Сортування сміття по-європейськи
як готується Черкащина до змін
Із 1 січня українці мають сортувати сміття за видами матеріалів, за придатністю до повторного використання та захоронення.

Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Однак цей пункт лише частково враховує вимоги директив Європейського Союзу у цій сфері.

Позитивним зрушенням називають схвалену Кабміном Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року, яка передбачає скорочення обсягу захоронення відходів і збільшення рівня їхньої переробки, а також роздільний збір побутових відходів.

Згідно зі стратегією, планується запровадити роздільне збирання відходів мінімум у п'яти тисячах населених пунктів та створити 250 центрів збирання відходів споживання. До слова, обласну стратегію вже ухвалили і черкаські депутати.

Втім експерти говорять: чинний закон не створює системи або ж ієрархії поводження з відходами, яка вже давно є в ЄС. Тому «відпершосічневе сортування», яке наробило багато галасу, можна швидше називати декларативним.

Не секрет, що в Україні відсутня і належна інфраструктура для роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів.

Якою є готовність до проєвропейських змін у «сміттєвому напрямку» Черкащини, з'ясовував «ІнфоМІСТ».
Сміттєва готовність Черкащини – у перспективі
На сьогодні в області налічують більше 400 сільських та селищних сміттєзвалищ і 21 міський полігон. Жодне із них не відповідає вимогам екологічної безпеки. Крім того, на жодному з них (за винятком черкаського полігону) не проводиться моніторинг впливу звалища на довкілля.

Більшість полігонів перевантажена, а будівництво нових потребує відведення значних площ земельних ділянок. Впровадження системи роздільного збирання відходів і їхньої комплексної переробки потребує великих капіталовкладень, яких на сьогодні в місцевих бюджетах немає. «Рятівним» кроком може стати хіба залучення коштів державного бюджету та зовнішніх інвестицій.

Роздільне збирання твердих побутових відходів (ТПВ) запроваджено лише в містах Черкаси, Золотоноша, Канів, Сміла, Ватутіне та Умань.

Сортування відходів – на відповідальності кожного українця та органів місцевого самоврядування, наголошує начальник відділу атмосферного повітря, поводження з відходами, природоохоронних програм та моніторингу Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА Олена Рясик. Водночас чиновниця додає: цей процес – поступовий, що і передбачено планом реалізації обласної стратегії розвитку, яку ухвалили на сесії облради 22 грудня 2016-го.

За словами Олени Рясик, минулого року на реалізацію пунктів програми спрямували близько 17 млн грн. Кошти пішли на упорядкування сміттєзвалищ сіл Жашківського та Кам'янського районів, реконструкцію полігону ТПВ у Золотоноші, придбавання нових контейнерів для Драбівського, Канівського, Уманського, Чорнобаївського, Чигиринського, Черкаського районів і ліквідацію стихійних сміттєзвалищ на території Катеринопільського, Черкаського, Корсунь-Шевченківського районів і міста Черкаси.

Крім того, в обласній адміністрації чекають, що на місцях найближчим часом розроблять власні концепції поводження з твердими побутовими відходами, які б відповідали загальнонаціональній стратегії.
«Зелене світло» будівництву сміттєпереробного заводу
У листопаді минулого року Черкаська міська рада з другої спроби проголосувала за проект інвестиційного договору про будівництво заводу з комплексної переробки твердих побутових відходів у Черкасах.

Ідеться про співпрацю з компанією «Еко-Баік». Згідно з проектом договору, міська рада обіцяє віддавати підприємству протягом 25 років усі тверді побутові відходи. Завод збираються збудувати на території колишнього «Хімволокна» (просп. Хіміків, 74). Орієнтовний розмір інвестицій, які будуть залучені «Еко-Баіком» на будівництво і введення в експлуатацію заводу, становить 80 млн доларів.

Локальний партнер іноземного інвестора – підприємство «КООР International UA» ще рік тому підписав із Черкаською ОДА меморандум про співпрацю.

За словами представників компаній, завод буде повністю автономним. Кожного дня тут зможуть за допомогою технології піролізу переробляти до 400 тонн сміття у електроенергію. Прогнозують, що завод зможе давати щодня близько 14 мегаВат електрики.

Будівництво об'єкту займе, за попередніми підрахунками, 1,5 роки.
Затяжне зведення полігону твердих побутових відходів
Крім зведення заводу, в Черкасах мають намір збудувати новий полігон твердих побутових відходів.

Він розташується в адміністративних межах села Руська Поляна, де вже існує полігон для твердих побутових відходів із Черкас. Його було побудовано на початку нового тисячоліття. Починаючи з 2012-2013 років міська влада обласного центру неодноразово заявляла про переповненість полігону.

Орієнтовна вартість робіт – 48,18 млн грн. Роботи з будівництва полігону мають завершитися до 30 листопада 2019 року.

Згідно з технічним завданням, під котлован для ПТВ звільнять ділянку в 2,3 га. При цьому буде викорчувано 378 дерев. На розчищеному місці будуть облаштовані фундаментні плити, водоприймальні колодязі та контрольно-дезінфікуючий бар'єр.

На полігоні також улаштують внутрішні мережі водопроводу та каналізації, опалення, вентиляцію, освітлення, автоматичну пожежну сигналізацію. А ще мають побудують вагову автомобільну з операторською (навантаження до 60 т).

Однак оголошений у вересні минулого року тендер на будівництво полігону побутових відходів у Руській Поляні так і не відбувся. Причина – проблеми з документами усіх учасників торгів. Уже 8 листопада було оголошено новий тендер. Проте і його проведено не було. 2 січня торги знову було скасовано. В обґрунтуванні зазначається, що причина в неприйнятому бюджеті на 2018 рік, тому відсутні необхідні бюджетні призначення.
Сортування сміття по-черкаськи
«Зробіть контейнер, вивеземо і заплатимо», – звертається до черкащан голова правління ТОВ «Черкасивторресурс» Олександр Гавриленко. Він переконаний: найперше для покращення культури поводження з відходами слід проводити роботу із мешканцями будинків, ОСББ, навчальними закладами та медіа.

10 років тому у межах програми «Чисте місто» спільно із міськвиконкомом підприємство придбало контейнери для відходів – окремо для полімерних, металобрухту, скла і макулатури. Оскільки в Черкасах є окремі пункти прийому деяких видів, прижилися і використовуються по сьогодні контейнери для пластикових пляшок.

Стартували із інформаційної кампанії: чіпляли інформаційні таблички, працювали із відділами освіти, національними каналами. Результат дав про себе знати лише після майже 2 років роботи. Підприємство має договори із черкаськими службами чистоти, готові співпрацювати із ОСББ.

Однак є питання у виготовленні нових контейнерів, адже наявних 220 недостатньо. Вартість одного бака – до півтори тисячі гривень. «Черкасивторресурс» готові до витрат, аби лише потім їх використовували за призначенням і наповнювали раціонально.

Далі зібрані пляшки миють, відсортовують за кольорами, відокремлюють етикетку, кришечку і подрібнюють. Вже в Європі із черкаських відходів виготовляють нові товари народного вжитку і технічного призначення.

Додамо, що 80 нових металевих контейнерів для збору побутових відходів загальним об'ємом 1100 літрів з'явилися в арсеналі КП "Черкаської служби чистоти". Загальна вартість сміттєвих баків становить 610 тисяч гривень. Однак про сортування наразі мова не йде.
Як показує і європейська практика, цей бізнес не дуже прибутковий, але тут мова йде не лише про отримання прибутку, а й про екологію. Якщо макулатура розпадеться за місяць, то поліетилен – за 200 років, при цьому скільки виділяється у землю і ґрунтові води… Місто закопує на звалище 50, а то і 60 тонн пляшок. Зараз всі говорять про закон щодо сортування, але ж одного закону мало, треба змінювати свідомість населення. Ми готові укладати договір із ОСББ і платити за сировину, ми вивеземо й заплатимо, а ви натомість зекономите на тому, що будете менше платити тій самій «Службі чистоти» за вивіз сміття.

голова правління ТОВ «Черкасивторресурс» Олександр Гавриленко​
Еколог: «Гроші перетворюються в непотріб…»
Закон про необхідність сортування сміття дуже потрібний. Проте, на жаль, найближчим часом він не зможе коректно працювати, – вважає завідувач кафедри екології Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло.

У цьому він вбачає кілька причин
:
Більшість людей в Україні не знають про існування такого закону та необхідність викидати сміття по-іншому.
У Німеччині свого часу було витрачено мільйони євро на інформаційну кампанію, яка дозволила за короткий час підготувати людей. Зараз це одна з країн, яку ставлять у приклад у цьому питанні. Багато українців уже й нині готові збирати сміття у різні ємності, проте є одна дуже важлива проблема: куди його потім нести?
Відсутність баків для розділеного сміття.
Більшість міст України не готові технічно приймати від населення відсортоване сміття. У багатьох країнах баки для різного типу відходів фарбують у різний колір, відповідно до типу сміття: паперу, пластику, скла, харчових відходів тощо. Але навіть якби комунальники швидко пофарбували баки – є наступна проблема.
Відсутність сміттєпереробних заводів.
Було б великою дурістю безвідповідально сортувати сміття по різних пакетах/баках, а потім зсипати все в одну машину і вивезти на спеціалізований полігон чи спалити все разом. Сміття – дуже цінна сировина для подальшої переробки. Пластик і папір можна переробляти по кілька разів, а скло – взагалі безкінечно. Попри те, що закон «Про відходи» писався ще у 1998 році, кілька разів змінювався і тепер набув вигляду, близького до європейських підходів, Україна так і не підготувалася до повного циклу переробки побутових відходів.
Зараз сміття викидається на призначені для цього полігони-сміттєзвалища (у кращому разі), які нерідко переповнені у кілька разів, а в багатьох селах – у найближчий яр. При цьому на одну купу висипаються гнила картопля й консервні банки, пляшки з-під кока-коли й горілки, старі чоботи й книжки, батарейки й ртутні термометри. Мало того, що гроші перетворюються в непотріб – все це потрапляє у ґрунт і воду, отруюючи дику природу і саму людину

завідувач кафедри екології Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло
Натомість еколог наголошує на очевидних перевагах сортування відходів. Роздільне збирання та переробка дозволить:

а) зменшити тиск на навколишнє середовище (бо те, на чому заробляють гроші, завжди перестає валятися під ногами). Це хоч трохи зменшить смертність і муки тварин від людських відходів, поліпшить привабливість ландшафтів, а в багатьох випадках – якість ґрунтів та водойм;

б) дуже непогано заробляти: на світових біржах активно торгують відсортованим пластиком чи папером; органічні відходи допомагають удобрювати ґрунт, горючі відходи можна спалити і отримати теплову й електричну енергію (сам не прихильник такого, але такий варіант використання сміття існує, часто навіть у досить розвинених країнах);

в) виконати свої обіцянки перед цивілізованим світом (може, для когось це слабкий аргумент, але не хочеться ж бути країною-брехуном);

г) підвищити відповідальність людей за свої дії (як свідчить досвід, сортуючи сміття, люди цікавляться й іншими екологічними проблемами і стають значно свідомішими й у інших питаннях ставлення до природи).
Любомира Тимощук
Юрист, експерт МБО "Екологія-Право-Людина" з правових питань
П. і ч.1 ст. 32 ЗУ "Про відходи" звучить так: "з 1 січня 2018 р. захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів забороняється".

Тобто відходи, які підлягають вторинній переробці (скло, папір, пластмаса та ін.) повинні збиратися окремо, змішані відходи досортовуватися на сміттєсортувальних лініях та передаватися на переробку.

Слід зазначити, що обов'язок по роздільному збиранню побутових відходів не є новим. Так, ще у 2012 році ЗУ "Про відходи" було доповнено нормою, яка звучить так: "Суб'єкти господарювання, які у встановленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання".

Таким чином, обов'язок по роздільному збору побутових відходів діє вже 5 років (проте, за даними Мінрегіонбуду, станом на 2016 рік роздільне збирання побутових відходів впроваджено в 575 населених пунктах з близько 30 тис).

Що стосується норми, яка набула чинності 1 січня 2018 року, то вона зобов'язує не сортувати сміття, а забороняє відправляти на сміттєзвалище ті відходи, які не пройшли попередню переробку.
В Україні немає достатніх потужностей для реалізації в повній мірі заборони захоронення неперероблених побутових відходів
За даними 2016 року, в Україні наявні лише 22 сортувальні лінії. Крім того, здійснює роботу один сміттєспалювальний завод. В результаті, у 2016 році лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на перероблення. Більша ж частина всіх відходів потрапила на сміттєзвалища.

Це свідчить про те, що в Україні немає достатніх потужностей для реалізації в повній мірі заборони захоронення неперероблених побутових відходів. Тож тут проблема більше не у відсутності постанов із переліком і послідовністю операцій (зрештою, в Україні діє Методика роздільного збирання побутових відходів, затверджена наказом Мінрегіонбуду від 01.08.2011 року), а у бажанні і спроможності влади формувати європейську систему поводження з відходами, забезпечивши для цього належну інфраструктуру та логістику роздільного збору відходів.

Є питання, чи не є ця норма мертвою, тобто чи застосовується вона?

Про це можна буде сказати згодом, переконана експерт, коли будуть відомі конкретні цифри переробки відходів та кількості захоронення, але позитивні зрушення в будь якому разі є.

Створити сучасну європейську систему походження з відходами Україна має за допомогою Угоди про асоціацію з ЄС. А саме – перенести до українського законодавства положення відповідних директив Євросоюзу. Втому числі ухвалити новий базовий закон про відходи. Зробити це Україна мала би ще до 1 листопада 2017 року.

Отож в активі на сьогодні лише нова Стратегія поводження з відходами. Згідно з нею, до листопада 2019 року повинні бути розроблені плани управління відходами. Тож Україні поки що залишається дивуватися з того, як ефективно дають сміттю раду в країнах Євросоюзу.