Черкаська риба в США та смілянські льодяники в Арабських Еміратах, – куди експортують вітчизняні виробники

01.02.2017, 12:00

Переорієнтація українського виробника на європейський ринок – не лише відповідь на агресію Росії, а й ще один крок до асоціації з Євросоюзом.

Угода про асоціацію – це один із найскладніших договірно-правових документів, які укладала Україна. А «левова частка» цієї  угоди стосується саме економічних перетворень, а конкретніше – створення   глибокої та всеосяжної  Зони вільної торгівлі. Положення про Зону вільної торгівлі діють в нашій країні вже рік.

Які зміни відбулися протягом цього часу, чи знайшли черкаські підприємці шляхи виходу на ринок Європейського Союзу та кому вже вдається реалізовувати продукцію у країнах Європи – з’ясовували наші журналісти.

images-cms-image-000003511

За інформацією Черкаської митниці ДФС, протягом 2016 року 305 українських підприємств експортували товари до країн Європейського Союзу.

Відправляли на експорт переважно м’ясну продукцію, борошномельну, спиртову, хімічну, молочну, товари жироолійної галузі, лісової та меблевої промисловості, а також користується попитом продукція сільського господарства.

Минулого року зовнішньоторговельні операції підприємствами області проводились з партнерами зі 120 країн світу, інформують у Головному управлінні статистики Черкащини.

статистика

У січні-листопаді 2016 року експорт товарів становив 414,0 млн дол. США, імпорт – 264,2 млн дол. Порівняно із січнем-листопадом 2015 року, експорт збільшився на 5,7 %, імпорт – на 28,8 %. Позитивне сальдо становило 149,8 млн дол. (у січні-листопаді 2015 року – 190,7 млн дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,57 (у січні-листопаді 2015 року – 1,93).

Серед країн-партнерів найбільше експортувалися товари до Білорусі – 12,4 %, Польщі – 8,1 %, Єгипту – 6,1 %, Туреччини – 5,7 % та Російської Федерації – 5,2 %.

Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 146,1 млн дол., або 35,3 % від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно з січнем-листопадом 2015 року на 2,6 %.

Основу товарної структури експорту області становили продукти рослинного походження – 37,3 %, готові харчові продукти – 20,9 %, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 13,3 %, деревина і вироби з деревини – 5,0 %.

стат2

Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Російської Федерації – 14,4 %, Китаю – 12,9 %, Німеччини – 12,6 %, Швеції – 7,3 %, Білорусі – 6,4 %.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 129,3 млн дол., або 49,0 % від загального обсягу та збільшився проти січня-листопада 2015 року на 24,9 %.

У товарній структурі імпорту переважали машини, обладнання та механізми; електромеханічне обладнання – 21,3 %, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 17,3 %, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 9,4 %, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів – 6,4 %.

Не сировиною єдиною

Із Черкащини в основному експортується сировинний матеріал, однак є низка підприємств, які постачають готову продукцію, яка не потребує додаткових обробок. Готова харчова продукція становить близько 20 %.

Серед таких підприємств – ТОВ “Томако-Інвест”. Основою бізнесу є копчення, в’ялення риби та виготовлення рибних снеків.

Продукція цієї торгової марки представлена ​​практично у всіх національних і регіональних торговельних мережах України, що свідчить про її конкурентоспроможність.

2-ryiba-vyalenaya-i-svezhemorozhenaya-ot-ooo-tamako

Із початку 2015 року компанія активно почала займатися експортом. У результаті продукція «Тамако-Інвест» була сертифікована міжнародним стандартом управління харчовою безпекою виробництва харчових продуктів ISO 22000. У виробництві впроваджена система HACCP (система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Система НАССР є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників, – ред.).

У 2016 році компанія отримала дозвіл на експорт продукції у країни Євросоюзу.

Як розповів нашому виданню менеджер черкаського відділення «Тамако-Інвест» Сергій Карась, нині рибу черкаського виробництва можна побачити на полицях магазинів Азербайджану, США, Молдови, Естонії, Польщі.

На цьому підприємство зупинятися не збирається. За словами Карася, керівництво компанії не цурається переймати успішний досвід інших країн. Каже: працівники їздили навіть до Китаю, аби оглянути тамтешнє обладнання.

10-та частина риби йде на експорт

На сьогодні компанія має сертифікат міжнародного стандарту НАССР. Підприємство-виробник має єврономер у Люксембурзі:

– Без цього проблематично зайти на євроринок. Наші дані внесені до реєстру дозволеної продукції ветеринарною службою для експорту. Нас постійно тримають на контролі, адже це харчова продукція, із цим ще складніше, – розповідає Сергій Карась.

Труднощі завжди є, кажуть в компанії. Але їх треба долати.

– Наприклад, для отримання єврономера потрібні аналізи води, яку використовують у виробництві. В Україні чомусь немає жодної лабораторії, яка дала б необхідні сертифікати за результатами перевірки. Довелося везти до Польщі, що досить дивно, – зізнається менеджер.

При сертифікації довелося перепланувати все виробництво, тривалий час вели будівництво. Адже, згідно із вимогами НАССП, не повинні перетинатися шляхи сировини та готової продукції.

– Кілька років із 2012 по 2013 приділили ремонту, переобладнанню. Зробили першу чергу, другу, тепер третю – адміністративні приміщення. Дотримуємося санітарних, гігієнічних вимоги для персоналу, нас постійно інспектують ветеринари. Усе це необхідно для експорту.  Над нами постійний контроль, лабораторні аналізи подаємо, згідно з вимогами, – говорить пан Сергій.

Тепер близько 10 відсотків продукції прямує на експорт.

Золотоніська «молочка» – на європейських прилавках

Першу в історії незалежної України поставку до Європейського Союзу у межах встановлених для річних квот на експорт молока та молочної продукції зробила група компаній «Молочний альянс», успішно переорієнтувавшись на нові ринки збуту. Прикметно, що продукцію виготовили саме на території Черкащини – у місті Золотоноша розташований ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат».

72

На сьогодні підприємство уже експортує продукцію до 30 країн світу. Після сертифікації продукції перша 20-тонна партія вирушила до Польщі.

Як розповідає голова наглядової ради «Молочного альянсу» Сергій Вовченко, польські ветеринари напрочуд ретельно та жорстко відбирали проби, неодноразово довелося вносити зміни в документацію, переробляти папери. Однак, попри це, європейські сусіди оцінили високу якість продукції. Тож уже згодом до ЄС попрямувала партія сухого знежиреного молока.

– За добу підприємство здатне переробити до 500 тонн сировини, виготовляючи 27 тонн сиру, 30 тонн сухих молочних продуктів і 20 тонн масла, – переконує директор підприємства Владислав Кулініч.

Аби оптимізувати виробництво, довелося реконструювати практично всі цехи, та впроваджувати новітні технології. Лише за останні кілька років інвестори вклали в у розвиток виробництва близько 200 млн грн.

20160705_112656

«Піонери» молочного євроринку

У квітні «Молочний альянс» першими в країні виконали замовлення європейського партнера на промислову поставку молочної продукції. Замовником виступила компанія «Український торговий дім «Надія» з міста Варна (Болгарія). У першу партію експорту до Болгарії склали тверді сири торгових марок «Пирятинъ» та «Славія», молоко питне ультрапастеризоване ТМ «Яготинське», молоко питне ультрапастеризоване вітамінізоване для дітей ТМ «Яготинське для дітей», масло солодковершкове ТМ «Златокрай».

А із 10 січня 2016 року ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» та філія ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей» здобули право експортувати до ЄС продукцію власного виробництва.

У грудні минулого року у Золотоноші виробили 140 тонн солодко-вершкового масла 82,5% жирності, яку відправили до Нідерландів.

711

– Ми вже маємо замовлення від голландських партнерів на майбутню поставку масла обсягом 200 тонн на січень 2017 року, — каже радник голови ради директорів АТ «Молочний альянс» В’ячеслав Кулік. – Перед експортом до Голландії вся продукція пройшла ретельну перевірку: компанією SGS було здійснено відбір проб, всі зразки були також досліджені в сертифікованій українській лабораторії — Випробувальному центрі державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Продукція була схвалена для експорту в будь-яку країну світу.

Зразки місцевих тканин направляють у Польщу

Шукає шляхи виходу на Європейський ринок і Черкаський шовковий комбінат.

Підприємство випускає готові тканини з хімічних волокон і ниток, змішаних (незмішаних) волокон, штучних і натуральних волокон, в основному або виключно з бавовняними волокнами, в залежності від замовлень споживачів.

До його складу входять два великих виробництва: крутильно-ткацьке та фарбувально-оздоблювальне. Крутильно-ткацьке складається з дев’яти цехів, фарбувально-оздоблювальне – з п’яти.

На комбінаті працюють над удосконаленням виробництва, за останні десять років у нього вкладено 15, 4 млн. доларів США.

Використання виготовлених тканин різноманітне: для речового майна, для наметів, для вишивання, декоративні, жакардові, для столової білизни, підкладкові, меблево-декоративні, сорочкові, для одягу, для спецодягу, платтяні, для церковних обрядів та інші, різноманітних малюнків у відбіленому, гладкофарбованому та набивному (камуфльованому) вигляді, з різними видами оздоблень та просочувань, а саме – водовідштовхуюче, маслобрудовідштовхуюче, антибактеріальне, вогнетривке просочування.

За словами директора підприємства Ніли Міцик, на сьогодні, аби експортувати тканини до ЄС, варто модернізувати виробництво, а це несе за собою серйозні фінансові затрати. Щоби відповідати високим стандартам Союзу та отримати сертифікацію, на сьогодні процес удосконалення триває.

Зараз продукцію експортують до країн колишнього Радянського Союзу – Молдови, Киргизтану, є зразки тканин і  у члена Євросоюзу – Польщі.

Смілянські льодяники подорожують до Арабських Еміратів

новый коллаж

Льодяники на паличці кондитерської фабрики “Меркурій”, яка розташована у Смілі, уже експортують до Франції, Польщі, Румунії, Алжиру, Арабських Еміратів. Компанія є єдиним виробником льодяників на паличці у такому широкому асортименті на території СНД і одним із провідних світових виробників.

Як розповіла нашому виданню менеджер із експорту Оксана Головченко, потенційних клієнтів для фабрики зазвичай знаходять на міжнародних виставках, які відвідують досить часто, зокрема у Франції та Німеччині. Деякі країни виходять на компанію самі.

Окрім закордону, продукція “Меркурію” продається у всіх регіонах України.

Компанія пишається натуральністю продукції, адже для льодяників не використовують штучних барвників та ароматизаторів. Такі переваги на європейському ринку вже оцінили споживачі.

Нині фабрика працює над вдосконалення та розширенням виробництва.

– Ми добудували ще одне приміщення, докупили обладнання, все робимо, згідно з європейськими стандартами. Завдяки цьому обсяги виробництва плануємо збільшити майже вдвічі. Нині на виробництві працює понад півтисячі співробітників, однак нове приміщення має автоматизовану систему виробництва, тож значних додаткових людських ресурсів залучати не плануємо, – розповіла Головченко.

Підприємцям «на замітку»

Із 1 січня 2016 року видавання сертифікатів з перевезення до країн ЄС за формою «ЕUR.1» здійснюється органами Державної фіскальної служби.

Для отримання сертифікатів необхідно:

Відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару «ЕUR.1» ,відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з автономної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2014 №1142, для отримання сертифікату експортер повинен пред’явити митниці такі документи:

  • заяву, що містить декларацію від експотрера, за формою, визначеною у додатку ІІ, для видачі сертифіката;
  • заповнений відповідно до вимог Угоди бланк сертифіката (оригінал сертифіката, дві паперові копії сертифіката та його електронну копію у разі заповнення сертифіката машинописом);
  • документи, що підтверджують преференційне походження товарів відповідно до вимог Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, у разі якщо це перша поставка таких товарів до країн ЄС.

Перелік документів (може змінюватись в залежності від специфіки роботи підприємства), які можуть бути надані для отримання сертифіката з перевезення за формою «ЕUR.1»:

а) зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким буде експортовано товар(и) преференційного походження з України;

б) документів про преференційне походження товару(ів) з України, що експортується(ються) на умовах Угод.

– довідка про виготовлення товару, яка містить інформацію про:

а) підприємство згідно зі Статутом;

б) перелік товарів, що виготовляє підприємство;

в) джерела надходження сировини та матеріалів, з яких виготовляють товари;

г) перелік основних технологічних операцій виробництва, відомості про виробничі площі, обладнання та робочу силу;

– детальний опис технологічного процесу виробництва товару;

– документи про придбання сировини та матеріалів (договори, транспортні або накладні, розрахункові);

– підтвердження виробника (сертифікат якості, паспорти, нормативна, технічна, технологічна документація, маркування на товарі тощо);

– калькуляція, що містить дані про процентний вміст вартості імпортної (або невідомого походження) сировини та матеріалів у вартості кінцевого продукту;

– інвойси/митні декларації на імпорт в Україну матеріалів/сировини іноземного походження або документи на придбання в Україні матеріалів невідомого походження.

Для торгівлі з ЄС подукцію необхідно випробувати

Для торгівлі з Європейським Союзом необхідно відповідати як українським стандартам, так і європейським. Для відповідної сертифікації існує цілий алгоритм дій, а частину продукції треба навіть випробувати, інколи – із залученням органу сертифікації.

Аби отримати інформацію, достатньо зайти на європейський ресурс Export Helpdesk – а там уже є вся інформація і алгоритм дій. Знайти конкретний код своєї продукції, максимально конкретизуючи особливості свого товару – і отримати доступ до всіх вимог ЄС, які треба виконати, оскільки тут є доступ і до переліків стандартів, і до текстів регламентів, які треба виконати. До слова, тут ще вказані норми оподаткування ПДВ чи акцизами для кожної країни, щоб мати змогу спрогнозувати потенційну вартість продукції.

Для того, щоб виготовити продукцію, призначену для українського ринку, та виконати вимоги українського законодавства, український підприємець має знайти тексти українських технічних регламентів, відповідно до яких має виготовляти продукцію. Там вказано, що треба зробити, яку технічну документацію виготовити, для певної продукції ще й варто звернути увагу на вимоги щодо маркування на упаковці (наприклад, електричні лампочки). В чомусь ці вимоги подібні до європейських, в чомусь вони відрізняються.

Крім цього, продукцію, можливо, треба буде випробувати. Це може вимагатися як європейським, так і українським законодавством.

За інформацією аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом», у залежності від виду та ступеню ризику продукції такі випробування можуть бути проведені або самотужки, або незалежною третьою особою (лабораторією чи органом сертифікації). Якщо йдеться про випробування самотужки, то це можна зробити у власній лабораторії або в акредитованій спеціалізованій лабораторії назовні. У разі необхідності залучення третьої незалежної сторони в Україні потрібно звернутися до призначеного органу із сертифікації, а в ЄС – до так званого нотифікованого органу. Лише такі призначені або нотифіковані органи сертифікації мають право видавати сертифікати відповідності, які визнаються, відповідно, в Україні та ЄС.

0 коментарів

Залишити відповідь