Основні життєві висновки-рекомендації для жінок, яким “майже 40”

Коли ти наближаєшся до 40-річного рубежу, то, звичайно, аналізуєш і свій, і соціальний досвіди.

Ти усвідомлюєш, що 40 років, це – половина, а найчастіше, це – більша половина твого життя. Можна мати ще ілюзії, але краще бути реалісткою.

Я узагальнила певні життєві висновки, до яких дійшла, спираючись на особливості своєї професії, власний досвід і досвід тих людей, з якими взаємодіяла протягом своїх «майже 40 років». Це все є суб’єктивним, не претендує на досконалість і незмінність. Все може змінюватися і це також.

1. Будь живою і спонтанною. Вмій радіти чужому щастю. Чужі успіхи мають тебе надихати, чуже щастя має вселяти в тебе віру, що щастя є. І в тебе буде.

2. Будь справжньою. Будь відкритою для нового досвіду, нових вражень. Не ховайся зі своїм болем і проблемами, як і зі щастям. Людям не цікаві люди без проблем, їм цікаво, як їх інші вирішують. Вчися справлятися із негараздами.

3. Ти повинна вміти дружити і мати давніх перевірених друзів. Якщо у тебе таких немає і це тебе не влаштовує, бо люди приходять і виходять з твого життя, як у вагон метро, то справа не в друзях, а в тобі. Працюй над собою.

4. Коли тобі «майже 40» ти повинна більше слідкувати за своїм тілом і зовнішністю. Світом керують чоловіки. Це факт і це правильно. Твій успіх багато в чому залежить від їхньої симпатії чи антипатії до тебе. Тому, мінімум – ти повинна вміти їм подобатися, максимум – вміти закохати в себе.

5. У твої «майже 40» у тебе має бути сім’я, діти. Якщо немає – вір у свій «останній шанс», але й шукай те, що стане сенсом твого життя: племінники, благодійність, допомога іншим, волонтерство. Материнський інстинкт має бути реалізованим, навіть у трансформованій формі.

6. Коли тобі «майже 40» у тебе має бути робота, професія, у котрій ти досягла успіху. Якщо ні, то ще можна це зробити. Жінкам все можна. До твоїх «майже 40» у тебе мають бути свій перукар, косметолог, майстер з нігтів, гінеколог, стоматолог й інші постійні потрібні тобі люди. Вони знають твою життєву історію, ти їм довіряєш.

7. У тебе має бути регулярний секс з одним постійним партнером (не розпорошуй свою енергію на багатьох, уже треба її берегти) з яким є емоційний зв’язок. Іншими словами: він в тебе закоханий, тебе обожнює, а тобі він подобається або ти його любиш. Секс без почуттів для жінки не принесе тих «цілющих» властивостей, котрі йому приписують. Скоріше, буде протилежний ефект. Жінка живе емоціями і потребує кохання. Подивіться навкруги: завжди є хтось, хто вас обожнює.

8. Якщо під час сексу з ним ти не отримуєш оргазму – забудь про нього, як про сексуального партнера. Хай тренується в іншому місці. У тебе для цього немає часу. Не імітуй оргазм. Ти можеш обманути його, створивши йому імідж супермена, але ти не обманеш себе. Секс без оргазму – це початок неврозів, тривоги, страхів, фобій. За свої «майже 40» у тебе все це вже було або є й досі. Тому – прислухайся до себе. Повноцінний секс – це здорова психіка. Тут Фрейда ніхто не спростував.

9. Проводь час із дітьми. Ніхто не дасть тобі стільки життєвої мудрості у твої «майже 40» і ніхто не навчить тебе знову так щиро радіти життю, як діти. І, якщо тобі ще треба знайти чоловіка, то проводь багато часу із дітьми.

10. Якщо завагітнієш – народжуй. Жінки кажуть, що дитина у «майже 40» – це прекрасно. І я їм вірю. Діти для жінки – це прекрасно у будь-якому віці.

11. У свої «майже 40» ти маєш навчитися відпускати. У всіх смислах цього слова. Чоловіка, який може піти до іншої, бо у них своя «криза середнього віку», дітей, котрі влаштовують своє життя, друзів, котрі можуть ще зрадити, батьків, які починають помирати, залишаючи тебе «на краю». Така філософія життя. Навчись відпускати. Тобі буде легше.

12. Прийми і усвідом слово «самотність». Вона може прийти будь-якої миті, дивись п.9. Подумай, чим ти будеш займатися, коли будеш сама. Може вона злякається і не прийде. Але, будь готова.

13. У свої «майже 40» ти вже маєш знати, що щоб не трапилося в твоєму житті – довіряй Світу, вір у Бога, молись. «Їж, молись, люби» і твоє життя буде продовжуватися.

Інна Кукуленко-Лук’янець, психолог

Статті від автора

0 коментарів

Залишити відповідь