“Це мій заробіток і моя мотивація”, – перший приватний виконавець у Черкаській області (інтерв’ю)

29-річна Тетяна Чупис – перший приватний виконавець у Черкаській області. Два тижні тому інформація про її призначення з’явилася в офіційному реєстрі. З 2011 до 2015 року вона працювала державним виконавцем у Придніпровському відділі ДВС. Після двох років перерви повернулася у цю сферу, але вже як приватний виконавець.

Чим відрізнятиметься її нинішня робота від попередньої, які ризики існують, чому не варто плутати приватних виконавців із колекторами, та хто контролюватиме їхню роботу «ІнфоМІСТ» поцікавився у начальника ДВС у Черкаській області Ярослава Фатенка та першого приватного виконавця Тетяни Чупис.

– Минулого тижня ви анонсували  початок роботи першого приватного виконавця в Черкаській області. Поясніть, хто такий приватний виконавець та його роль у системі виконавчих органів?

Ярослав Фатенко: Поява у системі виконавчих органів приватних виконавців – це процес зміни чинної системи примусового виконання рішень на оперативнішу та ефективнішу. Приватний виконавець – це самозайнята особа, яка має такі ж обов’язки та права, як і державні виконавці, однак трішки менший обсяг компетенції.

Нині у нас з’явився перший приватний виконавець в Черкаській області, ще два – на підході. У перспективі їхня кількість зростатиме. Так, у черкаських відділах ДВС сім потенційних приватних виконавців вже пройшли стажування, четверо – у процесі, і ще стільки ж мають незабаром пройти.

 

– У який спосіб відбуватиметься розподіл виконавчих проваджень між державними та приватними виконавцями?

Ярослав Фатенко: Розподіл як такий не відбуватиметься. Це буде добровільне рішення стягувача: йти до державного чи до приватного виконавця. Зрозуміло, що при цьому діє принцип територіальності.

Тетяна Чупис: Якщо провадження було відкрите приватним виконавцем в межах його регіону, а в ході виконання виявилося, що боржник має майно чи певні доходи в іншому регіоні, то приватний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на території усієї України. Єдина умова – це відкриття провадження на території його регіону.

Ярослав Фатенко: Майже так працює і Державна виконавча служба. Якщо, наприклад, виконавець виявив майно боржника на території іншої області, то він не має право їхати туди, щоб вчинити виконавчі дії, але може дати доручення місцевій виконавчій службі. Окрім того, коли ми говоримо про розподіл, то не слід забувати, що стягувач має право прохати передати провадження з ДВС приватному виконавцю і навпаки.

– Як ви гадаєте, чи швидко черкащани сприймуть це нововведення? За роботу приватних виконавців доведеться заплатити більше?

Ярослав Фатенко: Люди обов’язково підуть до приватних виконавців. Я за ці роки знаю, які стосунки у громадян із ДВС. Кожен мав досвід співпраці із ДВС, однак задовольнити кожного ми не можемо. Тому зрозуміло, що частина населення захоче спробувати попрацювати із приватними виконавцями. Зрештою ми прийдемо до того, що приватні та державні виконавці будуть конкурувати і прагнутимуть до якіснішого сервісу та оперативнішої роботи.

Тетяна Чупис: Щодо умов оплати роботи приватних виконавців. Тут нічого нового. Ми укладаємо договір, згідно якого стягував має сплатити авансовий внесок. У випадку із держвиконавцем ця сума частково йде на користь держави та як винагорода державному виконавцю, а у випадку із приватним – лише як винагорода за роботу.

– Детальніше про фінансовий аспект роботи приватного виконавця. ДВС фінансується державою, а за яким принципом формуватиметься зарплата приватного виконавця?

Тетяна Чупис: Є два види оплати праці – фіксована сума та відсоток від стягнутої суми. Перший діє під час роботи із виконавчим провадженням, яке не пов’язане із майновими стягненнями. Коли ж йдеться про фінансовий борг, то стягувач, по аналогії до виконавчого збору, має сплатити 10 % пропорційно від стягнутої суми. Тобто якщо я стягнула 100 гривень, то з них 10– це моя зарплата.

Ярослав Фатенко: Однак треба ще розуміти, що з цих 10 гривень приватний виконавець віддасть 41,5 % податку. Тому це на перший погляд здається, що приватні виконавці матимуть захмарні суми, а по факту після оподаткування, сплати оренди та інших організаційних витрат лишається невеликий відсоток. І це логічно. Законодавець у такий спосіб не дає можливості приватному виконавцю наживатися на цьому і стати відразу супербагатим.

Тетяна Чупис: Також ми маємо певні обмеження. Наприклад, не маємо права вчиняти дії за одним виконавчим документом, якщо борг становить понад 6 мільйонів. Це така собі страховка. Перші три роки обмеження по сумі. Щоб виконавець не стягнув ці кошти і не полетів у теплі краї (посміхається). Бо цей інститут в Україні лише зароджується і невідомо, які люди прийдуть до професії.

– Які обов’язки та права має приватний виконавець? Чим вони відрізняються від обов’язків та прав державного? Розкажіть про компетенцію приватного виконавця.

Ярослав Фатенко: Принцип роботи приватного виконавця та державного – однаковий. Єдина відмінність – це обсяг компетенції. Не всі рішення судів зможе виконувати приватний виконавець. Йдеться про ті соціально-чутливі питання, до яких ще не готові ані приватні виконавці, ані суспільство. Наприклад: відбирати дитину, виконувати рішення, пов’язані з виселенням/вселенням особи, не може виконувати рішення, де з держави або на користь держави стягуються кошти… І це не повний перелік.

 – Чи є ліміт по кількості виконавчих проваджень для приватного виконавця?

Ярослав Фатенко:  Кількість виконавчих проваджень залежить від суми страховки діяльності приватного виконавця. Це означає, що виконавець не зможе відкрити провадження, які пов’язані із виконанням рішень суду на суму, що перевищує ліміт страховки. Наприклад, є у приватного виконавця страховка на три тисячі гривень, тому брати виконавче провадження, у якому потрібно стягнути 5 тисяч, він не зможе.

Тетяна Чупис: Я оформила страховку на суму 3 мільйони 400 тисяч. Це не означає, що я поклала таку суму на депозит. Вона коштувала мені 3200 гривень. Проте в різних страхових компаніях умови та вартість можуть різнитися. Мінімальна страхова сума становить 3 мільйони 200 тисяч грн, законом передбачено 100 мінімальних зарплат.

– У чому перевага приватних виконавців поряд із державними?

Тетяна Чупис: Не така завантаженість, як у державних виконавців. У них чимало проваджень на виконанні, і тому не кожній справі він може приділити належну увагу. У приватних же встановлений ліміт суми. Тобто якщо я не зможу взяти фізично певну кількість справ, то я відфільтрую провадження і візьму кілька тих, які будуть мені комфортними у фінансовому плані та менш затратними у часі.

З цього випливає наступна перевага – це ефективність роботи приватного виконавця. Якщо людина звертається саме до нього, то вона може бути впевнена в тому, що процес відбуватиметься швидше. Адже це мій заробіток і моя мотивація.

Ярослав Фатенко: У державних виконавців теж діє такий принцип. Навіть у законодавстві передбачена винагорода. Але Тетяна Петрівна має рацію. Державний виконавець, окрім перспективних проваджень, змушений працювати із «неперспективними»: отриманими «у спадок», провадженнями, за якими, попри відсутність результату, вкотре потрібно проводити виконавчі дії тощо. А це все навантаження не дозволяє держвиконавцю ефективніше працювати. Тому поки не запрацює інститут приватних виконавців хоча б на 50 %, говорити про зрушення у роботі ДВС складно.

– Які є ризики в роботі приватного виконавця?

Тетяна Чупис: Ризики індивідуальні для кожної справи. Але якщо говоримо про процес у цілому, то я б сформулювала єдиний –  затягування виконання судового рішення. Ми усвідомлюємо, що стягувач хоче, щоб його рішення виконали швидко й ефективно, але боржник починає звертатися до суду із заявами, скаргами, що свідчить про процесуальне затягування. Такий розвиток подій негативно спливає на оперативність та ефективність нашої роботи.

До ухвалення закону адвокати дискутували про те, чи не узаконить цей документ колекторів чи рейдерів, чи не призведе це до того, що приватні виконавці будуть здійснювати свою діяльність, але старими методами?

Тетяна Чупис: Це різні поняття. Приватний, як і державний виконавець, виконує рішення суду і діє лише згідно чинного законодавства. А колектори – це особи, які не мають ані рішень суду, ані певних повноважень, їхня діяльність не регламентована законодавством.

Ярослав Фатенко: До мене за час, що я працюю у ДВС, доволі часто приходять громадяни, телефонують знайомі і цікавляться цим питанням. Розповідають різні історії, коли їм телефонують нібито колектори. Але хто такі колектори? Немає такого поняття в законах. Колектор – це по суті особа з юридичною, а іноді і без такої освіти, яка за певну винагороду намагається «допомогти» стягувачам повернути кошти, але не завжди у законний спосіб. Виконавці діють лише згідно з інструкціями.

Особи, яких ми називаємо колекторами, можуть телефонувати, шантажувати, вигадувати інші психологічні трюки. Ми не говоримо про жорстокіші незаконні способи впливу… Такі особи – це злочинці, які мають відповідати за скоєне у суді.

А ще часто скаржаться люди, що нібито працівники ДВС телефонують і погрожують вдібрати у них все. У таких випадках я перевіряю, чи маємо ми таке провадження. Виявляється, що у нас воно не зареєстроване. А за номером мобільного псевдовиконавця стоїть служба якогось банку чи ті ж колектори. Тому не слід навіть ототожнювати методи роботи виконавців із людьми, які діють поза законом.

– У який спосіб відбуватиметься контроль за роботою приватних виконавців?

Тетяна Чупис: У порівнянні із державними виконавцями за діями приватних вестимуть подвійний контроль. Окрім Міністерства юстиції, ця функція буде покладена і на Асоціацію приватних виконавців, це орган нашого самоврядування. Регіональна рада цього органу буде створена і на Черкащині, але лише тоді, коли запрацюють, як мінімум, три приватні виконавці. Так як і у випадку із державними виконавцями, скаржитися можна у суд, правоохоронним органам та Міністерству юстиції.

Але, на мою думку, найперше слід звертатися у асоціацію, адже перша хвиля приватних виконавців не є людьми, які не зацікавлені у виконанні рішень суду, і тут інших варіантів, крім як швидко, якісно та ефективно, немає. Ми маємо показати приклад, створити обличчя, щоб люди розуміли, як ми діємо насправді.

– Пишуть, що це нововведення покликане зменшити корупцію в сфері виконання судових рішень і поліпшити показники. За словами міністра юстиції України Павла Петренка, в Україні виконується лише 20% судових рішень. Який відсоток рішень виконується на Черкащині?

Ярослав Фатенко: Як би мені неприємно було озвучувати цю цифру, але це лише 14 %. Це коли ми говоримо про бездоганне виконання. Майже 40 % – це показник завершення виконавчих проваджень. Завершення не означає фактичне стягнення, є чимало підстав: відсутність коштів, майна, скасування рішень судів, на підставі яких відкривалося виконавче провадження тощо.

– Які прогнози маєте, зважаючи на появу перших приватних виконавців, у сфері поліпшення показників виконання рішень?

Ярослав Фатенко: Якщо механізм, який прописаний в законі, виявиться ефективним, кількість приватних виконавців зросте, а кількість державних лишиться на нинішньому рівні, то вже найближчі кілька років тенденція до збільшення кількості бездоганно виконаних проваджень зросте.

 

“У роботі приватного виконавця мене приваблює перспектива”, – Тетяна Чупис

– Розкажіть, чому вирішили стати приватним виконавцем? Де набували досвіду?

Я навчалася у Харківському університеті внутрішніх справ. Після цього відразу потрапила у виконавчу службу. Із 2011 до 2015 року працювала державним виконавцем у Придніпровському відділі. Відповідно тому під час навчання та збору необхідних документів мене звільнили від проходження стажування у ДВС.

У той період, коли стартувала реформа, а це близько двох років тому, я вже не працювала у виконавчій службі, надавала юридичні послуги. Та попри це, слідкувала за новинами та прагнула довести, що зможу працювати на себе. Найбільше у роботі приватного виконавця мене приваблює перспектива. Це робота мені знайома, вона складна, але цікава.

– Скільки тривав процес навчання? Чи вдалося за цей час випробувати знання на практиці? Розкажіть

Для мене навчання не було складним. Місяць ми навчалися в Інституті післядипломної освіти і права при Мінюсті. Складніше було тим, хто не знайомий із цією професію. Практичних завдань було дуже мало і значний масив інформації був на самостійне вивчення. Усі, хто був незнайомий з професію, проходили стажування у органах ДВС.

 – З якої дати офіційно ви працюєте приватним виконавцем на Черкаському окрузі?

– Після того, як мене внесли у Єдиний реєстр приватних виконавців. До цього ми на початку червня склали іспит, у липні отримали посвідчення. Потім був договір страхування, лист про початок роботи у Мін’юсті та міністерська перевірка офісу. Усі ці етапи вже пройдено. Два тижні тому моє ім’я з’явилося в реєстрі.

Дані з Єдиного реєстру приватних виконавців України

– Вже маєте перших клієнтів?

– Ведуться переговори. Виконавчі провадження особисто ще не відкривала. Але потенційних клієнтів уже маю.

– Кажуть, на такій роботі витримують лише стресостійкі. Не боїтесь труднощів? Що найбільше турбує у новій роботі?

– За чотири роки, які я працювала у ДВС, не було таких кричущих випадків. Так, не обходилося без скандалів, але завжди вдавалось знаходити компроміс із боржником та стягувачем.

– Людям потрібно пояснити, що ти – на роботі. Робота з людьми – це завжди стрес, особливо, коли ти приходиш до них конфісковувати майно чи кошти. Просто потрібно завжди ставитися із розумінням.

– Минулого тижня відбулася тристороння зустріч із начальником ДВС та директором ДП «СЕТАМ». Про що вдалося домовитися? Якою ви бачите свою співпрацю з цими установами?

– Що у приватних, що у державних виконавців мотивація одна: за допомогою СЕТАМу якомога вигідніше реалізувати майно боржника, щоб і кошти стягувачеві повернути, і у разі, якщо щось лишиться, решту суми віддати боржнику. ДВС та СЕТАМ поділилися досвідом своєї співпраці, адже і мені у роботі доведеться користуватися цим майданчиком.

– Де шукати клієнтів?

– Законом передбачено обов’язкове розміщення інформації про всіх приватних виконавців у відділеннях ДВС та судах. Контактні дані можна знайти на інформаційних стендах в цих установах.

Ярослав Фатенко: У всіх установах ДВС на території області вже розміщені такі інформаційні повідомлення, люди вже цікавляться.

– Чим збираєтеся “брати” клієнтів, адже незабаром з’явиться конкуренція?

–  Напевно, треба просто взяти одне виконавче провадження, зробити все оперативно та якісно, і клієнти з’являться самі. Регіон немаленький, клієнтів вистачить усім.

1 коментарів

Залишити відповідь