“Розвиток територій не має бути хаотичним”, – Ярослав Березань про “заманювання” інвесторів та об’єднання громад (інтерв’ю)

11.01.2017, 12:24

Наприкінці минулого року, 27 грудня, у Черкасах відбувся довгоочікуваний конкурс на зайняття посади керівника нової структури – Агенції регіонального розвитку області. Вона покликана допомагати громадам на місцях розвивати свої території. На посаду директора був аж 61 претендент. Однак зрештою очільника обрано так і не було. Натомість конкурсна комісія обрала заступника директора – відомого в Черкасах активіста ГО “Промолодь” Івана Подоляна.

Чому конкурс не вдався та як агенція працюватиме без керівника – в інтерв’ю кореспонденту сайту “ІнфоМІСТ” розповів заступник голови Черкаської облдержадміністрації Ярослав Березань.

– Чому конкурсній комісії не вдалося дійти згоди в питанні обрання керівника Агенції регіонального розвитку?

– Була досить складна процедура відбору. Перед знайомством кандидатів із наглядовою радою агенції всіх оцінювала спеціальна комісія HR-менеджерів. Окрім експертів зі столиці, там була і представниця Стокгольма (Швеція) Анастасія Некрасова. Вони переглянули всі резюме, мотиваційні листи і обрали вісьмох кандидатів. Опісля відбулося тестування, і їх запросили на співбесіду. За результатами якої команда експертів і надала свої пропозиції.

За результатами тестування найліпше підійшов Іван Подолян. Він набрав найбільше голосів наглядової ради. Але щоб стати керівником, їх не вистачило. Під час обговорення ми дійшли висновку, що не можемо взяти Івана Подоляна на посаду керівника. Йому було запропоновано бути заступником із випробувальним терміном на три місяці. Найближчим часом буде сформульовано чітке завдання йому на цей час, а також те, що ми самі маємо зробити. Тому що є організаційні питання, серед яких – приміщення для агенції.

Далі вже за підсумками його роботи буде ухвалено рішення. Поки що до 15 лютого продовжено конкурс на пошук керівника.

Якби трьох кандидатів в одне зліпити, був би ідеальний керівник Агенції регіонального розвитку

– 61 претендент на посаду керівника – це багато чи мало?

– У нас тут питання не кількості, а якості. Якісно було дуже мало гідних кандидатів. Ті, які б справді виконали функції, покладені на Агенцію регіонального розвитку.

– Чи були ще, на Вашу думку, гідні кандидати на посаду керівника, окрім Івана Подоляна?

– Мою увагу привернули Анатолій Депутат та Олег Білан. Якби їх трьох в одне зліпити, був би ідеальний керівник.

– Можете назвати переваги кожного з озвучених претендентів?

– Один може добре спілкуватися із громадою у плані підготовки, навчання. Інший добре розуміє механізм підготовки документів для отримання фінансування. А третій добре розуміє саму грантову систему.

Наше ключове питання було “Якою ви бачите Черкащину у 2020 році?”. Кожен бачив її по-різному, класно, але вузько – там, де він розуміється. Один бачить гарну інфраструктуру, але й слова не сказав про людей. Інший сказав про людей, але нічого про саму розбудову області. Третій сказав класно, що працюємо з грантами, але нічого не сказав ані про бізнес, ані про людей.

Основний споживач послуг агенції – це люди. Ключове завдання – пояснити людям, що треба зробити, щоб бізнесмен прийшов у місто чи село для роботи там.

Згідно з податковим законодавством 2016 року, акцизний податок ішов одразу (5%) у бюджет об’єднаної територіальної громади. Голова однієї громади замучив усіх, шукав місце для виділення землі і просив контакти великих мереж заправок, щоб їм запропонувати там побудуватися. Бо він розумів, що 3-4 млн одразу потраплятимуть у бюджет.

Ярослав Березань
Ярослав Березань

– Хто буде на час продовження конкурсу виконувати обов’язки директора Агенції регіонального розвитку? Як і раніше, це буде президент “Української бізнес-асоціації” Володимир Чеповий?

– Так, поки що в. о. керівника буде Володимир Чеповий.

Що стосується Івана Подоляна, в нього буде завдання, дуже важливе для реалізації в Черкаській області.

– Що це за завдання?

– У деталях розповім після стадії обговорення. Якщо коротко: треба зробити так, щоб усе, що відбувається в області, було в межах, як мінімум, Стратегії розвитку Черкащини. Щоб це не відбувалося хаотично.

Мені імпонує цьогорічний підхід до фінансування проектів із Фонду регіонального розвитку. Зараз уже відходять категорично від фінансування таких проектів, як заміна вікон, ремонт даху, заміна котла… Натомість більше кошти спрямовуватимуться на розвиткові проекти, які охоплять найбільшу кількість населення.

Більшість проектів 2016 року цього року б уже не пройшли. Зараз уже чітко прописані правила гри: кількість населення, яку має бути охоплено, пріоритет об’єднаним громадам, пріоритет співпраці громад.

Кожен проект оцінюється по балах. Це приклад державної політики, коли просто так гроші не даватимуть витрачати.

Якщо ти хочеш зробити якусь модернізацію по енергоносіях, це має бути лише комплексний проект: дах, вікна, стіни, стеля, котел тощо. Пріоритетно: все, що відбувається в області, проекти, має відповідати Стратегії розвитку.

У нас населені пункти фактично не мають власних стратегій розвитку. Вона є лише в Білозір’ї.

– Тобто ремонт театру цьогоріч із Фонду регіонального розвитку профінансовано не буде?

– Він 100% буде профінансований. Тому що, за правилами Фонду регіонального розвитку, якщо цей проект фінансувався у 2016 року, і одразу було закладено, що він – на два роки, то обов’язково буде фінансуватися у 2017 році. Весь проект уже в Києві, він погоджений. З урахуванням того, що використати кошти повністю у 2016 році не вийшло, можливо, буде відкореговано суму.

– Повертаючись до Агенції регіонального розвитку, чи зможе Іван Подолян стати керівником за результатами тримісячної роботи? 

– У будь-якому разі буде конкурс. Він може подати знову документи, можливо, по-іншому зацікавити комісію.

Конкурс на заміщення посади керівника Агенції регіонального розвитку оголошували у столичному "Укрінформі"
Конкурс на заміщення посади керівника Агенції регіонального розвитку оголошували у столичному “Укрінформі

– Чи працює вже зараз Агенція регіонального розвитку?

– Робота має розпочатися наприкінці січня. По-перше, не було керівника. По-друге, не було команди.

Зараз одночасно із керівником було оголошено конкурс на посади експертів. Ми хочемо набрати справді фахівців. Зарплатна мотивація передбачена.

– Хто буде платити зарплату, до речі?

– У співзасновниках Агенції є представники бізнесу. Є домовленість, що частину затрат буде на себе брати бізнес. Думаю, для офісу використовуватиметься комунальне майно.

Єдине, що оплатив бюджет, – купівля комп’ютерної техніки. Але це те, що може в будь-який момент повернутися назад.

– Яка зацікавленість бізнесу в тому, щоб була така агенція? Якщо вона, за вашими ж словами, працюватиме більше з громадами.

– У них тут чисто бізнесовий підхід. Рано чи пізно в людей не буде можливості купувати їхню продукцію. Це по-перше.

По-друге, в нас у Києві була така цікава стратегічна сесія. Якраз представник бізнесу з наглядової ради сказав: мені соромно бути багатою людиною у бідній державі. Крім того, вони тут працюють, тому зацікавлені, щоб персонал залишався. Щоб люди не виїжджали на заробітки в Київ або взагалі за кордон. Тобто нам вдалося згуртувати підприємців із зовсім іншою філософією бізнесування.

– Ви вже сказали, що у структурі Агенції регіонального розвитку будуть експерти і керівник. Хто ще?

– Зараз будуть керівник, юрист, бухгалтер і експерти за напрямами – п’ятеро. Після обрання керівника посаду заступника буде ліквідовано. Нині цю посаду було створено, щоб агенція могла рухатись уперед. Загалом у структурі ми бачимо 15 робочих місць, але це вже пізніше, на перспективу.

На першому році ми не очікуємо, що до нас сюди повалять кошти, гранти тощо. Перший етап – навчити людей. Тобто експерти муситимуть провести низку тренінгів, семінарів, щоб ті, хто хочуть, підготували собі стратегію розвитку. Без стратегії розвитку виходити на грантові програми немає жодної перспективи. “Ви не бачите, куди йдете, ми вам давати грошей не будемо”.

Крім того, на цьому етапі вони муситимуть знайти активних людей, які рухатимуть цей процес у себе вдома. Ми тут із Черкас не зможемо в Умані чи в Драбові змушувати людей щось робити. Якщо немає зацікавленості знизу, люди просто втрачатимуть можливості.

На мою думку, першочергове завдання – допомога всім громадам розробити стратегію розвитку на три роки. Чого вони хочуть досягнути за цей час.

– Які ще завдання стоятимуть перед Агенцією регіонального розвитку?

– Умовно кажучи, є якась проблема в якомусь селі чи місті. Люди звертаються до агенції. Фахівці розробляють план, готують проект. З ним уже можна буде шукати джерело фінансування.

Ми не очікували, що відразу після інвестиційного форуму будуть підписані якісь контракти

22 вересня минулого року відбулася досить масштабна для області – другий інвестиційний форум. Минуло вже достатньо часу – чи вдалося “затягнути” після нього когось із інвесторів?

– Головна мета форуму була – показати місцевим бізнесменам, як можна рухатись уперед, розвиватися, маючи ті можливості і ресурси, які вже є, показати інструменти, шляхи розвитку області. А також показати іноземним бізнесменам, що в Черкащину можна успішно інвестувати.

Конкретний результат – проектом індустріального парку в Золотоноші, що ми презентували на форумі, зацікавилися уже поляки й турки. Наприкінці січня відбудеться зустріч із компанією, яка є оператором індустріального парку в Туреччині. Можливо, нам вдасться їх затягнути на індустріальний парк Золотоноші.

Треба розуміти: це наші бізнесмени порівняно швидко ухвалюють рішення. А для іноземців обговорення тривалістю рік-два – це нормальна практика.

У нас влітку була зустріч із представники Об’єднаних Арабських Еміратів у Києві, потім була зустріч у Черкасах, і була вже третя зустріч – голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко літав в ОАЕ (де, серед іншого, презентував інвестиційну Черкащину). Там теж уже є напрацювання, напрями: сільське господарство та приладобудування.

– Яка була мета цієї зустрічі? Вони щось збираються на Черкащині відкривати?

– Зараз мова йде і про відкриття, і про купівлю готової продукції. Але поки що з їхнього боку ми маємо просто розвідку, збір інформації.

– Наскільки результативним вважаєте минулорічний інвестфорум? Чи буде він повторюватися у 2017-му?

– Обов’язково варто проводити. Результат є. Але його буде видно з часом. Із сьогодні на сьогодні чи із сьогодні на завтра його точно не буде помітно.

Ми не очікували, що відразу будуть підписані якісь контракти, що створяться якісь спільні підприємства. Ми цим форумом показували і нашим бізнесменом, і іноземним, як Черкащина готова співпрацювати з бізнесом.

Минулорічний інвестиційний форум планують повторити і в цьому році
Минулорічний інвестиційний форум планують повторити і в цьому році

– Назвіть п’ять причин, чому варто відкривати бізнес саме на Черкащині?

– Залежно від того, який бізнес. Наша область – аграрна, має родючу землю. Окрім того, тут зручна логістика, потрібна інфраструктура й багато вільних ніш, особливо у сфері переробки. У нас є людський ресурс. Є території, де можна розпочати виробництво. Ну от, уже більше п’яти…

Коли до нас хтось звертається, ми підбираємо вже під запити пропозиції. Під кожен бізнес ми готові знайти свої переваги і чесно назвати недоліки. Словом, максимально комфортні умови для інвесторів – така політика нашої команди під керівництвом очільника області Юрія Ткаченка.

– Ви вже кілька разів згадували про запити від різних компаній. На скільки часто вони надходять в обласну адміністрацію?

– Якраз після зустрічі з інвесторами на нашому форумі цей процес активізувався. Але поки що це більше розвідувальна робота.

– Чому все ж поява нових інвесторів іде в області “зі скрипом”? Це проблема обласного рівня чи всеукраїнського?

– Україну зараз розглядають як країну підвищеного ризику. Війна, постійні вибори… Зміна політичної еліти кардинальна. Усе ж головна причина – це конфлікт на Сході.

– Це ваші висновки чи те, що ви чули від потенційних інвесторів?

– Про війну – це вони кажуть. Не напряму, тому що прямо вони такого ніколи не скажуть, а через тутешніх представників.

Україна – багата країна з великим потенціалом, але поки що сюди заходити остерігаються.

Інвестор має зробити такі умови для учасника індустріального парку, щоб він прийшов, увімкнув обладнання в розетку й почав працювати

– Розкажіть докладніше про індустріальний парк у Золотоноші. На якому етапі зараз його створення?

– Зараз місто Золотоноша має отримати кадастровий номер земельної ділянки, опісля – подавання документів у Мінекономіки на затвердження. Місцеві владці провели в себе інвентаризацію земель. Якщо попередньо мова йшла про земельну ділянку розміром 25 га, то після інвентаризації земельна ділянка збільшилась до 40. Вони зараз у себе приводять до відповідності містобудівну документацію.

Після отримання затвердження від міністерства вже з цим статусом можна буде працювати з інвесторами, паралельно відбуватиметься підведення комунікацій. Місто зараз отримує всі необхідні технічні умови для підведення газу та електроенергії.

– Місто буде за власний кошт проводити комунікації? 

– Підведення комунікацій планується за рахунок допомоги обласного та державного бюджету. Є така постанова Кабміну, згідно з якою 652 млн грн допомоги Євросоюзу спрямовуватиметься на подібні інфраструктурні об’єкти.

Сюди ми також хочемо подавати ремонт черкаського аеропорту. Кошти на проектні роботи вже закладено. З цим проектом ми будемо брати участь у конкурсі на фінансування.

– Окей, комунікації підвели – що далі?

– Там збудують приміщення для розміщення виробництв, які вписуються у межах тієї концепції агроіндустріального парку, яка вже є.

Фактично це будуть великі площі для здавання в оренду. Інвестор має зробити такі умови для учасника індустріального парку (орендаря), щоб він прийшов, увімкнув обладнання в розетку й почав працювати. Щоб там уже були всі комунікації, дороги тощо. Щоб підприємець, який став учасником індустріального парку, не мав жодних відносин ані з владою, ані з дозвільними організаціями. Ось така модель. Так це працює у світі, і так ми хочемо, щоб було в Золотоноші.

Індустріальний парк Золотоноші передбачає створення 4,5 тисяч робочих місць.

industr
Із запланованих 25 га розмір індустріального парку зросте до 40

– Чи відома вже сума капітальних вкладень в індустріальний парк?

– Ні, поки що ми маємо лише 3D-модель. Загалом індустріальний парк може розвиватися декілька років. У Польщі, наприклад, парк може розвиватися 10-15 років. Щоправда, там парк на 150-200 гектарах. У Туреччині взагалі території по 500 гектарів.

– В Україні є приклади успішних індустріальних парків чи це все ж таки впровадження закордонного досвіду?

– У такому форматі, як буде в Золотоноші, ще немає.

– Тобто це такий собі експеримент. Ви досліджували, чи точно він буде успішним?

– Він не може бути неуспішним. Повертаємось до географічного розміщення, до запиту бізнесу на такі речі. Уявіть собі: у вас є робота на рік, маєте кілька верстатів і вам складно чи незручно орендувати приміщення, не хочете мати проблем із пожежниками, СЕС. Натомість ви приходите у готове приміщення і починаєте працювати.

Особливо був запит підприємців у 2014-2015 роках, коли переїжджали зі Сходу сюди. Був би в нас індустріальний парк, усіх би зачепити тут, і всі б тут працювали.

Людей-ініціаторів об’єднання пресують представники районних рад

– Як оцінюєте просування процесу об’єднання громад на Черкащині?

– На сьогодні в нас уже створено шість громад. Ще щодо двох – направлені документи до Центральної виборчої комісії. Ще по одній громаді зараз документи на вивченні.

На сьогодні рух пішов набагато активніше. Але все одно є спротив. Особливо там, де стоїть питання про приєднання до міста, тому що це вимагає перевиборів. Тільки двох голів міст я знаю, які готові йти добровільно на перевибори і самі ініціюють об’єднання. Решта робить усе, щоб цього не відбулося. По деяких районах цьому сприяють голови районних рад. Але люди знизу вже самі цей процес підштовхують.

Райрадам об’єднання невигідне, тому що зараз грішми сіл керують вони. А коли села виходять і забирають із собою ресурс (наприклад, потужне підприємство розташоване на території), доводиться щось робити. Бо, як раніше, коштів уже не вистачає. А щоб щось мати – треба вставати з крісла, рухатися і розвиватися.

Думаю, на літо ми вийдемо ще з шістьма громадами. Звісно, можуть бути сюрпризи.

rajonn
Часом у райрадах з’являються рішення, які, м’яко кажучи, не сприяють об’єднанню

– Щодо процесу об’єднання ви спілкуєтесь не лише з громадами, а й вищим керівництвом держави. По настроях столиці чи бачите ви, що процес може стати примусовим?

– Думаю, він 1 січня 2018 року стане примусовим.

– Які є переваги об’єднуватися зараз, до того, як цей процес, можливо, стане обов’язковим?

– Ті, хто об’єднаються самі, отримають допомогу від держави на розвиток інфраструктури. Крім того, вони можуть об’єднатися так, як бачать це. Потім буде об’єднання, відповідно до затвердженого перспективного плану і без фінансової допомоги від держави.

 Чому до Черкас ніхто не хоче приєднуватися? Мер каже, що місто готове і проблема в селах.

– Це не проблема Черкас. Багато де до міст не хочуть приєднуватися. Точно знаю, що одне село хоче приєднатися до Черкас. Але не хочу казати, яке саме, тому що активних людей-ініціаторів потім дуже пресують голови районних рад. Є такі випадки, коли навіть голова райради приїжджав на місце роботи, лякав активістку. Я звертався до правоохоронних органів, провели роботу.

Треба розуміти, що все ж таки є різниця між міським населенням і сільським. І по селах люди бояться, що через брак своїх представників у владі вони не зможуть впливати на якісь процеси.

Це не лише в Черкасах. В Умані, Христинівці схожі ситуації… На сьогодні єдиною об’єднаною з містом громадою є Тальнівська.

Знаю, що міський голова Шполи направив листи селам з пропозицією про об’єднання. У Корсуні також створена спільна робоча група – йде процес.

– Чи часто влаштовуєте собі “тур” по потенційних громадах, щоб спілкуватись із людьми?

– Кілька разів на місяць точно виїжджаю. У 2016 році ми провели близько 20 засідань експертної групи з напрацювання перспективного плану, пропрацювали з усіма районами, дали їм домашнє завдання, вони – нам. Із лютого почнеться друге коло обговорення, щоб мати ще більш чіткий перспективний план.

– Чи спілкувалися із головами трьох громад, що були обрані 18 грудня?

– За тиждень до виборів ми проводили навчання для кандидатів у депутати та голови об’єднань. Вибори пройшли. Лише у Стеблівській громаді головою обрали попереднього голову села Стеблів, навколо якого й відбувалося об’єднання.

Після виборів ми провели вже навчання щодо бюджетного процесу, допомогли Набутівській громаді зареєструватись. До речі, зареєстрували її в новому ЦНАПі в Білозір’ї.

– Ви часто говорити про Білозір’я. Ось нещодавно і міністр охорони здоров’я теж хвалила цю громаду, і в Мінрегіонбуді. Для Черкащини це – взірець об’єднання?

– Не тільки для Черкащини. Голова громади Володимир Міцук багато де їздить, переймає досвід. Він робить дуже правильні речі, якісно робить.

0 коментарів