Про проблеми бізнесу та підвищення мінімалки. Інтерв’ю з Борисом Райковим

Черкащина поступово відновлює економіку. Про це свідчить статистика, надана обласною адміністрацією.

З чим пов’язані такі позитивні тенденції, які проблеми нині турбують місцевий бізнес, як підприємці відреагували на можливе зростання «мінімалки» та чим це може обернутися для України, розповів у ексклюзивному інтерв’ю виданню «ІнфоМІСТ» голова Черкаського обласного об’єднання організацій роботодавців та президент Черкаського обласного союзу промисловців і підприємців Борис Райков.

– Що необхідно зробити для того, щоб на Черкащині бізнес мав можливість вільно розвиватися?

– Одна з головних умов нормального існування бізнесу не лише в регіоні, а й загалом в державі, – це взаєморозуміння між бізнесом, владою та профспілками. Якщо існує порозуміння, то усі проблеми можуть бути вирішені. Роботодавці знають, як вести  бізнес, а влада має знати, у чому не заважати бізнесу і як його підтримати.

dsc01659Що стосується нашої області та міста Черкаси зокрема, можу сказати, що на цьому рівні проблеми роботодавців, у більшості випадків, вирішуються. Нині ведеться продуктивний діалог із адміністрацією області та міською владою Черкас.

Ми на Черкащині одні із перших в Україні підписали тристоронню Угоду між адміністрацією, профспілками та роботодавцями. Ця угода, по суті, є правовим актом соціального діалогу в регіоні. Робота над цим документом тривала більше половини року. В ній визначені головні стратегічні цілі соціально-економічного розвитку Черкащини.

Черкащину я вважаю однією із благополучних областей у плані співпраці влади, бізнесу та профспілок. Наприклад, на останньому засіданні ми розглядали питання щодо заборгування заробітної плати, обговорювали створення нових робочих місць. А вже сьогодні ви бачите, що кількість безробітних в області зменшилася. Ось це і є результат тристоронньої співпраці.

Монополії у нас сьогодні діють не на користь бізнесу

– Нові робочі місця та зростання зарплати – це результат роботи підприємців. Розкажіть, які проблеми турбують бізнес зараз?

– Головною проблемою є питання діяльності природних монополій. Сьогодні монополісти надають бізнесу дуже дорогі послуги. Нещодавно побачив цікаву статистику. Найбільшими платниками податків у нашій державі є монополії та банки. Останні надають дорогі кредити, а монополії – необґрунтовано високі тарифи.

Я гадаю, люди вже відчули це. Продукція підприємств – природних монополістів використовується в усіх без винятку виробничих процесах і задовольняє першочергові потреби населення. Результат функціонування природних монополій прямо або опосередковано впливає на діяльність усіх суб’єктів ринку. Бізнес не може працювати на дорогому газі, перевозити свою продукцію за високими тарифами, користуватися електроенергією за захмарними цінами. Через ці чинники частина бізнесу взагалі зникає.

Ми в області порушували це питання, заручившись підтримкою очільника області. Ціни на послуги, які надають монополії, мають контролюватися і регулюватися на місцевому рівні. Ні для кого не секрет, що тарифи затверджуються в Києві, а доцільно було б робити це на місцевому рівні. При цьому затвердження тарифів має не допускати зарахування необґрунтованих втрат і непрофільних витрат.

Якщо підприємства-монополісти будуть надавати підприємцям послуги за адекватними тарифами, то наші продукти стануть конкурентоспроможними.

Підприємства будуть працювати, виникатиме додана вартість, що є підґрунтям для розвитку економіки. Але, на жаль, монополії у нас сьогодні діють не на користь бізнесу. Це питання порушує і Федерація роботодавців України. Ми сподіваємося, що зрештою вдасться досягнути порозуміння. Адже потрібно розуміти, що краще заробляти на кожному етапі виробництва, аніж заробити завдяки податкам від реалізації дорогих газу, електроенергії, зупинивши при цьому виробничі процеси.

– Як можете оцінити на сьогодні інвестиційний клімат нашої області?

– Залучення інвестицій – питання надзвичайно важливе як для нашого регіону, так і для України в цілому. Що б не говорили, але якщо в Україну надходять кошти, то вони мають іти не на проїдання. Їх варто вкладати у розвиток бізнесу. Я навіть не кажу про МВФ чи міжнародні банки, нехай цим займаються банкіри, економісти. Є бізнесмени, які хочуть прийти в область і побудувати тут бізнес, вклавши у розвиток області власні кошти. Наше завдання – створити такі умови, щоб інвесторам хотілося розвивати бізнес на території Черкащини. І ми докладаємо всіх зусиль для цього.

dsc01655

Нині Черкаська область – одна із лідерів по залученню інвестицій, адже у нас тут стабільна ситуація. Хотілося б, щоб не тільки бізнес і влада, а й політики, народні депутати України створювали позитивний імідж регіону. А цього можна досягти лише спільними зусиллями і доброю волею та відповідальністю кожного.

Бізнесмен не повинен бути політиком. Я себе політиком теж не вважаю

– Що раніше “гальмувало” бізнес? Як вирішували проблеми тоді?

– Бізнесмен не повинен бути політиком. Я себе політиком теж не вважаю. Завдання бізнесу, і зокрема, нашої організації, зробити так, щоб він якомога стабільніше міг працювати при тій владі, яка є нині. Ми не виходимо на демонстрації, не виступаємо з гучними політичними заявами. Всі питання ми вирішуємо шляхом ведення конструктивного діалогу.

Я в бізнесі давно, і можу сказати, що проблеми у бізнесу були, є і будуть. А наше завдання – спільно із владою їх  вирішувати.

Мені подобається фраза людини, яку ми знаємо як бізнесмена, Дональда Трампа: «Коли виникає проблема, я не зосереджуюсь на ній, не розповідаю, яка вона складна, як погано, а шукаю шляхи її вирішення».

Наприклад, виникла у нас проблема із «Черкасиобленерго» через незаконну не реєстрацію підприємством податкових накладних. Через цю проблему страждав бізнес, адже втрачав оборотні кошти. Оскільки самостійно проблему вирішити не вдавалося, звернулися до голови ОДА. За нашим проханням Юрій Ткаченко скликав кілька нарад, запросив керівництво “Черкасиобленерго”, громадські бізнес-організації, керівників підприємств, які понесли найзначніші збитки, і ми спільними зусиллями вирішили проблему, яка була характерною лише для нашої області.

– Нині актуальна тема «тіньового бізнесу». Він негативно впливає на економіку країни. Що, на вашу думку, слід зробити для того, щоб бізнес ставав прозорим?

– Бізнес у нас сьогодні хоче бути прозорим. Я думаю, що ми до цього прийдемо. Що треба для того, щоб бізнес вийшов із тіні? Створити умови. Одна із проблем, яку ми порушували та намагалися вирішити, це зменшення тиску на фонд заробітної плати. Бо коли за гривню, виплачену працівнику, треба було заплатити ще стільки ж податку у державну казну, то це ніякий бізнес не витримає.

Черкаське обласне об’єднання організацій роботодавців було ініціатором зменшення єдиного соціального внеску. ЄСВ – це відрахування із зарплати, які йдуть на фонди соціального страхування по безробіттю, пенсійний фонд тощо. Наші ініціативи були підтримані Федерацією роботодавців України та обласною державною адміністрацією і лобіювалися ними на держаному рівні. Результат був отриманий, і він очевидний. Вже майже рік підприємствам нараховують ЄСВ за новими правилами. Тепер він нижчий майже наполовину. Я не кажу, що це наша заслуга, але ми зіграли певну роль у тому, щоб влада почула і підтримала цю ідею.

Позитивну динаміку від зниження ЄСВ ми бачимо не лише в Черкасах, а й усій Україні. Зарплата зросла, адже добросовісні роботодавці частину коштів, які вивільнилися від єдиного соціального внеску, відразу спрямували на підвищення зарплат своїм працівникам.

– А не було побоювань, що це лише тимчасове рішення?

– Звісно, був страх, що пограють із цим соціальним внеском і повернуть усе назад. Але Володимир Гройсман запевнив, що ніякого повернення до попередньої ставки ЄСВ не буде. Я думаю, що має минути рік-два, коли бізнес на 90 % вийде із тіні. Але для цього необхідно здійснити низку заходів, зокрема, внести деякі зміни до законодавства, щоб підтримати цю позитивну тенденцію.

Ще одним фактором, який впливає на ведення бізнесу, є система оподаткування. Її потрібно переглянути. Федерація нині працює над тим, щоб дати свої рекомендації по зміні законодавчої бази.

dsc01664

Також Федерацією роботодавців України розроблена Програма модернізації України. Вона розрахована до 2030 року та передбачає залучення в Україну 300 мільярдів доларів інвестицій. Ви уявляєте, що це таке? Працювали над програмою провідні європейські та українські експерти та науковці, роботодавці і профспілки. Ця програма була також представлена в регіонах, зокрема,  на розширеному засіданні правління Черкаського обласного об’єднання роботодавців, на якому були присутні представники сторін соціального діалогу.

План модернізації відповідає на питання того, як Україні знайти своє місце в міжнародній системі розподілу праці, змінити статус країни-сировинного придатка на країну-виробника продукції з високою доданою вартістю, за рахунок чого конкурувати у глобальному світі.

Бізнес не проти підвищення “мінімалки”, але потрібно розробити такий підхід, щоб не повернутися на початок 90-тих років

– Повернімося до Черкащини. Згідно статистики, із початку року кількість безробітних на території області скоротилася на майже 10 тисяч осіб (станом на вересень). Що, на вашу думку, цьому сприяє?

– Чинників може бути кілька: створюються нові підприємства, а відповідно – нові робочі місця;  частина людей виходить із тіні, починаючи отримувати легальну зарплату; деякі підприємства зі східного регіону перемістилася на Черкащину. Чому так відбувається? Вважаю, що стабільність в області – це і є основа всього.

ЧИТАЙТЕ: Як на Черкащині змінюються основні економічні показники (інфографіка)

– Нещодавно Володимир Гройсман анонсував зростання «мінімалки» удвічі з нового року. Як на це відреагував бізнес?

– Питання дуже непросте. Так, зарплату піднімати потрібно. Як це вплине на бізнес? Йдеться про мінімальну зарплату, але треба розібратися, кому вона виплачується і як обґрунтовано провести підвищення. Необхідно врахувати, що некваліфікована праця не може зрівнюватися з працею фахівців із вищою освітою.

Віце-прем’єр-міністр України сказав, що 7 мільйонів працівників отримують зарплату на рівні мінімальної. Коли ми почали досліджувати питання, наші дані показали, що більшість цих людей працюють у бюджетній сфері, що ніяким чином не пов’язано із бізнесом. З іншого боку, ми розуміємо, що якщо сьогодні є успішний бізнес, а там людям платять мінімальну заробітну плату, то це означає, що інша її частина видається у конверті. І якщо цей бізнес перейде на виплату збільшеної мінімалки, то це позначиться на податках, які він буде сплачувати.

Ми за те, щоб бізнес виходив із тіні. Але що стосується самої системи… Тут треба зважати на те, до чого стрімке зростання мінімальної заробітної плати може призвести. Ідея дуже хороша, з’явиться грошова маса у людей, вони будуть купувати товари, запрацює промисловість. Але треба розуміти, що це ж може викликати інфляцію. А це також ризик, і його необхідно враховувати. Тому Федерація роботодавців активно працює над цим питанням, надає свої пропозиції владі, що треба зробити, щоб збільшення мінімальної зарплати не призвело до негативних наслідків.

Окрім того, зараз ідеться лише про мінімальну зарплату. А якщо перерахувати усі зарплати від мінімальної до найвищої по тарифній сітці? Бізнес не проти, але потрібно розробити такий підхід, щоб не повернутися на початок 90-тих років, коли гроші видавали кілограмами.

0 коментарів

Залишити відповідь