“Люди часто показують на мене пальцями”, – африканський принц про життя в Черкасах

10.06.2018, 12:00
Фото з Фейсбуку

Уже два роки в Черкаському національному університеті навчається уродженець Гани Прінс Габінг Твум. У нашому виші він вивчає міжнародне право. Наскільки комфортно жити в Черкасах, Прінс розповів у коротенькому інтерв’ю журналісту сайту “ІнфоМІСТ”.

– Чому ти вирішив навчатися в нашій країні?

– Це важко пояснити. Я хотів навчатися у тій країні, де не розмовляють англійською, французькою, італійською, грецькою, тому що я знаю ці мови. Спочатку планував поїхати в Росію, але в мене багато друзів в Україні. Вони навчаються в Івано-Франківську та Черкасах, тож порадили приїхати сюди, бо знають, що я дуже люблю вивчати нові мови. Саме тут я можу вивчити українську та російську одночасно.

– Чи подобається тобі навчатися в ЧНУ? Чому?

– Мені подобаються ваші традиції та культура. Раніше я навчався в коледжі, але там було не так цікаво. Африка й Україна дуже різні. У вас пишаються своєю національністю, постійно збагачують культуру. Наприклад, у Вас є національна страва, одяг та державна мова, крім того, у кожній області свої звичаї, а в нас такого немає. У Гані рідна мова – ашанті, але офіційна англійська. Навіть навчання в школі англійською. А у вас рідною мовою. І ще дуже цікаво говорити “суржиком” – це для мене ще не зовсім зрозуміле.

– Як до тебе ставляться викладачі та одногрупники?

– Усе дуже класно. На заняттях ми говоримо англійською, тому що я не досконало знаю українську мову і мені тоді важко сприймати новий матеріал. Викладачі нам допомагають. З одногрупниками стосунки також склалися, бо розуміємо одне одного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Темні ночі й холодні зими: найяскравіші враження африканського принца про життя в Черкасах (фото)

– Чи дискримінують твої права в Україні?

– Зараз ні, але як тільки я приїхав, було важко. Бували такі ситуації, які неприємно згадувати. Пам’ятаю, як одного разу ми поверталися в гуртожиток пізно ввечері. Біля нас зупинився автомобіль. З нього вийшли чоловіки і почали нам кричати: “Гей, нігер, нігер!” Ці слова дуже ображають. Крім того, люди на вулиці часто показують на мене пальцями, тому що я “чорний”. Хочеться забути такі ситуації.

– Бувало таке, що люди ставились до тебе погано, бо в тебе інший колір шкіри?

– Звичайно, але є і приємні спогади. Я волонтер, тож часто працюю з дітьми, навчаю їх англійської мови. Колись до мене підійшов маленький хлопчик і запитав: “Дядьку, а чому ти такий чорний?” Було дуже смішно. Я відповів, що це мій природний колір шкіри. Діти дивуються, чому в мене білі нігті та зуби, але все пояснити я не можу.

Фото з Фейсбуку

– А як ти ставишся до українців?

– У мене дуже багато друзів українців, бо я люблю знайомитися, спілкуватися. Це цікаво. Я хочу дізнатися про вас більше, бо у вас красива країна та мова.

– Чи плануєш ти залишитися в Україні?

– Усе можливо. Точно не можу сказати. Мені тут подобається, люблю вивчати щось нове, Але все може змінитися.

Валентина Вінковська

0 коментарів

Залишити відповідь