«Історія пам'ятає лише переможців»
Черкаська мільйонерка розповідає, як заробляє на покері
Банкір, підприємець, ІТ-бізнесмен... Перше, що спадає на думку, коли читаєш загаловок списку мільйонерів. Однак до цього рейтингу потрапила і 25-річна черкащанка, яка донедавна вчилася у місцевому виші на викладача англійської. Ольга Єрмольчева черкащанка, яка вже встигла стати всесвітньо відомою у вузьких колах – покерних. Хтось скаже: це ж карти - везіння. Однак у покері, як і в житті, – лише вдалої комбінації занадто мало. В покері грає все – розум, досвід, бачення суперника, майстерний блеф і контроль над собою, своїми почуттями, а головне – контроль азарту.

"Вона вже приїхала на своєму червоному авто, яке зараз стоїть в Черкасах", – пишуть прихильники Ольги в соцмережах. Поспілкуватися із відомою покеристкою сподіваємося і ми. Попри те, що в Україні Олю вже не застали, нам таки вдалося отримати відповіді на питання. Про покерне життя – далі у матеріалі.

– Розкажіть, з чого почалося ваше захоплення покером? Адже ви навчались на факультеті романо-германської філології і планували бути викладачем…

– Я з дитинства люблю грати в карти, подобається сам процес, а ще й якщо і виграю до того ж, то це взагалі! Покер мене відразу захопив – дуже цікава різностороння гра. Не можу сказати, що я планувала стати викладачем, просто поглиблено вивчала іноземні мови, а там вже, знаєте, «як карта ляже»!

– Що допомагало у становленні як гравця, як вдосконалювали свої вміння? Читала, що ви у 2014 виграли спецтурнір і навчались у відомого Євгенія Качалова. Можете вважати його своїм наставником?

– Свого часу я провела досить багато часу на різноманітних покерних сайтах та форумах, шукаючи нову інформацію, обговорювала стратегії з однодумцями, постійно грала онлайн. Але більш за все я люблю дивитися відео з турнірів або дорогої кеш-гри з відкритими картами. Завжди ставлю себе на місце того чи іншого гравця та думаю, як би я зіграла у той чи іншій роздачі. В 2014 році компанія PokerStars проводила акцію для своїх гравців і мені вдалось взяти участь і бути ученицею одного з найвідоміших та найтитулованіших покеристів світу. Це був дуже корисний досвід, адже Євгеній поділився деякими секретними напрацюваннями, які я використовувала у своїй подальшій грі.
– Найбільш яскравим моментом вашої кар'єри є участь у турнірі в Панамі. Ви вибороли друге місце і престижний грошовий приз. Для вас можливість заробляти такі великі кошти є пріоритетною, чи більше захоплює сам процес, а гроші – приємний бонус?

– Моя спеціалізація – турніри, де значну роль грає саме перше місце. Історія пам'ятає лише переможців, тому я стараюсь сконцентруватися та грати на перемогу, для мене дуже важливі саме трофеї. Після того, як зайняла друге місце в Панамі в межах Латино-Американського покерного туру, довгий час була дуже засмучена, попри те, що отримала більше 100 тисяч доларів. У турнірах радує лише перемога.

– На що витрачаєте кошти? Можливо, є речі, на які збираєте?


– Витрачаю кошти в основному на подорожі – квитки, готелі, ресторани. Ні на що не збираю, але, можливо, подумаю про це.

– У пресі пишуть про виграшні суми. Не підраховували, яку суму програли? Чи встановлюєте для себе ліміт, який можете програти?

– Звісно, коли їду на міжнародний турнір, в мене є конкретна сумма, яку можу інвестувати – можливо менше, але точно не більше. Програні гроші не рахую, набагато приємніше рахувати виграні!
– Безумовно, успіху відразу і в один момент досягти неможливо, цьому завжди передують старання, праця і наполегливість. Чи були за ці роки моменти, можливо, відчаю і бажання покинути покер? Якщо так, що змусило продовжити розвиватися у цій сфері?

Гра неймовірно виснажує, і якщо не робити перерв у грі, буває важко грати свій найкращий покер, свою так звану А-гру. Я доволі багато часу присвячую навколопокерній діяльності – веду блог та стріми, тому можу в будь-який час відволіктись, але думки кинути грати в мене ніколи не було. Розвиватися в покері допомагають успіхи та підтримка друзів і колег.

– Ви граєте і он-лайн, і оф-лайн? Який вид покеру подобається більше? У ЗМІ писали, що «живі» турніри вас інколи виснажують? Чому, занадто багато хвилювання?

– Більше граю в інтернеті, але комфортніше грати вживу, тому шо бачиш свого опонента і можеш миттєво робити потрібні підстройки. Звичайно, сильно втомлюєшся від живих турнірів, адже вони тривають по 10-12 годин кожного дня протягом 7-10 днів, треба мати гарну фізичну підготовку та силу духу, щоб бути у формі і концентруватися на грі. Але сама атмосфера покеру на турнірах неймовірна.
– Ви розповідали, що з дівчатами грати складніше. Через нестандартне мислення?

– Дівчата слабші в математиці, але більш креативні в грі. Ніхто не знає, про що вони думають – про свої карти чи нові туфлі. Ха-ха!

– Не відчуваєте на собі стереотипність мислення чи упереджене ставлення із боку чоловіків, мовляв, «красива яскрава блондинка, навряд вона має гострий розум і зможе переграти»?

– Я вважаю покер чоловічою грою, тому стараюсь грати на рівних, ніколи не прошу нікого робити поблажок, хоча доволі часто отримую «покерні подарунки». В мене є улюблений прийом, коли приїжджаю в нову країну, граю в новому клубі, веду себе як новачок, дивлюся карти, ніби як тільки вчусь, роблю дивакуваті ставки, а через деякий час починаю користуватися своїм іміджем та граю агресивно.

– У покерних колах вас знають «регуляр Оля», а покерний блог ведете під ніком«мангусти»? Звідки такі прізвиська?

– «Регуляр Оля» причепилось до мене після інтерв'ю для одного покерного ресурсу. Регуляр – це те ж саме, що і професійний гравець. Всі люди, які грають в покер, діляться на регулярів та любителів. Мангуст – улюблена тварина з неймовірною реакцією та безстрашністю. Так мене називали ще задовго до покеру.

– Також читала, що ви вірите в символи, наприклад, вдягали зелену блузку до грошей. Які ще символічні звички маєте перед чи під час гри?

– Це скоріше жарти, аніж забобони. Є така фішка серед багатьох покеристів, коли йдеш ва-банк і в тебе менше стек, треба вставати, збирати речі і йти в сторону виходу (посміхається). Стараюсь мислити позитивно, в символи не дуже вірю.

– Маєте крутий досвід покеристки. Не просять вас навчати когось? Можливо, даєте уроки?

– Мене доволі часто про це запитують. Покерні уроки поки що не даю, але, думаю, це був би цікавий досвід.
– Ви, наскільки я розумію, вже живете в США. Як часто буваєте в Україні і Черкасах зокрема?

– Я багато подорожую, але останнім часом живу в Сочі. В Черкасах останній раз була влітку. В Україну планую приїхати в кінці травня у справах.

– В інтернеті є десятки інтерв'ю, фотосесій із вами. Відчуваєте себе популярною?Не заважає надмірна увага?

– Ні, на турнірах постійно фотографують, беруть інтерв'ю, але до справжньої популярності ще далеко. Увага не заважає, а більше лестить, та я стараюсь не зазнаватися. Популярність – це все одно, що сидіти на стільці з цукру під проливним дощем.

– Чим займаєтесь, окрім покеру?

– Живу в своє задоволення! Чого і бажаю кожному!
Спілкувалася
Олена Шаповал