Про безвіз із перших вуст. Що варто знати черкащанам про перетин кордонів

21.06.2017, 13:50

Учора, 20 червня, Україна відзначила своєрідний перший 10-денний ювілей безвізового режиму.

Як розповіла начальник візового відділу Департаменту консульської служби Міністерства закоронних справ України Анна Тіщенко, на сьогодні безвізові поїздки проходять не просто добре, а дуже добре. Зафіксовано більше 22 тисяч безвізових перетинів кордонів ЄС громадянами України.

Станом на 10 червня було лише 26 випадків непропуску українців. Фактично всі ці випадки стосувалися поодиноких намагань перетнути кордон з паспортом старого зразка або ж спроби виїхати, маючи заборону на в’їзд. А також неможливість підтвердження мети поїздки чи умов перебування, мається на увазі фінансовий аспект.

Про нюанси безвізу ІнфоМІСТ почув із перших вуст. Безвіз – не лише політичне рішенння в контексті європейської інтеграції, це важливий практичний крок для вільного пересування громадян України. На закиди скептиків, мовляв “що такого сталося, ну не треба йти в консульство, ну на 35 євро дешевше”, Анна Тіщенко зазначає: в першу чергу безвіз – це можливість спланувати поїздку в будь-який момент, відсутність залежності від візового центру, термінів розгляду документів, більше не треба робити  довідок з місця роботи, банківських виписок, копій низки документів.

Людина, яки вирішила скористатися безвізом, має розуміти, що це короткотермінове перебування.

Базові речі, які повинен мати українець:

  • біометричний паспорт;
  • документ, який підтверджує мету поїздки. Як правило у ньому має бути вказане місце проживання, якщо це авіаподорож – має бути зворотній квиток або засоби на його придбання;
  • страховка;
  • наявність фінансових засобів.

Щодо наявності коштів та їхньої кількісті. На всіх сайтах посольств країн ЄС розміщена інформація щодо суми коштів, яка потрібна для перетину кордонів. Варто пам’ятати, що для кожної країни ці показники індивідуальні.

  • Норвегія – 500 норвезьких крон (1580 гривень);
  • Фінляндія – 30 євро на день (880 гривень);
  • Швеція – 47 євро на день (1370 гривень);
  • Естонія – 86 євро на день (2,5 тисячі гривень);
  • Латвія – 14 євро на день (400 гривень);
  • Литва – 40 євро на день (1100 гривень);
  • Нідерланди – 34 євро (тисяча гривень);
  • Польща – 100 злотих (800 гривень) – перебування до трьох днів, 300 злотих (2000 гривень) – перебування більше 3 днів;
  • Німеччина – 45 євро на день (1300 гривень);
  • Бельгія – 45 євро (1300 гривень) – іноземці, які зупинилися у приватних осіб, 95 євро (2800 гривень) – іноземці, які зупинилися в готелі;
  • Люксембург – мінімальна сума коштів визначається індивідуально;
  • Чехія – 40 євро на день (1100 гривень) до 30 днів;
  • Словаччина – 56 євро на день (1600 гривень);
  • Франція – 32,50 євро (тисяча гривень) – особи, які мають підтвердження наявності житла, 120 євро (3500 гривень) – особи, які не можуть підтвердити наявність житла;
  • Швейцарія – 91 євро (2600 гривень), 27 євро (780 гривень) – для студентів;
  • Ліхтенштейн – 91 євро (2600 гривень), 27 євро (780 гривень) – для студентів;
  • Австрія – мінімальна сума коштів визначається індивідуально;
  • Словенія – 70 євро (2 тисячі гривень), 35 євро (тисяча гривень) – для неповнолітніх у супроводі батьків;
  • Угорщина – 3 євро (90 гривень);
  • Італія – 269,60 євро (7,8 тисяч гривень) – на одну людину на строк до 5 днів, для груп туристів менше;
  • Іспанія – 71 євро (2 тисячі гривень);
  • Португалія – потрібно мати при собі суму в 75 євро (2,2 тисяч гривень), а також суму з розрахунку 40 євро (1100 гривень) на день перебування;
  • Мальта – 48 євро на день (1400 гривень);
  • Греція – 50 євро (1400 гривень) на день, мінімум 300 євро (8,7 тисяч гривень) на 5 днів.

– Наприклад, в Греції потрібні не менше 50 євро на день, але не менше 300 євро в цілому, в Угорщині – ця сума умовна, тисяча форентів. Що безвізова поїздка, що поїздка із візою – організовується. Складно уявити, що людина їде за кордон і не знає, де буде проживати. Відповідно українці повинні мати документ-запрошення від друзів, родичів, знайомих або бронь в готелі, чи квитки у зворотній бік. Хтось, наприклад, говорить, що їде на фестиваль у Варшаву, а потім подумає, чим повернуся назад. Принаймні людина має знати, де купити квиток, скільки він коштує, та які варіанти повернення додому в неї є. Тож питання організації надважливе. Безвіз – для короткотермінового перебування з метою приватної поїздки, відвідин родичів, знайомих, туристичної поїздки, зустріч із бізнес-партнерами, наукова, спортивна, культурна мета. А не працевлаштування, – говорить Анна Тіщенко.

Перевірка фінансів: громадянин має продемонструвати забезпеченість поїздки. Якщо є запрошення від приймаючої сторони, яка забезпечує перебування повністю, то про фінанси можуть взагалі не запитати.

Якщо їдете лише із квитками, кошти повинні бути, в деяких країнах, якщо їдеш родиною, треба мати меншу суму грошей. На кордоні можуть запитати або готівку, або картку. Також прикордонник має право попросити зняти з картки, наприклад, 5 євро. Але ніяких роздруківок з банків, додаткових паперів не треба.

– Звісно, якщо запевняють, що їдуть на 3 дні, а мають при собі 70 кг речей і каструлі, – то у прикордонника виникне питання, що ви будете в них варити і де. Важливий формат, – додає пані Анна.

Аби перестрахуватися та уникнути незручностей, можна заплатити за готель, адже часто бронювання знімається, а це людина помічає лише на кордоні. Наприклад, у Греції було 60% відмов бронювань, що викликало неабияке обурення у туроператорів. Порада від фахівців: бути чесним і відвертим, показувати місце проживання та не вигадувати схем.

Як відзначає начальник візового відділу, протягом десяти днів молодь в основному купляла квитки на змагання, фестивалі, концерти та безперешкодно їхала на 2-3-4 дні.

Контрвідповідь для песимістів: спробували б ви ще місяць тому на 2 дні спокійно перетнути кордон.

За її словами, безвіз – це велика спільна відповідальність. Адже питання надання безвізу було відтерміноване у зв’язку з тим, що європейські партнери розробляли механізм призупинення безвізу для всіх країн, які мають такі преференції.

Важливий елемент, що людина, яка їде за кордон, має зворотній зв’язок. Міністерством закордонних справ проводиться активна інформаційна кампанія, працює гаряча лінія [email protected]. За цією адресою можна задати питання та оперативно отримати відповідь. Найбільш цікаві та важливі питання друкуються на “Фейсбуці” Міністерства закордонних справ.

Непропуск людини через кордон не може бути незафіксованим

На кордоні має бути виданий документ із інформацією: чому людина недопущена та куди можна звернутись за апеляцією.

Але на відміну від ситуації з візами, коли треба було після відмови знову збирати наново документи, знову подаватися, очікувати відповіді, українці можуть швидко і просто усунути якісь недоречності, наприклад взяти з собою необхідну кількість фінансів або проплатити готель.

 Завдяки спільним зусиллям початок дії безвізу став святковим для України

Безвіз для переселенців. Вимушено переселеним особам не потрібно ніяких додаткових документів, адже біометричний паспорт не має прив’язки до території чи місця проживання або перебування особи.

Безвіз для дітей та пенсіонерів. Вікових обмежень для безвізового перетину кордонів країн ЄС немає. Дітям так само треба біометричний паспорт та фінанси на перебування. Для людей старшого віку також немає обмежень чи перешкод, питання може виникнути лише із вартістю страхування. Як розповіла і сама Анна Тіщенко, її бабуся свої 85 років відсвяткувала у Відні, тож тут важливе лише бажання.

Про працевлашування. Короткотермінове перебування не передбачає жодного працевлаштування, ані сезонного, не на один місяць, ані на 5 днів.

З цією метою треба оформляти лише візу типу “D” з метою працевлаштування. З іншого боку – це унікальна можливість подивитися на місці, чи зможуть громадяни отримати роботу, поспілкуватися із роботавцем, подивитись умови праці.

Треба враховувати і лояльну політику щодо працевлаштування з боку прикордонних країн. Адже більше півмільйона віз видавалися українцям Польщею. Є спрощення процедури з метою працевлаштування і в Чехії, де працюють багато медсестер, лікарів з України. Для працевлаштування в Угорщині та Литві потрібні лише паспорт України та дозвіл іншої сторони на працевлаштування.

Робота – за межами безвізу. Легально працевлаштовуйтесь і не створюйте проблем ні державі, ні собі.

Запрошення від приватних осіб. Кожна країна закріплює документ, згідно якого можуть запрошувати українців громадяни та ті, хто документально проживає, а не перебуває в тій чи іншій країні. Тобто ті, хто перебуває там по візі, не зможуть зробити запрошення для родини.

Форми цих документів у кожній країні різні, це питання треба з’ясовувати громадянам у органах муніципалітету або міграційній службі. Наприклад, в Угорщині може запросити будь-який громадянин у документі вільної форми, вказавши адреси та телефон. На цій же заяві треба мати підписи свідків та вказати їхні адреси, номери телефонів.

У Греції є так звана відповідальна заява, яку можна купити в будь-якому магазині канцтоварів, квитків, і навіть кіосках. Це надрукована форма, в яку треба вписати від руки координати та завірити підпис у присутності працівника муніципального органу.

Оформлення запрошення займе в приймаючої сторони від 10 хвилин до кількох годин часу, але це варте того, щоб інша сторона безперешкодно перетнула кордон.

Європейська сторона налаштована позитивно, якби були міграційні ризики, країна, яка налічує більше 40 млн населення, не отримала б безвіз.

Варто нагадати, що Україна у 2015 році відмінила візовий режим для багатьох країн ЄС, США, Канади, Японії, Південної Кореї. Корея та Японія у свою чергу зробили також безоплатні візи для українців.

Щодо введеня віз для Росії.

– Ми готові як вводити, так і відміняти візи. Міністерство прорахувало, скільки консульських посадових осіб буде потрібно, яке технічне забезпечнння необхідне, які додаткові заходи варто вжити. Але залишається багато питань: що робити з Кримом, що робити із неконтрольованим кордоном, – відповіла на питання журналістів начальник візового відділу.

На сьогодні МЗС тісно співпрацює із Міністерством інфраструктури щодо покращення можливостей перетинів кордонів. Найбільшим попитом серед українців користуються прикордонні країни: Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія. Досить велика популярність у Прибалтійських країн. Безперечний лідер оформлення віз у  минулому році – Польща, як короткотермінових, так і робочих.

Спад черг у міграційних службах регіонів очікують наприкінці туристичного сезону.

Матеріал підготований в рамках проекту “Точне відображення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС в українських медіа”

2 коментарів

Залишити відповідь