Формула бізнесу, очікування інвестора та швидкі перемоги: підсумки Черкаського інвестфоруму-2017

“Майстерно творимо майбутнє”, – із таким гаслом стартував цьогорічний Черкаський міжнародний інвестиційний форум. До цієї події в обласній адміністрації готувалися кілька місяців. У залі зібралися понад півтори сотні учасників. Серед них – бізнесмени, інвестори, представники влади, експерти, науковці та громадські діячі.

Як усе відбувалось – читайте в репортажі кореспондента сайту “ІнфоМІСТ”.

Із 10-ої ранку і до 18-ої вечора в комплексі  “Perlyna Resort”, що поблизу Черкас, відбулися чотири панельні дискусії. Говорили про розвиток експорту, агроіндустрію, інвестиційний потенціал регіону та механізми партнерства бізнесу та влади. Ці сфери є невід’ємними складовими економічного зростання та розвитку регіону, переконаний голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко.

За його словами, у залі зібралися ті, хто генерує, діє та створює важливі для розвитку області та країни в цілому проекти.

– Це формула успіху нашої команди. Я впевнений у тому, що заради цього ми ходимо на роботу, займаємось громадською діяльністю, бізнесом. Заради майбутнього, – каже обласний керманич. – Найкраща промоція області – це черкаські товари на поличках світових маркетів, найкращі лобісти – це підприємці, які створюють такий продукт.

Після голови ОДА вітає зі стартом учасників форуму заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, торговий представник України Наталія Микольська.

– Ми поставили собі завдання говорити з якомога більшою кількістю регіонів, бо ж експорт робиться не в Києві, експорт робиться в регіонах, – наголошує заступниця міністра.

Для гостей заходу на початку форуму також демонструють проморолик про потенціал Черкащини. Якісне відео в залі оцінюють оплесками.

Панель І

Можливості розвитку експорту. Експорт як шлях до інвестицій

Перша вступна дискусія виявляється напрочуд жвавою, адже тема експорту зазвучала по-новому з відкриттям зони вільної торгівлі. За словами підприємців, часто бізнесу бракує амбіцій, віри у власний продукт і терпіння пройти складний шлях налагодження експорту.

Ці проблеми озвучує директор компанії “Chemical Elements Ukraine” Ілля Леоненко.

– Я зіштовхнувся із проблемою, коли нас, українців, усі сприймають як колишню частину Росії. Ви (українські бізнесмени – ред.) робите велику роботу, але продовжуйте крутити педалі ще швидше, – каже Леоненко.

Окрім цього, він переконує, що “крутити педалі” потрібно інтенсивніше, адже за кордоном ніхто не збирається бізнесу поступатися своїм місцем.

– Стратегічні речі – це супер. Але коли починається операційний рівень, то тут виникають проблеми, ми розпадаємось на деталі. Не в усіх вистачить терпіння пройти цей шлях, – говорить власник підприємства-переселенця Ілля Леоненко. – Нині в українського бізнесу існує комплекс, що їхній товар гірший за імпортний. Насправді ж наші товари часто можуть похвалитися набагато кращою якістю.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської, на форум вона приїхала заради того, щоб почути проблеми бізнесу та допомогти йому вистояти на шляху до покращення показників. Для цього радить підприємцям користуватися можливостями, які надає профільне міністерство.

– Дайте нам зворотній зв’язок, поясніть, чого вам не вистачає. Нам важлива комунікація. Використовуйте інформацію, яка є на сайті Мінеконрозвитку, будьте на зв’язку, запитуйте, що не зрозуміли, не випадайте із комунікації, – закликає Микольська.

Також під час панелі Мар’яна Каганяк презентувала Офіс з просування експорту (Export Promotion Office). Вони комплексно допомагають бізнесу вийти на нові ринки. Серед функцій – оцінка ідеї, перевірка ідеї, менторство, інтернаціоналізація бізнесу.

Очільник області ж зауважує: найголовніше в роботі з інвестором – чути його. Адже з моменту порозуміння розпочинається співпраця і залучення презентованих інструментів для розвитку.

– Нещодавно один із інвесторів, який планує створити у Черкасах 2,5 тисячі робочих місць, прямо запитав: “Чому я маю прийти саме на Черкащину?”, – говорить голова ОДА Юрій Ткаченко. – Його цікавлять насамперед кваліфіковані кадри, особливості процесу оформлення нерухомості, землі, наскільки швидко він зможе інвестувати. Та найголовніше запитання: як швидко він поверне свої інвестиції, і чи даємо ми йому гарантії. Тому маємо знайти коректні відповіді, ухвалити раціональні рішення і нести відповідальність за них.

Переконати інвестора, стверджує президент Української Бізнес Асоціації Володимир Чеповий, може й інвестиційний клімат в області. Минулоріч його команда працювала над списком досвідчених компаній, які можна показати світовим інвесторам. Тоді до нього ввійшла сотня найкращих. Цікаво, що майже 15 із них – черкаські.

– Найбільший відсоток у цьому списку саме ваших компаній. І це не випадково. Тут, на Черкащині, є реальна взаємодія бізнесу, влади, громадських організацій, які орієнтовані на бізнес, та наукових установ, – наголошує Чеповий.

Цьогоріч Асоціація ставить вищу планку – знайти 300 перевірених компаній.

Панель ІІ

Точки зростання агроіндустрії

Розвиток агрокомпаній на території Черкащини, імідж регіону у світі, відкриття ринків землі та скандальні зміни до закону “Про пестициди та агрохімікати”. Такі теми актуалізували учасники другої панельної дискусії на Інвестфорумі.

Утримання фахівців

Засновник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко переконує, що компанія, яка експортує товари, – це обличчя регіону, країни.

– Я вважаю, що на своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну, – говорить Ільченко. – Нині ж моє завдання, як бізнесмена, повернути Черкасам статус столиці хіміків.

Засновник компанії стверджує, що в Україні чимало талановитих фахівців, які намагаються реалізуватися за кордоном. А це – поганий сигнал для регіону.

– Тих, хто поїхав, ми хочемо повернути, а тих, хто лишився, втримати на Черкащині та залучити до своєї роботи, – наголошує Ільченко. – Наступного року ми відкриваємо науково-дослідний центр і готові платити хімікам європейські зарплати.

Бізнесмен також заявляє, що для фахівців у Черкасах створюватимуть усі умови. Компанія ухвалила рішення придбати кілька десятків квартир у місті для таких спеціалістів.

Земля та пестициди

Під час дискусії обговорювали і зміни до ЗУ “Про пестициди та агрохімікати”. Вони передбачають надання дозволу іноземним компаніям реєструвати в Україні пестициди, які не зареєстровані в жодній іншій країні.

– У мене відразу як у громадянина виникло питання: чому такий унікальний інноваційний продукт не реєструють в іншій країні? Невже в Україні є якісь рідкісні сорти рослин, які не вирощують в інших європейських країнах, що цей продукт не можна реєструвати й за кордоном? – обурюється Віталій Ільченко.

Він вважає, що це може пояснювалися лише тим, що такі пестициди не підходять за європейськими екостандартами, тому їх хочуть “випробувати на нас”.

Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар підтримує позицію бізнесмена.

– Я була на засіданні аграрного комітет у ВРУ, коли обговорювали ці зміни. Частина депутатів була проти, це переважно ті, хто десятки років працюють у аграрній сфері, – наголошує Паламар. – Україна не має бути випробувальним майданчиком для пестицидів. Та, попри це, комітет підтримав зміни.

У зв’язку з цим, вона радить підприємцям об’єднуватись і разом виступати проти цього законопроекту.

Інноваційна та життєздатна ідея

Потрібно відповідально підходити до ідеї бізнесу та її втілення в життя, впевнений генеральний директор заводу “Beehive” Олег Барський. Бізнесмен говорить: запорука успіху – це інноваційна та життєздатна ідея, впевненість у прибутковості, подолання стереотипів “української збитковості”.

– Черкащину ми вибрали невипадково. У межах 200 км – наймедовіші регіони України: Черкаська, Полтавська та Кіровоградська області, – розповідає Олег Барський. – Нині Україна перша в Європі з виробництва меду, 3-5 – у світі. Тому перш ніж братися за таку справу, необхідно було провести аналіз ринку, і не лише українського.

Для цього команда взяла зразки меду з усіх країн світу, які експортують товари, вивчила потреби споживачів і аж потім продумувала план реалізації своєї ідеї.

– Ми розуміли, що заводом не обійтись, – говорить Барський. – Якщо на нашому українському меді втричі більше заробляють закордонні компанії, то чому ми не можемо зробити такий же продукт. Ми взяли маркетологів, виготовили найбрендовішу банку, кришку, зробили зрізи попиту по країнах.

Виявилося, що в Україні 90% меду купують на ринках, а, наприклад, у Німеччині – лише 5%, решту – в магазинах.

Зрештою за три роки роботи на Черкащині запрацював завод, пілотна промислова пасіка, а у планах – створення Академії бджільництва, адже, за словами гендиректора підприємства, українці не мають певних стандартів бджільництва.

– Розповім вам одну історію, яка мені надовго запам’ятається. Ми приїхали до дідуся забирати мед. Питаємо: “Де?” Він веде нас у двір, відкидає ковдру  зі старої ванни, яка стоїть на подвір’ї, і каже: “Забирайте”, – розповідає Барський.

Імпортозаміщення

Окрім створення конкурентного на світових ринках продукту, потрібно подбати і про безвідходний процес виробництва у країні та створення українських товарів, які витіснять імпортні. Так, у Черкасах планують створити біотехнологічний агроіндустріальних парк, головною функцією якого на перших етапах стане імпортозаміщення.

– Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари. Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому речі, які ми імпортуємо, не можна зробити вдома, – розповідає засновник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.

Підприємець вважає, що Черкащина має хороший потенціал.

– Ми  викидаємо дуже багато продуктів, які потребують переробки. Те, що йде на смітник, – це великі гроші в Європі, – зазначає Ільченко.

Панель ІІІ

Промоція інвестиційного потенціалу муніципалітетами

Нині в Україні працює Офіс із залучення та підтримки інвестицій. Цю структуру на Черкаському міжнародному інвестиційному форумі презентував координатор по роботі зі регіонами офісу Дмитро Романюк.

– Ми працюємо з наявними та потенційними інвесторами, фокусуємося на 4 основних напрямках: енергетиці та енергоефективності, виробництві, інфраструктурі та агропромисловому розвитку, – говорить Романюк. – Наше завдання в регіонах – це підтримка наявних іноземних інвесторів, супровід нових, робота з органами державної влади, підготовка об’єктів інвестування.

Експерт зазначає: важливими передумовами успіху в роботі з інвесторами є аналіз сильних сторін регіону, професійні інституції, актуальні бази даних, інструменти прямого та непрямого маркетингу, маркетингові продукти.

Окрім цього, необхідно брати до уваги очікування інвестора:

– прихильність влади;

– учать у вирішенні проблем;

– швидке реагування на запити компанії;

– позитивні відгуки компаній, які нині працюють у регіоні;

– доступ до інформації, допомога у пошуку партнерів.

На Черкащині Офіс плідно співпрацює із Агенцією регіонального розвитку.

Натомість міський голова Черкас Анатолій Бондаренко вважає, що хороший інвестор – це той, який не знає прізвищ чиновників.

– Найкраща допомога від влади – не втручалися в роботу підприємців, – вважає мер.

Найбільше в Черкасах інвестують у будівництво приватного житла. Цьогоріч це 397,5 млн грн. Тому Бондаренко наголошує, що зараз потребує вирішення ще одне питання, яке гальмує прихід інвестицій. Це – пайова участь.

– Нині ми готуємо новий проект рішення про пайову участь, який передбачатиме використання цих коштів для покращення інфраструктури на території поряд із об’єктом. Це справедливо, інвестор бачить, на що витрачають його кошти, – додає міський голова.

Згадують під час дискусії і про стратегічне планування. Керівник “Школи мерів” Руслан Рохов переконаний, що відсутність стратегії – це проблема. Часто люди, які балотуються на посаду міського голови, не знають, з чого починати роботу в місті на новій посаді.

– Люди, які претендують на мерів, мають йти на вибори з чітким розумінням стратегії розвитку та командою, яка спроможна її реалізувати, – говорить Рохов.

Він наводить кілька прикладів успішних випускників “Школи мерів”, яким вдалося привести на свою територію хороших інвесторів.

– Міський голова – це головний адвокат бізнесу, – наголошує Руслан Рохов. – Але це не єдина влада. Треба пам’ятати, що коли політична ситуація в місті мінлива, коли рада в опозиції до мера, то інвестор ні в якому разі не зайде на цю територію. А від цього втрачає місто та його жителі. Тому до таких речей треба ставитися відповідально.

Окрім цього, на думку керівника “Школи мерів”, розвиватимуться ті міста, які матимуть потужні виші.

Тему стратегії продовжує експерт із питань розвитку інституцій місцевого економічного розвитку Назарій Атаманчук. Він вважає, що успішними є стратегії в тих містах, які забезпечують сталість проекту, є інституційно спроможними та мають комунікаційну платформу.

Однією із таких є черкаська Агенція регіонального розвитку. Щоб довести ефективність роботи такої платформи – слід подбати про швидкі перемоги.

– Як, наприклад, це було в Миколаєві. Рік роботи агенції обходиться у 700 тисяч гривень. Однак ця платформа за це й же період принесла у місто грантів на понад 2 мільйони, – наводить приклад Атаманчук.

Окрім цього, подібні офіси мають розуміти, як мислить інвестор. Перше – кожен інвестор – індивідуальний. Якщо він звернувся до вас, то це означає, що він зробив попередній аналіз регіону/міста. Кожен інвестор має певні критерії, частину із них він називає, частину – ні. Тому для того, щоб задовольнити його потреби, потрібні:

– професійна команда;

– готова база даних англійською мовою;

– чітке сприйняття потреб інвестора;

– оперативне реагування;

– формування довіри.

– І головне, запам’ятайте: коли до нас приходить інвестор, ми забуваємо про всі розбіжності, які є у владі, – наголошує насамкінець Руслан Рохов.

Панель IV

Агенція регіонального розвитку – механізм партнерства бізнесу і влади для розвитку територій

Тема попередньої дискусії перейшла на останню панель форуму. Переважно йшлося про специфіку роботи Агенції, налагодження комунікації між бізнесом та владою.

– Агенція регіонального розвитку, яка нині працює в області, має довіру, – констатує голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. – Нинішня співпраця – це діалог на зрозумілій мові між владними структурами, бізнесменами, громадськістю та науковцями. Інгредієнти, які ми міксуємо в агенції, найближчим часом мають стати хорошою стравою. Це ідеальний інструмент збалансування інтересів сторін.

Очільник області зауважує, що Черкащина щороку демонструє збільшення інвестицій. На його думку, саме Агенція є тією платформою, яка активізуватиме ще більше цей процес.

– Існування такого офісу – це запорука комфорту. А коли інвестор має такі відчуття, то це вже плюс для регіону. Окрім того, коли бізнес починає залучати бізнес, – це набагато ефективніше, аніж коли це робить влада, – каже Ткаченко.

Перший віце-президент УСПП, засновник K-Fund Василь Хмельницький переконаний, що головне завдання Агенції – це розвиток малого та середнього бізнесу.

– Що таке економічне зростання? Це коли людина більше заробляє, а тому відповідно більше витрачає. Для того, щоб зростання відбулося, потрібно поспішати створювати підприємства, адже нині спостерігаємо масову міграцію. Чимало хороших фахівців їдуть від нас, – наголошує на проблемі Хмельницький.

Зупинити цей процес та забезпечити економічне зростання регіону може саме агенція. Для цього, каже експерт, потрібно просувати малий та середній бізнес.

– Уся енергія має бути зосереджена на цих бізнесменах, бо ж коли іноземці бачать, що цей бізнес успішний, то вони не побояться прийти в регіон, – додає Василь Хмельницький.

Також він звернувся до підприємців.

– Чимало європейців вважають, що ми (Україна – ред.) – лише ринок збуту. Поміркуйте: ми продаємо італійцям зерно, з якого вони готують класні макарони, а ми потім купуємо імпортне і кажемо, що це смачно, – обурюється засновник K-Fund Василь Хмельницький. – Це катастрофа. Завдання агенції і влади – створити середовище, а ваше (підприємці – ред.) – зараз бігти вперед.

Створити свій бізнес навіть із маленького магазинчика зовсім нескладно. Формулою “китайського” бізнесу в Черкасах ділиться президент KTD GROUP Олександр Громико.

– Уявіть, що, наприклад, ті китайські відра, які ви продаєте в своєму магазинчику, можна робити тут в Черкасах. Я відверто кажу: створити такий завод дуже просто. Зараз відкрито ділюсь простою формулою: 30.30.40, – говорить Громико. – Йдете до дистриб’ютора, він має контакти не лише вашого магазинчика і допоможе налагодити поставку. Йому обіцяєте 40 відсотків, вам за ідею – 30 і мені, як її реалізатору, стільки ж.

Далі все просто, пояснює бізнесмен: вивчаємо, як працює такий китайський завод, потім клонуємо його вдома.

Засновник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко додає, що на перших етапах такі проекти має підтримувати агенція.

– Початківцям потрібно підказати, як і де краще взяти кредит, куди звернутися у тому чи тому випадку, тобто, починаючи з маленького, зрощувати підприємця. Нині в регіоні налагоджено діалог між владою та бізнесом, – говорить Ільченко та закликає підприємців виходити з тіні, адже це запорука успіху компанії та економічна стабільність для жителів регіону.

Автор фото Сергій Черкасов

0 коментарів

Залишити відповідь