Міський бюджет-2018: між розвитком та декадансом

21.03.2018, 13:35

Бюджетотворчий процес на 2018 рік увійде в сучасну політичну історію Черкас як один із найдраматичніших та найскандальніших. Більш-менш стабільна політична коаліція, сформована БПП та “Батьківщиною” у кінці 2015 році, за півтора роки затріщала по швах, а під кінець 2017 і канула в Лету. Видимим суб’єктом політичної боротьби двох груп впливу, довкола якого ламались списи, був бюджет міста на 2018 рік. У результаті документ вдалося ухвалити за рахунок голосів депутатів від ВО “Свободи”, які стали головними бенефіціарами конфронтації стосунків між колишніми партнерами.  

Проте ухвалений наприкінці січня документ залишався “неповним”. Перед новосформованою депутатською коаліцією стояло надскладне завдання – поділити основний пиріг, завдяки якому вдається досягати хоча б якогось розвитку міста і головне – демонструвати виборцям свою “плідну” роботу. Мова про так званий бюджет розвитку та Програму соціально-економічного розвитку.

У результаті голосування 28 голосами “за” депутатам вдалося ухвалити документ загальною вартістю 420 млн гривень. Попри майже півторагодинні дискусії в сесійній залі очільник міста Анатолій Бондаренко поставив на голосування документ у “редакції виконавчого комітету”, тобто жодна з правок депутатів врахована не була. Про що це свідчить, важко судити. Але вочевидь маємо ситуацію, коли домовленості давались надто складно, щоб вносити будь-які зміни, хай навіть і депутатами, хай навіть і в сесійній залі.

Попри нібито вражаючі цифри в документі, з роками ресурс у підпорядкуванні депутатів лише зменшується. У минулих роках каденції депутатам вдалося освоїти 440 млн (2016 р.) та майже 550 в (2017 р.).

Крім того, цьогоріч ускладнювався поділ “пирога” і тим фактом, що в 2017 році ці ж депутати вдалися  до хитрощів, в результаті подекуди перегравши самих себе та затвердивши документ одразу на три роки. Хоча фактично планування відбувалося лише на поточний рік, в деяких випадках такий поділ дозволив закладати витрати вже на 2018 рік. Так і трапилося. У результаті з 420 млн гривень майже 200 млн буде витрачено на об’єкти, фінансування яких розпочалося ще тогоріч. Таким чином, на все про все, депутати мали в запасі 220 млн гривень, з яких 10 млн – це кошти громадського бюджету, ще майже 13 млн – субвенції обласному бюджету. Враховуючи об’єктивні фактори, серед яких – традиційне невиконання бюджету, у розпорядженні депутатів було всього 100-150 млн “живих” грошей. Звісно, задовольнити апетити всіх із таким ресурсом фактично неможливо. Що ж ми маємо в сухому залишку? Читайте докладніше про це у статті “Інфомосту”.

Освіта та культура

Як “доповів” на своїй сторінці в соціальній мережі новопризначиний директор департаменту освіти та гуманітарної політики Сергій Воронов, на об’єкти його галузі в документі спрямовано 80 млн грн. З них 40 млн – кошти на об’єкти, визначені в минулому році, така ж сума – на нові видатки.

Попри переформатування більшості, пріоритетні напрямки освоєння коштів, а також їхня форма не змінились. Як і раніше, переважно це “інвестування” в утеплення фасадів шкіл та садочків, а також інші капітальні витрати. Прикметно, що вартість більшості об’єктів не перевищує 1,5 млн гривень, що дозволяє уникати будь-яких конкурентних тендерних процедур. Подібне “освоєння” символізується не так з ефективністю витрачання коштів, як із кримінальними провадженнями, що відкриваються за фактами можливого заволодіння бюджетними коштами.  

Попри багатомільйонні інвестиції в енергоощадні заходи, їхня ефективність викликає питання. Насамперед через фактичну відсутність будь-якої економії видатків на оплату комунальних послуг “модернізованими” закладами. Принаймні така картина чітко вимальовується з аналізу загального фонду бюджету міста.

Об’єкти, що вперше будуть профінансовані цього року

Житлово-комунальний комплекс

Як і в попередні роки каденції Анатолія Бондаренка, найбільша частка коштів буде витрачена на ремонт доріг. Окрім майже 30 млн на ямковий ремонт вулиць міста, що закладені до загальної частини бюджету, ПСЕРом на 2018 рік передбачено ще 140 млн на капітальні видатки. За ці кошти комунальники спробують завершити розпочатий ремонт вулиць Смілянської, що вже встигла покритися ямами, та Сумгаїтської, на яку додатково спрямовують 8 млн гривень. Ще майже 25 млн гривень “вкатають” у багатостраждальний бульвар Шевченка, де один із підрядників устиг “проштрафитись” на 600 тисяч гривень.  

Нарешті розпочнуть ремонт вулиці Героїв Дніпра на ділянці від вул. Сержанта Смірнова до Козацької. На цей та інші ділянки вулиці передбачено майже 50 млн гривень, що є найбільшою інвестицією міста в цьому році. Саме ця дорога, поміж іншого, веде до скандальних новобудов на березі Дніпра, що у свій час стали причиною загострення політичної кризи в місті. Без сумніву, капітальні вкладення у вуличну інфраструктура того району значно підвищать привабливість квартир для покупців.  

Депутати від Партії вільних демократів таки змогли пролобіювати та закласти до бюджету 15 млн гривень на будівництво спортивної арени в районі колишнього військового полігону. Разом з тим, залишається невирішеним питання із фінансуванням цього об’єкту з державного та обласного бюджетів. На сесії депутати навіть звернулися до своїх колег з Києва, аби ті прояснили ситуацію та дали чітку відповідь на те, чи варто чекати якихось фінансів на розбудову спортивної інфрастуктури обласного центру. Ну а поки депутати додатково затвердили витрати в розмірі 800 тисяч на розроблення проектно-кошторисної документації на ремонт вулиці Олени Теліги в Південно-Західному районі, а також трохи менше 2 млн на будівництво вулиці Квіткової, що має стати початком розбудови інфраструктури на “полігоні”. Втім обсяг фінансування інфрастуктурних об’єктів саме Південно-Західного району підтверджує, що особливих візій на майбутнє цієї території у міської влади немає, а спрямування коштів відбувається за залишковим принципом.

Аналогічною є ситуація і з Дніпровським районом. Особливих капітальних вкладень у інфрастуктуру цієї території жителям очікувати не варто. Попри якісь примарні сподівання, вулиці Чигиринська, Подолінського, Пацаєва, Сагайдачного та інші залишаються без фінансування. Профінансовані будуть видатки на ремонт Симиренківської, а також Першотравневої. Судячи з усього, місто остаточно втрачає надію на отримання субвенції для ремонту цієї “об’їзної” вулиці і вже другий рік поспіль проводить ремонт виключно власними силами, заклавши цього року на ці цілі 7 млн гривень. Таку ж суму освоять і на завершенні ремонту вулиці Надпільної від Можайського до вулиці Михайла Грушевського.

Майже 16 млн гривень витратять на капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення. Будуть освітлені основні транспортні магістралі в Південно-Західному районі (вулиця Сумгаїтська, Руставі та Одеська), перепаде трохи грошей і в район “Д”, в якому за 1,4 млн гривень планується встановити LED-ліхтарі по вулиці Сагайдачного.

Щодо комунальних підприємств, то тут чергові мільйони отримає “Дирекція парків” на виготовлення та встановлення атракціону “Колесо огляду”. У 2018 році на цю потребу парки отримають додаткові 2,7 млн гривень. Разом із витраченими в минулому році 6,75-ма мільйонами загальний кошторис “перлини” буде 9,5 млн гривень. Поки ж “Колесо” – на відповідальному зберіганні у виробників з Вінниці.

Якщо говорити про КП “ЧЕЛУАШ” і його перспективи на цей сезон, то вони не найкращі. Попри те, що директор комунальників, депутат Олексій Мельник просив ледь не 50 млн гривень на різну техніку, з бюджету він отримає лише 9 млн, за які має придбати 5 самоскидів, фрезу, каток, дорожній пилесос, 6 мікроавтобусів, 9 сміттєвозів та 2 погружчики. Лише перелік побажань і відповідність їхньому реальному фінансуванню дає зрозуміти, що наступна зима в місті буде не менш складною, аніж ця і особливих перемог комунальників над стихією чекати не варто. Будь-яка стратегія розвитку комунальної галузі нині і у виконавчого комітету, і у депутатів відсутня – факт підкріплений рядками проголосованого документу.

Проте наявна стратегія загравання з виборцями. Майже 11 млн гривень буде спрямовано на капітальний ремонт багатоквартирних будинків, а також міжбудинкової території, переважно на округах “білосердечних” Олексія Мельника та Юрія Тренкіна. Натомість на програму співфінансування енергоефективних заходів ОСББ передбачено лише 5 млн гривень, що удвічі менше коштів на плитку та асфальт “СУБівських” дворів. Ще 7 млн має бути витрачено на капітальний ремонт ліфтів, “титуальний список” яких поки відсутній і буде окремо затверджуватися виконавчим комітетом.

Ще 6,5 млн витратять на меморіли та пам’ятники. 3,5 млн грн піде на добудову пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам на розі бульвару Шевченка, зведення якого вже обійшлося бюджету в 3 млн гривень.

Ті ж 3 млн гривень хочуть спрямувати і на зведення пам’ятника воїнам Антитерористичної операції, з ескізом якого визначились на початку року.

12 млн гривень становитиме “реверсна” субвенція обласному бюджету на зведення кардіоцентру, а також побудову нового спортивного об’єкту на Манежі.  На таку ж суму обласні владці мають “закрити” заборгованість по сплаті орендної плати за землю під Черкаським аеропортом, що належить Черкаські обласній раді. Проте будь-яких витрат та інвестицій у цей надважливий для розвитку будь-якого сучасного міста об’єкт з боку Черкас непередбачено.

Медицина

Цей рік доволі важливий для перспектив медичної галузі не лише в місті, а і у країні в цілому. Саме в 2018 році стартує розгортання медичної реформи. Вже в квітні кожен має обрати собі сімейного лікаря. Аби сформувати позитивний ефект від “реформованих” лікарень, мають бути відповідні інвестиції і в оснащення клінік. Проте  на сьогодні, виходячи з документу, фінансування галузі не є пріоритетним. Із 43 мільйонів “медичного” кошика лише 15 млн буде витрачено на придбання нового обладнання. Це, до слова, втричі менше витрат на асфальтування доріг попід берегом Дніпра або майже відповідає цьогорічним інвестиціям у “Євродвори” та інші “передвиборчі” об’єкти прибудинкової інфраструктури.

Найбільшу частку коштів за традицією отримає Третя міська лікарня (7,5 млн), ще 5,5 буде витрачено на обладнання для Першої міської лікарні.

Майже половину коштів, спрямованих на ремонт закладів охорони здоров’я, також витратять на Третю міську лікарню. Таким чином головний лікар Третьої міської, а по сумісництву депутат обласної ради від ВО “Батьківщина” Олександр Федорук зможе освоїти в 2018 році майже 1 млн доларів бюджетних коштів. Жоден інший керівник комунального підприємства чи закладу таких ресурсів у власному розпорядженні не матиме.

***

2018 рік не приніс нічого кардинально нового в розвиток міста. Вчергове основний ресурс громади буде інвестовано у вуличну інфраструктуру та дороги. Фінансування надважливих галузей медицини та освіти залишається за “залишковим” принципом. Розраховувати освітянам та медикам, по великому рахунку, в 2018 варто лише на самих себе та підтримку з боку батьків учнів та вдячних пацієнтів.

Перекіс фінансування і неефективність набуває загрозливих масштабів. Ще до моменту офіційної передачі деяких відремонтованих ділянок доріг в експлуатцію на них з’являются нові вибоїни. Решта ж інфрастуктури і далі зношується та руйнується без належного поновлення експлуатаційних термінів. Подібне має насторожувати, як і той факт, що, попри багаторічні багатомільйонні інвестиції в енергоощадні заходи, як то заміна вікон чи ремонт фасадів, витрати на комунальні послуги не зменшуються. Все це носить ознаки банального вимивання бюджетних коштів і аж ніяк не боротьби з неефективністю витрат на теплоносії чи інше утримання.  

Залишається сподіватись лише на те, що новостворений виконавчий комітет ще не встиг перебрати до своїх рук усю повноту влади і з ходом часу зможе оперативно виправити ситуацію. В іншому ж випадку вже у найближчому майбутньому не важко спрогнозувати настання комунального декадансу, коли життєдіяльність і більш-менш ошатний стан вдасться зберігати лише в центральних районах, в той час як технічне забезпечення медицини і освіти безнадійно відстане від належних показників часу.  А поки в місцевих депутатів на першому місці загравання з невибагливими виборцями.

0 коментарів

Залишити відповідь