“Документ значно наближує правове регулювання діяльності товариств до практики”, – черкаський юрист про новий закон про ТОВ

27.03.2018, 12:00

Верховна Рада ухвалила закон Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю (№4666). Він, переконані урядовці, дозволить покращити бізнес-клімат, сприятиме залученню іноземних інвестицій та закладе передумови для створення нових та розвитку наявних підприємств.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» значно наближує правове регулювання діяльності таких товариств до практики, вважає керуючий партнер однієї з черкаських юридичних фірм Максим Полішкевич. Юрист розповів детальніше про законодавчі нововведення.

– Закон передбачає створення корпоративного договору та договору про припинення підприємства. Насправді такі угоди існували і раніше. Все ж, оскільки відповідно до раніше чинного законодавства діяльність товариств та стосунки учасників регулювались законом та статутом (до якого теж були досить значні вимоги), то такі угоди носили зазвичай напівофіційний характер. Такий тип угод називають «джентельменські», «понятійні» або «сейфові» угоди, тобто угоди, які не можуть бути представлені як доказ в суді чи надані органам влади, – говорить Полішкевич.

Натомість новий закон дозволяє легально значно детальніше описати взаємодію засновників (учасників) товариства.

– Корпоративний договір може бути взагалі конфіденційним. Тобто учасники отримали змогу врегулювати будь-які свої стосунки так, щоб державному реєстратору про це не було відомо, проте не втрачаючи можливості в подальшому захищати такі домовленості в суді. Така норма істотно сприятиме легалізації усних чи «понятійних» домовленостей між учасниками, – зазначає юрист.

Також з’являється норма про безвідкличну довіреність. Така довіреність видається для вчинення конкретних дій і може бути скасована лише за згодою повіреного або в прямо визначених випадках. Це є ефективним способом гарантування виконання зобов’язань учасника. Тобто учасник, який зобов’язався вчинити певні дії, видає таку довіреність з тим, щоб уникнути ухилення від вчинення обумовлених дій.

Більш чітко врегульовано механізми переходу прав на частки. Зокрема деталізовано механізм купівлі-продажу, спадкування та стягнення за борги частки учасника. Останнє є надзвичайно прогресивним, оскілки тепер з’являється реальний механізм задоволення вимог кредиторів до боржників, які особисто не володіють нічим окрім бізнесу. Гадаю, це також може призвести до зміни судової практики про розподіл бізнесу при розлученні. Зараз діє практика, за якої особа, яка не є учасником товариства, при розлученні не претендує на частку в товаристві, а лише на частину офіційних прибутків. Проте дуже ймовірно, що тепер при розлученні частка в товаристві знову стане предметом спору.

Розширено коло осіб, що можуть подавати документи для внесення змін до Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Фактично тепер це може бути будь-яка заінтересована сторона.

Звужено перелік вимог до статуту. Значно ширше коло питань віддано на розсуд учасників. Тобто тепер договором та статутом може бути врегульовано значно більше ніж законом.

Дещо змінено вимоги до обов’язкових органів управління. Більше немає необхідності створювати ревізійну комісію. Проте є можливість обирати між директором та дирекцією, а також створити наглядову раду. Директори (члени дирекції) можуть здійснювати свою діяльність на підставі цивільно-правових угод. Конкретизовано умови, за яких керівництво товариства в разі його банкрутства може нести субсидіарну відповідальність за борги товариства.

– Це лише частина нововведень. Проте загалом очевидно, що Закон істотно вплине на механізм створення товариств та на корегування їх діяльності, на стосунки учасників та порядок взаємодії між ними, – переконаний Максим Полішкевич.

Нагадаємо, у рамках Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2018-2019 роки, Парламент підтримав вже 10 важливих євроінтеграційних законопроектів.

Зокрема, Верховна Рада України 7 законопроектів ухвалила у першому і 3 законопроекти у другому читанні.

Ці законопроекти охоплюють різні галузі економіки, а саме сферу захисту інтелектуальної власності, енергетики, підприємництва, захисту навколишнього середовища, а також урегулювання технічних бар’єрів торгівлі.

Загалом Дорожня карта складається з 57 законопроектів, які перебувають на різних стадіях опрацювання у Комітетах Верховної Ради України.

0 коментарів

Залишити відповідь