«Треба зупинитися і розвивати те, що маємо», – новий очільник «Дирекції парків» розповів про перші плани

Ненормований графік, робота під час прогулянок, десятки телефонних дзвінків щодня та особисте інспектування робіт у парках і скверах міста. Так можна охарактеризувати діяльність новопризначеного очільника комунального підприємства «Дирекція парків». Володимир Стойко місяць виконував обов’язки директора КП, а близько двох тижнів тому офіційно був призначений керівником.

стойко

Із самого початку існування комунального підприємства посада директора в ньому була доволі політичною. «Дирекцію парків» було створено 2007 року. Тоді її очолив екс-соратник колишнього міського голови Сергія Одарича Олександр Радуцький. Після того, як двоє політиків «розбіглися» й опинилися у різних таборах, Радуцького було замінено на більш «компромісну» фігуру – Миколу Бондаренка. На посаді йому вдалося протриматися півтора року – із жовтня 2014-го до квітня 2016-го. Звільнився за власним бажанням. Говорить, що передували звільненню тривалі перевірки і тиск з боку нової влади.

Чи зникне політика із роботи комунального підприємства після призначення на посаду директора Володимира Стойка – невідомо. Однак сам Стойко розмов про політику уникає, говорячи, що це питання – не його компетенції, тому говоримо про парки.

У «Дирекції парків» Володимир Стойко працює з 2010 року. Через це вже встиг отримати славу «людини Радуцького». Все своє життя він провів у Черкасах. Навчався у банківському коледжі, потім закінчив бакалаврат за спеціальністю «Економіка підприємництва» у ЧДТУ та згодом отримав диплом спеціаліста-фінансиста.

По закінченню вишу працював із батьком у сфері грального бізнесу. Згодом був начальником центру врегулювання страхової компанії. Також мав досвід роботи у Земельній інспекції Черкаської області. А далі – робота в «Дирекції парків».

DSC02566

Про зустріч із Володимиром Стойком домовляємося на 8:30 п’ятниці. Каже, що ранок – це та пора доби, коли він знаходить час на спілкування із працівниками, підприємцями та іншими відвідувачами КП. А потім: «Сів у машину і поїхав: по парках,  у міську раду та куди завгодно. І цілий день отак проходить. Сюди (адмінприміщення КП розташоване в районі літака, – ред.) я повертаюсь, але ненадовго. Поза межами кабінету перевіряю виконання робіт, які нині тривають у парках та скверах. Спілкуюся з майстрами, вказую на недоліки, висловлюю свої побажання. Збоку краще видно».

Таку роботу можна було б доручити помічникам, але їх у Володимира Стойка поки немає. Однак з кандидатурами уже нібито визначився і це, за його словами, не працівники «Дирекції парків». Говорить, що найближчим часом питання вирішиться, і журналісти про все дізнаються. Прізвища ж не називає – зберігає інтригу.

Чекаю, поки новий очільник вирішить кілька робочих питань зі своїми підлеглими. Кабінет у нього – зі стареньким ремонтом, меблі теж не першої свіжості. Швидше за все і попередні очільники не надто переймалися місцем, у якому проводять не так багато робочого часу. І от нарешті після коротких розмов переходимо до спілкування.

DSC02564

– Після того як минулий очільник КП “Дирекція парків” звільнився, міський голова сказав, що на цю посаду призначать людину, яка протягом кількох місяців добре себе зарекомендує. Чи ставила перед вами міська влада певні завдання та умови, коли призначала на цю посаду?

– Були деякі доручення від міського голови, але вони незначні. Глобальних умов мені не виставляли. Ми просто працювали і показували результат. Уже розпочали підрядні роботи у парку «Сосновий бір». Це укладання двох доріжок тротуарною плиткою. Також ведеться активна робота з реконструювання двох фонтанів: у парку «Сосновий бір» біля літнього кінотеатру та у сквері Богдана Хмельницького. Нині уже закінчуємо благоустрій біля фонтану в Долині троянд. Там поклали тротуарну плитку. Однак це не було планом на місяць, який я провів на посаді в. о. Напевно, просто розпочавши ці роботи я й показав, що зможу.

– Давайте поговоримо детальніше про плани та вже втілені проекти. Нещодавно на набережній встановили скейт-велопарк. Це ваша ініціатива? Скільки вартував проект?

– Скейтпарк був придбаний ще під час керівництва Олександра Радуцького і він зберігався у парку «Сосновий бір». Минулого року його чомусь не встановили. А в цьому році ми ухвалили рішення поставити його на набережній. Велосипедисти тепло сприйняли таку ініціативу.

скейт2

– В одному з інтерв’ю ви розповіли, що нині плануюєте роботи з покращення інфраструктури скверу Богдана Хмельницького. Розкажіть детальніше, що це за зміни та коли на них чекати?

– Ми плануємо викласти тротуарною плиткою з орнаментом оглядовий майданчик. Вже навіть підписані документи та укладені договори. Але зараз ми з підрядником вивчаємо малюнок орнаменту та вирішуємо питання, з якої плитки його краще реалізувати. Також у сквері почали заміну лавок і розробляється проект по реконструкції фонтану.

– Минулого року лунала ідея від колишнього керівництва про створення у цьому ж сквері Алеї мистецтв. Як із цим проектом?

– Я чув про цю ідею, але поверхнево, як від вас зараз. Поки її не планували реалізовувати. У нас поки інші плани на цей сквер. У ньому є підземний туалет і зараз його передають нам на баланс. Тому хочемо провести у ньому поточний ремонт і запустити для відвідувачів парків та жителів міста. Також є бажання встановити у сквері дитячий майданчик. Вивчаю це питання, вирішую, як краще скомпонувати, щоб це було підйомно для “Дирекції парків”, адже комплексні – дуже коштовні.

– Раніше у місті проводили традиційні фестивалі «Древляндія» та «Живий камінь». Ви уже заявляли про ідею об’єднати всі ці елементи в одному. Розкажіть про час проведення та родзинку заходу.

– Це фестиваль, який об’єднає камінь, дерево і метал. Зараз шукаємо дерево. Як виявилось, дуже складно знайти дуби потрібного розміру та діаметру. Сьогодні об 11-тій їду у лісгосп. Якщо знайдемо те, що потрібно, то тоді й можна буде про щось конкретніше говорити. Але однозначно це будуть не фігури, а єдина композиція, яка поєднає дерево, камінь та метал. Не буду говорити про деталі, хай це залишиться таємницею. Якщо домовимося про матеріали, то хочемо розпочати фестиваль вже у червні. Триватиме він близько двох тижнів.

У цей час розмову перериває телефонний дзвінок. Цікаво, що мова йде про поїздку до лісгоспу. Виявляється, у Кам’янці пішов дощ, тому “оглядини” планують перенести на понеділок. Однак після чергового дзвінка з’ясовується, що майстер по дереву відклав усі свої справи на сьогодні. Тому навіть попри несприятливу погоду, поїздка відбудеться.

– Буду шукати резинові чоботи (посміхається), бо я знаю, що таке дощ у лісі. Це коли ти заїжджаєш, а там – річка з багнюки.

DSC02585

– Повертаємось до питань. Ще рік тому колишній очільник КП Микола Бондаренко говорив про ідею встановлення оглядового колеса. Тоді йшлося про суму у діапазоні від 500 тисяч до 10 мільйонів. Ви називаєте конкретніше – 7-8 мільйонів. Уже є домовленості з виробником? 

– Дуже активно зараз спілкуємось із вінницьким заводом «Сармат». В Україні окрім них ніхто не виготовляє колеса огляду. Нині говоримо стосовно термінів, як швидко вони зможуть його виготовити. Я гадаю, від цього буде й залежати вартість. Щонайменше на це піде півроку. Також зараз активно вивчаємо питання виготовлення проекту встановлення. Виникнули труднощі, бо останнім часом в Україні ніхто такі атракціони не встановлював і спеціалістів немає. Я поставив завдання інженеру з атракціонної техніки, він обдзвонив майже всю Україну і нормальної відповіді не почув. Усі результати пошуку в інтернеті, які вибивало, це Росія. До речі, те колесо, яке було раніше у Черкасах – встановлювали теж їхні фахівці. Я також звернувся до кількох фахівців, які не мають подібного досвіду, із питанням чи можуть вони зробити цей проект. Я надав їм усю необхідну інформацію і вони вивчають питання. Найближчим часом мають дати відповідь.

– Уже проводили розрахунки стосовно утримання такого атракціону та як впливатиме це на вартість квитка?

– Ми порахували, що утримання колеса вартуватиме понад 100 тисяч гривень на рік. Якщо дорослий білет коштуватиме 40 гривень, а дитячий – 20, то впринципі за рік можна виручати до мільйона гривень. Але це попередні розрахунки. І треба ж розуміти, що коли новий атракціон з’являється, то він набуває популярності. З часом попит на нього падає, а тому і цифри можуть змінюватися.

літній

– Також планували реставрувати літній кінотеатр, збирали кошти. Їх виявилося замало для втілення ідеї активістів, тому на них вирішили провести всесвітній конкурс між архітекторами. Чи є якісь результати?

– Я спілкувався з активістами. Конкурс нині триває. Архітектори з різних країн подають свої проекти. Після завершення строку подачі, ці роботи будуть розкриті, сформують жюрі, яке визначатиме проект-переможець. Після цього за цим проектом проведуть розрахунки. І лише тоді стане зрозуміло, чи знайдуться на його реалізацію кошти у міському бюджеті.

– Бачили уже якісь проекти, подані на конкурс?

– Я ще жодного проекту не бачив, бо їх не можна переглядати до того, як оголосять про завершення подачі робіт. Це таємниця. Місяць тому спілкувався з активістами, то вони тоді отримали вже японський проект. За їхіми словами, досить цікавий, космічний. Я просив у них подивитися, але вони сказали, що це заборонено умовами конкурсу. Ми побачимо проекти, коли він фінішує. Активісти обіцяли, що покличуть в жюрі.

– Давайте поговоримо про Долину троянд. Минулий очільник говорив про те, що на цей сквер чекає додаткове освітлення, накриття над лавками та рух буккросинг. Чи збираєтесь реалізовувати ці плани?

– Щодо руху буккросингу, то був підприємець, але на певному етапі він зрозумів, що це не дуже вигідно і на цьому реалізація проекту зупинилась. Щодо освітлення, то у нас там є 5 опор із 4-ма світильниками на кожній. Поки це все, нічого нового не плануємо. А також кілька проектів розробив відділ реклами Черкаської міської ради. Це, зокрема, лава закоханих.

– Ми говорили з вами про конкретні проекти. А чи є у вас загальна концепція розвитку черкаських парків на найближчі кілька років?

– Здебільшого усі парки є об’єктами природозаповідного фонду, і тому на кожен з них треба розробляти проект утримання і реконструкції. Цей проект розробляється на 5-10 років і в ньому передбачаються усі об’єкти інфраструктури парку та яким чином вони будуть розвиватися. Але нині жоден парк не має такого проекту. Впринципі ідей нам не бракує. Це і реконструкція літнього кінотеатру і такі “гарячі проблеми”, як наприклад, фонтан у Сосновому бору. Він там уже обсипається, а коли навколо поклали нову плитку, то так і хочеться побачити там відремонтований, новий фонтан. Це також такі локальні речі, як встановлення колеса огляду, бінокуляра на оглядовому майданчику, де проводять весільні церемонії. Також нині ведемо переговори з обласною федерацією альпіністів щодо встановлення канатних доріжок ще у двох парках: Перемоги та Дитячому. Але вони мають бути простішими, ніж у Сосновому бору. Ще є ідея встановити тролей. Хороша ділянка біля готелю, щоб з гори канатним тросом містяни та гості могли спускатися вниз до Дніпра.стойко2

– Чи є у планах створювати у Черкасах нові парки чи сквери? Якщо так, то де?

– На сьогодні у “Дирекції парків” уже є 21 об’єкт площею у понад 170 гектарів. Тому впринципі ми зараз працюємо над тим, що є, приводимо до ладу.

– Можете визначити найпроблемніший парк чи сквер у місті? 

– Сказати, що якийсь парк найпроблемніший – складно. Я не вважаю, що якомусь парку чогось бракує. Але поліпшувати треба усі, бо вони створювалися давно і відповідно інфраструктура на тому ж рівні. А от найрозвиненіших парків у нас два – це Сосновий бір і Перемоги.

– Час від часу в парках фіксують акти вандалізму. Яких збитків зазнала “Дирекція парків” цьогоріч?

– У цьому році не так багато таких випадків було. З 9 на 10 травня у парку «Перемога» було викрадено 4 кущі самшиту, які були висаджені біля танка. Також був зафіксований ще один аналогічний випадок. Викопали 6 кущів. На набережній викрали 4 калитки (секції огорожі – ред.) біля причалу і два люки. Поки ми їх не відновили, бо немає сенсу. Їх усе одно крадуть, ламають.

– А як працює охорона?

– У парках охоронці працюють 24 години на добу. Я постійно з ними проводжу роз’яснювальну роботу, навчаю як спілкуватися з людьми, як правильно пояснювати. Ми навіть роздрукували статті із адмінкодексу, на які вони можуть посилатися під час розмови із відпочиваючими. Також у основних парках є тривожні кнопки, у решті випадків викликають 102.

– Як боротися із вигулом собак у заборонених місцях?

– У парках та скверах вигул собак заборонений рішенням від 2009 року. Наші охоронці мають із собою копію цього документа. На зауваженя люди по-різному реагують: буває агресивно, а є такі, що з розуміння ставляться. Єдине місце, де дозволено вигул собак, є в парку “Сосновий бір”, це майданчик поближче до дамби.

DSC02594

– Ще одне актуальне питання стосується роботи у парках підприємців та встановлення МАФів. За часів очільника Радуцького їх було менше, а нині – мережа розростається. Чи є доцільною така кількість точок торгівлі? 

– При Радуцькому була певна кількість будиночків, і ми вважали, що цього досить. Микола Петрович виготовив ще певну кількість дерев’яних споруд, коли проводили новорічну ярмарку. Після того їх було розміщено у парках і вже нині у них працюють люди. Моя особиста думка, що на цьому варіанті, який є, треба зупинитися, і розвивати те, що маємо.

– А як бути з палатками? Вони не вписуються у паркову інфраструктуру. Ось у 100 метрів від вас є заклад харчування, який розміщений не у дерев’яному будиночку.

– Ми відходимо від цього. Цей підприємець узяв в оренду підземний туалет, робить у ньому ремонт. Після завершення робіт цей пункт громадського харчування перенесуть у будиночок, який з’явиться над туалетом.

– Ви проводите значну частину робочого часу в парках. А з родиною вдається виходити на прогулянки у парки, чи обираєте для цього інші місця?

– Виходимо, але дружина на мене інколи ображається, бо коли заходжу в парк, я знову починаю працювати. Йду і помічаю, що люди не те роблять, і відразу включаюся в робочий процес. Звісно, намагаюсь цього не робити, але такі моменти все ж виникають.

DSC02570

Закінчуємо розмову та виходимо у парк Перемоги. Помічаємо розриту ділянку поблизу центральної алеї. Каже, що тут готуються встановлювати питний фонтан, як у сквері “Юність”.

Тим часом у нового очільника “Дирекції парків” не стихає телефон. Вирішує робочі моменти та продовжуємо невеличку екскурсію. Вранці у парку “кипить” робота: прибирають, косять, чистять озеро. Цікавлюсь, як часто доводиться обкосювати та чистити від очерету водойму.

– Косять зазвичай раз на два тижні траву у найбільш відвідуваних парках, у решті – можна й один раз на місяць. Але коли йдуть дощі, то щотижня доводиться. Коли ж спека, то у нас неприємно починає пахнути озеро. Усе через очерет. Тому доводиться частіше чистити і його, – каже Володимир Стойко.

DSC02584

Тим часом один чоловік по коліна у озері під водою скошує очерет, а інший на березі дістає рослини. Запитую у директора КП про підопічних та реакцію на призначення.

– Нині у “Дирекції парків” працює 120 робітників із благоустрою. Але на таку кількість об’єктів – це не так і багато. Стосовно призначення, то усі вітають, ніби задоволені. Та й мені приємно працювати у рідному колективі. Хочеться робити наші парки кращими.

Світлана Спасібіна

0 коментарів

Залишити відповідь