Гігантська біло-червона інсталяція на фоні лісу – це пічалька

10.10.2016, 10:49

Оскільки активізувалися дії по встановленню горезвісної “стели”, як я і обіцяв, даю свій аналіз цієї ситуації і пояснюю особисте ставлення.

Чому невдалою є сама ідея інсталяції?

Ідея банальна і копіює велетенську кількість міст. Мода на “Ай лав …” почалася в Нью-Йорку 1977 року.

40 років тому. 40 РОКІВ! З того часу сила-силенна міст у всьому світі повторило цей хід. Причому, переважно, не встановлюючи інсталяції, а просто брендуючи футболки, чашки та всяку сувенірку. І я цілком за те, щоб дати патріотам Черкас можливість одягтися в футболки чи кепки з таким написом чи пити чай з таких кружок.

Але навіщо інсталяція – я не розумію. Чому, замість того, щоб створювати нове, ми намагаємося наздоганяти інших? Причому, кого наздоганяємо? Такі інсталяції вже є не тільки в обласних, а навіть в районних центрах та селах України.

Ми намагаємось наздогнати, наприклад Шостку, Бровари, Кривий Ріг, Кам’янець-Подільський, Ірдинь, Керч, селище Лосинівка Ніжинського району. Про обласні центри – мовчу. Просто введіть в гуглі “я люблю (назва міста)“ і подивіться фото, їх валом і вони однакові. Хіба що Житомир може претендувати на оригінальність.

В Росії це взагалі схоже на тотальну національну програму. Загугліть фото по запиту “я люблю город” і побачите купу стандартних “стелл”.

Навіщо нам ще одне стандартне фото? Що ця інсталяція дає Черкасам? Яку нову цінність вона створить в місті для жителів, для країни, для світу?

Що робити з уже виготовленими літерами?

Моя особиста думка – їх все ж треба ставити. На них вже витрачено наші з вами 300 тис гривень. Не пропадати ж добру.

Тільки ставити в місці, де це мінімально нашкодить, а може навіть додасть цінності міському простору. І дати городянам обрати місце, де вони хочуть бачити цю інсталяцію.

Чому невдалою є ідея розмістити інсталяцію в парку “Сосновий бір”?

Тому що зелені зони мають залишатися зеленими. У нас і без інсталяції місто виглядає пістряво. Бізнеси конкурують між собою яскравістю баннерів і вивісок. Тільки в зелених зонах очі міського жителя можуть відпочити від різнокольорового інформаційного шуму. Парк має залишатися зеленим. Подивіться на центральні парки Японії, Штатів, Європи. Там панує прагнення до натуральності в усьому. Природа має виглядати природно.

Тому статуї з пісковику чи трипільський павільон + фонтанчик з натуральних матеріалів – це добре для пару, а гігантська яскрава біло-червона інсталяція на фоні лісу – це пічалька. Вона значно краще впишеться в урбаністичний пейзаж, якщо вже так конче потрібно її поставити.

Чому до процесу ухвалення рішення потрібно алучити громаду?

Почну здалеку. Так трапилося, що Черкаси – це місто, в якому найбільший відсоток людей, котрі прагнуть приймати особисту участь в ухваленні рішень на рівні міста у порівнянні з іншими обласними центрами України. Такі результати широкомасштабного муніципального опитування, проведеного на початку 2016 року.

Черкащани найуважніше слідкують за своїми місцевими політиками, найкраще обізнані в тому, хто їх депутати і чим вони займаються. А так як у всій країні зараз об’єктивно зростає громадський контроль за діяльністю органів влади, то ця тенденція тільки посилюватиметься. І Черкаси зараз мають можливість стати містом з найбільш потужною, активною громадою. І ті місцеві політики, котрі це зрозуміють і зуміють дати жителям міста можливість безпосередньо приймати участь у виробленні і прийнятті доленосних для міста рішень, досягнуть небаченої популярності.

Подивіться як швидко запрацював механізм електронних петицій і як бурхливо відреагували соцмережі, подивіться на те, скільки людей і з яким ентузіазмом голосували за проект літнього театру в парку “Сосновий бір”, подивіться як активно люди захищають систему Прозорро. Ще раз наголошую, черкащани хочуть брати особисту участь у розробці й ухваленні рішень, і ті політичні сили, котрі мають амбіції розширити своє представництво на наступних виборах, уже зрозуміли, як використати це прагнення і почали діяти. Це видно за електоральними настроями черкащан в тому ж дослідженні. І це дуже здорова тенденція.

Тепер щодо інсталяції “Я люблю Черкаси” в цьому контексті. Як ви знаєте, по цій “стелі” було організовано декілька опитуваннь. Перше – це петиція про відміну рішення про встановлення “стелли”. Її підписали 404 особи.

Друге – це голосування за місце розміщення інсталяції (організоване, коли ми зрозуміли, що літери вже виготовили).

224 особи взяли учать у голосуванні і більшість з них проголосували за набережну. Не ідеальне, як на мене місце, але на те воно й голосування, щоб визначити думку більшості.

Третє – на сторінці Олекандра Радуцького. В коментарях добре видно настрої городян стосовно інсталяції.

Таким незамислуватим способом і мінімальними зусиллями ми переконуємось, що питання розміщення цього об’єкта в місті має суттєве значення для черкащан і викликає багато невдоволення.

Тому, прохання до депутатів, коли питання про розміщення інсталяції буде виноситися на голосування, врахуйте будь ласка декілька фактів:

1) значна частина черкащан засуджує саму ідею встановлення “стелли”. Не тому, що їм не подобається місце, а тому, що частина вважають це марнотратством, а частина просто вважає цю конструкцію негарною;

2) на прес-конференції 22.07.2016 Олександр Радуцький і Сергій Отрешко запропонували зібрати пропозиції щодо місця розташування “стелли”.

Мені відомо, що таких пропозицій надійшло принаймні 7.

Микола Упир пропонував новий сквер по Жужоми (Митниця) або навпроти ОДА (сквер Юність).

Андрій Поліщук пропонував Парк Перемоги бля літака

Від ГО Промолодь 2.08.2016 на електронну адресу [email protected] було подано 6 варіантів:

– Набережна в районі Спортлайфа і Фаро

– Площа 700річча

– Сквер Юність

– Парк Перемога

– Площа біля стадіону

– При вході в парк Соборний (колишній Першотравневий) на розі Смілянської і Надпільної

Тобто, пропозицій надійшло достатньо і парк Сосновий бір там не фігурував.

3) Онлайн опитування (224 особи опитано станом на 09.10.16) свідчить, що 33% опитаних віддають перевагу набережній, 21% – входу в парк Соборний і 15% – скверу Юність.

Дякую усім, хто дочитав до кінця. Сподіваюся, моїх аргументів і відчуття політичної відповідальності вистачить щоб прийняти на сесії міськради зважене рішення по цьому питанню.

Іван Подолян, активіст ГО «Промолодь»

Джерело: Фейсбук

Статті від автора

0 коментарів

Залишити відповідь