“Апокаліпсис сьогодні”: як Черкаси переживали зимову негоду

– Ой, та води немає, і не знаю, коли буде, – обурено буркоче під носа жителька одного з будинків по вулиці Максима Залізняка.

Така картина за один вечір встигла стати класикою і об’єктом численних жартів для інтернет-дотепників. І хоч тоді, ввечері 18 січня, було зовсім не смішно, почуття гумору завжди було одним із достоїнств українців.

Цього вечора виявилося, що в сучасному обласному центрі хаос можна посіяти одним клацанням пальців від матінки природи. Вже традиційно в середині січня сніг нагрянув несподівано для всіх комунальних служб і відкинув Черкаси в розвитку на кілька десятиліть назад.

Вулиці міста завалило снігом, у Сокирному дерева під вагою опадів обірвали електролінії і обезточили Дніпровську водоочисну станцію. Місто опинилося без води, подекуди без світла і навіть без опалення.

Люди, що традиційно легко піддаються паніці, спустошували полиці супермаркетів, всіма можливими ємкостями черпали сніг. У цей час електрики й «надзвичайники» пробували повернути напругу, комунальники намагалися розчистити шляхи в місті, працівники міськвиконкому в дусі першої половини 18 століття прибирали зупинки, а мер у формі рятувальника повторював, що «у нас дуже складна ситуація». Зрештою 19 січня в Черкасах було оголошено надзвичайну ситуацію.

Словом, «Черкаський апокаліпсис» – картина маслом.

На щастя, частина негараздів уже минули. Вгамувавши емоції, ми спробували відкинути судження, що могли здатися суб’єктивними, і взялися розбиратися в ситуації.

Що сталося на дорогах і тротуарах?

Коментуючи ситуацію із дорогами і тротуарами, ми використаємо трохи статистики. Так, починаючи, із 18 січня, з першого дня негоди патрульна поліція Черкас зафіксувала в місті 23 дорожньо-транспортні пригоди. Водночас лише за вихідні до Третьої міської лікарні звернулися 130 містян. У них діагностували переломи, вивихи та розтягнення. Серед постраждалих – і молоді, і літні люди.

Вдаримо «господарським способом» по снігу на дорогах!

– Будемо економити, прагнучи обійтись силами нашого комунального підприємства, – акцентував міський голова Анатолій Бондаренко. – Ми придбали техніку для КП ЧЕЛУАШ, виділили з міського резерву пальне, до кінця року передбачили півтора мільйона гривень на прибирання снігопадів. Зі свого боку міська влада зробила все можливе для повноцінної роботи підприємства у зимовий період. Тепер справа – за КП ЧЕЛУАШ.

Фото із сайту міськради

Саме такі слова міський голова Анатолій Бондаренко озвучив 4 грудня 2017 року під час свого візиту в обитель черкаських комунальників.

«Побаченим лишився задоволений, проте наголосив, що реально оцінити ефективність роботи техніки та комунальників можна буде вже під час перших серйозних снігопадів», – зазначається на сайті міської ради в публікації про той візит.

Схоже, 4 грудня вкрай тепла, як для цієї пори року, погода (на вулиці вдень було +5) налаштовувала керівника міста на позитив. Проте, як майже і кожного року, зима неждано-негадано таки прийшла в місто в середині січня. На розслаблені «весняним» теплом міські плечі «обрушилась негода».

Іще 16 січня обласний гідрометцентр оголосив штормове попередження на четвер, 18 січня, пообіцявши хуртовини і налипання мокрого снігу. Тобто говорити про якусь неочікуваність зі сторони зими не варто.

Чи були прийняті якісь попереджувальні міри комунальниками у зв’язку з таким прогнозами – невідомо. Відповіді на це питання керівник ЧЕЛУАШу Олексій Мельник на прес-конференції не надав.

Проте, схоже, зрозуміти обсяги негоди, що нагрянула в обласний центр, змогли лише по факту. Зранку 18 січня в міськвиконкомі вперше скликали оперативний штаб, де міський голова попросив задіяти всі резерви для подолання негоди.

Головне питання: чи впоралися комунальники із першим серйозним снігопадом цієї зими? Відповідь на нього краще всього зможуть сформулювати місцеві жителі. Ми ж, щоб уникнути суб’єктивності в оцінці роботи служб, наведемо коментарі осіб, безпосередньо причетних до ліквідації наслідків негоди на вулицях.

Директор КП ЧЕЛУАШ Олексій Мельник визнає, що підприємство не впоралося із своїм завданням, але зробило максимум, виходячи із своїх можливостей.

Фото – Олександра Рибалки

– Щоб забезпечити прибирання першочергових вулиць в місті Черкаси, потрібно 19 одиниць техніки, що буде посипати, щоб сніг не приставав до асфальту, щоб не було ожеледиці, і щоб потім відвалами можна було цей сніг знімати. Щоб очистити відвалами, треба 32 одиниці техніки. Тобто по нормативах 51 одиниця техніка повинна кожні дві години об’їжджати одне й те ж місце. І це без урахування тротуарів, – каже він.

Мельник констатує, що товариство має в розпорядженні для чистки доріг 7 КамАЗів, 7 тракторів, 3 КДМ, тобто 17 одиниць замість «ідеальних» 51.

– Люди сиділи по 17 годин за кермом, потім 2-3 години відпочинку і знову сідали за кермо. Все, що підприємство могло зробити, ми зробили максимум. Чому не задіювали іншу техніку? Вся техніка, що могла виїхати, була задіяна. Механізму оплати для використання техніки зі сторони просто немає. Чи готові ми до прибирання? Ми докладаємо максимум зусиль, щоб це зробити, але нам потрібно втричі більше техніки, ніж є зараз, і втричі більше людей.

Сергій Танюк, який виконує обов’язки керівника департаменту ЖКК, значно менш самокритичний в оцінці роботи своєї та профільного департаменту з ліквідації наслідків снігопаду.

– Писали, що зима прийшла для нас несподівано, і ми не знали, що вдіяти. Ми як департамент ЖКК провели всі відповідні заходи, щоб місто жило спокійно, – пояснив він.

22 січня під час прес-конференції в приміщенні міськвиконкому цей посадовець окреслив «перемоги» департаменту та назвав претензії до його роботи «інсинуаціями».

– Наслідки ще залишилися. Але є не така велика кількість техніки, яку можна використовувати для зняття накату. Ми не дали розвалитися транспортній системі міста. Відновили теплопостачання без аварійних ситуацій майже. Штаб ухвалював оперативні і правильні рішення, – резюмував Танюк.

Також чиновник у ході свого виступу для чогось наголосив, що він знає «всіх, хто писав весь цей час у «Фейсбуці». Порадіємо за нього.

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко наголосив, що місто прибирається «господарським способом», завдяки чому вдалося зекономити кошти.

Фото – 18 січня

– Ми використали кілька тонн пального, плюс зарплата людям, сіль, пісок, прокат КамАЗів. Ми зекономили 7-10 мільйонів для громади. Крім того, є це славнозвісне рішення виконкому, де пункт 4.9 за пропозицією секретаря: заборонити департаменту ЖКК здійснювати зимове очищення доріг від снігу, навантаження та вивезення снігу, розчищення валів на пішохідних переходах, зупинках громадського транспорту…Я вважаю, тут повинні втрутитися правоохоронці, – зазначив Бондаренко. – Так, я підписав це рішення, бо не підписати я його не міг. Бо спільно з оцим пунктом в рішенні є 1/12 бюджету. Я не знімаю із себе ніякої вини. Ми відповідаємо за цю ситуацію всі разом.

Говорячи про «славнозвісне» рішення, Бондаренко має на увазі ось цей документ (фото із “Фейсбуку” Людмили Бордунос)

«Саме абзац 4.9 причина колапсу на дорогах. ВСЕ. Більше нічого», – написала у соцмережах юрист Людмила Бордунос, яка й опублікувала рішення.

Оскільки на вже згаданій прес-конференції міський голова апелював на зв’язок цього пункту із Олександром Радуцьким, ми також звернулися по коментар до секретаря міської ради.

– ЧЕЛУАШ отримує кошти. В нього є можливість укладати угоди із приватними структурами, якщо в нього не вистачає техніки. Моя думка: місто прибрано не гірше, ніж минулого і позаминулого року. Всі центральні шляхи вичищені, так, як і це було при підприємствах, якими займався товариш Бортник. Якщо міський голова вирішив закупляти техніку, і ми купили її, то підприємство має бути пріоритетним, – пояснив він.

Зазначимо, що протягом 2017 року КП ЧЕЛУАШ отримав із бюджету розвитку внесок у статутний капітал в розмірі близько 11 мільйонів гривень. За ці кошти, зокрема, були придбані 9 тракторів із навісним обладнанням, 5 кузовів-піскорозкидачів та екскаватор бульдозер.

Тендерна Санта Барбара

Здебільшого в попередні роки зимовим прибиранням вулиць в Черкасах займалися приватні структури, опосередковано пов’язані з бізнесменом Андрієм Бортником. Так мало бути і цієї зими, проте розіграш тендеру, що розпочався ще влітку, перетворився на довгограючий серіал, фіналу якого поки що не видно.

Ще 8 червня минулого року, здавалося, в міськраді таки вирішили повірити народній мудрості й готувати санки з літа. Департаментом економіки та розвитку оголошено тендер на прибирання так званих зелених зон та зимове утримання доріг вартістю в 65,64 млн грн.

Місто поділили на три зони, по кожній з яких мав бути розіграний окремий лот. Послуги повинні були надаватися протягом року із липня 2017 року. Проте вже 20 червня торги скасували через «відсутність подальшої потреби».

Дубль два настав восени. Зелені зони і зимове утримання таки розділили. Тепер уже в департаменті житлово-комунального комплексу оголошені 4 тендери на утилізацію сміття та поводження зі сміттям: два – на грудень 2017-го, ще два – на весь 2018 рік. Сумарна вартість – більше 67 мільйонів гривень.

Однак 23 листопада департамент скасував торги на прибирання зелених зон та зимове утримання доріг у грудні 2017 року. Цьому передувало рішення міської ради: депутати проголосували за скасування тендерів через нібито завищену вартість. До речі, вже тоді на сесії Олексій Мельник заявив, що ЧЕЛУАШ самотужки не зможе виконати роботи з прибирання міста.

Таким чином в силі залишили два тендери на прибирання у 2018 році. Зокрема, послуги з прибирання та підмітання вулиць на 22,87 млн грн, куди входить очищення доріг та тротуарів від снігу, вивезення снігу, оброблення шляхів технологічними матеріалами тощо.

7 грудня в департаменті вирішили повторити досвід «економістів» і чомусь об’єднали тендери. У документацію внесли зміни, і зелені зони з утриманням вулиць на 2018 рік потягнули на 60,7 млн грн.

Рішенням замовника «піднятий з колін» ЧЕЛУАШ не допустили до аукціону. Тендерний комітет департаменту ЖКК обґрунтував це тим, що надана КП банківська гарантія не відповідає змісту банківської гарантії, наведеної в тендерній документації.

26 грудня комунальники подали скаргу щодо цього до АМКУ, але вже через 2 години її відкликали, пояснивши, що «скаргу подано помилково».

У підсумку до аукціону були допущені товариство «Свій лад» та ФОП Олена Лисенко – обоє доволі відомі в місті «прибиральники» і обоє неофіційно пов’язані з персоною бізнесмена Андрія Бортника.

Договір із переможцем торгів – товариством «Свій лад» (цінова пропозиція – 56,09 млн грн) укладено лише 17 січня, через 15 днів після аукціону. Проте в суботу, 20 січня, поки місто оговтувалося від негоди, в договір вносяться зміни. Фактично його фінансування переносять на 2019 рік.

Як ремарку, додамо, що, згідно з витягом із реєстру МВС, фірма “Свій лад” власної техніки не має.

Андрій Бортник відреагував на такі зміни в соцмережах:

«Департамент ЖКК уклав договір про надання послуг з переможцем торгів – ТОВ “Свій лад”. ТОВ “Свій лад” уклала договір субпідряду з КП “ЧЕЛУАШ” за тими ж розцінками, що й укладений з ними договір. Однак пан Радуцький та його більшість у виконавчому комітеті заборонили департаменту ЖКК фінансувати видатки на зимове утримання доріг – пункт 4.9 порядку денного. Здійснивши попереднє оброблення доріг протиожеледними реагентами, вчора ми на ранок мали б розчищені дороги», – написав Бортник у «Фейсбуці». Пізніше він також закликав секретаря пройти поліграф.

У коментарі сайту «ІнфоМІСТ» Олександр Радуцький повідомив, що звернувся у прокуратуру щодо перевірки фактів, які були озвучені Бортником у соцмережах та в ефірі одного з телеканалів.

Журналіст «Інфомосту» під час прес-конференції поцікавився, які висновки керівництво міста зробить, щоб подібна ситуація із прибиранням не повторилася в майбутньому. Чи будуть спрямовані кошти ЧЕЛУАШу для закупівлі техніки, чи все ж таки буде якимось чином розв’язуватися питання навколо тендера і залучення приватного підрядника?

Конкретної відповіді на це питання ми не почули.

Тротуари і зупинки приносять радість міськвиконкому, але не перехожим

Окремої уваги варті черкаські тротуари, нині глибоко заховані під шаром снігу і льоду.

До зими 2016 року прибиранням тротуарів займалися балансоутримувачі, як-то СУБи чи приватні підприємці, натомість в грудня того року було повідомлено, що тротуари в Черкасах прибиратиме комунальне підприємство “ЧЕЛУАШ” і його субпідрядники. Це ж стосується і зупинок громадського транспорту, що перебувають на балансі комунального підприємства.

Щодо тротуарів і зупинок керівник ЧЕЛУАШу Олексій Мельник також наголосив на недостатній кількості необхідної техніки:

– У нас є 2 трактори маленькі і 1 бобкет. Ми пробували пустити великі трактори, але тротуар не передбачає великої техніки. Ми взяли на роботу для ручного прибирання зупинок близько 50 осіб, крім того, весь персонал ЧЕЛУАШу, що не був задіяних на техніку, був на ручному прибиранні, – пояснив він.

На першому поверсі міськвиконкому

На підмогу комунальникам були кинуті і працівники міськвиконкому. Як виявилося, міський голова зовсім не жартував, коли зранку 18 січня закликав чиновників переодягатися і брати лопати. У підсумку на боротьбу із стихією вийшли 160 працівників міськвиконкому. Ми запитали в Бондаренка, чи буде подібна практика взята на регулярне озброєння міською владою.

– Я вважаю, коли є така непогода, кожен житель повинен мати обов’язок допомагати. Нічого поганого немає, що працівники міськвиконкому вийшли і допомогли громаді. Вони навіть залишилися задоволеними і мали гарний настрій. Боротьба із стихією – об’єднує, – резюмував мер.

Заради справедливості відзначимо, що працівникам мерії дійсно така робота була, схоже, в радість. Про це свідчать численні селфі та відео, опубліковані ними в соцмережах.

Чому містяни були без води?

Дніпровська водоочисна станція в Сокирному – головне джерело водопостачання в місті.

Там розташована насосна станція першого підйому, де набирається вода з Дніпра, блок очисних споруд, резервуари чистої води і насосна станція другого підйому. Вода подається в резервуари чистої води станції третього підйому, яка розташована в лісі. У станції розміщені два резервуари для води по 10 тисяч і один – 20 тисяч метрів кубічних води.

Дніпровська ВС

Зранку 18 січня станція була обезточена. Під вагою снігу сосни впали і обірвали лінії електропередач. Роботи з ліквідації наслідків пориву за участю бригад обленерго та «надзвичайників» тривали 2 дні.

Спочатку повідомлялося, що роботу станції буде відновлено до 5-години ранку 19 числа, проте ліквідувати аварію вдалося лише близько 3-ї години 20 січня. Ранок суботи черкасці зустріли вже із водою.

Наслідки негоди ліквідовували три бригади енергетиків, загалом всього лише вісім осіб працювали на багатокілометровій ділянці ліній 110 кіловольт, що живлять станцію. За інформацією обленерго, протягом 18-19 січня на ЛЕП впали 74 дерева.

Фото – Сергія Стаська

Подібний колапс випав на долю станції вперше за її понад 40-річну історію. Інцидент підняв низку питань і без перебільшення шокував місто: оголошення надзвичайної ситуації – найкраще тому підтвердження.

Здебільшого FAQ стосувалися запасних генераторів та резервних джерел водопостачання.

Директор КП «Черкасиводоканал» Сергій Овчаренко пояснює, що генератори у такому випадку використовувати неможливо, тому що встановлена потужність насосних станцій Дніпровської водоочисної станції занадто висока.

– З урахуванням пускових токів генератори повинні бути десь біля 2 мегават. А це невелика атомна станція на підводному човні, я так скажу. Це нереально, я вважаю, – сказав він. – Сьогодні головне – розчистити просіки, де проходять ці високовольтні лінії. 20 років такого Армагеддону не було. Дерева виростали, їх треба було своєчасно видаляти, бо вони можуть падати на ЛЕП. На час будівництва були забезпечені лісові просіки шириною 20-25 метрів. Пройшло 40 років, сосни ростуть на 28-30 метрів. Треба збільшити ширину охоронної зони. Якщо це буде зроблено, більше загрози не існуватиме.

Щодо резервних джерел водопостачання Овчаренко констатує, що вони є, але не в таких обсягах, щоб повністю забезпечити місто. Через брак автомобілів, у місті змогли забезпечити лише 10 точок підвозу води замість необхідних 70.

Героїчні зусилля енергетиків (фото – ПАТ “Черкасиобленерго”)

Міський голова Анатолій Бондаренко зазначає, що стратегічні об’єкти як Дніпровська ВС повинні мати альтернативне живлення, але уточнює, що можливості забезпечити його зараз немає.

– На сьогодні ми не в змозі оплатити такі роботи. У нас немає генераторів необхідної потужності. Звучали такі версії, чому не підвезли генераторів, чому не зробили… Я телефонував військовим в Гайсин. Сказали, що є генератор на 500 кіловат, і то він десь на лінії фронту, – пояснює мер.

Відео, в яких умовах працювали енергетики, опублікував Вадим Комаров.

Ні в якому разі не применшуючи вклад ПАТ «Черкасиобленерго» в ліквідацію наслідків негоди, все ж не будемо уникати ще одного серйозного питання.

Охоронна зона обабіч ліній електропередач – в компетенції обленерго. Чому роками не здійснювалася планова обрізка дерев, які минулого тижня обірвали ЛЕП?

Із таким питанням ми звернулися до технічного директора ПАТ «Черкасиобленерго» Володимира Завріна.

– Так, охоронна зона – це наша зона відповідальності. На лінії 110 кіловольт – це 20 метрів вправо і вліво. Так, є ця проблема: ні фінансування, ні зарплати. Крім того, по факту багато дерев впало з-за меж охоронної зони, їх висота – 30 метрів. Щоб у подальшому запобігти такій ситуації, ми спільно із лісгоспом області розробляємо графік розчистки. Це все не можна зробити за один день, тож варто запастися терпінням і працювати, тільки тоді буде результат, – каже він.

Заврін зазначає, що кожні 5 років повинен здійснюватися обхід і чистка охоронної зони.

Фото – “Черкасиобленерго”

У відповідь на питання, чому така робота не виконувалася, він зазначив таке:

Три роки підприємство не виконувало ні капремонтів, ні інвестпроектів, були складні стосунки з тим лісгоспом. Зараз ситуація змінюється, розроблено план, скільки треба провести вирубку лісу, щоб ситуація не повторювалася.

Зазначимо, під час прес-конференції керівництво обленерго вкотре інформувало про складу ситуацію із виплатою зарплати на товаристві. Наразі працівники отримали оплату лише за жовтень. Як наслідок, із підприємства відбувається відтік кадрів: замість 6 бригад, як має бути в ідеалі, ліквідацією наслідків НС займалися лише 3 бригади спеціалістів. За словами керівника товариства Олега Самчука, у працівників, які відновлювали енергопостачання, навіть не було спецформи, тому чоловіки прибули на місце аварії у власному одязі.

Замість епілогу: від автора та від Бондаренка

Отже, як часто буває і в нашому місті, і в країні загалом, увагу до нагальних проблем зазвичай приковують хіба надзвичайні ситуації. Трагічна історія з каналізаційними люками – свіжий приклад тому.

Будьмо реалістами: напівочищені дороги і віддані на поталу зимі тротуари, які регулярно делегують «клієнтів» в травмпункт, явище звичне для Черкас. І на це по суті не впливає ні ім’я підрядника, ні сума спрямованих коштів.

А от «водна» проблема нагрянула в місто вперше за багато років. Виявляється, це була бомба уповільненої дії, яка рано чи пізно б усе одно вибухнула.

Тож зараз маємо два ключові питання: чи будуть проведені роботи над помилками та чи, власне, будуть знайдені винні? Перше питання, щоб не занурюватися в негатив, якого й так в останні дні багато, ми залишимо без відповіді. На друге журналісту відповів міський голова Анатолій Бондаренко:

– Щодо пошуку винних – то це легше всього зараз знайти винного. Винен Танюк, винен Мельник, директор водоканалу і, зрозуміло, що винен міський голова, бо він з плоскогубцями не виліз і не поставив фотографію у «Фейсбуці». Одним – головне сфотографуватися. А інші – сиділи і координували. Я вдячний людям, що були поруч зі мною.

Сергій Макаренко

6 коментарів

Залишити відповідь