Без заборон на "домашнє" та з гарантією європейської якості
Які зміни чекають на черкаських молочників
«Село гудит, как растревоженный улей. Люди узнали о законе, запрещающем принимать молоко у населения. Узнали 2 января 2018 года». Або ж: «Виробникам молока заборонено брати сировину у селян, бо воно начебто не відповідає вимогам якості».

Саме такими рядками починаються спекулятивні спічі деяких політиків та ЗМІ.

А все через нашумілий новий національний стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», ратифікація якого була запланована ще на 1 січня 2018 року. Однак чинність відтермінували до липня.

Що насправді чекає на українських молочників та споживачів – далі в матеріалі.
Навіщо зміни?
Аби наблизитись до європейських санітарно-гігієнічних стандартів, на полицях українських магазинів мають залишитися три сорти молока: екстра-класу, вищого і першого.

Уже розроблено новий національний стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», ратифікація якого запланована на 1 липня 2018 року. Нині молоко, вироблене в господарствах населення, вважається другим сортом.

Вказаний ДСТУ передбачає підвищення вимог до якості сировини, щоб привести держстандарти України до рівня Європейського Союзу. Закупівля молока в господарствах населення здійснюватиметься, якщо молоко буде відповідати вищевказаним стандартам. Чинний ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче, незбиране» діє в Україні ще з 1997 року.

Однак підприємці та молочні господарники мають дочекатися наказу від Міністерства агрополітики, і лише після цього можна впевнено говорити про обов'язкові до виконання зміни.
Варто усвідомлювати, що майбутні зміни насамперед спрямовані на захист українського споживача - безпеку та якість продукції.
Тоді як попри побоювання селян закупівля молока у приватних господарств буде продовжуватися
Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічним вимогам до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект документа, наказу Мінагрополітики, готовий, і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після ухвалення він стане обов'язковим для виконання документом і, фактично, замінить всі чинні стандарти. Рішення про відстрочення ухвалення стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов, - роз'яснює прес-служба Мінагрополітики.
Кінцева мета – поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.

Підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно зі Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі становить 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт.

Олена Ковальова
заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Перевірка та контроль сировини
Перший етап на шляху до покращення фізико-хімічних та мікробіологічних показників – перевірка та контроль сировини.

У місті Умань Черкаської області вже готові до ретельних аналізів. Тут запрацювала сучасна лабораторія контролю якості молока Асоціації виробників молока. Її створили в межах грантової підтримки, наданої через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток».

Системний контроль якості сировини у незалежній лабораторії дозволить вітчизняним виробникам молока відповідати міжнародним стандартам якості та безпечності сирого молока.

Також фермери зможуть виявляти та оперативно корегувати помилки у годівлі, протоколах доїння та ветеринарному супроводі.

Висока точність фізико-хімічних досліджень гарантована застосуванням інфрачервоної Фур'є-спектроскопії (FTIR), що визнана найбільш ефективним та надійним методом поточного контролю молока – лабораторія оснащена аналізатором MilkoScan Mars (Foss).

Обладнання лабораторії синхронізується з базою WHONET (програмне забезпечення бази даних мікробіологічної лабораторії), яка постійно поповнюється новими збудниками, а також Mosaic™ Server (мережеве програмне забезпечення), що забезпечує точність і зручність налаштування, управління і моніторинг приладами FOSS через Інтернет.
Подібних лабораторій небагато, а перевагами нашої лабораторії є сучасне та унікальне для цієї галузі обладнання, маю на увазі мікробіологічний та фізико-хімічний аналізатори, використання експрес-методик дослідження. Це дозволяє отримати результат оперативно за 2-3 доби, конфіденційно та у зручній формі з рекомендаціями експертів консультаційного центру Асоціації виробників молока. Плюсом є і зручне розташування, Умань – центр України, з урахуванням логістики з будь-якої точки нашої країни зразки надходять в лабораторію максимально за 2 доби.

Андрій Білан ​
директор лабораторії контролю якості молока Асоціації виробників молока
За попередній місяць роботи до лабораторії звернулось близько 20 господарств з різних областей України та 12 приватних власників Черкаської та Київської областей, які періодично надсилали зразки молока для фізико-хімічного та мікробіологічного дослідження.

Як зазначає директор лабораторії, часто отримані результати не відповідають очікуванням виробника, який впевнений, що його молоко має прийматися на переробне підприємство як «екстра», а на ділі за бактеріальним забрудненням не дотягує й до «вищого».

Вартість дослідження фізико-хімічних показників одного зразка молока – 25 грн. Що ж стосується вартості мікробіологічного дослідження, то вона коливається в межах від 350 до 500 грн.

Однак все залежить від методики дослідження, оскільки деякі з них потребують витратних матеріалів, що купують за валюту.
З'являється низка нових законодавчих вимог щодо гігієни молока-сировини, що пов'язані з вимогою до України гармонізувати законодавство з регламентами та вимогами ЄС щодо безпечності харчової продукції. Тому стало вкрай необхідним створити незалежну сертифіковану та акредитовану лабораторію, яка не лише допомагатиме відслідковувати стан здоров'я поголів'я, але й виступатиме референтною при, скажімо, арбітражі під час співпраці з молочними заводами.

Ганна Лавренюк
віце-президент АВМ
Після ратифікації законодавства варто контролювати не лише виробників, а й перевізників та переробні підприємства, переконаний директор лабораторії контролю якості молока Асоціації виробників молока Андрій Білан. Але про конкретні механізми контролю якості можна буде говорити лише після ухвалення відповідних законодавчих норм.
Із 1 липня 2018 року стандарт на молоко «другого» сорту припиняє свою дію, залишаться стандарти на «перший», «вищий» та «екстра» ґатунки. Тому приватні, присадибні, господарства повинні будуть підтвердити власну спроможність отримувати молоко, яке відповідатиме цим трьом стандартам. У цьому немає нічого страшного для тих, хто готується до таких змін і вимог заздалегідь. Або ж для тих, хто готовий змінюватись на краще. Контролюватимуть не лише виробників, а й перевізників та переробні підприємства, при цьому вартість молока може дещо підвищитися, бо подібний контроль потребує додаткових витрат, – висловлює думку Андрій Білан.

Андрій Білан ​
лабораторії контролю якості молока Асоціації виробників молока
Що нові стандарти означатимуть для молочників-селян?
На Черкащині спостерігається зменшення виробництва молока. Область посідає 8-ме місце по країні, – інформують статисти, проаналізувавши показники за 2017 рік. За минулий рік черкащани зібрали 480 тисяч тонн молока. Це на 2% менше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Та чи втримається у цьому рейтингу область? Знайти покупця домогосподарствам, які утримують половину наявної на Черкащині великої рогатої худоби, все важче. На сьогодні далеко не кожна господиня може похвалитися високою якістю продукту або хоча б претендувати на звання першогатункової.

Як радять експерти Асоціації виробників молока, після вступу в дію нових стандартів селянам першочергово треба буде дослідити свій продукт та розібратися, чи молоко відповідає вимогам нового ДСТУ. У разі невідповідності – отримати висновок, за якими саме показниками, щоб мати можливість усунути недоліки.

Також варто об'єднуватися у спілки чи кооперативи, обладнати сучасний молокоприймальний або навіть молокопереробний пункти. Розвиток кооперативів підтримується обласною програмою, яка діє за рахунок грантових коштів до 2020 року. Крім того, цьому процесу сприяє і об'єднання територіальних громад.
Заборони на закупівлю молока у населення не буде
Ніхто не забороняє і використовувати молоко для власних потреб. Цією темою часто спекулюють деякі політики. Мовляв, на базарах не можна буде продавати домашнє молоко. Фахівці ж констатують: це не так.

У АВМ наголошують, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після переходу на нові вимоги, які прописані у стандарті ДСТУ 3662:2015, буде обмежено, але дозволено у виробництві нехарчових продуктів (кормів для тварин, казеїну, ультра переробки молока).

Отже, закупівля молока у приватних господарств буде продовжуватися. Не виключена й така ситуація, що валу молока з молочних господарств буде недостатньо, і молоко від населення будуть скуповувати самі господарства та в подальшому реалізовувати, видаючи його за своє.
Публікацію створено у межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".