Монетизація субсидій: тому, хто потребує, а не тому, хто збирає довідки

15.05.2017, 12:57

На сьогодні майже 65 тисяч черкаських сімей отримують субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Як свідчить практика, не завжди допомогу від держави отримують ті, хто дійсно цього потребує. Не таємниця, що частина жителів міста отримують заробітну плату у конвертах або ж не прописують у будинках тих, хто живе там фактично, аби тільки уникнути зайвих витрат.

Натомість субсидійний бюджет  щороку зростає, а споживач, сплачуючи невеликі відсотки, не переймається економією ресурсів. Мотивацією для заощадження та модернізацією системи в цілому вважають впровадження монетизації субсидій.

26 квітня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про монетизацію зекономленої суми субсидії на оплату газу та електроенергії, яка торкнеться близько 1,5 мільйона українських сімей.

“Близько 1,5 мільйона українських родин, які змогли забезпечити економію газу і електроенергії для вироблення тепла, отримають найближчими місяцями до 700 гривень компенсації готівкою, які вони зекономили за опалювальний сезон”, – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Які зміни чекають на громадян та які переваги монетизованої субсидії – читайте  у матеріалі.

Субсидійна статистика

Як свідчить статистика, у період запровадження спрощеного механізму оформлення субсидій кількість домогосподарств, які отримали субсидію, збільшилась майже у 5 разів. Власне, субсидіантами є половина жителів Черкас.

Так, за інформацією департаменту соціальної політики міськради станом на 1 травня 2017 року в Черкасах отримують субсидію майже 65 тисяч домогосподарств – це близько 53% від загальної кількості по місту. Середній обсяг призначеної субсидії  становить 775 грн.

За два роки кількість грошей, витрачених на субсидії, зросла майже у 25 разів!

У 2014-му черкащанам видали субсидій майже на 18 тисяч гривень, у 2015-му – вже на 154 тисячі, а в 2016-му – сума зросла до 441 тисячі гривень.

Чи легко оформити субсидію сьогодні?

Мінімум затрат сил та часу, – так на сьогодні можна описати процес оформлення субсидії. Для того, аби вашу заявку розглянули, достатньо лише заповнити заяву та декларацію про доходи. Зазначені документи можуть бути надіслані поштою або в електронній формі, зокрема з використанням електронного цифрового підпису.

Все інше – перевірки, отримання довідок із різних установ – за вас зробить управління соціального захисту.

Як ідеться у відповіді на інформаційний запит департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, працівники органів соцзахисту звертаються із запитами у Державну фіскальну службу та центри зайнятості, виконавчу службу та інших організацій. Тож всю цю інформацію дуже легко перевірити.

Окрім того, згідно п. 20 Положення про призначення субсидій, інспекторами може здійснюватися перевірка та вибіркове обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Однак, як розповіли нашому виданню субсидіанти, які побажали залишитись анонімними, “обдурити” систему не так і складно. Насамперед – це отримання доходу в конвертах. Нерідко декларовані два прожиткових мінімуми насправді виявляються тіньовою зарплатою у десятки тисяч гривень. Те ж стосується і фактично проживаючих осіб. Адже практично це перевірити неможливо.

Утім цього року нараховуватимуть субсидію по-новому. Субсидію на наступний період не отримають українці, у яких є двомісячна заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, до того ж знизили соціальні норми, змінили опалювальний період. Тепер субсидії будуть надавати з урахуванням середньомісячного доходу осіб за чотири квартали, а не за календарний рік.

Для пенсіонерів, інвалідів та інших непрацездатних громадян, уряд збільшує соціальну норму, за якою надається субсидія. Наприклад, якщо в будинку проживають непрацездатні люди, то соціальна норма для розрахунку допомоги збільшиться з 49 квадратних метрів до 75 квадратних метрів.

Раніше люди, які проживали в садових будинках або дачних кооперативах і оплачували комунальні послуги, не могли претендувати на субсидії, оскільки не були офіційно зареєстровані. Нині ж мешканці садових будинків або дачних кооперативів також зможуть оформити субсидію. Щоправда фінансуватися вона буде з місцевих бюджетів у яких, як відомо, хронічно немає грошей.

Субсидії як «непосильна ноша» для держбюджету

Через підвищення тарифів на комунальні послуги зростають і витрати на субсидії з держбюджету. Цього року на ці потреби закладали 35 млрд грн. У 2017-му сума витрат зросте до 70-80 млрд грн, що буде критично для держбюджету. Про це під час Форуму з питань енергоефективності заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.

– Нас цікавить зниження витрат бюджету. А коли велика кількість людей “сидять” на субсидії, то виходить, що гроші платників податків повертаються субсидіями та оплачують неефективність, – сказав Данилюк.

Він наголошує на необхідності створення в Україні стимулів для енергоефективності.

Один із варіантів вирішення проблеми нестратегічного використання коштів – монетизація субсидій.

Серед десяти опитаних нами субсидіантів Черкас лише дві особи чули про нововведення, проте не розуміють їхньої суті.

– Я не розумію, навіщо монетизація. Так я знаю, що оплачую лише частину комунальних послуг. Думаю, якщо приходитимуть гроші, то їх всі будуть витрачати на власні потреби, – ділиться думками пенсіонерка Галина Тимошенко.

Варто зазначити, що монетизація субсидій передбачає, що на спеціальний рахунок споживача йому будуть надходити субсидійні кошти, які він зможе витратити на власні потреби, оплату комунальних послуг чи енерогоефективні заходи.

Наразі в Уряді обговорюють варіанти витрат:  монетизувати і роздати людям, повернути до держбюджету або ж залишити на віртуальних рахунках, щоб споживачі могли використовувати їх для майбутніх оплат.

Мешканцям будинку держава надала 9432 грн субсидії лише на обслуговування

Непересічна “субсидійна” проблема в ОСББ “Толстого 48”. Мешканці п’ятиповерхівки, які не отримують часткового відкодування компослуг від держави, вимагають від субсидіантів, аби сплачували більше коштів на розвиток ОСББ. Мовляв, несправедливо, що комусь держава допомагає, а комусь доводиться сплачувати тариф повністю.

За словами голови ОСББ Юрія Маслака, такі заяви окремих мешканці, безумовно, не можна вважати прецедентом, однак монетизація певною мірою вирішила б питання.

Монетизація субсидій: перші кроки та перші результати

Гучним для українців стало рішення Кабміну про монетизацію зекономленої суми субсидії від 26 квітня цього року. За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, вже восени українці, які зуміли зекономити газ і електроенергію для вироблення тепла, отримають до 700 грн компенсації готівкою.

Кошти виплачуватимуться на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або через відділення поштового зв’язку ПАТ „Укрпошта“. Виплати здійснюватимуться на підставі списків, які подають до 1 червня підприємства-виробники. Натомість споживачі мають звернутися із відповідними заявами до структурних підрозділів із питань соціального захисту.

На переконання експертів ГО “Український центр європейської політики”, попри рішення Уряду «про 700 гривень», за найоптимістичніших розкладів повна монетизація на рівні споживача відбудеться через 2-3 роки. Адже для цього необхідно вирішити документально-бюрократичні проблеми, відкрити персональні рахунки та запровадити реєстр субсидіантів.

У будь-якому випадку монетизація субсидій на рівні споживача дає йому змогу скоротити витрати і “злізти з голки державної підтримки”.

Важливим кроком має стати створення єдиної бази субсидіантів, яка також відображатиме фактичне споживання отримувачем субсидій кожного виду житлово-комунальних послуг. Окрім того, відбуватиметься  автоматичний обмін інформацією з абонентськими базами постачальників послуг та енергоносіїв, а також з усіма супутніми базами даних – органів державної фіскальної служби, банків, реєстру речових прав на нерухоме майно. Цей реєстр має бути єдиним, об’єднаним і публічним – аби кожен міг перевірити, чи його податки ідуть на підтримку людини, яка справді цього потребує, чи того, хто вирішив “зекономити”.

Фото: Громадське радіо

За словами голови Білозірської об’єднаної територіальної громади Володимира Міцука, монетизація субсидій необхідна саме на рівні споживача. До слова, у минулому 2016-му році субсидії оформили близько 45% відсотків дворів громади.

– Кошти повинні надходити кожному користувачеві. Але має бути визначене цільове використання – плата за комунальні послуги. У такому випадку субсидія надаватиметься тому, хто її дійсно потребує, а не тому, хто збирає довідки. Коли була зустріч у Верховній Раді, я так само виступав за монетизацію. Настав час прибрати ці всі перерахунки, тисячі у соціальному захисті і зробити монетизацію. Це ж саме має стосуватися і пільгових транспортних перевезень. Переконаний, що оформлення рахунків для нашої ОТГ абсолютно не ускладнить процес, – говорить Володимир Міцук.

Оскільки у найближчій перспективі – монетизація на рівні підприємств, які є надавачами комунальних послуг, про перспективи її запровадження ми запитали у керівників черкаських комунальних підприємств.

На сьогодні замість «живих грошей»  існує розрахунок «протоколами» – такими собі «борговими розписками».

Тоді як обіг «живих коштів» можна спрямувати на, до прикладу,  модернізацію виробництва.

Керівник КП «Черкасиводоканал» Сергій Овчаренко відзначає, що монетизація субсидій є позитивним кроком, хоча, на його думку, існує ризик використання споживачем наданої субсидії не за призначенням.

– Відповідно збільшиться навантаження на юридичну службу підприємства, адже зростатиме судово-претензійна робота та сума судових зборів. Щодо витрат підприємством «живих коштів» – то вони витрачатимуться за призначенням для забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення. Зокрема на придбання  матеріалів та енергоресурсу, ремонти тощо. Оскільки субсидія – це частина тарифу на послуги, які споживач не спроможний сплатити в силу своїх доходів, – говорить Овчаренко.

Він додає, що останнім часом процедура погашення субсидій є стабільною. Однак наскільки довго збережеться існуюча тенденція – не відомо.

Поділяє думку водоканалівця і керівництво КП “Черкаситеплокомуненерго”.

У відповіді на інформаційний запит ідеться: «За монетизації субсидій на користь підприємства,  «живі гроші» будуть витрачатися для розрахунків за спожитий природний газ, згідно договору з НАК «Нафтогаз України». Тоді як монетизація субсидій на користь споживачів «населення» може привести до збільшення заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води».

Солідарний з черкаськими колегами і директор ТОВ «Сміла Енергоінвест» Володимир Сарнацький.

– Нині отримувачі субсидій – це близько 75% користувачів нашого підприємства, від 4 до 4,5 тисяч жителів міста Сміла. Зараз ми говоримо лише про теплопостачання, але ці люди мають субсидію також на інші комунальні: електроенергію, газ, водопостачання та водовідведення. Зрозуміло, що на фінансування різниці між тарифом і платоспроможністю ідуть величезні кошти з держбюджету. Поки-що вони приходять вчасно – оплата відбувається наступного за звітним місяцем. Проте, кошти від субсидії теплопостачальна організація може витрачати лише на газ, транспортування, розподілення. Якби це були «живі гроші», то підприємство могло б, наприклад, провести за рахунок «субсидійних» коштів модернізацію обладнання чи відремонтувати якісь аварійні ділянки, – пояснює Сарнацький. – У той же час, я за цільову монетизацію, щоб кошти споживач витрачав лише на комунальні послуги або енергоефективні заходи. В протилежному випадку частина людей ці гроші може просто «проїсти» і борги за «комуналку» будуть лише рости. До того ж, такий варіант аж ніяк не спонукає до економії чи енергозбереження.

Начальник департаменту фінансової політики Наталія Джуган зауважує, що монетизованими мають бути всі соціальні виплати.

– Я однозначно за монетизацію будь-яких державних програм, спрямованих на соціальний захист населення, в тому числі і субсидії. Про це ми говоримо вже 10 років, наполягаємо на тому, щоб у бюджетних деклараціях Верховна Рада щороку це приймала. Низка держпрограм спрямовані на відшкодування різниці в тарифах, пільгових перевезень. Навколо цього працює шалений апарат людей. Всі виплати мають бути монетизованими, а не заходити на коловороти пільг, субсидій, комунальних підприємств і так далі. Це колосальна можливість для неефективного їхнього використання.

0 коментарів

Залишити відповідь