Скандали, економія й прозорість. Як реформування держзакупівель відобразилося на Черкасах (інфографіка)

25.04.2018, 14:06

Системі «Прозорро» живеться в Черкасах непросто, в принципі, як і більшості місцевих жителів. Майже два роки тому, 15 травня, здавалося б, міськрада зробила крок до прозорості: була ухвалена дія системи електронних закупівель для допорогових сум. У сумі з роботою «Прозорро» для «надпорогових» робіт, товарів та послуг, яка мала розпочатися по всій країні влітку 2016-го року, це мало звести до мінімуму можливість «пиляти» в ручному режимі рекордні місцеві бюджеті, сформовані фінансовою децентралізацією.

Та не може все бути так просто в Черкасах, а тому через півроку рада включила «задню» і несподівано скасувала допороги. До них в місті не змогли повернутися до цих пір.

Так склалося, що саме в Черкасах впровадження та й загалом існування «Прозорро» обросло численними скандалами та судами. Проте в цьому випадку рівень спровокованої системою суспільної активності вказує в тому числі на те, що для усталених бюджетних схем вона дійсно небезпечна.

Найкращі докази цієї «небезпеки» – економія коштів платників податків та інформаційні відкриття, що стали можливими саме завдяки дії системи.

Хоч певний результат помітний вже зараз, історія з «Прозорро» в Черкасах поки далека від фінальної крапки, місцеві ділки намагаютсья ставити свої розділові знаки.

Як впроваджувалося «Прозорро» в Черкасах та які перемоги із собою принесло, – в матеріалі видання «ІнфоМІСТ».

Європейський підтекст

За словами менеджера проектів ProZorro Наталії Сад, останні 8 років законодавство про публічні закупівлі постійно змінювалося. До Закону про держзакупівлі 2010-го року і до його заміни новою редакцією у 2014-му вносили правки більше 20 разів, умовно – щодвамісяці, причому на практиці він не відповідав законодавству Євросоюзу щодо закупівель.

– Новий Закон України «Про публічні закупівлі» 2015-го року, який докорінно змінив їх проведення, перевівши із паперового в електронний формат, став «продуктом» гармонізації українського законодавства із регуляторними правилами ЄС.  Пізніше, у лютому 2016 року, на виконання Угоди про асоціацію Кабмін розробив Стратегію реформування публічних закупівель («дорожню карту») на 2016-2022 роки, – розповідає вона.

Серед ключових норм та положень Європейського Союзу, які Україні вдалося адаптувати натепер, пані Сад виокремлює такі: інтеграція з основними реєстрами та автоматичний обмін даними з Єдиним державним реєстром, Міністерством внутрішніх справ та Державною фіскальною службою, старт портал Dozorro для моніторингу закупівель, приєднання України до Угоди СОТ про державні закупівлі.

 (Не)Прозорра епопея. Як в Черкасах з боєм впроваджували систему і намагалися виграти час

Черкаси, мабуть, не були б Черкасами, якби хоч якийсь суспільно важливий процес пройшов тут тихо і гладко. Будь то вибори, ухвалення бюджету чи, власне, затвердження дії системи «Прозорро». У місті на Дніпрі все народжується болісно і в муках.

У кінці 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон про публічні закупівлі. Головна ціль відходу від паперових тендерів – зробити процес закупівель більш прозорим і конкурентним. Ще одна мета – відкрити доступ українським компаніям до ринку держзакупівель Євросоюзу.

Протягом 2016 року повний перехід на електронну систему публічних закупівель мав відбутися для замовників з усіх куточків країни, зокрема, звичайно, і в Черкасах.

У нашому місті вперше проект рішення щодо впровадження в місті системи електронних закупівель було внесено на голосування міськради 31 березня 2016-го року. Однак «молода» рада, яка на той час ще не встигла в такому складі пропрацювати і півроку, з тріском це питання провалила: лише 14 «за» і проект пішов на доопрацювання.

Дубль два для міськради мав настати 5 травня, але замість свята демократії, рада отримала ганьбу. Сесійне засідання того дня було фактично зірване, а питання вирішили «допрацьовувати» далі.

Акція на підтримку “Prozorro” у Черкасах 5 травня 2016 рок

Врешті 15 травня компромісу все ж було досягнуто. Відразу 34 голоси «за» і в місті впроваджено здійснювати через «Прозорро» закупівлю товарів і послуг на суму вище 30 тис. грн, робіт – від 100 тис. грн.

В основі компромісу між громадським сектором та міською владою став пункт про відтермінування початку торгів на 30 робочих днів. Тобто використання «Прозорро» для допорогів ставало обов’язковим аж із 30 червня 2016 року.

Від початку необхідність ґрунтувалася нібито на підготовці чиновників до впровадження системи, однак цифри згодом показали зовсім інше. Як виявилося, розпорядники коштів вирішили час даремно не втрачати і пиляти рекордний бюджет розвитку (а це загалом 360 мільйонів) з особливим завзяттям.

Так, напередодні 30 червня, було оформлено більше сотні договорів з підрядниками. Наприклад, лише департамент ЖКК уклав 66 угод на ремонт доріг на 6 млн грн, 63 угоди укладені «Черкаситеплокомуненерго», міські освітяни уклали 7 угод на більш ніж 1,5 млн грн.

29 липня, у переддень переходу всіх закупівель в електронну форму, у мерії повторили фокус. Було оголошено 20 тендерів на більш ніж 300 млн грн, що мали вступити в дію в 2017-2019 роках. Вони стосувалися капремонтів вулиць, закупівлі ліків, харчування, перевезення, прибирання і підмітання вулиць та навіть прибирання шкільних та офісних приміщень.

Правда, частина з них опісля таки були скасовані. Зокрема, відмінено тендер на харчування дітей у садочках (205 млн грн), перевезення пасажирів для лікувальних закладів (3 мільйони гривень) і майже легендарний тендер на прибирання офісних і шкільних приміщень (29 млн грн). Також не відбулися торги на прибирання і підмітання вулиць (21 млн. грн).

Радіти рано: боротьба триває!

Як виявилося, у 2016 році ставити крапку в історії з «Прозорро» було ще зарано.

У листопаді депутати через формальні причини фактично скасували своє ж рішення щодо дії системи для допорогів у місті. Правда, тоді свої дії депутати найменували «призупиненням». Як голосували народні обранці, можна побачити ТУТ. Голоси дали фракції БПП, «Батьківщина», «Укроп», ПВД та «Черкащани». (Волею долі, через півроку ці фракції, що тоді демонстрували єдність, пересваряться та опиняться по різні сторони барикад – ред.)

Лише за наступний, «непрозорий» місяць мерія встигла укласти 47 прямих договорів, у ручному режимі розподіливши 7 мільйонів бюджетних гривень.

Акція на дітримку Prozorro під стінами міськради 1 грудня 2016 року

Дещо нелогічне рішення ради викликало суттєвий резонанс в місті. У грудні активісти обклеювали чиновницькі кабінети «хабарменами», вручали тодішньому секретарю ради Радуцькому «золоту лопату», та, що головне – звернулися в суд.

Театр абсурду продовжився, коли мер, який голосував за так зване призупинення, паралельно своїм розпорядженням «радив» чиновникам використовувати «Prozorro» для закупівель, а згаданий вище Радуцький та голова тендерного комітету Барабоха пояснювали, що відсутність «Прозорро» позитивно вплине на місто.

Врешті 25 січня уже 2017 року Бондаренко підписав розпорядження «Про рекомендацію щодо застосування системи електронних державних закупівель ProZorro» строком на 2 місяці. Подібне рішення було скоріше позитивним піар-ходом, що був необхідний міський владі на фоні скандалу із забудовою Соснівки.

Уже 8 лютого Соснівський райсуд Черкас встановив незаконність рішення міськради про призупинення дії допорогів для закупівлі в системі “Прозорро”.

Двері кабінету міського голови після резонасного рішення міськради про призупинення Prozorro для допорогів

З тих пір пройшло більше року, але ситуація з допорогами досі не вирішена, а отже, мінімізувати ризики «розпилу» бюджетних коштів через дроблення сум поки що уникнути не вдається.

Зараз планується початок регуляторної процедури для акту щодо запровадження обов’язкової процедури здійснення допорогових закупівель через електронну систему «Prozorro». Проект рішення зареєстрований і після проходження 20 днів з часу реєстрації буде внесений на голосування міської ради. Отже, як часто говорять в Черкасах, «боротьба триває».

Станом же на сьогодні в Черкасах здійснюються закупівлі товарів від 200 тис. грн та робіт від 1.5 млн грн через систему «Прозорро», як це передбачено законом.

ЦЗО розбрату: місцеві непорозуміння між замовниками і казною з наслідками для бюджету

Ще родзинка в парі Черкаси і «Прозорро» міститься в малозрозумілий абревіатурі ЦЗО.

Центральна закупівельна організація (далі – ЦЗО) створена в Черкасах рішенням виконкому від 16 серпня 2016 року. По суті таким чином було реорганізовано Єдиний тендерний комітет, оскільки в законі про публічні закупівлі загалом немає поняття «ЄТК». Центральна закупівельна організація була покликана здійснювати закупівлі для всіх розпорядників коштів міського бюджету.

– У серпні-вересні 2017 року у черкаське управління Державної казначейської служби прийшла перевірка. За її результатами, казначейство було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оскільки під час реєстрування договорів не перевірялося: замовник провів торги чи ні, – пояснює нашому виданню юристка, заступниця міського голови Черкас Людмила Бордунос. – На якій позиції стоїть казначейство: у законі написано, що рішення про створення ЦЗО ухвалює орган місцевого самоврядування, порядок його роботи визначається Кабміном. При цьому до сьогодні Кабінет міністрів не визначив порядок роботи ЦЗО. Тобто не передбачено яким чином вони працюють.

Вона додає, що у Кабміні були пілотні проекти щодо створення і порядку роботи ЦЗО, але їхня дія була обмежена конкретними містами і конкретними закупівельниками.

22 вересня  2017 року виконком своїм рішенням припинив роботу ЦЗО. Замовники зобов’язалися створювати свої тендерні комітети і проводити торги. ЦЗО ж повинна закінчити вже розпочаті нею процедури.

Щодо Державної казначейської служби, то після загаданої перевірки, нею по суті не визнаються закупівлі, проведені черкаською ЦЗО.

Із жовтня минулого року ДКСУ відмовляє у реєстрації бюджетних зобов’язань по договорах, укладених в результаті таких закупівель. З подібною проблемою зіткнулися всі розпорядники коштів у Черкасах, що укладали договори із серпня 2016-го до осені 2017-го року.

Як повідомила в коментарі кореспонденту сайту «Інфоміст» начальниця Управління ДКСУ у Черкасах Олена Буслова, казначейство перед реєстрацією зобов’язань перевіряє інформацію про проведену ними процедуру закупівлі. Через функціонування в ЦЗО виконання цієї норми унеможливлювалося.

– Кожен замовник в управлінні міської ради з 1 серпня 2016 року мав самостійно здійснювати закупівлі. Проте цього зроблено не було. До самих казначеїв, що реєстрували угоди, укладені за результатом закупівель, здійснених Єдиним тендерним комітетом, було застосовано заходи дисциплінарного характеру, – пояснила вона.

До прикладу, у кінці 2017 року казначейство відмовилося реєструвати бюджетні зобов’язання за договорами КП «Міськсвітло» з підрядними організаціями та попередило його про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Комунальники звернулися в суд і останній став на їхній бік. Черкаський окружний суд в кінці 2017-го року задовольнив позов «Міськсвітла» та зобов’язав казначеїв зареєструвати бюджетні зобов’язання за договором. Нині справа вже касаційній інстанції.

Опісля з аналогічною скаргою в суд звернулися у департаменті соцполітики Черкаської міськради. У грудні суд задовольнив і цей позов.

Людмила Бордунос розповідає, що в місті виникла величезна проблема фактично із всіма тендерними договорами, що були проведені ЦЗО.

– Договори є чинними. Підрядники зобов’язані виконувати договір, але при цьому вони розуміють, що оплату вони зможуть отримати лише через суд, коли буде рішення про стягнення грошей за фактично виконаним договором. Або коли замовник піде шляхом адміністративного процесу і зобов’яже казну зареєструвати договір. Але при цьому у господарських судів дуже великий судовий збір, який потім повинен підряднику компенсувати департамент. Проблема таких судів – додаткове навантаження на міський бюджет, – зазначає вона.

Тобто хоч ЦЗО в Черкасах вже ліквідована, плоди її роботи у вигляді непорозуміння з казначейством місто пожинає досі. Причому страждає від цього міський бюджет.

Економія, зручність, результат: «прозоррі» перемоги на Черкащині

Черкаська міськрада що є сил прочулася імплементації нововведень на місцевому рівні. Мабуть, саме цей опір, який переніс дискусії щодо впровадження «Прозорро» із сесійної зали в площину кулуарів, а потім і в судову інстанцію, є найкращою ілюстрацією значущості цієї електронної системи.

Зараз відкинемо весь ореол скандальності навколо впровадження системи і спробуємо розглянути її переваги, які вже вдалося відчути за час роботи, на конкретних прикладах.

Економія коштів платників податків – найбільш очевидний плюс роботи системи і момент, який не потребує обговорення. Так, за даними облдержадміністрації, лише протягом 2017 року завдяки застосуванню «Прозорро» в області вдалося зекономити 212 мільйонів гривень (в середньому – 13%).

Водночас у Черкасах завдяки «Prozorro» вдалося зекономити близько 47 мільйонів гривень (див. інфографіку).

«Прозорість» і зручність у користування. Незручний і огрядний вісник держзакупівель канув в Лету. Натомість сайт prozorro.gov.ua забезпечив максимальну доступність до будь-якої інформації, пов’язаної з проведенням торгів. Крім того, інтерфейс дозволив отримати по суті будь-які відомості легко і просто.

Пішовши таким шляхом, журналістам та активістам вдалося вивідати чимало цікавої інформації, що раніше таїлася за сімома замками бюрократії.

Так, завдяки «Prozorro», вдалося дізнатися про плани на коштовний ремонт спортивної зали черкаської школи № 34, очікуваною вартістю в 12,7 млн грн. Родзинкою цього проекту мала стати підлога. Її облаштування один з учасників оцінив у 3,5 млн грн.

У ТД від департаменту освіти прописали особливі вимоги до спортивного паркету із лаговою системою поглинання удару та волого ізолюючого підложкою. Крім того, учасники мали надати в підтвердження сертифікат Міжнародної федерації баскетболу FIBA першого рівня. Доволі серйозні речі як для шкільного спортзалу.

Чим закінчиться ця історія, поки що незрозуміло. Із переможцем аукціону було підписано договір. Проте за давньою черкаською традицією питання вирішили «довивчити». Принаймні так заявив міський голова.

Ще одна «прозора» історія заведе нас в райцентр на Лівобережжі. Моніторинг виданням «Наші гроші» цін на закупівлю солі для зимового посипання доріг виявив, що в кінці 2016-го у Золотоноші технічку сіль купляють по цінам найдорожчим в Україні. До речі, в ціновому ТОПі опинилися також смілянські та черкаські комунальники.

Золотоніські чиновники за словом в кишеню не полізли і дістали з рукава традиційну відмовку, мовляв, то все не сіль, а «спрямована інформаційна кампанія» проти потужних господарників.

Зазначимо, що в лютому 2017-го року у Золотоноші купили аналогічну кількість солі за все тією ж ціною (1,85 тис. грн за тонну). Знову ж таки прямою угодою, але вже в іншого підрядника. Ціна знову значно вища, ніж в обласному центрі (у Черкасах цього річ готові 1,63 тис. грн\тонна). Отже, система виконала свою функцію джерела інформації. Залишається чекати реакції від правоохоронців.

 – «Прозорість» і результат. Трохи уважності, логічного мислення та вміння користуватися Інтернетом допомагають ЗМІ реально впливати на процеси у Черкаській області.

Саме таким чином вдалося «збити» нашумілу ідею із придбанням люксового авто для автопарку Черкаської облради.

Фото з інтернету

Умови ТД були прописані замовником під придбання крутого Infiniti Q70 із аудіо системою вищого класу, підігрівом руля і тому подібними речами, без яких навряд змогли би обійтися державні мужі. Орієнтовна вартість такого задоволення – 1,4 млн грн.

Проте після серйозного суспільного резонансу, спровокованого насамперед матеріалами в ЗМІ, замовник відмінив торги, посилаючись на скорочення видатків з бюджету.

Завдяки «Prozorro» вдалося дізнатися, що створення так званого «Прозорого офісу» в Черкасах планують провести по-багатому. Інакше, як пояснити внесену в техзавдання венеціанську декоративну штукатурку. Вартість суміші «Рафаело Декор Стукко» цілком могло заважити на 3 млн грн, при загальній вартості робіт у 59 мільйонів гривень. Врешті тендер не відбувся: пропозиції всіх учасників були відхилені. Наскільки відомо, зараз його будівництво в Черкасах не планується.

Фото з інтернету

Наразі ще ряд схожих історій чекають свого логічного продовження. Поки що немає реакції правоохоронців на розіграш тендеру фірмами із спільними менеджерами і номерами телефонів, чи то схеми, яку другий рік поспіль успішно «юзають» черкаські комунальники. На жаль, реєструвати кримінальні провадження та проводити досудове слідство електронна система поки що не може.

На жаль, реєструвати кримінальні провадження та проводити досудове слідство електронна система поки що не може.

Роман Ганзевич

Роман Ганзевич – один з черкаських активістів, який від початку був в числі поборників «Prozorro».

– Система електронних закупівель – це один із маркерів розвитку економіки України. Її запровадження – одна із перемог активістів Революції Гідності. Система – це інструмент, що дозволяє економити кошти. Є один нюанс – замовник має бути чесним. Але в нас, на жаль, багато замовників, які намагаються обійти систему. На жаль, не було потрібного «тиску» згори на розпорядників коштів, що змусив би максимально використовувати систему.

Напрацьовано багато зауважень до системи. Так, звісно, вона не ідеальна і має недоліки. Але вона дозволяє бачити хід грошових потоків, – резюмує він.

Артур Чемирис

Екс-регіональний координатор «Prozorro» Артур Чемирис вважає, що найбільшим досягненням реформи якраз і є публічність і відкритість процедур.

– Не знаю, чи ставилось саме це за основну ціль, але поки результат цілковито досягнутий лише у цьому напрямку. Будь-який користувач з мінімальним рівнем умінь та навичок користування ПК може дізнатися будь-яку інформацію про ті чи інші закупівлі на всіх стадіях.

У відкритому доступі неймовірний масив інформації, корисної для аналізу і фаховими закупівельникам, і журналістами. На жаль, єдині хто поки що слабо використовує «Прозорро» за прямим професійним покликом – це правоохоронці, але це інша історія, – зазначає Чемирис.

Замість епілогу

На місцях «Прозорро» активно піддається критиці. Мовляв, система не може побороти корупцію. Подібні посили зумовлені або завищеними очікуваннями від результатів роботи «Прозорро», або й взагалі неправильним трактуванням її призначення.

Недоліки в роботі є, і вони аналізуються з надією на подальше усунення, але безпосередньо система і не повинна «побороти корупцію». «Прозорро» – не панацея для нашого суспільства. Електронній системі за рік-два не під силу подолати те, що роками засідало в людському мозку. Проте вона – це суттєвий крок в сторону гласності та прозорості.

При вмілому використанні електронна система держзакупівель – це місток для інформації від запилених паперів у чиновницьких шухлядах – до світла публічного простору.

«Прозорро» – це зручний та легкий доступ до тендерної документації, пропозицій учасників та ходу самих торгів. Уважні очі активістів та журналістів можуть трансформуватися десятки всеможливих задокументованих «дрібниць» у готові схеми: прописані дискримінаційні умови, несправедливо відхилені пропозиції на торгах, пов’язані між собою учасники, завищені ціни тощо, – список можна продовжувати.

Уже далі, коли подібні речі потрапляють із шухляд можновладців у публічну площину – за справу повинні братися відповідні правоохоронні органи.

Вони ж, разом із представниками місцевої влади, повинні працювати і з ділками, що вміло користуються щілинами у законодавстві. Адже електронна система – це добре, але людський фактор ніхто не відміняв.

Сергій Макаренко

0 коментарів

Залишити відповідь