Суд іде: коли в Україні замкнеться антикорупційний ланцюг?

Як би тривіально це не звучало, але рівень довіри до судової системи в України – трохи нижче нуля. Наша «Феміда» перебуває в залежності від інших гілок влади, через що апріорі не може бути обєктивною в ухваленні рішень, особливо – в гучних справах. У таких умовах принципово новий, незалежний і наділений потужними повноваженнями суд мав би стати інструментом для боротьби з корупцією на найвищому рівні, що болісно б’є по економічному становищу країни та її міжнародному іміджу.

Антикорупційний суд – завершальна ланка вітчизняного антикорупційного ланцюга. Його впровадження має замкнути на собі роботу раніше створених Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Справи по ТОП-корупції, над якими працювали слідчі НАБУ та прокурори САП, мають розглядати судді з незаплямованою репутацією, обрані в ході прозорих конкурсів із залученням західних партнерів.

Звучить, як поганий сон з четверга на п’ятницю для суб’єктів обширного українського корупційного фронту. В ідеалі всі, хто наживає статки, так би мовити, не зовсім законно, може опинитися між молотом і ковадлом.

Згідно з урядовим Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію, вже до кінця цього року в нашій країні мають провести конкурси на посади суддів Антикорупційного суду. Проте станом на середину травня навіть законопроект про АКС досі не ухвалений парламентом.

Для чого нашій країні окремий антикорупційний суд, як і чому так довго йде процес його створення, та чим загрожує зволікання в законотворчій роботі, – розбирався «ІнфоМІСТ».

Антикорупційний суд і Європейський Союз

Змінити судову систему та зменшити рівень корупції Україна зобов’язалась, підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. І хоч у самому документі про створення Антикорупційного суду не йдеться, Кабмін затвердив таку дію спеціальною постановою. А нині створення АКС – ключова умова у відносинах України та Європейського союзу.

Згідно з планом заходів із виконання Угоди про асоціацію, передбачено забезпечення повноцінної роботи Вищого антикорупційного суду.

Йдеться про ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, ухвалення рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо умов проведення конкурсу на посади суддів АКС і навіть проведення самого конкурсу та визначення переможців.

Такі терміни з огляду на наші реалії повинні доволі серйозно «мотивувати» парламентарів до роботи.

При цьому варто звернути увагу й на проміжну дату. 1 вересня – річниця від того, як вступила в дію Угода про асоціацію. До такої пам’ятної дати владній верхівці було б непогано показати предметні напрацювання в питанні створення АКС.

Як проходить утворення суду на законодавчому рівні?

22 грудня 2017 року було зареєстровано президентський проект закону про Вищий антикорупційний суд під номером 7440.

Фото – “Україна Молода”

Проект визначено як невідкладний і 26 грудня відправлено на розгляд комітетів. При цьому його розгляд в сесійній залі відбувся лише в березні. 18 січня проект не включили в порядок денний. Лише в останній день зими були надані висновки комітету з питань правової політики та правосуддя, якими ВРУ рекомендовано ухвалити проект за основу, відхиливши чотири альтернативні депутатські проекти.

Врешті 1 березня він таки був ухвалений в першому читанні. «За» проголосували 282 депутати.

Того ж дня Петро Порошенко запевнив, що не допустить зволікання з голосуванням за законопроект про створення Антикорупційного суду у другому читанні.

10 травня глава уряду Володимир Гройсман заявив, що, на його думку, для ухвалення законопроекту про АКС достатньо 2 тижнів, і він має бути ухвалений вже до 1 червня. Того ж дня в Німеччині Президент України Петро Порошенко сказав журналістам, що робота над законопроектом займе, як мінімум, тиждень.

Зараз відомо, що до ухваленого в першому читанні проекту є вже близько 2000 правок від депутатів з усіх фракцій.

У чому проблема?

Запровадження Антикорупційного суду в Україні – пісня довга. Про створення органу, що має останньою «антикорупційною» ланкою із САП та НАБУ, в Україні говорять з весни 2016 року.

Відразу після того, як перед новорічними святами в кінці 2017-го текст законопроекту з’явився на порталі Верховної Ради, він був розкритикований представниками громадський організацій і, що головне, Заходом. Із різкими заявами на адресу проекту виступили МВФ та Світовий банк.

Їхні претензії базувалися в основному на невідповідності зареєстрованого законопроекту рекомендаціям Венеціанської комісії, що були озвучені в жовтні 2017 року.

У своїх висновках ВК акцентувала увагу на безпосередній участі іноземних учасників у доборі антикорупційних суддів. Крім того, суд має розглядати лише справи з юрисдикції НАБУ та САП. Ця норма дозволить новоствореному органу не перевантажуватися і не розпорошуватися в роботі над іншими злочинами. Звісно, вимагалося і не затримувати створення суду.

Ці тези були проігноровані у законопроекті, що з’явився на сайті ВРУ, що, власне, і викликало відповідну реакцію від громадськості та міжнародних партнерів.

Тепер до другого читання до законопроекту мають внести правки, необхідні для приведення документу у відповідність із рекомендаціями Венеціанської комісії.

Що каже Європа?

Не встигли українські владці прибрати новорічну ялинку, як на їхню адресу посипалися повідомлення із Заходу з вимогою виконати зобов’язання перед міжнародними партнерами та переглянути деякі пункти поданого законопроекту.

11 січня в Адміністрацію президента надійшов лист від Міжнародного валютного фонду.

МВФ проінформував, що ухвалення законопроекту в такому вигляді, в якому він поданий, означає порушення країною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.

Фонд вимагав зробити не дорадчою, а вирішальною роль Ради міжнародних експертів. Партнери вимагали допустити до ради не тільки представників міжнародних організацій, але й міжнародних донорів України, і надати Раді право блокувати призначення не доброчесних суддів.

МВФ вимагав від влади не затягувати створення АКС та в листі зазначив, що юрисдикція суду повинна відповідати юрисдикції НАБУ та САП. Відповідно, суд не має завантажуватися іншими справами, не підслідними Національному антикорупційному бюро.

15 січня на адресу Верховної Ради та АП прийшов лист уже від Світового банку. В організації попередили: якщо країна хоче отримати банківських гарантій на 800 мільйонів доларів, законопроект має бути приведений у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії. Пункти вимог збігаються з тим, про що раніше писали в МВФ: підсудність, вимоги до суддів та їхнього відбору. Різниця в тому, що в МВФ вимагали врахування вимог і подання нового законопроекту, у Світову банку – перегляду ключових пунктів.

Врешті, речник ЄС наголосив, що створення АКС у відповідності до зобов’язань України необхідне також для виконання безвізових вимог.

Давід Стулік

«Інфоміст» також звернувся за коментарем до прес-аташе Європейського союзу в Україні Давіда Стуліка.

– Ми маємо великі сподівання, що закон відповідатиме всім рекомендаціям Венеціанської комісії щодо компетенції суду, підбору суддів.

Звичайно, ніхто зараз не говорить про те, що в України буде забрано безвіз. Але одна з вимог, за яких країна отримала безвізовий режим, це ефективна боротьба із корупцією. Якщо вимоги не будуть враховані, то це буде сигнал, що все не зовсім так. Відповідно це буде мати іміджеві втрати, – пояснив він.

Що каже громадськість?

Зареєстрований законопроект відразу наткнувся на критику від авторитетних громадських організацій. У числі таких – «Transparency International», коаліція «Реанімаційний пакет реформ» та «Центр протидії корупції».

За словами юриста організації «Transparency International» Максима Костецького, варіант закону, який був проголосований 1 березня в першому читанні – «компромісний».

– Між фракціями було погоджено, що вони підтримують президентський законопроект, а опісля всі правки будуть внесені до другого читання, – каже Костецький.

Минуло три місяці, а поправки навіть не почали розглядати на комітеті. А їх подано 1929.

Максим Костецький

За словами експерта, є три ключові речі, які треба змінити. Перше – необхідно визначити виняткову підслідність по справах НАБУ. Друге – встановити реалістичні критерії для кандидатів. Ті критерії, що прописані в законопроекті, не дозволяють обрати достатню кількість суддів, бо мало людей цим критеріям відповідають.

Третій момент – участь міжнародних експертів у процесі добору.

– На жаль, є підстави не на 100% вірити органам суддівського врядування, які проводять добір, бо існують ризики, що недоброчесні кандидати потраплять у список. Тому необхідний додатковий фільтр за участі міжнародних експертів. Чи будуть вони мати право вето? Зараз є альтернативні варіанти, і влада проводить перемовини з МВФ щодо того варіанту, який      всіх влаштує, – каже Максим Костецький. – Цього тижня була робоча група, на якій узгодили більшість проблемних моментів по поправках. Вони чекають відповіді по «міжнародниках», що скаже МВФ.

Юрист припускає, що в цілому законопроект постараються проголосувати до кінця червня.

Якщо законопроект так і не буде ухвалено, або ж це буде зроблено без урахування ключових вимог Заходу, наслідки для країни можуть бути максимально невтішними. За словами Максима Костецького, такі ризики великі, оскільки МВФ визначив АКС як ключовий критерій для наступного траншу.

– Якщо ми не отримаємо цей транш від МВФ, то наступні кредитори теж відмовляться з нами працювати. Тоді нам доведеться шукати приватних кредиторів, що будуть позичати хіба під великий відсоток. Найближчі два роки нам треба виплатити 11 мільярдів зовнішнього боргу. Якщо не виплатимо – то оголосимо дефолт. Тобто є чіткий зв’язок між створення АКС і курсом гривні,– підсумовує він.

Як бачимо, тези, озвучені міжнародними партнерами та представниками громадських організацій, у цілому збігаються, тож…

…що кажуть нардепи?

До кінця цього тижня у Верховній Раді триватиме сесія, опісля ще два тижні народні обранці не працюватимуть.

Попри космічну кількість правок, що надійшла від депутатів, у парламенті з оптимізмом дивляться на перспективу ухвалити законопроект в цілому вже до кінця цього тижня.

Зокрема, таку впевненість, суміжну із заявами президента та глави уряду, випромінює Леонід Ємецьперший заступник голови Комітету Ради з питань правової політики і правосуддя.

Депутати, обрані до парламенту від черкаського регіону, також розраховують на швидке голосування за важливий законопроект.

Олег Петренко

Позафракційний народний депутат із Черкас Олег Петренко вважає реальним ухвалення закону про Антикорупційний суд уже до кінця весни.

За його словами, «зелене світло» цьому процесу вже ввімкнено. Близько 2000 правок, що були внесено до проекту закону, вже опрацьовані фахівцями і скоро будуть винесені на розгляд профільного комітету, а згодом – і на розгляд Верховної Ради.

Утім прогнозувати, наскільки ефективним буде орган, нардеп не береться. Адже невідомо, з якими правками його буде ухвалено.

– Невідомо, які з цих 2000 правок буде проголосовано в Парламенті. Кожна з них може суттєво змінити суть закону або взагалі спотворити суть ідеї, що закладалась у цю ініціативу, – говорить Олег Петренко в коментарі кореспонденту сайту «ІнфоМІСТ». – Важливо, наприклад, яким буде зовнішній вплив у процесі конкурсного відбору суддів, тобто чи буде їхній голос лише дорадчим чи навпаки, як цього вимагають міжнародні партнери і МВФ. Крім того, не менш важливим є те, якими будуть повноваження цього суду, чи не розмиються вони, скажімо, справами про наркоторгівлю, адже суд може бути завалений тисячами справ і фізично не матиме часу на розгляд резонансних справ. Про все це можна буде говорити лише тоді, коли буде остаточна редакція.

Нардеп з Черкащини від БПП Сергій Рудик прогнозує, що робота над законопроектом ще займе, як мінімум тиждень:

– Для того, щоб до кінця наступного пленарного тижня ухвалити і обговорити всі правки, за умови, що деякі колеги не будуть просто так само робити, як з попереднім законопроектом, а десь розуміючи, що правка не проходить, скажуть: знімаю… А ми зосередимося на дев’яти ключових правках, які були предметом обговорення, натяків, «наїздів» з боку наших міжнародних партнерів, – заявив Рудик. – Тобто є проста процедура. Ставимо, починаємо обговорення в четвер, в другій половині дня. Теоретично надіємося, що до четверга, можливо, при мобілізації депутатського корпусу, і на наступну п’ятницю у нас є результативне голосування, – каже депутат.

Замість епілогу

З огляду на доволі різку і однозначну позицію щодо Антикорупційного суду в Україні зі сторони Західних партнерів немає сумнівів, що відповідний законопроект таки буде ухвалено. Питання зараз в іншому: коли це відбудеться, та яким, власне, буде той суд.

У такій напруженій ситуації ризики доволі великі. І якщо на певні іміджеві втрати владці готові йти, то покарання гривнею (чи то пак доларом у випадку із траншем) в цій країні точно ніхто не хоче.

Сергій Макаренко

0 коментарів

Залишити відповідь