Автор: Борис Юхно

Архів за інші роки: 2016 2015
  • 29.06.2018, 11:37 | Борис Юхно

    КРЕZА ПРИБУЛЬЦІ НА ЧЕРКАЩИНІ Ви, звісно, чули, що інколи до нас залітають інопланетяни. Зависнуть на хвилинку-другу десь над Дніпром чи Холодним Яром, налякають земляків і зникнуть у своїх галактичних справах. Зрідка, правда, пропонують обраним “покататися”. Але у черкащан завжди повно клопоту, тож чемно відмовляють – давайте, мовляв, іншим разом. Коли жуків покропимо, кабанчика закаплунимо, веранду […]

    Читати далі
  • 18.05.2018, 12:26 | Борис Юхно

    Путівники – дуже популярний, аби не сказати єдиний, формат краєзнавчої літератури 1960 – 1970-х років.

    Читати далі
  • 08.05.2018, 11:30 | Борис Юхно

    Райцентр Черкаси, тобто наше місто до 1954 року, мало чим нагадувало теперішнє. І річ не в тім, що він був у рази меншим за усіма статистичними показниками. Тоді Черкаси мали цілковито іншу внутрішню “природу і організацію”. 1. Курортна Соснівка Мальовнича околиця перебувала у неофіційному статусі окремого великого району із автономною інфраструктурою. І якщо місцевих жителів […]

    Читати далі
  • 04.04.2018, 10:47 | Борис Юхно

    КУЛЬТУРА І БИТ БУДИНОК МЕБЛІВ І МЕБЛІ БУДИНКІВ Мало не щодня минаючи Будинок меблів на перетині Чорновола – Благовісної, а коли він відкрився то були Енгельса – Жовтнева, вражаюся нашому містечковому пофігізму. Це ж яка махіна – й непотребом! Цілий “Експо-Центр” міг би бути. Книжковий фестиваль у філармонії тулиться, вже й видавцям у місцях відмовляють, […]

    Читати далі
  • 19.03.2018, 15:13 | Борис Юхно

    ІМЕНА ЮВІЛЕЙ ДІДА ПАНАСА ЦЕЙ ОБРАЗ З’ЯВИВСЯ У БЕРЕЗНІ 1958 РОКУ На три місяці літа та два суміжних з ними наш маленький провулок ставав великою дитячою кімнатою. В ті часи малечі на ньому завжди товклося “до чортової матері”, та й старших не бракувало. Вони гуляли на дальньому кутку, ми “гулялися” на ближньому. Принаймні, такою була […]

    Читати далі
  • 03.03.2018, 15:55 | Борис Юхно

    …І каже Березень Грудню – “Брат, підміни, шось мені фігово” – “Та нема питань, бро. Ти ж мене підміняв”. Тоді браття-місяці конкретно накидались, попереплутали посохи, дотепер не можуть розібратися. На початку зими то веселило, а тепер уже даже якось стрьомно. Нє, ну а шо? Цілий грудень травичкою любувалися, цвіточки перелякані в лєнту кидали, дехто грибочки […]

    Читати далі
  • 23.02.2018, 13:33 | Борис Юхно

    Оце почув, що у більш-менш співставному з нашим містом Житомирі аж 10 музеїв. Почав рахувати черкаські. Краєзнавчий, художній, “Кобзаря”, Василя Симоненка, археологічний Михайла Сиволапа. Виходить удвічі менше, аж неудобно. А втім, якщо затятися… Черкаську музейну “десяточку” організував льогко, хоча можна було й більше (університетські, етнографічний 17-ї школи, кімната-музей “Азоту” і т.д.) Просто “Топ-10” – то […]

    Читати далі
  • 09.01.2018, 16:11 | Борис Юхно

    Свіжесенькі обласні Черкаси мало чим нагадували теперішні. Тут як у людини: одне діло, коли тобі менше року, і інше коли 64. Але річ не в тім, що місто було у рази меншим за усіма статистичними показниками. Тоді Черкаси мали цілковито іншу внутрішню “природу і організацію”. А щодо статистики — то таке: 60 тисяч люду, близько […]

    Читати далі
  • 09.12.2017, 10:30 | Борис Юхно

    Ітак, продолжаєм нагнітать прєдпразнічний псіхоз. Нє, тут я не конкретно про оте божевілля, що коїлося в місцевих продмагах перед Новим роком. Не про майонез, мандарини чи “Птічьє молоко” по баночці, кіло і коробці в одні руки як винагороду за дві відтоптані ноги та місцями пошкоджений одяг, а в широкому смислі. Якщо хочете – громадському. От […]

    Читати далі
  • 27.11.2017, 10:32 | Борис Юхно

    Днями колеги з “Громадського” напрягли простим, як сінешні двері, питанням: “Як Черкаси перестали бути курортом і стали містом великої хімії?” Гадаю, не лише їм буде цікаво. Коли стисло, то “крутий розворот” відбувся не одномоментно, а тривав десь отак з 1958 по 1963 рік. Деякий час республіканське та обласне партначальство, а разом і архітектори, навіть плекали […]

    Читати далі
  • 11.11.2017, 17:00 | Борис Юхно

    Великий драматург і ловелас Бертольд Брехт зізнався якось, що за одну сильну ідею готовий відмовитись від будь-якої жінки. Нам таких жертв не треба, бо сильних ідей в Че – як у дурного сємєчок. І їх продукують не лише ті, хто глибоко мислить у форматі громадського бюджету, а й не активує думку зовсім. От хоч би […]

    Читати далі
  • 02.11.2017, 11:26 | Борис Юхно

    10 фактів про головний магазин області, яких ви могли не знати, або ж забули, бо нафіг його в голові тримати

    Читати далі
  • 26.10.2017, 17:00 | Борис Юхно

    Моє дитинство припало на ті вже далекі застійні часи, коли ціни так застоювалися, що не змінювалися цілими п’ятирічками. 30 копійок за літр 76-го бензину дозволяли нашій “середньостатистичній” сім’ї на 408-му “Москвичі” щоліта їздити на море, пару разів побувати в Карпатах, ну а про ближні краї й говорити зайве. І в тих мандрівках мене завжди цікавили […]

    Читати далі
  • 14.09.2017, 9:38 | Борис Юхно

    Цей дворик на вул. Байди Вишневецького, 33, у якому часто траплялося бувати з причини його суміжності із володіннями ОДТРК “Рось”, більше нагадує типовий одеський чи львівський. А тут він, мабуть, такий єдиний. Дворик, що заховався від сучасності за суцільним муром будиночків із жовтої цегли. Подумати лишень: усе тут мало змінилося ще з останньої чверті ХІХ […]

    Читати далі
  • 08.08.2017, 15:00 | Борис Юхно

    8 квітня 1967 року урочисто відкрили Парк 50-річчя Жовтня. Того дня перерізали стрічку, посадили 400 дерев, помітингували – все як годилося й велося на 1/6 земного суходолу в аналогічних випадках.

    Читати далі
  • 20.07.2017, 8:52 | Борис Юхно

    З нагоди свіжих заяв про майбутній Палацу спорту на Митниці йтиметься про колись окреслені, та звісно, до цього так і незбудовані спортивні арени міста.

    Читати далі
  • 26.06.2017, 18:00 | Борис Юхно

    Ви, звісно, чули, що інколи до нас залітають інопланетяни. Зависнуть на хвилинку-другу десь над Дніпром чи Холодним Яром, налякають земляків і зникнуть у своїх галактичних справах. Зрідка, правда, пропонують обраним “покататися”. Але у черкащан завжди повно клопоту, тож чемно відмовляють – давайте, мовляв, іншим разом. Коли жуків покропимо, кабанчика закаплунимо, веранду добудуємо… Трапляються такі відвідини […]

    Читати далі
  • 01.06.2017, 12:01 | Борис Юхно

    Щоразу, зрізаючи кут зі Смілянської на Хрещатик чи навпаки, дивуюся недолугому облаштуванню чималої території навпроти… Та хто його зна, який там приорітет. Мабуть, таки бібліотека імені Лесі Українки. Що це – площа, сквер, паркінг, меморіал чи просто пішохідна зона, яка дозволяє заощадити пару хвилин часу? Тож навіть не знаю, про просторову організацію чого саме спробую […]

    Читати далі
  • 18.05.2017, 15:57 | Борис Юхно

    Вал щорічної “календарної” інформації про нього, нерідко суперечливої, змусив трохи впорядкувати фактаж за поширеним таблоїдним форматом “ТОП-7”. Може ви чогось не знали, може я чогось не знаю, то чекатиму на коментарі. Родіна родіною, але об”єкт вельми цікавезний.

    Читати далі
  • 03.05.2017, 17:20 | Борис Юхно

    Не буду як Робінзон ставити засічки “добре” і “погано”. Зрештою, свято декомунізувалося само собою ще й тому, що сьогодні у Черкасах просто не залишилося підприємств, працівники яких могли б формувати святкові колони. Ну а з тих, що ще якось нидіють, трудящі могли б солідаризуватися хіба у форматі протестних мітингів. Порівняння явно не на користь теперішніх […]

    Читати далі