Перший млинець - не нанівець: черкаські об'єднані громади два роки потому

У 2015-му, коли жителі багатьох сіл чули лише відлуння децентралізаційних змін, Черкащина продемонструвала приклад успішного об'єднання. Білозірська ОТГ: стартувала першою в Україні. У тому ж році на карті з'явилися ще два сміливця: Єрківська та Мокрокалигірська.

Два роки потому фундаментально переінакшилась не лише політична мапа області. Громади отримали фінанси, самостійність, нові повноваження. Кажуть на місцях, встигли набити перші гулі, а разом із ними - досвід, знання та перші перемоги. Не для Європи, не для політиків, не реформа заради реформи...

Головна мішень - покращення якості життя кожного. Бо саме громадяни є ключовим елементом реформ. Чи влучили в ціль? Перевірили журналісти видання ІнфоМІСТ.
Децентралізаційна карта 2015 VS 2017
2015. На Черкащині 3 об'єднані громади: Білозірська ОТГ Черкаського району, Єрківська ОТГ та Мокрокалигірська ОТГ Катеринопільського району.

2016. Утворено 3 об'єднані громади: Стеблівська та Набутівська Корсунь-Шевченківського району, Тальнівська Тальнівського району.

2017. Утворено 4 об'єднані громади: Селищенська Корсунь-Шевченківського району, Степанецька Канівського району, Ротмістрівська Смілянського району, Шполянська Шполянського району.

29.10.2017. Відбудуться вибори у 14 ОТГ: Мліївська Городищенського району, Моринська та Карашинська Корсунь-Шевченківського району, Іркліївська Чорнобаївського району, Матусівська Шполянського району, Ліплявська Канівського району, Зорівська Золотоніського та Драбівського районів, Паланська Уманського району, Кам'янська Кам'янського району, Степанківська Черкаського району, Іваньківська Маньківського району Жашківська, Бузівська та Соколівська Жашківського району.

24.12.2017.
Відбудуться вибори у 2 ОТГ: Михайлівська Кам'янського району, Буцька Маньківського району.
Черкащина у трійці областей України за кількістю утворених ОТГ у 2017 році - 20 громад
У перспективних планах - 40 громад до кінця року, однак головним принципом залишається не кількість, а спроможність
Наздоганяти складно, але, свідчать показники, можливо.

Попри політичний тиск, який наявний із боку деяких районних та селищних рад, все більше громад готові до об'єднань.

І першопрохідцям, і новоствореним громадам, і майбутнім об'єднавцям є до кого звернутись по допомогу. Окрім самих громад, результатами децентралізаційної реформи в області переймаються департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА, нещодавно відкритий Відокремлений черкаський підрозділ центру надання адміністративних послуг. Розвивати інвестиційні проекти та вибудовувати стратегію розвитку готові в Агенції регіонального розвитку.

До громад навідуємося вже не вперше, тож є шанс дізнатися: не грудкою перші млинці?
Білозірська

об'єднана територіальна громада
Білозірська громада на сьогодні нагадує туристичний центр. Як на взірець сюди чи не щодня приїздять подивитися делегації із районів Черкащини та інших регіонів України.

Населення громади - 9 238 осіб.

Сам іде і за собою веде. Таким принципом керується, як вже називають, батько громади Володимир Міцук. Зараз його вважають фахівцем, який знає про всі нюанси об'єднання. Хоча не так давно і сам всьому навчався. Як успішного керівника Володимира Павловича обрали й очільником Черкаського обласного відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Володимир Міцук
голова Білозірської ОТГ
"Новостреним громадам варто допомогти налагодити співпрацю із районними державними адміністраціями та райрадами, а також правильно організувати власні відділи. Адже громаді, яка сам-на-сам залишилася у районі, дуже складно розвиватися без підтримки.

Оскільки відділи освіти, охорони здоров'я в районах передали свої повноваження, громади постійно потребують юридичної допомоги. Але найголовніше, чого необхідно добиватися громадам, це аби районна влада, обласна влада дослуховувалась до громад. Зараз нас вже 10 громад, це 20% від області, є сили щось "перевернути", з нами повинні рахуватися".

2343.4 тис грн
базова дотація
8889.8 тис грн
освітня субвенція
5483.2 тис грн
медична субвенція
Минулого 2016 року за 7 млн 300 тис. грн інфраструктурної субвенції освітили вулиці, відремонтували дороги, оновили техніку комунальних підприємств, замінили вікна та двері у школах та амбулаторії загальної сімейної медицини.

Значних досягнень Білозірська ОТГ здобула в галузі освіти.

Найбільше пишаються і чиновники, і освітяни опорною школою, де навчаються 480 дітей.

Загалом вона розрахована на 700 осіб. Завдяки перемозі у конкурсі, держава спрямувала опорній школі 2 млн 600 тис. грн. Із них використали: 600 тис. грн – придбання меблів (парти, дошки), 500 тис. грн - заміна вікон на енергозберігаючі, 1,2 млн грн - придбання мультимедійних дошок із проекторами (9 одиниць), які вставлять в класах фізики, хімії, біології, географії, іноземної мови і в трьох початкових класах. 300 тис. грн використають для облаштування пришкільної території.

Отримали обладнання для кабінетів хімії, фізики, біології, завдяки якому діти зможуть виконувати лабораторні заняття. Немало коштів вкладають і в розвиток дошкільних навчальних закладів, де навчаються 240 дітей.

По конкурсу ДФРР Білозірська ОТГ отримала 332 тис. грн.

На початку 2017-го року в опорній школі відкрили комп'ютерний клас. Нова техніка була отримана опорною школою за активного сприяння депутата та в межах соціального проекту між урядами України та Китайської Народної Республіки. Надані комп'ютери, за домовленістю МОН з компанією Microsoft, забезпечені ліцензійними програмами та сервісним обслуговуванням.
Адміністративні послуги в громаді: сучасно та комфортно

Центр надання адміністративних послуг відкрили у Білозірській територіальній громаді в останні дні 2016-го року. Відремонтували приміщення та облаштували робочі місця сучасною технікою коштом Державного фонду регіонального розвитку та завдяки співфінансуванню з бюджету громади.

Загалом за проектом Держфонду використали понад 600 тисяч гривень. Ще 350 тисяч спрямувала ОТГ. Нині в ЦНАПі надають 48 послуг. Однак до кінця року громадяни зможуть отримувати до ста адміністративних послуг.

Білозір'я – перша громада в Україні, яка закуповує обладнання з виготовлення паспортів для центру надання адміністративних послуг Білозірської ОТГ. Наразі цей проект профінансований ДФРР і до кінця 2017 року мешканці ОТГ зможуть оформлювати біометричні паспорти у себе в громаді.
Комунікація як один із пріоритетів

Уже більше року громада видає свою газету "Вісник Білозірської громади".

Таким чином жителі щомісяця дізнаються про всі події громади та контролюють кроки влади.

Досягнення першої в Україні Білозірської ОТГ навіть зафільмували, чим неабияк пишається голова. Але, відзначає Міцук, уваги з боку місцевої преси не вистачає.

– Більшість населення віком за 60 років довіряють лише друкованій пресі, тому ми почали випускати газети. Зараз наклад досягає 4,5 тисяч. Саме ці люди за нас голосують. На жаль, молодь мало чим цікавиться, але і для них ми маємо сторінки у соцмережах. Мало інформації дає телебачення. Мінуси бачать всі, і пишуть про них, а про позитивне – немає кому, – додає Володимир Павлович.
Мокрокалигірська

об'єднана територіальна громада
Згуртувала найбільше сіл: Мокру Калигірку, Єлизаветку, Суху Калигірку, Ярошівку та колишні радгоспи – села Надвисся та Любисток, а ще село Червоний Брід, яке не налічує жодного жителя.

Загальна чисельність населення громади - 4249 осіб.

33-річна Вікторія Пипа ризикнула взятися за нове й незвідане – керувати об'єднаною громадою. Відтоді чоловік і діти – 11-річна Юля та 5-річний Тимофій бачать рідше, весь час - у справах.

- Майже три місяці я тільки накопичувала інформацію. Її було стільки, що голова йшла обертом. Все потрібно було поставити з ніг на голову і розпочинати з нуля, – ділиться враженнями Вікторія Вікторівна. – Поверталася додому і годину ні з ким не розмовляла, поки приходила до тями. Спершу зміни мали відбутися у свідомості. На це потрібен був час.

Якщо білозірці під боком у Черкас, то порівняно віддалену Мокру Калигірку можна назвати продуктивним сільськогосподарським регіоном. Це відзначилось і на бюджеті, що наповнюється здебільшого саме за рахунок сільськогосподарських підприємств.

Саме тому питання землі тут найактуальніше. З нього і починає голова громади.

Вікторія Пипа
голова Мокрокалигірської ОТГ
"У нас є реально 5 інвесторів, які можуть зайти і працювати на нашій території. Ми не розпоряджаємося землями за межами населеного пункту. Були б повноваження, ми дали б інвестору і територію, і якусь частину землі, щоб вони могли створити робочі місця, сплачувати тим самим і податок в нашу громаду. Це для розвитку маленьких сіл дуже важливо", - розповідає про наболіле голова громади.

972.7 тис грн
базова дотація
7063.0 тис грн
освітня субвенція
2610.0 тис грн
медична субвенція
За час створення громади зробили немало. Як кажуть селяни, після 30 років простою таки дочекалися причепурення. І можуть собі дозволити, адже бюджет зріс утричі.

У Ярошівці замінили освітлення, засфальтували кілька вулиць у Єлизаветці.

У Ярошівці також встигли відремонтувати школу, на ремонтні роботи витратили 230 тис. грн, а в Мокрій Калигірці застелили плиткою шкільне продвір'я.

Завдяки участі у проекті ЄС ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" вдалося здійснити капітальний ремонт системи опалення із встановленням піролізного котла, провести тепломережу до фельдшерського пункту села Єлизаветка. В одному приміщенні розташовані ФАП та місцевий садочок "Малятко", який відвідують 12 дітей. Там замінили вікна, двері, відремонтували систему опалення, реконструювали сходи та пандус.

Першою перемогою називають придбання шкільного автобуса шляхом співфінансування із місцевого та обласного бюджетів, кожному обійшовся у 840 тис. грн. Попередньо транспорт орендували.

У межах угоди між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки 23 грудня 2016 року в управлінні освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Мокрокалигірська ОТГ отримала 16 одиниць комп'ютерної техніки. Їх розподілили між Мокрокалигірською та Ярошівською школами.

У школі Мокрої Калигірки цьогоріч зробили твердопаливну котельню, обладнали фізичний і хімічний кабінет, зробили столи та стільці, замовили обладнання.
У нас також діє програма "Безпечне село". У межах якої зробимо відеонагляд по всій громаді задля безпечності та полегшення роботи відділів поліції. У цьому році встановлено відеокамери по селу Мокра Калигірка, а саме: на в'їзді від центральної траси, зупинках, місцях масового скупчення людей. Наступного року зробимо в Ярошівці, і через рік - у Єлизавтці та Сухій Калигірці. Таким чином зчитуються номерні знаки, реєструється час, коли машина заїхала і виїхала, на оглядовій камері видно, хто в цій машині їде. Функціонують загалом 11 камер. На безпеку витратимо 198 тис. грн.

Вже був випадок, коли камери допомогли розкрити злочин. Знайшли винуватців бійки.

Вікторія Пипа
голова Мокрокалигірської ОТГ

Подією 2017-го року стало відкриття сучасного Центру адміністративних послуг, яке стало можливим завдяки програмі «U-LEAD з Європою».

Тут жителі отримуватимуть більше 100 видів адміністративних послуг. Серед них і найзатребуваніші в ОТГ: оформлення субсидій, реєстрація нерухомості, землеустрій, соціальний захист та оформлення пенсій.


У ЦНАП Мокрокалигірської ОТГ постійно працюватимуть 4 спеціалісти, які пройшли навчання з підвищення кваліфікації (спеціально розроблене для мешканців ОТГ експертами програми). Плата за надані послуги буде надходити до бюджету громади.

ЦНАП створений за європейськими стандартами, він доступний для людей з інвалідністю, крім того, у приміщенні обладнано дитячий куточок.
Єрківська

об'єднана територіальна громада
Тут зустрічають із відкритою сільською душею, духмяним короваєм на вишитому рушнику та навіть сувенірами.

Хтось найперше робить дороги, інші – ремонти в сільрадах, дехто – підвищує зарплати підлеглим. Ті, хто приїздить до Єрківської громади, що на Катеринопільщині, найперше запитують: «У вас є щось платне?» Тут учні місцевої школи усіх класів харчуються безкоштовно, музична школа для дітей – теж безоплатна. А лікувати зуби до місцевого, знову ж таки безкоштовного, стоматолога приїздять навіть з Києва.

Єрківська об'єднана територіальна громада – єдина реверсна на Черкащині. Частину надходжень до бюджету – віддає державі. Однак і про своїх не забуває. У 2015 році вона об'єднала селище Єрки, села Залізнячка та Радчиха. Тут проживає майже 6 тисяч селян.

У центрі селища Єрки змайстрували місцеву родзинку – прапор України із різнокольоровою підсвіткою. Гостей громади не відпускають без сувенірів – тут випустили ювілейну монету із зображенням уродженця краю В'ячеслава Чорновола.

Довірили керування громадою Леоніду Польовому, який попередньо аж 17 років очолював селищну раду Єрків.
Леонід Польовий
голова Єрківської ОТГ
«Спрямовую зусилля на те, щоб насамперед переваги об'єднання відчули люди. Бо в районі тільки годували обіцянками покращення. Тож найперше – проголосували за безкоштовне харчування усіх учнів», - говорить Польовий.

917.1 тис грн
реверсна дотація
4980.2 тис грн
освітня субвенція
3327.0 тис грн
медична субвенція
З моменту об'єднання бюджет громади зріс майже у 6 разів – із 3,7 млн грн до 17,7 млн грн.

У минулому році до державного було вилучено 917 тис., в цьому - 1 млн 300 тис.

Звідки гроші? Єрки завжди були промисловим центром Катеринопільщини. Саме тому районна влада так противилася об'єднанню, розуміючи, що це стане «могильником» для адміністрації, як кажуть місцеві. Адже левова частина доходів йшла «на верхи». Тепер за немалі податки від підприємців наводять лад у себе самі.

Головне джерело прибутку – податки від доходу фізичних осіб, адже нині тут десяток діючих підприємств: "Катеринопільський агропродукт", "Ватутінський комбінат вогнетривів", "Ватутінський м'ясокомбінат, "ВП "Вторметал", "Катеринопільський елеватор", "Дніпроінвест-Ч", філія "Єрківський спецкар'єр", "Ремтехніка". Тож на брак робочих місць у громаді ніхто не скаржиться, навпаки, є приїжджі працівники і з сусідніх сіл.

- Із бізнесом є контакт, - розповідає Польовий. Поблизу школи спільним коштом громади і "Катеринопільського елеватора" вже розпочали спорудження двох стадіонів: один під накриттям, інший - під відкритим небом. Найбільше тут пишаються місцевою футбольною командою.

«Аби дурного в голову не лізло, молодь має бути зайнята. Через те не клуби і бари робимо, а стадіони», - ділиться голова громади.

Для дітей - найкраще
Місцевий дитячий садок - як лялька. Тут зробили ремонт приміщень, зокрема, харчоблоку.

Про ремонти школи, доріг та оновлення в дитячих садочках зайвий раз не говорять. Селяни кажуть: сприймають як належне. У громаді не приховують - населення збільшується з кожним роком. Люди тут – найбільша цінність.

Це один крок на шляху України до країни сервісних послуг, де в центрі завжди людина
За грантові кошти Компоненту 2 програми «U-LEAD з Європою» у Єрках облаштували Центр надання адміністративних послух, тож селяни вже не їздять за довідками в район, як раніше. Більш того, до сіл громади за графіком курсує мобільна бригада спеціалістів ЦНАПу.

Єрківська школа ім. В. Чорновола налічує 450 дітей, учні від першачка до одинадцятикласника нагодовані за рахунок бюджету громади. Найменші – харчуються двічі на день. Те ж і в місцевому дитсадку. Це вартує Єркам близько 600 тис. грн на рік.

Пригадує голова й історію із музичною школою. Старе приміщення скоро відзначатиме сторіччя, дах був прогнутий настільки, що аж небо виднілося, стіни зовсім не опалювалося. Від району єрківчани ремонту не дочекалися, тож громада створила комунальне підприємство і забрала залишки приміщення собі. Все починали з нуля, бо районна влада після передавання приїхала навіть по напіврозвалені інструменти. Нині тут безкоштовно навчаються більше 50 дітей, розширятимуться до 100. За рік на утримання та першочергові ремонтні роботи спрямували більше 90 тис. грн.

Сімейний лікар допомагає єрківчанам також безкоштовно. На медикаменти за минулий рік витратили майже 50 тис. грн.

Не доводиться платити місцевим і за таке нині дороговартісне лікування зубів, при місцевій амбулаторії обладнали кабінет із новітнім обладнанням та сучасними матеріалами. На це витратили 75 тис. грн.

Для пенсіонерів, інвалідів чи людей, які просто потребують догляду, діє соціальний центр територіальної допомоги, де працюють семеро осіб. Його утримання на рік становить майже 100 тис. грн.

- Я не жалію, що ми відібрали свого часу цю частину, - Польовий
Пишаються єрківчани і місцевою пожежною частиною, яку свого часу хотіли закрити. А зараз тут працюють дев'ять осіб. На рік утримання частини обходиться у більш як півмільйона гривень. Та, каже Польовий, у порівнянні із можливими наслідками пожеж – це мізерні кошти. "Гаряче" у прямому і переносному сенсі в основному влітку, коли загорається суха трава, однак і в інший період для частини знаходиться робота: допомагають чистити дороги та здійснюють поливи.

Як висновок


На Черкащині вже минув період аналізу помилок та перших ризикованих кроків. Громади-першопрохідці напрацьовують стратегії, залучають фінансування, ресурси для розвитку, раціонально формують місцеві бюджети, а головне мають довіру громадян і результат. Тож наступних учасників об'єднавчих процесів не залишать "на 4 ока". Адже, визнають голови громад, найкращий приклад - хата сусіда.

Реформу на Черкащині підтримує і Європейський Союз, і обласний депутатський корпус... Однак на сьогодні громади все ж чекають і законодавчих змін, особливо щодо впровадження медичної реформи та врегулювання земельних питань.

Болючою залишається проблема кадрів на місцях. Однак її вже почали поступово врегульовувати завдяки Програмі "U-LEAD з Європою", у рамках якої в області діє Центр розвитку місцевого самоврядування. На сьогодні проведено більш як півсотні заходів щодо навчання фахівців. Як відзначають об'єднавці, треба не лінитися вирощувати кадри для своїх же потреб.

Як відомо, головний принцип обєднання – добровільність. Відповідно в громадах мають усвідомлювати, що ніхто «чужий» не прийде і не змусить їх йти на «децентралізаційний» перон. А отже, варто брати «спортивний» приклад із сильніших і поспішати, адже завжди є ризик не встигнути на потяг реформ.

Програма "U-LEAD з Європою" існує за рахунок багатьох донорів, зокрема Європейського Союзу та 5 державами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею і Швецію. Ця програма підтримує дуже важливу реформу в Україні як децентралізація. Чому саме ця реформу? Вважаємо, маючи досвід Європи, що вона принесе неабияку користь місцевому населенню. Для цього потрібні люди, які готові бути активними. Всі ми розуміємо, що реформа децентралізації не завершиться за 3 роки. Тому Програма не зможе підтримувати реформу до її цілковитого завершення. Це і є причиною створення таких сталих структур, які зможуть розвиватися і переживуть Програму.

Програма розподіляється на 2 компоненти:

компонент 1 – за реалізацію якого відповідає GIZ, стосується передусім координації та посилення спроможностей на вертикальному і горизонтальному рівнях на всій території України – від рівня громад до районного, обласного та центрального рівнів;
компонент 2 – за реалізацію якого відповідає SIDA, передбачає створення ефективних центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). При цьому основна увага приділяється щойно об'єднаним громадам і роз'яснювальній роботі на національному рівні.

Віктор Ветцель
керівник відділу управління програмою “U-LEAD з Європою”

Це найбільша і найамбітнша програма, як спрямована на підтримку реформи децентралізації, безпрецендентні зусилля Європейського Союзу та окремих країн-членів ЄС. Наша мета - підсилення спроможності органів місцевого самоврядування, покращання умов надання адміністративних послуг. Радий, що вже за той невеликий час, створені декілька інстутиційних механізмів, у кожній області працюють Центри розвитку місцевого самоврядування, укомплектовані експертами, консультантами. Головна проблема - кадровий потенціал у сільській місцевості, ми це розуміємо. Тому головні зусилля спрямовуємо саме на розвиток фахівців місцевого самоврядування, проводимо тренігові та освітні заходи.

Владислав Синицький
керівник Регіонального офісу Центральної та Північної України Програми “U-LEAD з Європою"

Приємно, що є підтримка Євросоюзу, Центру розвитку місцевого самоврядування, депутатського корпусу. На початку, коли ми лише створювали перспективний план громад, нам було непросто переконувати інших, бо ще не було таких прикладів. Зараз громади яскраво демонструють свою успішність. Переваги прості: те, що повноваженя передали на місця - це факт, але передали і ресурс, який зріс у 2,5 рази, а в деяких і у 5-7 разів. Ні я, ні голова обласної ради, ні президент не бачить, що робиться за вікном. А голова громади - знає все, йому довіряють. Це найкраща за історію України реформа,яка дійшла від Верховної ради до конкретної людини і проблем. Вирішуються питання не тільки садочків, доріг і шкіл, а й питання житла. Вже не треба йти в Кабмін чи до нардепів по округу із простягнутою рукою. На сьогодні є мотивація і є важелі.

Юрій Ткаченко
голова Черкаської ОДА

Ми повинні акцентувати увагу не тільки на об'єднанні громад, а на підсиленні якості надання сервісів. Це в першу чергу стосується адміністративних послуг, освіти, медицини, соціального захисту, планування територій. Сьогодні завдяки реформі децентралізації розширені фінансові можливості місцевого самоврядування – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців у цих громадах.

Вже створено 10 робочих груп, які займаються окремими напрямами. І для нас дуже важлива постійна комунікація між учасниками процесу не тільки щодо завдань, а, в першу чергу, щодо результатів впровадження реформи децентралізації.

З початку роботи сьомої сесії Парламенту вже прийнята судова і освітня реформи. На розгляді депутатів знаходиться медична реформа та ряд законопроектів з децентралізації, які необхідно приймати якнайшвидше. Це є вимогою суспільства і в першу чергу громад.

Міжнародна спільнота надає значну технічну допомогу на впровадження реформи децентралізації і інших напрямків, і має намір це продовжувати. Це стосується програм щодо Донецької та Луганської областей, підтримки вимушених переселенців та відновлення Сходу України, реформи енергоефективності і, зокрема, Фонду енергоефективності.

Геннадій Зубко
Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України

Із реформ однією з найголовніших є децентралізація. За три роки її впровадження доходи місцевих бюджетів зросли приблизно в 2,5 рази. Децентралізація - це питання про те, як розподіляти вже наявний ресурс.
У сільських радах потрібні добрі ґазди, здатні раціонально розпорядитися тими новими можливостями, які дає децентралізація.
Настав нарешті той момент, коли ми можемо говорти про світло темного тунеля, з якого ми вийшли з широким горизонтом. Статистика говорить, що найгірше уже в минулому. Статистика – головний свідок, що найгірше в українській економіці вже минуло. Ми не просто вистояли, а заклали основу для сталого розвитку.


Петро Порошенко
Президент України
Підготувала Олена Шаповал
1 коментарів

Залишити відповідь

  • Вирішитимуться питання не тільки садочків, доріг і шкіл, а й питання житла (себе любимому, куму ,свату, сраколизникам, прихлебателям) Да, не треба йти в Кабмін чи до нардепів по округу із простягнутою рукою. Зявиться мотивація і важелі. Все це та в руки не олігархам місцевого значення чи рвачам з хватальним рефлексом, а людині не залежній, такій самій, як 85% членів громади, і ні в якому разі не з тих, хто був при сільрадах, прикормлених, знаючих як заплутати найочевидніші речі, знаючих схеми, відговорки, засобу шантажу та тиску на “особливо умных”, володіючих миетодами чиновницької бюрократії, зневажаючих простих людей та ділячих на “поважних людей” та інших звичайних людей.
    Я за ОТГ!!!. Да, потрібно створити обєднання громад. Навіть якщо все це буде лише в зміні вивіски на бідівлі сільради. На жаль тіж самі горлопани і прорвуться. Громада не обговорює кандидатів, навіть не знає коли висувати і кого. Не знають члени громади коли вибори. 90% членів громади не змогли відповісти де беруться депутати сільради, для чого вони, їх права обовязки та відповідальність. Ніхто не знає обовязки голови ОТГ. Впевнений , обовязки не знають і майбутні кандидати. Це видно буде з їх програм. Якість повсякденного життя членів ОТГ не покращиться, тому, що самі члени ОТГ “пофігісти” в основному. По фіг все їм. Відсутня інтелегенція. Нема ініціативних небайдужих, сміливих членів громади села.
    Для мене, наприклад, важливо, чи можна задвинути назад видвенутого на посаду голови ОТК?
    Процвітати будемо як прокинемося від летаргічного сну. Так приблизно у такий шлях, яким пройшли у 25 р. незалежності. Боріться! Поборите!