Ремонти, соціальний магазин та майбутні масштабні проекти — у Каневі обговорили результати та плани співпраці МХП з громадою (фото)

31.01.2018, 10:30

Підсумувати зроблене та окреслити майбутнє — саме з такою метою у Каневі за круглим столом зібралися представники холдингу МХП та місцевої громади.

Обговорили соціально-економічну ситуацію в районі, досвід та результати співпраці,  інвестиційні можливості та потенціал Канівщини, стан культурної спадщини, питання комунікації тощо. Модерував зустріч заступник головного редактора інтернер-видання «Український інтерес» Юрій Горбань.

У Канівському районі птахофабрика МХП працює вже з 2007 року, тож за цей час спільно реалізовано вже не один соціальний проект. Але головне, відзначили учасники зустрічі, що саме завдяки виробництву Канівщину не  покидають молоді кадри. На сьогодні колектив птахофабрики налічує більш як 3,5 тис. працівників. Лише за 2017 рік персоналу виплатили 354 млн грн, тоді як середня заробітна плата тут складає 8 тис. грн.

Як на початку зустрічі відзначила директор ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольга Форостяна, до місцевого та районного бюджетів Канівщини за минулий рік було сплачено більше 70 млн грн. Тоді як ПДПФ склав 39,9 млн грн, а це вже становить 52,6% бюджету всього району.

«Ми завжди підтримували населені пункти та людей безпосередньо. Але із 2016 року відповідно до політики корпоративної відповідальності МХП ми почали підписувати соціальні угоди з населеними пунктами, де розміщені об’єкти виробництва. Фінансування залежить від кількості та типів підприємств. Торік максимальна сума соцугоди склала 800 тис. грн, мінімальна — 20 тис. грн. Загалом було виплачено 4,2 млн грн», — розповідає Ольга.

Серед ключових проектів, реалізацію яких профінансували МХП, називають будівництво адміністративного корпусу на стадіоні у селі Степанки (підприємство вклало більше 300 тис. грн власних коштів), ремонт будинку культури у селі Ліплява (внесок — 300 тис. грн). Окремо варто відзначити відкриття соціального магазину для незахищених категорій населення, в основному — пенсіонерів. В ньому люди мають купують продукцію птахофабрики за зниженою ціною. Відвідують крамницю більше 5000 канівчан.

Від досягнень та результатів роботи присутні за круглим столом перейшли до обговорення планів співпраці та актуальних проблем, які можна вирішили спільними зусиллями бізнесу та громади.

Як зазначив заступник голови Степанецької ОТГ Павло Зоренко, саме завдяки такому бюджетоутворюючому підприємству існує можливість реалізовувати задумане. Він наголосив, що 70% надходжень до громади йде від виробництва.

«Не було жодної відмови на наші звернення, тому сподіваємось на подальшу плідну співпрацю. Працюємо над новими планами. До вашої постійної підтримки ми вже звикли: це і розчистка доріг, і допомога при похованні людей, і багато інших речей», — відзначає Павло. На його думку, варто зосередитись на більш масштабних проектах. Зокрема створення сільськогосподарських кооперативів, які дозволять збільшити кількість робочих місць, а також природоохоронні заходи.

Степанецька громада вже подала проект до ДФРР щодо закупівлі техніки для робіт зі збереження природи. Адже в районі актуальним залишається питання кількості питної води. Сповільнилася течія в річках, відбувається замулення, знижується рівень грунтових вод. Степанчани розраховують на співфінансування проекту з МХП.

Також у громади заплановане спрямування зусиль на заходи з підвищення енергоефективності. Амбітна мета — повна енергонезалежність за рахунок переходу на альтернативне опалення й закупівель обладнання для виробництва твердого біопалива.

Під час дискусії приділили увагу і культурним можливостях краю. У цьому питанні головним спікером виступив директор Канівського природного заповідника Володимир Пилипенко.

«Нами вже підписана спільна програма співпраці з птахофабрикою. Вже вдалося провести низку заходів, в тому числі і з екологічного виховання підростаючого покоління. Болюче питання — роз’яснювальна робота із населенням щодо збереження природних ресурсів. Ми вже випускаємо відповідні буклети, розміщуємо борди. Є проблема із вивозом побутових відходів, їхньою переробкою та утилізацією. Основою основ залишаються діти. Підприємство холдингу активно долучає підростаюче покоління до конкурсів на природоохоронну тематику, і це не можна не відзначити», — сказав пан Пилипенко.

До планів на майбутнє додається заснування музею природи та оздоблення кімнати пам’яті відомого вченого-археолога Миколи Біляшівського. Саме на Канівщині він колись жив і працював.

Про важливу роль ЗМІ в популяризації успішного досвіду розповів шеф-редактор черкаського видання «Дзвін» Леонід Даценко.

«Наше спільне завдання — бути прозорими і відкритими, показуючи реальний стан справ. Керівники та працівники на потужностях МХП демонструють приклад активних дій заради добробуту громади. Вони не чекають, поки їм хтось розчистить дороги, а пускають в хід свої трактори. Отакі об’єктивні дискусії, як сьогодні, мають переноситися і на сторінки ЗМІ. Знаємо, що наміри будівництва нової птахофабрики на Чигиринщині породили багато міфів. Нібито після цього трапиться щось страшне. Але у нас є позитивний приклад Канівщини, де вже багато років працює підприємство холдингу. Треба не боротися проти будівництва і розвитку, а спільно із громадою і бізнесом підвищувати стандарти життя до європейського рівня».

Голова ГО «Рідна Черкащина» Микола Фесенко озвучив пропозицію частіше організовувати подібні круглі столи, лиш змінивши локацію. Він каже, що слід наблизитися до громади й проводити наступні заходи в одному з сіл Канівського району.

Опісля вдалося відвідати об’єкти, які власне і стали результатом співпраці МХП та громади.

Як розповів голова Ліплявської об’єднаної громади Сергій Геращенко, левова частка надходжень — це саме податки від МХП: «Нашої Ряби» і «Урожаю»:

“Без цих двох підприємств ми розвиватися не зможемо, тому налаштовані лише на співпрацю. Кошти дають змогу поступово піднімати і медицину, і освіту, і культуру, а також дбати про пенсіонерів і підростаюче покоління. Зараз громада ще перебуває на стадії свого формування, ми підбираємо кадри. Вже створили 4 відділи: юридичний, земельний, економічний та бухгалтерію. Населення перевищує 3,5 тис. осіб. Саме завдяки робочим місцям на «Нашій Рябі» молодь залишається тут. Серед нагального — у селі Ліпляве більше 70 дітей, яким потрібен садочок. Наявний розрахований тільки на 35 осіб. Є підходяще приміщення, але його ще треба відремонтувати, а вартість робіт становить приблизно 3,5 млн грн. Тож будемо працювати над цим».

Тоді як Отець Свято-Миколаївської церкви Олександр показав нещодавно встановлений іконостас, кошти на придбання якого спрямували МХП.

«Два роки тому я звернувся до МХП по допомогу щодо придбання іконостасу в нашу общину, в наш храм. Приємно, що одразу відгукнулися і перерахували 100 тис. грн. За це велика вдячність», – розповідає Отець.

Ліплявський Будинок культури

У свою чергу директор Ліплявського Будинку культури Василь Нерода показав один із найбільших проектів – відреставрований Будинок культури.

«Реставрація Будинку культури розпочалося у 2014 році. Тут було страшне приміщення, зведене ще у 1925 році. Останні 20 років він зовсім не працював, думали спочатку взагалі його знести. Але потім звернулися до «Урожаю» і МХП. Перші внески дозволили зробити перекриття даху, поступово продовжили й інші роботи. До реконструкції діти були змушені займатися в школі, а тепер же тут працює і хореограф, і завідувач. Це такий собі культурний центр для всієї громади. Також за 630 тис. грн від МХП на місці болота в центрі села зробили ставок — розчистили і розширили».

Ліплявський Будинок культури

«Всі свята тепер проводяться саме тут. Будинок культури відвідує дуже багато дітей, бо у нас є більярд та настільні ігри. Також є теніс, але поки немає можливості його встановити. Щоп’ятниці показуємо фільми та мультфільми, а щосуботи — дискотека», – додає завідувач у Ліплявському Будинку культури Ірина Слюсар.

Директор Ліплявської сільської бібліотеки Галина Загребельна: «Минулого року зробили тут ремонт. Працювала раніше в цьому приміщенні. М’яко кажучи, некомфортно. Зараз є WI-FI, діти приходять постійно. На сьогодні не вистачає лише комп’ютерів, хоча б п’ять».

0 коментарів

Залишити відповідь