Після окупації в Черкасах діяли два гетто

27.01.2016, 15:09

Сьогодні Міжнародний день памяті жертв Голокосту.

Дані щодо Голокосту в Черкаській області

Черкаси

У Черкасах досить точно визначені місця, де в серпні 1941 року, відразу після окупації були створені 2 гетто – Митницьке і Подільське. Обидва гетто були ліквідовані 18 грудня 1941 року. Загальна кількість загиблих – 8000 осіб.
Місця планомірного знищення єврейського населення Черкас, жителів міста, що ховали євреїв, підпільників, партійних та радянських працівників в період нацистської окупації (за матеріалами спогадів та досліджень В.Б.Страшевича):
1. На розі бул. Шевченка і Смілянська) після катувань були повішені підпільники – єврей Йосиф Бінусов і українець Григорій Стремиленко.
2. На території рафінадного заводу закатовано групу працівників заводу.
3. На території машин о-тракторної станції (район вул.Гоголя і Небесної Сотні) закатовано групу робітників станції.
4. Розстріл хворих, що лікувалися в лікарнях і санаторіях Соснівки на березі Дніпра.
5. Подільське гетто. Район вул. Пожежний узвіз, Робітничий провулок, Шолом-Алейхема (нині Гагаріна), Дзержинського (нині Кавказька).
6. Митницьке гетто. На розі вул. Островського і шосе Молотова, пізніше Дніпровського (нині затоплено Кременчуцьким водосховищем).
7. Острів Кролевець (затоплений водосховищем). Було розміновано ланцюгом живих людей (і старих, і малих в’язнів гетто), що трималися за руки.
8. Розстріл євреїв у протитанковому рові взимку 1942 року (нині район міськлікарні №3 та ЗОШ №2). Очевидець А.А.Тулуман.
9. Розстріл євреїв у протитанковому рові на розі вул. Громова і Невського.
10. Розстріл єврейських жінок і дітей восени 1942 р. в районі вул. Пожежний узвіз, Троїцький провулок (нині вул..Слави) і Шолом-Алейхема (нині Гагаріна), очевидець М.С.Куценко.
11. Масовий розстріл (186 осіб) у дворі тюрми 23 січня 1942 року євреїв, партійних, радянських працівників та підпільників, зокрема голови Черкаського райвиконкому А.Яцика.
12. Розстріл євреїв, в тому числі рабина та його родини, в районі нинішньої школи № 24.

Монастирищенський район

У Монастирищенському районі є 3 місця масових розстрілів євреїв.
1. В селі Терлиця були розстріляні місцеві євреї і біженці з Києва, Гайсина, Дашева. Місце поховання не зазначено.
2. 29 травня 1942 року в урочище Поперечний Яр (Бурлаків ліс) були зігнані євреї з містечок Сарни, Лукашівка, Цибулів, Монастирище, Дашів, Гайсин, Ільїнець та розстріляні.
3. В кінці 1942 року було розстріляно більше 6000 осіб за будівлею Райагробуду в Монастирищі.
В краєзнавчому музеї є списки, в яких прізвища близько 1000 осіб. Списки було складено зі слів родичів, що приїздили в Монастирище в День Пам’яті 29 травня. В 1952 році при пожежі райвиконкому, де списки зберігалися, значна частина даних була втрачена. Ті прізвища, що лишилися були передані в Яд-Вашем.
Наразі пам’ятні знаки є в Поперечному Яру і за Райагробудом. Вони були встановлені в 1944 році після звільнення Монастирища на кошти зібрані євреями, що повернулися з армії та евакуації.

Звенигородський район

В околицях Звенигородки є цілий ряд місць, відомих як місця масових розстрілів євреїв:
1. Ліс «Діброва» 5-й кілометр дороги Звенигородка – Тарасівка – 3 великих братських могили.
2. Єврейське кладовище м.Звенигородка.
3. «Лаптєва левада» м.Звенигородка.
4. «Губська дача» – ліс 15-й кілометр дороги Звенигородка – Лисянка.
Наймасовіший розстріл відбувся 17 липня 1942 р.
З загальної кількості 3500 розстріляних встановлені імена та прізвища 650 осіб.
На 5 братських могилах в 80-і роки XX ст.. встановлені пам’ятники і плити з написами, на «Лаптєвій леваді» – пам’ятника немає. Пам’ятники встановлювались на кошт родичів розстріляних євреїв м. Звенигородка.

Тальнівський район

В околицях Тального масовий розстріл євреїв відбувся 16 серпня 1941 року біля села Білашки по трасі Умань – Черкаси. Там же відбулися повторні розстріли євреїв в 1942-1943 рр.. Наразі там є 2 братські могили.
Ще один великий розстріл відбувся біля старої бойні (м.Тальне). В 1947 році розстріляні тут люди були перепоховані на єврейському кладовищі.
Загалом було розстріляно до 5 000 осіб, при цьому списків загиблих немає.
Два пам’ятних знака в районі села Білашки встановлені в 60-х роках.

Христинівський район

Розстріли євреїв в Христинівці відбувалися в 1942 році в урочищі «Чорна Дубинка».
Зі слів старожилів в цьому яру було розстріляно близько 250-и осіб. Списків розстріляних немає.
У післявоєнний час і до 70-х років євреї стали ховати своїх померлих родичів поруч з цією братською могилою, де й утворилося невелике єврейське кладовище. За весь період існування кладовище неодноразово зазнавало актів вандалізму.
Гранітний обеліск з написом «Вічна пам’ять жертвам фашизму» встановлений місцевою владою у 80-х роках замість старого металевого на місці масового розстрілу і поховання євреїв.

Шполянський район

Масові розстріли євреїв в м. Шпола відбулися в першій декаді вересня 1941 р. (160 осіб) та 15, 18 червня 1942 р. (760 осіб). Розстріли здійснювалися у Верхньому Дар’ївському лісі, де були рови. Загальна кількість розстріляних близько 1000 осіб.
В 1965 році з ініціативи групи євреїв були зібрані кошти серед євреїв міста, за які було проведено благоустрій місця розстрілу, була огороджена і насипана могила, обкладена бетонною плиткою, і встановлено пам’ятний знак. В 2005 році на кошти зібрані земляками-євреями з США та Ізраїлю, пам’ятний знак було реконструйовано. Напис на ньому мало що каже про те, хто лежить в даній могилі – «Жертвам фашистського нашестя 1941-1942 рр.» Списків розстріляних немає.

Лисянський район

Особливо масові розстріли євреїв в районі Лисянки відбувалися влітку 1941 році на Калайденій горі (3 км північно-східніше Лисянки). Тоді було розстріляно більше 300 євреїв з Лисянки, села Виноград та інших сіл Лисянського району.
В Лисянці збереглися поховання євреїв (район «хутор Ватутіна»), в селі Виноград місця поховань не збереглось. Списків розстріляних також немає.

Джерело: “Фейсбук

Статті від автора

0 коментарів

Залишити відповідь