Чому я маю комусь платити гроші за квартиру? – активіст про валютні кредити

09.07.2015, 18:35

кредит

Прагнення народних обранців бути симпатичними перед виборцями, може призвести до ще більшого зубожіння українців.

Економічна криза, в яку потрапила Україна, поставила на коліна всіх. Особливо боляче вдарило по громадянах, які взяли кредити у валюті. Виявилося, що досвід 2008 року став повчальним не для всіх, тож, повівшись на низькі відсотки, українці знову вляпалися у валютні кредити. Безперечно, співвітчизники, у яких відбирають житло через позику, викликають співчуття, однак лише до того моменту, поки не стає зрозуміло, що їх кредити врешті доведеться повертати кожному з нас. Саме тому прийнятий минулого тижня Верховною радою Закон «Про реструктуризацію валютних кредитів» викликав жваві дискусії і обурення. 3 липня дехто з депутатів заявив про відкликання голосів за законопроект. Однак у найближчі тижні Парламент має знову повернутися до розгляду цього питання.

 Про це пишуть “Вечірні Черкаси”.

Наталія Даньковська, депутат Черкаської міськради:

– Хто розповідає, що банкам нічого компенсуватися з держави не буде, має уважніше перечитати Законопроект: «Кабінету Міністрів України у місячний термін із дня набрання чинності цим Законом розробити механізм компенсації втрат фінансових установ (банків) України, пов’язаних із реструктуризацією зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті у національну валюту». Тобто хтось взяв собі кредит на айфон, майбах або триповерховий будинок, а я і всі чесні платники податків мають допомогти йому виплатити цей кредит. Справедливо аж далі нікуди. Людей не змушували брати кредити!

Я ще розумію, на одну не елітну квартиру можливі якісь послаблення, наприклад заборона виселення і зниження відсоткової ставки. Але ж тут усім маємо виплачувати ми з вами! Хтось буде користуватись айфоном, їздити на дорогому авто і жити у хоромах, а ми їм будемо це виплачувати!

 

Ярослав Лавров, юрист, голова громадської організації «Місто на «Че»:

– Істина проста – кредити слід брати у тій валюті, в якій заробляєш. Дехто це зрозумів ще в 2008 році. Але як з’ясувалося – не всі. Ніхто нікого не змушував брати кредити у валюті. Банку однаково, як давати позику. Просто дехто вважав себе самим хитрим, і захотів ставку 8% при постійній інфляції більше 10%. Казка мала колись скінчитися. Держава гроші з повітря не бере, гроші беруться з податків, які сплачуємо всі ми – і ті, хто кредити брав, і ті, хто грошей у банку не позичав. То чому я маю комусь платити гроші за квартиру? Чим я гірший за нього? Може і мені хтось компенсує оплату найнятого помешкання?

Проблема нашої країни, що ми завжди відповідальність за свої вчинки перекладаємо на інших. І ще одне. Як колишній працівник фінустанови можу сказати – коли боржник сам звертається до банку про реструктуризацію боргу, йому завжди йдуть на уступки. Повірте – для фінустанови краще повернутий кредит, ніж постійні боржники. Але ж сьогодні позичальники самі не хочуть іти і домовлятися, краще – «у всєх отобрать і подєліть».

 

Наталя Коваленко, депутат Черкаської міської ради:

– Вирiшувати проблеми за рахунок народу – улюблена забава влади. Але в даному випадку – це вже занадто. Щиро спiвчуваю валютним позичальникам. Але лише тим, хто брав кредит пiд одну-єдину квартиру. Яку можуть забрати. Але тим, хто як панянка, що організувала кредитний майдан, що має три квартири в кредиті – вибачте, це ваш бізнес та ваші ризики. Згадалась криза 2008 року в США. Коли багато емiгрантiв з України брали кредити, купували землю та будували по два будинки. Один на продаж, другий для себе. Виходило два по цiнi одного. Було дуже вигiдно. Але… Коли ринок рухнув – тi, хто не встиг продати – прогорiли. Людей визнавали банкрутами. Банки забирали все. Але в цивiлiзованих країнах процедура банкрутства не є трагiчною, i це не вирок на все життя. Це лише тимчасове погiршення кредитної історії. Популiстам із Верховної ради треба приймати адекватнi закони та затаївши подих молитись, щоб iсторiя Грецiї не повторилась в Українi. Кредити брали добровiльно. Всi втратили. Хто компенсуе вкладникам девальвацiйнi втрати? Iпотечних кредитiв серед проблемних лише половина. Чому люди, якi жили за статками, сьогодні повинні допомагати компенсувати дорогі автiвки, бiзнес-кредити та інше.

 

Тетяна Богомол, депутат Черкаської міськради:

– Не можна всіх рівняти, людям не давали кредитів у гривнях, тож вимушені були брати, що дають. Вони ж не винні, що через державну політику курс долара виріс до 30 грн.? Мій син узяв молодіжний кредит на не нову квартиру в не елітному районі по вулиці Руставі в Південно-Західному районі Черкас. Тоді не можливо було взяти позику в гривнях. На сьогоднішній день за своє житло діти сплатили вже вдвічі більше, ніж воно коштує, а треба ще втричі більше заплатити. І як бути? Варіантів не багато, платити далі чи віддавати банку, а брали ж кредит, коли долар по 5 грн. був. Я переконана, що вина за ту ситуацію, у якій опинилися люди, має лягти на плечі держави, треба всі кредити перерахувати в гривні по ціні долара на момент взяття позики.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що реструктуризації підлягають усі споживчі кредити, отримані для придбання будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості. Заборгованість за споживчим кредитом конвертується по офіційному курсу НБУ на дату укладання кредитного договору. Курсова різниця списується банками. Відсоткова ставка за користування кредитом після реструктуризації не повинна перевищувати ту, яка була встановлена до моменту реструктуризації.

Чимало експертів назвали законопроект популістським. Проти прийняття цього закону категорично виступав МВФ.

0 коментарів