Наслідки націоналізації “Приватбанку”, перспективи гривні та кредитні поради. Інтерв’ю із Сергієм Забудським

Останні майже три роки в Україні відбувається процес очищення банківської системи: неплатоспроможними стали понад 80 банків. Окрім того, національна валюта знецінилася втричі, а ціни та “комуналка” – зросли. Для економічного балансу навіть вирішили збільшити мінімальну зарплату. Та й така “перспектива” спричинила чимало невтішних прогнозів. На фоні цих змін непорушними лишаються питання із погашенням “валютних” кредитів, які після стрімкого стрибка курсу стали непід’ємними для багатьох людей.

Нестабільна економічна ситуація в країні викликає чимало запитань. Чи не буде інфляції? Як доводиться віддавати валютні кредити після зростання курсу? Чому люди перестали класти гроші на депозит? Хто компенсовує гроші вкладникам банку, який збанкрутував? Як уберегтися від банківських шахраїв? Окрім того, уже сьогодні інтернет збурила новина про націоналізацію ПриватБанку. Як вплине ця процедура на клієнтів?

“ІнфоМІСТ” шукав відповіді на ці запитання у представника Національного банку України у Черкаській області Сергія Забудського.

dsc02574

– Сьогодні зранку українців шокувала інформація про націоналізацію ПриватБанку. Чого очікувати його клієнтам після націоналізації?

– Нічого страшного не треба очікувати. Тих, хто хвилюється за свої кошти, треба заспокоїти. Націоналізація банку означає, що сьогодні відповідальність за діяльність банку нестиме не приватний акціонер, а держава.

– У чому різниця?

– Коли раніше відповідальність була на приватному акціонеру, і це обмежувалося  капіталом банку і Фондом гарантування вкладів у сумі 200 тисяч гривень, то сьогодні відповідальність за стан справ несе держава. Якщо у банку виникатимуть проблеми, держава може у будь-який момент ухвалити рішення про докапіталізацію своєї структури, у той час приватний акціонер мав шукати кошти з інших джерел, зокрема й просити в Нацбанку. Держава має набагато ширші і більші можливості для захисту інтересів клієнтів банку.

– Повідомляли, що сьогодні заблокують частину рахунків. Про які саме рахунки йде мова і для чого?

– Блокування відбулося лише по рахунках корпоративних клієнтів і лише на один день. Усе для того, щоб відбувся процес переоформлення: усе треба зафіксувати, щоб не було непередбачуваних обставин.

– Чи вплине націоналізація на роботу сервісів? Планують зміну назви?

– Для фізичних осіб сервіси працюватимуть у звичайному режимі й надалі. Зміна назви банку поки не запланована.

– Ще одне ТОП-питання. Депутати проголосували за закон, який передбачає збільшення мінімалки з нового року до 3200 гривень. Як вважаєте, це вплине якось на національну валюту?

– Підвищення мінімальної заробітної плати суттєво не вплине на гривню. Треба розуміти, що таке “мінімалка”. Це найнижча оплата, яку людина має отримувати за свою роботу. У нас же крім мінімальної заробітної плати є також середня заробітна плата, яка, як на обласному рівні, так і по Україні в цілому не набагато відрізняється від прийнятої мінімальної.

У контексті цього питання треба звернути увагу на те, що “мінімалку” платитимуть людям найменш захищеним у нинішніх економічних умовах. І якщо вони будуть отримувати трішки більше, ніж отримували раніше, то ці кошти йтимуть на споживчий ринок, бо насамперед люди будуть купувати собі продукти харчування. Тому, на мою думку, цей вплив буде не суттєвим у частині інфляційних процесів.

Те, що ми споживаємо сьогодні у продуктовому ряді, переважно є товарами власного виробництва. Після підвищення ж люди не почнуть масово купувати автомобілі чи дороговартісну побутову техніку з-за кордону. Відповідно зростання мінімальної зарплати не чинитиме значний вплив на гривню, і цей вплив правління Національного банку України оцінило приблизно у 0,5 %.

– Як це вплине на “зарплати у конвертах”?

– Ми живемо сьогодні у такому економічному середовищі, коли дуже багато працюючих отримують заробітну плату повністю або частково в конвертах. Підвищення мінімальної заробітної плати частково легалізує, виведе із тіні заробітки працівників.

– Останні роки збанкрутували десятки великих банків. Чи помітили на Черкащині зниження рівня довіри до банківських установ?

– Це вимушена міра, тому що три роки тому в Україні діяло майже 180 банків. Для такої країни, як наша, це забагато. Частина банківських установ зловживали на фінансовому ринку. Проведення маштабного очищення банківської системи, яке розпочалося 2,5 роки тому, а також процесу докапіталізації (збільшення обсягу капіталу банку, – ред.), призвело до закриття понад 80 банків, що становить майже половину від діючих на той час.

Звичайно, це негативно вплинуло на рівень довіри до банківської системи, тому що в результаті таких дій випливли на поверхню шахрайські дії та зловживання окремих власників і менеджменту банків. Вкладники цих банків зазнали значних фінансових втрат, попри те, що через Фонд гарантування вкладів  відшкодовувалися кошти фізичним особам у сумі до 200 тисяч гривень. Багато людей мали заощадження у сумі більше 200 тисяч. До втрати призвела і девальвація національної грошової одиниці, тому що ті, хто тримав вклади в іноземній валюті, не очікували знецінення гривні більш як втричі, і їх вклади перевищили суму в 200 тисяч гривень. Крім цього, через велику кількість збанкрутілих банків відшкодування проводилося не завжди швидко і через знецінення гривні також вкладники зазнавали втрат.

І сьогодні ми можемо сказати, що це надзвичайно болючі кроки, які, з одного боку, мали негативний вплив через фінансові втрати клієнтів банків (відшкодування коштів здійснювалися лише фізичним особам) і серйозно вплинули на довіру до банківської системи, а з іншого боку, це – вимушена міра для проведення очищення банківської системи.

– Завершення процесу очищення означатиме, що в Україні лишилися лише надійні банки?

– Не зовсім правильне формулювання. Одна із основних цілей, яка повинна бути досягнута – це прозора банківська система. Ми повинні бачити реальних власників банків, доступну і зрозумілу звітність кожного банку… І те, що банки практично проходять увесь цей складний процес, свідчить про створення прозорої і стабільної банківської системи. Звичайно, це ще не кінець, бо вирішується питання докапіталізації, інвентаризації активів. І вже за результатами цих дій можна буде говорити про оздоровлення банківської системи.

– Як негативні процеси, які ми обговорювали вище, вплинули на кількість депозитів? Люди почали більше довіряти “матрацам”?

– Взагалі після політичної та економічної кризи, яка у нас відбулася, я б не сказав, що у нас реально збільшилася кількість вкладів. Коли ми проаналізуємо вклади в національній валюті, то вони зросли. Хоча якщо говорити про реальну вартість гривні з урахуванням інфляції, то це важко назвати зростанням. Що стосується вкладів в іноземній валюті, то номінально вони також зросли. Але ми повинні враховувати, що вклади в іноземній валюті обліковуються в балансі банку по курсу в гривні і після знецінення національної валюти, якщо зробити перерахунок, то величина цих вкладів зменшилася.

Тому нині вважаю, що, на жаль, громадяни значно менше довіряють кошти банківській системі, ніж в докризовий період.

ЧИТАЙТЕ: Про проблеми бізнесу та підвищення мінімалки. Інтерв’ю з Борисом Райковим

– Як тоді краще бути? Лишати гроші під матрацом чи, попри нестабільність, все ж іти з ними у банк?

– Тримати кошти вдома – це дуже ризиковано. Моя порада – це основне правило економіки: “Гроші мають працювати”. Звичайно, їх необхідно розміщувати у банківських установах, але потрібно робити це виважено і з детальним аналізом. Насамперед ідеться про те, що сьогодні у нас усі діючі банки на території області та України є учасниками Фонду гарантування вкладів. Тому кошти можна розміщувати у сумі до 200 тисяч гривень або еквівалент у валюті без застережень, щоб бути впевненим у тому, що вони до вас повернуться.

Наступний фактор. Якщо ви зібрались розмістити кошти на депозит у гривні, то треба розуміти, що у цьому разі існує ризик девальвації грошової одиниці, і строковий вклад ви не завжди зможете забрати достроково. Також через це, можливо, будуть й інші втрати, оскільки відсоток, який сплачує банк, може бути нижчим за рівень інфляції. По вкладах в іноземній валюті банки пропонують невисокі відсоткові ставки.

dsc02577

– Як тоді порадите обирати банк і на що звертати увагу?

– По-перше, не перевищувати суму вкладу більше 200 тисяч гривень і розміщувати кошти у кількох банках. По-друге, необхідно бути дуже уважним до документів під час оформлення вкладів. Бо у нас був досвід із банком “Михайлівський”, коли люди розміщували кошти і, не вчитуючись у документи, довіряли кошти не банківській установі, а фінансовій компанії. І коли банк було зараховано до категорії неплатоспроможних, то з’ясувалося, що Фонд гарантування вкладів не може відшкодовувати кошти, які розміщені не в банківській установі, а у фінансовій компанії.

Звичайно, необхідно бути обережним і не ризикувати розміщувати кошти, купуючи депозитні сертифікати. Є імені і безіменні сертифікати. Якщо ви придбаєте сертифікат на пред’явника (безіменний), то ви не можете розраховувати на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів у випадку банкрутства банку. Ну і, крім того, ми повинні вивчати інформацію стосовно самого банку. Чому? Тому що коли банк відчуває проблеми фінансові, то для того, щоб залучити кошти, він пропонує підвищену процентну ставку для своїх вкладників. І люди досить часто на це реагують і розміщують кошти, не аналізуючи цей факт. Звичайно, в разі банкрутства банку людина отримає кошти в межах 200 тисяч гривень, але це додаткові витрати часу, і це не відразу відбувається, бо процедура виведення з ринку може бути досить тривалою.

– Чи маєте статистику, скільки клієнтів банківських установ були змушені за останні 2,5-3 роки звернутися до Фонду гарантування за компенсацією?

– Статистики не маю, але це дуже багато людей. У нас ліквідовувалися поряд із невеликими банками, де було небагато вкладників, і великі та системні банки, як, наприклад, VAB, “Дельта”, “Бромбізнесбанк”, “Форум”. Це банки, які мали велику мережу, велику кількість вкладників, тому кількість людей, які пройшли через механізм компенсації вкладів із Фонду, досить велика. Навіть без офіційної статистики можу сказати, що це третина вкладників банків нашої області.

– Із системою депозитів зрозуміло. А що нині з кредитами? Чи частіше черкащани стали звертатися за фінансовою допомогою до банків?

– До кредитів необхідно ставитися з обережністю. По-перше, сьогодні процентна ставка, яку пропонують банки, не досить прийнятна для ведення бізнесу. Окрім того, сьогодні банки підвищили вимоги до позичальників. Якщо проаналізувати кредитний портфель, то стане зрозуміло, що у банках дуже багато проблемних кредитів. І в цьому випадку тепер банки з пересторогою ставляться до позичальників. Хоча нині установи мають надлишкову ліквідність, і вони готові кредитувати, але платоспроможних позичальників дуже мало.

– Одна із проблемних тем – це валютні кредити. Їх недаремно називають “ризиковими”. Розкажіть, чи мають якісь особливі умови повернення коштів люди, які брали валютний кредит, коли, наприклад долар вартував 8 гривень, а змушені віддавати – по 26?

– Немає ніяких особливих умов. Це питання порушувалося і на рівні ВРУ, і закони пропонувалися різні щодо погашення цих кредитів, але до цього часу питання лишилося відкритим, і я маю сумніви, що воно у майбутньому врегулюється. Тому вихід один – або погашати кредит, або оголошувати себе банкрутом.

Потрібно розуміти, що коли ти береш такий кредит, то маєш враховувати такі ризики. Ніхто не очікував, що валюта так стрімко зросте у ціні та призведе до таких наслідків, але ж самостійно банк-позичальник цю проблему не вирішить. Це має вирішуватися на загальнодержавному рівні. Тому в таких випадках варіантів якихось там “поблажок” чи списання ще немає.

– А що потрібно врахувати, якщо збираєшся брати кредит у національній валюті?

– З гривнею таких ризиків, як із іноземною валютою, не буде. Єдине, що може виникнути – це підвищення ставки по кредитах. Але людина, яка збирається брати кредит, повинна дотримуватися правила “сім разів відміряй, один раз відріж”. Тому що отримати кошти – це з одного боку наче просто, але потім виникає питання, як їх погашати. Ті плани, які будує майбутній позичальник, у частині майбутнього погашення кредитів, вони не завжди збуваються, тому треба продумувати найгірші варіанти. І якщо людина впевнена, що при цих найгірших варіантах вона зможе віддати цей кредит, тоді можна йти на цей крок.

А взагалі отримання кредиту – це надзвичайно відповідальний крок, тому що це додаткові боргові і недешеві зобов’язання, і ми маємо бути впевненими у тому, що ми зможемо їх виконати.

– Як нині ситуація з валюто-обмінними операціями? Часто черкащани скаржились, що, щоб купити кілька сотень доларів, доводиться оббігти кілька банків.

– Згідно офіційної статистики за 2016 рік, люди здають валюти більше, ніж купують. Але це, на мою думку, не досить об’єктивна статистика валюто-обмінних операцій, адже у нас сьогодні дуже процвітає нелегальний чи «чорний» ринок. І  він буде існувати до того часу, поки не скасують двовідсотковий збір з операцій купівлі-продажу валюти до Пенсійного фонду. Адже сьогодні в банку можна вільно купити і продати валюту. Та коли ми порахуємо ціну за курсом банку і додамо два відсотки, то, звичайно, для людей в сьогоднішній економічній скруті вигідніше обміняти гроші у «міняйлів», бо їм ці два відсотки не потрібно сплачувати, до того ж не існує ніяких обмежень у сумах для обміну. Хоча це досить часто є ризикові операції. Нелегальний ринок валюто-обмінних операцій значно зріс за останні три роки, особливо після введення збору до Пенсійного фонду. Без скасування цього збору ми ринок не легалізуємо.

–  Два роки тому також відбулася реорганізація центрального апарату Національного банку України, а за ним і його регіональних управлінь. Це призвело до скорочення працівників. Як нині працює структура НБУ в області та куди йдуть випускники-банкіри?

– Сьогодні банкіри, які випускаються із ВНЗ, переважно не затребувані у банківській сфері. У нас відбулося масове закриття установ банків, окрім того, відбулися і продовжують відбуватися серйозні скорочення по системі Національного банку. Окрім скорочень, відбуваються і реорганізації. Сьогодні уже не існує управлінь Нацбанку в регіонах. Працівники скорочені, частина з них переведена у штат центрального апарату. У Черкасах тепер працює представник Національного банку та близько 40 осіб, працівників центрального апарату. Усі вони займаються переважно готівковими операціями. Сьогодні основна функція представництв Нацбанку – це забезпечення регіонів готівковою національною валютою. Це основна і єдина функція. Частина приміщень, які звільнилися в результаті цих трансформацій, здаються в оренду.

Такі скорочення у системі призвели до того, що потреба у працівниках теж скоротилася. Звичайно, вона є, бо потрібно оновлювати персонал, особливо в енергійній та кваліфікованій молоді. Але це не ті обсяги запитів у фахівцях, які випускають наші ВНЗ.

– Напевно, зменшення попиту на фахівців-банкірів пов’язане і з модернізацією системи надання банківських послуг. Нині за лічені хвилини без допомоги фахівця клієнти банку можуть провести чимало операцій через інтернет-платформи, термінали, банкомати. Разом з тим зростає і кількість шахрайств з банківськими картками та рахунками. Як не стати жертвою банківських шахраїв?

– З цим боротися потрібно і з цим боремося, але шахраї також не стоять на місці та удосконалюють свої шахрайські методи й технології. Тому насамперед усе залежить від людини. Вона має бути обережною. Використовуючи платіжну картку ні в якому разі не розголошувати ПІН-код. Бути надзвичайно уважними під час користування банкоматом, особливо звертати увагу на незвичні чи додаткові пристрої на ньому. Щоб уникнути проблем, краще користуватися банкоматами, які стоять у закритих приміщеннях, де є постійне відеоспостереження. Якщо працюєте в інтернет-мережі з платіжними картками, користуватися перевіреними та надійними сайтами тощо.

Звичайно, інформаційні технології змінюються в частині захисту: були магнітні смуги, нині використовують більш ефективніші чіп-технології. Але цілком зрозуміло, що навіть за умови використання більш захищених технологій, будуть траплятися випадки шахрайства. Це процес вічний, і ми маємо були завжди обережними.

0 коментарів