дахом зварювальники облаштували собі домівку. Ми ж полізли на дах. Там взагалі немає технічного поверху, все перевірили, порушень не виявили. Однак бабуся все одно наполягала на своєму, - розповідає Микола.
Тим часом надійшов перший за час нашої поїздки виклик – у центрі Черкас біля Будинку торгівлі виявили непритомного чоловіка.

Прибувши на місце, патрульні одразу впізнають добре знайомого і їм, і черкаським медикам швидкої безхатька. Чоловік любить лягати зазвичай у центрі міста, де багато перехожих, та просити або гроші, або їжу. Побачити його у тверезому стані – практично неможливо.

Цю проблему варто вирішувати комплексно, відзначають патрульні. Адже на сьогодні немає санітарно-медичних установ на зразок «витверезників», куди б можна було доправляти таких осіб. Якщо викликати швидку, то у таких випадках від госпіталізації, м'яко кажучи, відмовляються. Працівники швидкої від безхатьків та пияк вислуховують нецензурщину у свою адресу і їдуть. Адже примусово відвезти до лікарні не мають права.

Тому патрульні обмежуються профілактичною бесідою. Безхатько, побачивши «копів», швидко приходить до тями, про всяк випадок питає, чи немає у хлопців на цигарки, і йде.
Прямуючи до «непритомного», звертаємо увагу на червоне світло світлофора пішохідного переходу, у цей час на «зебрі» попрямували з десяток перехожих.

Зупиняємо чоловіка, робимо зауваження.

І тут слідкуємо за абсолютною відсутністю усвідомлення власних правопорушень. Спочатку порушник виправдався, мовляв, немає машин, чому повинен стоять. Але встиг пригадати: кращий захист – це напад.

- Ви замість того, щоб мене вичитувать, підійшли б до непритомного, - дорікнув чоловік.
Дорогою патрульні звертають увагу на увімкнений відеореєстратор. Кажуть, що часто саме через відсутність доказів провину порушника не доводять у суді.
- Був випадок, - розповідає Сергій, - жінка припаркувалась у недозволеному місці біля Центрального ринку. Вона вийшла, щось купила, побачила поліцейських, швидко сіла до машини і зібралась їхати. Я наклав штраф. Згодом вона оскаржила його в суді, мовляв, її авто зламалось, тому була змушена зупинитись. Але ж я бачив інше. У суді мене запитали, чи є фіксація того, як жінка виходила з машини. Ми вмикаємо нагрудні камери лише при спілкуванні. У час, коли порушниця зупинилась в забороненому місці, я спілкувався з громадянами, що викликали нас на допомогу. Якщо відео відсутнє – штраф можуть скасувати. На колишніх ДАІвців нарікали, нібито вони ховаються в кущах і ловлять порушників, виходить, ми повинні робити те саме?
- Бували випадки, коли за водіння авто у стані алкогольного сп'яніння суд перекваліфіковував злочин як «малозначність діяння». У ч. 2 ст. 11 КК передбачено положення, згідно з яким, за певних умов діяння не розглядається як злочин. Формальна ознака злочину наявна, але нема матеріальної ознаки злочину, тобто діяння або зовсім не містить суспільної небезпеки, або вона є неістотною. У такому разі до особи, яка його вчинила, можуть застосовуватися заходи адміністративного чи дисциплінарного впливу, що не є кримінальним покаранням, - додає Микола.

- Наприклад, нещодавно ми зупинили п'яного водія, бачили що машина їде від бордюру до бордюру. А де докази? – запитують в суді. Мовляв, ви його зупинили незаконно.
Такі випадки, вважають поліцейські, доводять, що законодавство не передбачає багатьох практичних нюансів.

Також пригадують, як біля одного із нічних клубів свідки бачили, як нетверезий водій сів за кермо.
- За правилами, я маю відібрати покази у свідків, а вже потім – наздоганяти можливого порушника. Але все це час, протягом якого нетверезий водій може втрапити в ДТП чи доїхати додому і уникнути покарання. До того ж, свідки часто кажуть: я вам повідомив – решта – ваша справа. Підписувати я нічого не буду. Хоча це ні до чого не зобов'язує. Але ж у суді запитають: де чоловік, який повідомив про порушення, - розповідає Микола.
Прямуємо на наступний виклик.
Надійшла інформація про пограбування магазину. Як з'ясувалося, подія трапилася ще 3-го червня. Однак помітили викрадене лише за кілька днів, коли проводили перерахунок товару. Згодом адміністратори побачили на камері відеоспостереження, як чоловік ніс у руках куртку, у якій вміло приховав два пакета кави, три антиперспіранта, шампунь та вафлі. Сума збитків склала більше 300 грн.

Патрульні оформили протоколи, переглянули відео та викликали слідчо-оперативну групу.

"Зміни потрібно починати зі свого світогляду"
Вівторок видався порівняно спокійним, поліцейські відзначають, що «найгарячіша» зміна зазвичай ніч із п'ятниці на суботу. Однак бувають різні випадки. Після року служби вже легше передбачити ситуації та алгоритм дій.

Наостанок запитую, як змінилося життя на новій роботі.

Патрульні діляться, що до служби вже звикли, та робота відбирає увесь вільний час, адже працюють і на свята, і у вихідні.


- Все, що для мене було класним, коли я був не поліцейським, зараз – погано. І навпаки. Погана погода – добре, менше порушників, зима – це теж добре, менше порушників, немає свята – добре, є вихідний, - посміхається Сергій.

- Зарплата у нас невелика, як для такої роботи, а деякі друзі та знайомі дорікають: "Дурні ви, що не берете хабарі". І ці люди хочуть змін? Зміни потрібно починати зі свого світогляду.
Спільно патрулювала Олена Шаповал
1 коментарів

Залишити відповідь