Аскетична у побуті любителька подорожей, – “НАПРОСИЛИСЯ” до Любові Майбороди

04.08.2015, 11:03

Її сприймають по-різному, але, без перебільшення, знають усі. Лікар за освітою та громадська діячка за покликанням. Цього разу ми НАПРОСИЛИСЯ до Любові Майбороди. Яка вона у побуті, де і як живе, які стосунки має із чоловіком, як проводить дозвілля і де любить відпочивати. Про це все та багато іншого депутат обласної ради розказала, поки водила екскурсію своїм помешканням.

DSC06410

Живе обласна обраниця вже чотирьох скликань у чотирикімнатній квартирі у старому будинку в районі 700-річчя. Квартира належить чоловікові Валерію і сюди Любов Майборода в’їхала після одруження.

DSC06416

Першою показує кімнату старшої доньки Євгенії. Їй 29 років. Закінчила ЧДТУ і кілька років по тому працювала бухгалтером в одній із черкаських шкіл. Потім оформила робочу візу у Польшу. Там майже рік працювала на м’ясокомбінаті, назбирала грошей і вступила на магістратуру до тамтешнього вишу.

– Будучи у Польщі, Женя познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він італієць. Познайомилися у соцмережах. Він тоді писав магістерську про Україну, через це вона його спершу і зацікавила. Але згодом вони роззнайомилися і нині готуються до весілля, – розказує Любов Володимирівна.

DSC06427

Наступною оглядаємо кімнату молодшої доньки Антоніни. Їй 27 років. Вона також мешкає за кордоном – одружилася і живе у Німеччині. За її відсутності у цій кімнаті батьки влаштували робочий кабінет.

– Тоня ще зі школи посилено вивчала англійську. Потім поступила у Могилянку (при чому, документи паралельно здавала ще у наш ЧНУ і не пройшла). Будучи студенткою вона їздила і в Польщу, і в Швецію, і у Фінляндію. Ну а потім просто приїжджають менеджери закордонних вишів і відбирають студентів у магістратуру. Моя Тоня мала навіть вибір: їхати у Німеччину чи Швецію. Зрештою вибір ми зупинили на Німеччині. Вона там 2 роки навчалася ще й стипендію отримувала, – розповідає Любов Майборода.

IMG_1312
Доньки Любові Майбороди – Євгенія та Антоніна

– Своїх дочок я назвала у пам’ять про батька. Женею, бо так він хотів мене назвати, та мама не дозволила. А Тоню, бо моє дівоче прізвище Антонова, – ностальгує Любов Володимирівна. – Тата я дуже любила. Він хоч і помер, коли мені було 10 років, але встиг навчити мене багатьом речам. Передусім – заощаджувати. Починаючи зі своєї першої зарплати, я почала певну її частину відкладати. Я не знаю, що це таке «жити від получки до получки». І характер в мене батьковий. Він був військовим.

DSC00858
Сімейна подорож до Чигирина

– Мені часом закидають стосовно дочок, мовляв, це не патріотично, що вони проміняли Україну на закордон. Тоня кожен рік, приміром, виділяє 30,000 гривень і пересилає мені, щоб я займалася доброчинністю. За її гроші відремонтований туалет у дитячій поліклініці, куплені меблі, благоустрій території, комусь на ліки даю тощо. От була б у неї така можливість, якби вона тут працювала? Вона говорить, якщо їй Господь допоміг, то і вона має допомагати, – розповідає Любов Володимирівна.

DSC06456

DSC06424

Далі йдемо у вітальню. За вікном кімнати квітує клумба. Її господиня доглядає самостійно. Грати на вікнах з’явилися у 2004-му. Тоді, розповідають господарі, їх обікрали. Винесли телевізор, комп’ютер і гарну велику картину.

DSC06426

Меблі у самій кімнаті доволі старі. Шафам, приміром, говорить господиня, вже півсотні років.

– Ми з чоловіком у побуті не вибагливі. Я не розумію коли люди оточують себе розкошами. І чим дорослішим стаєш, тим більше розумієш, що всі матеріальні блага – це вторинне, не головне. Із собою це на той світ не забереш. Головне – це родина, стосунки. Я переконалася, що так і має бути, коли вперше побувала у Німеччині. Так, у них все якісне, добротне, але немає показухи, там за статусністю у вигляді величезних машин і помпезних будинків, ніхто не женеться, – аргументує свою аскетичність господиня.

DSC06413

На трюмо за склом кілька фотографій. Одна із них весільна. Увесь час, поки господиня розповідає про родину, до чоловіка звертається не на ім’я, а кличе його Барсік.

– Він мене називає Малявочка або Зая, а я його Барсік. Коли ми вже починаємо називати одне одного по імені, це значить, що червона лінія перетнута і сварки не уникнути, – розкриває сімейні секрети Любов Майборода. – Із чоловіком познайомилася у 1985 році. Я тільки закінчила інститут і повернулася у Черкаси. Якось моя приятелька запросила мене у кіно, а її чоловік був другом Валери з дитинства. Сказати, що була якась іскра… Так гарно поспілкувалися, гарний хлопець. Наостанок сказав, що передзвонить, але за три тижні так і не подзвонив. Потім знову приятелька запросила нас всіх разом на Масляну. Потім ми ще кілька разів зустрілися і він привів мене у цю квартиру і сказав мамі, що ми вирішили одружитися. Хоча мені ще і самій до того не пропонував. Через три місяці після нашої зустрічі ми побралися. Але нам вже було по 26 років, це вже не було якоюсь юнацькою пристрастю. З того часу живемо, як по Біблії – у повазі. Мені із ним легко, бо наші погляди практично у всьому співпадають, окрім музики. Він полюбляє рок, а я ліричну музику.

Чоловік Любові Майбороди за освітою і за фахом будівельник. Про свою роботу говорить так: «Впроваджую у життя ідеї архітекторів. Тобто роблю проекти, по яких безпосередньо будують будинки».

166056

Любов Володирівно, а як ви взагалі опинилися у політиці? Я, наскільки знаю, ви за освітою лікар.

– Ще зі школи повелося, що я активно брала участь у всьому. Як були жовтенята, то я була командиром «Зірочки», потім головою піонерського загону, комсоргом класу, комсоргом школи. Тобто діти мене постійно обирали. Потім я хотіла стати хірургом, але із двох спроб так і не поступила. Лише з третього разу поступила, але стала санепідеміологом. Але ж з першого курсу все те саме – я комсорг курсу, я комсорг факультету, комсорг в комітеті комсомолу. Та й лікарської кар’єри не склала – була все життя на рядових посадах через політичні переконання. Але у громадській діяльності – я завжди була на передовій.

Валерію, як вам живеться поруч із такою гіперактивною дружиною?

– Я її в усьому підтримую. Перші кроки у політиці ми робили разом. У 1988 році, коли утворилася демплатформа в КПРС. Люба сказала, що хоче взяти у цьому участь. Я був не проти, бо і мені було цікаво. Потім коли платформа розпалася, то ми вступили у рух Демпартію України Юрія Бадзя (український публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років – ред..). Власне, створили його осередок у Черкасах у 90-му році. Потім було надзвичайно прикро, коли ця романтична епоха скінчилася і політичні стосунки стали більш прагматичними. Зараз політикою займається Люба і я її у цьому підтримую, бо вважаю, що людина має реалізуватися у своїй ніші. А взагалі, я пишаюся своєю дружиною.

DSC06462

– Всі мої звернення, всі мої виступи, всі мої прес-конференції – це в першу чергу його поради, – продовжує вже Любов Майборода. – Я йому все розказую, а він допомагає розставити акценти. Я без нього, як без рук. Він мій перший порадник. Я просто більш емоційна, а він логічний, прагматичний.

– Її по різному сприймають, – знову бере слово чоловік. – Хтось підтримує, хтось не сприймає. До цього ми ставимося, намагаємося ставитися, спокійно. Набагато гірше, коли людина «зникає з ефіру». Коли про неї забувають.

DSC06431

Спальня господарів зовсім маленька. У ній вмістилися лише ліжко, комод та невеличкий столик. На столі старенький музичний центр та маленьке «Євангеліє». Цю книжку, говорить Любов Майбарода, читає щодня.

DSC06443

Далі по курсу кухня. Вона також невеличка. Меблі тут не нові, але у гарному стані. Тут хазяйнує переважно чоловік, говорить Любов Майборода.

– Консервація на зиму, смачні варення – це все він, – нахвалює чоловіка господиня.

DSC06452

– Я готую переважно прості, буденні страви. У їжі ми зовсім невибагливі, – підхоплює розмову Валерій. – Якщо якісь свята, то ходимо у кафе. Вдома гостей вже років 15 не приймаємо. Навіть стіл винесли у підвал. Бо, по-перше, місця замало, а по-друге, із цим завжди стільки мороки, що й відчуття свята зникає, – розповідає Валерій.

DSC00845

Практично всі вихідні подружжя Майбородів проводить на дачі. На будиночок у Нечаївці, якому вже під сто років, назбирали самостійно і всього за п’ять років. Тут, говорить Любов Майбарода, стало у нагоді батькове виховання і звичка відкладати гроші.

DSC06467

На дачу їздять на своїй «Славуті». Машині 9 років. Господарі її люблять за економність: вона «їсть» мало бензину і в обслуговуванні не дорога. До того мали «Москвич».

Хобі Любов та Валерій також мають спільні. Вранці разом бігають до Дніпра. Ввечері, по можливості, ходять туди ще й поплавати.

DSC06472

Зимою, говорить Любов Майборода, ходить у фітнес-зал. Окрім спорту мають із чоловіком пристрасть до високого мистецтва – намагаються не пропускати жодної театральної вистави. За єдиним винятком – на вистави російських театрів не ходять. А найбільше Любов із Валерієм люблять подорожувати. Відпочинок намагаються планувани біля моря, бо обоє полюбляють дайвінг.

– Ми обоє страшенно любимо подорожі. Нам не треба ні дорогих ремонтів, ні дорогих машин, а от хоча б раз на рік втрапити до моря – це святе, – розповідає Любов Майборода. – От на наступному тижні мають приїхати «німецькі діти», то плануємо поїхати разом в Одесу.

7 коментарів

  • | Анонімний

    Мабуть в Черкасах немє про кого писати

    Відповіcти
  • | ну і ну

    а мені цікаво! ти ба, ще й на Славуті їздить

    Відповіcти
  • | Андрій

    Цікавий матеріал. Мені не звично бачити депутата, нехай то міської ради, який не може “похизуватись” не дешевим ремонтом у квартирі/будинку або дорогою автівкою. Тут видно, що людина йшла у раду не заради збагачення. Сподіваюсь, що у журналістів ще багато ідей стосовно людей, до яких вони “напросяться” і прізвища гостей зможуть задовольноти самого вибагливого читача :)

    Відповіcти
    • infomist
      | infomist

      Дякуємо) попереду ще багато цікавих матеріалів)

  • | Віктор

    Цікавий матеріал. Любов Майборода живе скромно і в сімейній злагоді. Аби люди жили скромно, всім би всього вистачало і в країні не було б війни.

    Відповіcти
  • | Марина

    Любов Майборода для мене приклад. Скромність пані Люби викликає повагу. Депутатство виборює не підкупом виборців, а постійною працею з людьми. Багато узнала цікавого з Вашого репортажу.

    Відповіcти
  • | Валерия

    Когда посмотрела фото квартиры,складывается такое впечатление что там никто не живет…совсем как-то завуализировано что ли…или они все глубо так попрятали или у них на трюмо ничего нет и в кухне кроме чайника тоже ничего,как-то совсем скромненько,не верю!!!не жилое это помещение…а славута,че?!хорошая машина по нынешним дорогам,чтоб на дачу летать,не гробить же иномарку,там ремонт то будет дороже,конечно дешевле чем у детей в Германии))))прикольная тема….

    Відповіcти