“Стихійне лихо”: як у Черкасах люди воюють за право порушувати закон

Майже 20 років Черкаси сидять на пороховій бочці. Проблема стихійної торгівлі з року в рік не втрачає актуальності, по суті роблячи своїм заручником міську владу. Керівництво міста, справді, в непростій ситуації.

З одного боку – стабільна незадоволеність пересічних жителів. Не секрет, що нагромадження «торгашів» як на центральних, так і на периферійних вулицях міста вже серйозно набридло. Здається, на Смілянській важко зробити крок, щоб не вступити в імітовані торгові місця з трусами, гумовими черевиками, собаками, книжками й представниками ромської національності. З цим всім безладом однозначно щось треба робити. Але що? Варто владцям, озброївшись поліцією, натякнути, мовляв, «прибирайтесь звідси», як відразу задіюється механізм охлократії. Ображені, “утиснені” владою, торгівці беруть міських керманичів буквально штурмом, що в будь-який момент може перетворитися на повномасштабний вибух.

Наше видання намагається розібратися в багаторічному протистоянні цивілізація vs стихійники і пробує знайти із непростої ситуації вихід, адже, як відомо, він завжди є. Вразі, якщо розв’язання ситуації не буде знайдено найближчим часом, новий етап конфлікту, що розгорівся на початку літа, може перерости у справжню війну.

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову

Протистояння міської влади із стихійниками – тема не нова і тягнеться ще з другої половини 90-х. Тезово охарактеризуємо майже 20-річні перипетії.

Так, протягом 1998 року міська влада спочатку узаконила торгівлю довкола Центрального ринку, дозволивши об’єднанню ринків збирати ринковий збір із торговців, потім заборонила торгівлю у невстановленому місці. Влітку владці закріпили об’єднання ринків за територію довкола Центрального для упорядкування торгівлі.

У наступному році міська влада ухвалює два рішення. Перше – перевести торговців із вул. Гоголя на Центральний ринок. Друге – дозволити Центру дитячої та юнацької творчості збирати ринковий збір із підприємців, що торгують біля ЦДЮТ.

У 2006 році було заборонено торгівлю на території міста Черкаси за межами ринків.

У 2007 році міська рада звинуватила правоохоронців у бездіяльності щодо виконання рішення про заборону торгівлі за межами ринків і подала в суд про визнання бездіяльності незаконною.

У наступному році між органами УМВС та міською радою укладено угоду про примирення та створено постійно діючу спільну робочу групу по припиненню торгівлі у невстановлених місцях.

Свого апогею боротьба сягнула в 2009 році, коли справа дійшла до сутичок між стихійниками та представниками правоохоронних органів в районі перехрестя вулиць Гоголя і Смілянської, в центрі міста.

13487347_1030128150396764_146913731_n
Фото Сергія Кузляєва

У 2010 році вдалося прибрати торгівлю біля ЦДЮТ, але вже починаючи з 2011 року, “стихійники” потроху почали відвойовувати назад території. У підсумку справа дійшла до майже повного “залюднення” і засмічення центру міста в районі вулиць Смілянської та Гоголя.

Новий виток протистояння був неминучим і офіційно стартував 1 червня 2016 року.  Тоді в міськраді на спільній нараді представники влади, поліції, ринків та підприємців проголосили курс на боротьбу із стихійниками, які остаточно заполонили вулиці міста: станом на початок літа в Черкасах зафіксовано 33 місця стихійної торгівлі.
13487474_1030128170396762_119485616_n
На фото – протистояння 2010 року (фото Сергія Кузляєва)

 

Справу вирішили не відкладати в довгий ящик: “стихійників” попросили прибрати свою продукцію із місць, не передбачених для торгівлі. Ситуацію взяли на контроль патрульні поліцейські. Реакція також не змусила на себе чекати. 13 червня невдоволені торгівці перекрили дорогу в районі площі 700-ліття, а через 3 дні паралізували рух транспорту бул. Шевченка в центрі міста, неподалік мерії та облдержадміністрації.

13479317_1805549456347664_188729415_n-1
А це вже наші дні

Вимоги незмінні: у поліції просять залишити їх “у спокої”, у влади – забезпечити місцями для торгівлі. Підприємці говорять, що готові покинути обсиджені роками тротуари, якщо отримають натомість законну площу для торгівлі. Вимоги навіть були оформлені в ультиматум, яким торгівці пригрозили керівництву радикальними діями аж до перевиборів і акцій громадянської непокори.

“Стихійникам” без тротуарів нема що їсти Або “Як казав кіт Матроскін…”

Одним з лідерів натовпу, що 16 червня курсував туди-сюди пішохідним переходом в центрі міста, є Леонід Запорожецьголова Черкаської профспілки підприємців. На фоні інших він виділяється високим зростом та згортком паперів в руці. Запорожець – один із найбільш впливових людей у так званій вуличної торгівлі, до його сфера впливу належить частина “точок” ринку на вулиці Гоголя.

Людей треба цивілізовано перевезти в ті місця, де б було зручно і підприємцям, і вони б не заважали ні владі, ні місту. Необхідно знайти компроміс і створити робочі комісії, від кожного ринку вибрати делегатів, які будуть представляти їхні інтереси. Поки що мова йде про 4 ринки: Хімселище, Південно-Західний район, площа 700-річчя і центр міста. Поки що – зняти поліцію із підприємців, щоб люди залишилися на робочих місцях. Ми тоді все будемо вирішувати в переговорному процесі, – каже підприємець.

13487368_1832715133624016_700578218_n
Леонід Запорожець (ліворуч)

Версія із “зняттям поліції” має вкрай дивний вигляд і схожа скоріше на спробу маніпуляції. Адже патрульні у своїх діях керуються нормами закону, відповідно до статті 160 КУ про адміністративні правопорушення (Торгівля з рук у невстановлених місцях). У поліції вже відреагували на заяви з боку “стихійників”. Правоохоронці наголошують, що закон один для всіх і йти на поступки вони не збираються.

У ході розмови Запорожця з-за спини активно підпримують учасники мітингу, значна частина яких, до речі, або не має відношення до торгівлі, або до Черкас. Свою агресію і вимоги люди пояснюють тим, що через заборону торгівлі “їхні діти вже кілька днів не їдять”, або ж їм самим нема чим “платити за компослуги”.

– Місця повинні бути створені в кожному мікрорайоні. Люди не проти прийти з роботи і купити там, бо в маркетах дорожче, якщо це овочі, риба, мясо, – запевняє невисокий чоловік в окулярах, який представився юристом “стихійників”.

page_1_thumb_largeСеред обурених підприємців і екс-кандидат у депутати від Партії вільних демократів Андрій Ільєв.

– Кожен ринок потребує індивідуального підходу. От 700-річчя – це одне, центр зовсім інше, одним махом не можна щось вирішувати. Треба сідати за стіл і говорити. Якщо люди справді торгують на дорозі і торгують там продуктами харчування, то треба створити відповідні умови і місця, щоб люди могли торгувати. Якщо це ринки, які працюють по 20-25 років, де люди завжди стояли на законних підставах, а потім всі рішення скасували і вирішили розігнати – то це неправильно. Депутати мають по 30 павільйонів, МАФів, а люди стоять по 20 років, не мають права навіть один павільйон взяти… Така соціальна несправедливість. Влада сама штовхає людей… Вони налаштовані агресивно і радикально, – говорить Ільєв.

Серед “ідейних натхненників” мітингу доволі відомі в Черкасах люди: Володимир Матюша та Ростислав Бублієнко. Обидва торгівлею не займаються, але, здається, просто не можуть пропустити захід, якимось чином спрямований проти діючої влади.

13510740_1832715090290687_932453738_n
Матюша та Бублієнко

– Соціальні ринки. Чогось влада для себе зробила офшори. Сьогодні я навіть чую, як в Черкаському районі вони відмивають гроші. Ми вибирали владу, а вона “зажралася” і в нас тут “маліна”, людей просто вважають за лохів. Вчора обіцяють – сьогодні забирають, ви бачте, що з тарифами? – перериваємо розмову і пробуємо повернути Володимира Матюшу в потрібне русло. – Все має бути цивілізовано. Я теж проти, щоб воно було на дорогах. Треба дати альтернативні робочі місця: реприватизація всіх ринків. Це допоможе людям. Хоч мер не хоче, щоб село тут торгувало, навпаки – селяни повинні сюди приїздити і торгувати.

Свою присутність на мітингу Матюша пояснив посиланням на цитату з мультфільму:

– Для мене є різниця купляти в магазині гниле по 100 грн чи брати отут. Я за людьми, знаєте, як казав кіт Матроскін: рєбята, давайте будемо сідать договоряться, – процитував Володимир Матюша.

Ростислав Бублієнко, який активно роздає “стихійникам” поради щодо подальших їхній дій, відволікається, щоб поспілкуватися із журналістом.

– Все дуже легко робиться і забезпечуються. Зняти мораторій по розгону ринків і облаштувати місця там, де вони не будуть заважати людям. Наприклад, на площі 700-річчя достатньо місця, щоб зробити все цивілізовано. Щоб там були прилавки, щоб накрити їх дахом, щоб люди могли спокійно торгувати. Біда в тому, що розганяючи оці ринки, влада не пропонує альтернативи. Цих людей позбавляють мінімального доходу, щоб утримувати свою сім’ю, – каже Бублієнко.

Активіст пропонує залишити торгівців на тротуарах, закріпивши за ними чітко визначені ділянки.

– Я був у багатьох країнах. Там багато ринків стихійних, але влада облаштувала робочі місця. Хто вже вийшов за їхні кордони, отоді вже притягують до адміністративної відповідальності. Тротуар по Смілянській – близько 10 метрів, виділити там метрів 2 під місця, і там буде і вільний прохід, і там можна щось створити в архітектурному плані, – каже Бублієнко.

Зазначимо, що для Ільєва, Матюші та Бублієнка це вже не перша зустріч по одну сторону барикад. Свого часу вони разом з представником партії 5.10 в стінах міськвиконкому журили діючу владу. Тріо зараховують до сфери впливу колишнього міського голови Сергія Одарича.

Влада: перемога над стихійниками як козир в рукаві?

Уже зараз мер розуміє, що коли йому доведеться звітувати перед громадою за виконану роботу, із своєї кишені він зможе дістати потужний козир, який до цього не потрапляв в колоду жодному з очільників міста.

Фраза “я перший, хто упорядкував стихійників“, – додасть Анатолію Васильовичу плюсів в карму не менше за відремонтовані дороги.

Проте поки що до перемоги у війні (якщо вона справді є) з тротуарною торгівлею міському голові далеко. У п’ятницю 17-го і Бондаренко, і Запорожець з Ільєвим виходили з кабінету мера, не приховуючи радості. “Домовились”, – було написано на обличчях. Власне, сам факт консенсусу був потім підтверджений обома сторонами і у вербальній формі.

Згодом виявилось, що компроміс не вартий і паперу, на якому він писався.

Очевидні поступки мерії у вигляді “узаконення” торгівців на площі 700-річчя (виконком ухвалив рішення 21 червня), які асоціювалися скоріше із політикою “крок вперед – два кроки назад”, ніж з обіцяним “протистоянням”, бунтуючих не задовільнили. Схоже, до торгівців прийшов апетит…

prav
вулиця Гоголя

Уже 22 червня “стихійники” скандалили на вулиці Гоголя. Вимоги – все ті ж. Опісля натовп, отримавши ще одного голосистого очільника, власника кількох “алкогольних” МАФів у Черкасах, Олега Лисака, ринув шукати правди в облдержадміністракцію. Там торгівці отримали словесну підпримку від заступників губернатора Сергій Овчаренка та Костянтина Омаргалієва. Хоча по суті ОДА не має повноважень у сфері впорядкування вуличної міської торгівлі.

– Я цілком підтримую рішення міської влади. Однак, на мою думку, діяти треба інакшими методами. Спершу слід спільно із профспілковими організаціями напрацювати «дорожню карту» впорядкування торгівлі й обом сторонам дотримуватися її неухильно. Якщо ми говоримо, що натомість є ось така альтернатива для торговців, переходьте та працюйте, то це вже кінцеве рішення. Бо зараз протестувальників найбільше обурило, що буквально за день пропозиції від міської влади змінювалися по кілька разів, – каже голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко.

По факту розбиратися “стихійникам” треба з владою міською, а остання поки що не виглядає готовою до прийняття непопулярних рішень. У проголошеному курсі на дестихізацію вона непереконлива і непослідовна. За відсутності Бондаренка, його заступники Овчаренко і Шевченко були невпевненими у спілкуванні з натовпом, що увірвався в мерію. А фрази на кшталт “зараз я зателефоную у поліцію і ми поговоримо” взагалі виглядали бажанням просто пошвидше здихатися “торгівців”.

Проте здихатися не вийшло. І на користь нерішучості і, можливо, навіть страху владців перед торгівцями, виглядає той факт, що 13 червня за годинний відрізок паралічу руху центральною вулицею міста, ніхто з мерії до людей не вийшов і наладити діалог не спробував.

За 50 метрів від мітингу тоді вдалося спіймати хіба Геннадія Шевченка, який, здавалося, намагався обійти натовп десятою дорогою.

13474226_1805559416346668_601086880_n

– Приплітають сюди політику і все тому подібне, шантажувати міську владу ніхто не буде. Нікому торгувати “з коліна” ми не дамо. А то, виходить, шо 150 осіб, які навіть не живуть у Черкасах, маніпулюють 300-тисячним містом”, – сказав тоді заступник мера.

До речі, сам міський голова поки що береже мовчання. Свою позицію щодо “стихійників” він востаннє озвучував  у минулу п’ятницю. А з тих пір, як відомо, багато чого відбулося.

–  У Південному-західному районі дирекція ринків вибирає місце і створює відповідні комфортні умови для торгівлі. У районі “Д” є місце для ринку, і наші депутати вже давно хотіли зробити постійнодіючу ярмарку. Індивідуальний підхід у нас до Центрального ринку, ми наразі вивчаємо це питання. Але коли ми починаємо реконструкцію площі біля ЦДЮТ підприємці з розумінням до цього ставляться і підуть звідти. Ніяких стаціонарних місць не буде, ми подивимось, можливо, це будуть розграфлені місця, головне, щоб це мало належний санітарний стан та зовнішній вигляд, – казав Бондаренко.

Юридичних 5 копійок Або Чому “тротуарна” торгівля поза законом

Усі мітингуючі сходяться у своїх вимогах: мовляв, надайте нам місця для легальної торгівлі, і ми підемо з тих, насиджених. Але скажімо відверто: підприємці лукавлять або ж не договорюють. Зрозуміло, що йти, наприклад, із Смілянської вглиб ринків їм невигідно. Одна справа розташовуватися в серці міста і пропонувати свій товар перехожим, порушуючи будь-які принципи конкуренції, а зовсім інша – опинитися серед десятків інших торгівців-конкурентів з таким самим або ж і якіснішим товаром.

Більш бажаним для “ділків” є інший варіант, який не раз лунав із вуст “стихійників”: узаконити їх, лише частково посунувши з тротуарів. Але це по суті буде зміна шила на мило, фактичний “одобрямс” на окупацію прохідної частини міста.

Тим більш “стихійники” лукавлять, коли говорять, що працюють “чисто” і нібито в межах закону.

Насправді стихійна торгівля – пряме адміністративне правопорушення. У місті Черкаси заборона торгівлі в невідведених місцях передбачена правилами благоустрою.  Відповідальність же за порушення цих правил визначається ст.152 КУпАП – штраф від 340 грн до 1360 грн на громадян, а також 850 – 1750 грн на ФОП та посадових осіб.

Ст. 160 КУпАП передбачена також відповідальність за порушення правил торгівлі, але в менших розмірах штрафу, однак з можливою конфіскацією товару. Зокрема, відповідальність за торгівлю продуктовими товарами – від 17-119 грн з конфіскацією або без неї, та за промислові товари від 102 до 255 грн з обов’язковою  конфіскацією.

1111

І в першому, і в другому випадках, відповідно до ст. 255 КуПАП мають право складати протоколи про адмінпорушення інспектори виконкому ЧМР та поліцейські. Інспектори діють на підставі  затвердженого положення про їхню роботу, поліцейські – на підставі ЗУ «Про Національну поліцію».

Черкаський юрист Людмила Бордунос говорить, що розквіт стихійників пов’язаний і з бездіяльністю муніципальних інспекторів.

– На мою думку, логічно було б, щоб інспектори виконкому складали протоколи на стихійних торговців саме за  порушення правил благоустрою та передавали їх на розгляд адміністративної  комісії. У такий спосіб у більшому розмірі наповнюється місцевий бюджет і винні особи притягуються до відповідальності. Однак пік стихійної торгівлі дає підстави вважати, що інспектори неналежним чином виконують свої обов’язки, та протоколи просто не складаються.

12049580_1652238651721215_5843162013768726127_n
Людмила Бордунос

Окрім самого місця дислокації, ключовим для стихійників є фінансовий фактор. Горді заяви про те, як “стихійники”, сплачуючи податки, годують місто, виглядають далекими від правди.

– Будь-яка робота тягне за собою сплату податків та зборів від отриманого доходу. Це аксіома, – коментує нашому виданню Людмила Бордунос. –  Ті ж самі стихійники звертаються за медичною допомогою, яка фінансується з бюджету. Бюджет наповнюють платники податків. У торгівлі – ринки, які з торгівців отримують ринковий збір. Стихійними не платять нікому і нічого.  Від їх виторгу в бюджет не йде ні копійки, в той же час ці люди користуються благами бюджету: стоять на тротуарах, асфальт чи плитка постелені за рахунок добросовісних  платників податків. Вийшовши на пенсію, ці люди будуть отримувати хоч і мінімальну, але пенсію з бюджету, який вони ніколи не наповнювали.

Також не зовсім доцільними є звинувачення на адресу поліції, яка нібито зганяє людей із “робочих місць”.

– Про які «робочі місця» може йти мова? Хіба що, коли це робочі місця найнятих ФОПами людей, для торгівлі їхніми товаром. Звісно, підприємцям  дуже вигідна торгівля на стихійних ринках. Оскільки вони платять лише мінімальний єдиний податок, і більше нічого, маючи непоганий кругооборот в торгівлі. В той час, коли їх конкуренти, які не нехтують буквою закону, додатково платять ще за оренду торгової точки. Але це «робочі місця» з порушенням закону, – обурюється юрист.

Законодавство України забороняє реалізацію м’яса та інших продуктів забою тварин (птиці), що не пройшли ветеренарно-санітарної експертизи. Порядок її проведення затверджений наказом Держветмедицини  від 07.06.2002 № 28.

– Після проходження експертизи на м’ясі ставиться відповідне клеймо й видається довідка. Те ж саме стосується експертизи молока та молочних продуктів. У зв’язку з тим, що на ринках існує контроль проходження ветеринарно-санітарної експертизи, купувати м’ясо та птицю населенню безпечніше на законних ринках, а не у стихійників, які нехтують цією нормою законодавства, ставлячи під загрозу життя та здоров’я своїх покупців. Тим більше, що більшість стихійніків – звичайні перекупи, – завершує пані Людмила.

13480031_1832715116957351_1199139403_n (1)

Говорячи про необхідність дотримання закону, звичайно, не можна не відзначити роботу патрульних поліцейських і в першу чергу їхньогог очільника Вадима Лісничука, який зараз проходить в Черкасах перше повноцінне випробування на міцність. І поки що – проходить однозначно з честю.

Лісничук, що є новою людиною для Черкас, може стати хорошим прикладом характеру і непохитності для міської влади.

“Відразу видно, що він не місцевий”, – під час чергового мітингу 22 червня вигукував  з натовпу чоловік кавказької національності. І цю фразу, мабуть, Лісничуку можна сприймати як комплімент.

Після написаного

Власне, із всього цього можна зробити кілька висновків. По-перше, торгівці, окрім того, що максимально псують своєю присутністю картину міста, ще й порушують закон, а отже, як і всі порушники, повинні бути покараними. По-друге, міська влада, здається, поки що не готова підкріпити проголошений курс рішучими і радикальними діями, по-третє, єдиного варіанту розв’язання напруженої ситуації поки що немає.

Питання “що буде далі?” наразі виглядає риторичним. Якщо міські владці і далі будуть непереконливими, “стихійники”, відчувши слабину опонентів (і підтримку з іншої сторони), можуть зробити свої “мітинги” справою для міста буденною, що звичайно нікого не порадує. У підсумку подібні акції непокори ризикують перерости у щось більше, аж до масових безпорядків, і тоді недавні перекриття дороги здаватимуться квіточками.

13487620_1030131510396428_633456011_n
Фото Сергія Кузляєва

Від такого розвитку подій місто врятує сміливість міських владців і принциповість правоохоронців.

Другий варіант – це вище згадана політика “крок вперед – два кроки назад” із доволі традиційною позицією “догодити всім”: ніби й торгівців на метр посунули, і нікого не образали, і ще й узаконили. Наразі цей варіант виглядає гіршим, адже в такому випадку безпорядкові “ринки” можуть продовжити своє поглинання прохідних (і проїзний) ділянок. Крім всього, такий варіант розвитку подій ще й вкаже на абсолютну неспроможність керівництва міста.

Вкрай важливою в плані відповідей всі на питання повинна стати середа, 29 червня, коли відбудеться спільна нарада з представниками міської, обласної влади, торгівців та поліції. Наразі дивує впевненість “стихійників”, що після цієї наради їм ніби вдасться повернути втрачені за ці два тижні “робочі місця”. Як воно буде насправді, ми дізнаємося уже скоро, але переоцінювати значення цього заходу теж не варто. Крапки у питанні “стихійної” торгівлі ніхто так швидко не поставить. Все тільки починається, і настав час показати владі свої залізні частини тіла.

Сергій Макаренко

3 коментарів

  • | Светлана

    Проживаю в центре города. Год переписываюсь с горисполкомом по поводу торгашей. Вывод:
    1. прошлое Бондаренко сказывается – он трус,
    2. вся незаконная торговля кем – то курируется. Все торгаши платят – инспекторам горисполкома, директору рынка, налоговой и т.д. в зависимости от того, где стоишь,
    3. почти все замы Бондаренко остались еще со времен Волошина, известного сборщика дани с торгашей (именно при нем расцвела незаконная торговля. Торгаши тогда гордо заявляли, что их не уберут, потому, что они платят самому Волошину).
    Ужас, но Черкассы – бывший город-курорт стал городом-помойкой.

    Відповіcти
  • | Світлана

    Я пам”ятаю, яким був Центральний ринок 30-40 років тому.Більшість його території займали торгові прилавки для продуктів. Кожен міг продати сг товари: овочі, фрукти, квіти та інше, і все було свіже, домашнє. Будь-яка людина могла прийти на базар, заплатити містове і продати свій товар. А зараз усі ці місця зайняті кіосками, “бутіками” з одягом та іншими промисловими товарами. А бідній бабці (тітці) ніде подітися зі своїм нещасним пучком цибулі чи букетом квітів. От вона і йде на дорогу, на перехід, на тротуар. Тут же поруч і власники тварин зі своїми мешканцями – бо у місті немає “пташиного ринку”. Зате у нас набудували торгівельних центрів, які стоять напівпорожні, а деякі навіть не відкривають, бо нема орендарів. Пропоную : міському голові домовитися з власниками торгівельних центрів про зниження орендної плати і перевести туди продавців промислових товарів, а звільнені місця на ринках віддати стихійникам з продовольчими товарами, а також створити ринки для тварин та рослин.

    Відповіcти
  • | Ольга

    Спасибо, Сергею Макаренко за объэктивную статью. Хочу добавить, что у тех, кто стоит на улицах и площадях есть места и на рынках. И это перекупщики. Бабушек с пучком петрушки или с килограммом картошки- там очень мало. И налоги они не платят.Они и на рынки(где полно мест) не идут по этой же причине.Там мало того, что надо платить налог, ЕСВ, аренду, так еще и проверяют все контролирующие органы:
    и ветлаборатория, и налоговая и комитет з захисту прав споживачив и пожарники и т.д. А стихию никто не проверяет. И лукавят они, когда говорят, что на рынках нет мест. Это ложь! Есть оборудованные рынки и базы. Они готовы принять тогующих. И какой смысл был в том, что торгующих продуктами питания перевели с улицы Добровольского на площадь 700- летия? Там нет ни туалета, ни ветлаборатории, ни навеса. Жители города! Не покупайте ничего на стихийных рынках.Это просто опасно!!!
    Джерело: infomist.ck.ua
    © infomist.ck.ua так еще и проверяют налог, ЕСВ, аренду

    Відповіcти