Ціна “чорної” зарплати. Як і на скільки каратимуть черкаських підприємців-порушників?

100 мінімалок за перешкодження роботі інспектора держпраці під час його візиту для перевірки оформлення трудових відносин, 30 мінімалок за кожного неоформленого працівника, 10 мінімалок за недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці.

Частина цих штрафів не нова для підприємців, адже вони почали діяти ще з 2015 року. Але нововведений штраф у 320 тисяч пожвавив обговорення навколо теми фінансового покарання підприємців, підприємств, установ та організацій за порушення трудового законодавства.

Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон, що передбачає введення штрафу за недопущення інспекторів до перевірки, якщо вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами у розмірі 100 “мінімалок”.

Окрім того не слід забувати про те, що з січня 2017 удвічі зросла мінімалка, тому відповідно зросли й суми нових-старих штрафів для роботодавців.

Нині єдиним органом, який має право накладати фінансові санкції за використання у роботі суб’єкта господарювання неоформленої робочої сили, є Управління Держпраці. ІнфоМІСТ поспілкувався із заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Мариною Жарковою, яка розповіла, хто, за які порушення і скільки платитиме.

Яка процедура?

Самовільно влаштувати перевірку обласне управління Держпраці не може. Процес запускається, коли контролюючий орган отримує звернення від фізичної чи юридичної особи, у якому йдеться про те, що певний суб’єкт господарювання використовує найману працю без легального оформлення трудових відносин та платить зарплату в конверті.

Потім цю інформацію надсилають у Державну службу України з питань праці, яка надає згоду на проведення перевірки вказаного суб’єкта господарювання. Коли управління отримує згоду, виписують направлення та призначають інспектора, який проводить перевірку підприємства.

Інспектор праці приходить до керівника, пред’являє посвідчення, надає копію направлення. Директор підприємства натомість має надати інспектору всі документи, які регламентують використання найманої праці. За цими документами з’ясовують, хто працює на підприємстві. Якщо у документах є людина, що писала звернення, проблем не виникає.

Інспектор може попросити показати, як оформлені трудові відносини , наприклад, із Івановим Іваном Івановичем. Якщо роботодавець каже, що у них такий не працює, працівник управління Держпраці вивчає усі документи і встановлює, є чи немає трудових відносин між ними.

Утім встановити, що людина має трудові відносини, доволі складно. Підтвердженням може бути, наприклад, фото- чи відеозйомка виконання певного процесу на виробництві, «стажування» в кафе офіціанта, якщо неоформлений працівник у магазині продасть товар і дасть чек, свідчення колег тощо.

Якщо інспектор має підтвердження, що суб’єкт господарювання використовував неоформлених працівників, він бере пояснення неоформленого працівника, керівника суб’єкта господарювання та складає адміністративні документи.

Після цього роботодавця ознайомлюють із документами, складають протокол про те, що він використовує найману працю з порушенням законодавства, і згодом викликають на розгляд справи в Управлінні.

Керівник управління або його заступники розглядають матеріали перевірки та встановлюють суму штрафу на підставі зібраних доказів.

За що і на яку суму можуть оштрафувати?

Випадки та розміри штрафів за порушення законодавства про працю зазначені у статті 265 Кодексу законів про працю. Нашуміла з початку року цифра у 320 тисяч чекає на той суб’єкт господарювання, який на вимогу інспектора не надає документи, що стосуються трудових відносин та підтверджують або спростовують наявність трудових відносин або не допускає його для перевірки.

16128651_1933793643516164_2113659612_n

Тоді держінспектор має право скласти акт про те, що директор створює перешкоди у його роботі. Після цього керівництво суб’єкта господарювання викликають на засідання, розглядають матеріали та виносять постанову. У такому випадку й доведеться заплатити штраф у розмірі ста мінімальних зарплат.

Якщо ж на підприємство інспектора допустили для перевірки, надали необхідні документи, і він виявив неоформлених працівників, то суб’єкт господарювання має сплатити штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (96 тисяч гривень) за кожного з них.

Такий розмір штрафу передбачений також за:

– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

– виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

У десятикратному розмірі мінімальної зарплати (32 тисячі гривень) підприємство можуть оштрафувати:

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

– за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

У трикратному розмірі “мінімалки” (9600 гривень) штрафують за:

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

Штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати накладають у разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Окрім штрафу на підприємство, на відповідальну особу організації також складається протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прийняття рішення по складеному протоколу є компетенцією суду, інформують в Управлінні Держпраці.

Ефективність

За минулий рік управління Держпраці в області встановило 11 суб’єктів господарювання, на яких працювали 24 неоформлені особи. Частина із них працювала за цивільно-правовими договорами, які мають ознаки трудових договорів.

У чому ж різниця? Цивільно-правовий договір передбачає надання послуг, оформлення договору підряду: коли є замовник та виконавець. Стосунки за ЦПД регламентуються Цивільним кодексом України. Після надання послуг складають акт виконаних робіт. У цивільно-правовому договорі не має бути пункту “заробітна плата”, “посада” тощо. У трудовому договорі ж визначається і посада, і режим роботи, і обов’язки працівника та роботодавця, і заробітна плата.

Управління Держпраці – це нині єдиний орган, який може штрафувати у разі виявлення неоформлених працівників. Однак контролювати дотримання трудового законодавства можуть ще кілька служб.

– Маємо спільний наказ із Державною фіскальною службою (ДФС) та Пенсійним фондом (ПФ) щодо співпраці з питань легалізації праці та заробітної плати. Згідно з домовленостями, щомісяця ДФС та ПФ надають нам інформацію про факти використання найманої праці без оформлення трудового договору. Однак для того, щоб притягнути до відповідальності, ми маємо пройти стандартну процедуру, – пояснює Марина Жаркова.

Наприклад, ДФС сьогодні встановило порушення, завтра написали в управління листа, потім управління направило документи в Київ, звідти отримали дозвіл і лише потім інспектор Держпраці може йти на перевірку. Ця процедура потребує значного часу на отримання згоди. Часто це призводить до того, що результативність перевірки підприємства дорівнює нулю, адже за цей час неоформленого працівника можуть змусити піти з роботи.

Заступник начальника управління погоджується, що процедура складна і не завжди ефективна. Але, попри це, вона радить людям не наражати себе на небезпеку та йти на роботу лише за умови офіційного працевлаштування.

0 коментарів

Залишити відповідь